Рішення

від 28.10.2024 по справі 751/8366/24

НОВОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Рішення

Іменем України

28 жовтня 2024 року місто Чернігів

Справа №751/8366/24

Провадження №2/751/1865/24

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Маслюк Н. В.

секретаря судового засідання Клименко К. Є.

учасники справи:

позивач Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»

відповідач ОСОБА_1

представник позивача ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду м. Чернігова цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки,

Встановив:

І. Стислий виклад позиції позивача

АТ «Державний ощадний банк України» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 311 970,57 грн, а також про звернення стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_1 , що на праві власності належить ОСОБА_1 , шляхом реалізації предмета іпотеки на електронних торгах відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» за початковою ціною, що має бути визначена на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30.12.2020 між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України, найменування якого змінено на Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №108/280-2020. За умовами договору банк надав відповідачу кредит на придбання нерухомості в розмірі 280 000 грн, а відповідач повинен був повернути його, сплатити проценти за користування кредитними коштами та сплатити інші платежі, передбачені умовами договору. З метою забезпечення виконання умов кредитного договору між банком та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір №4574, предметом якого є квартира АДРЕСА_2 . Однак, відповідач належним чином не виконує взяті на себе зобов`язання за договором. Станом на 05.09.2024існує заборгованість за кредитним договором у розмірі 311 970,57 грн, яку АТ «Державний ощадний банк України» просить стягнути. Також, посилаючись на ст.589 ЦК України, вважає, що є всі підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі

Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 26 вересня 2024 року відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження і призначив підготовче засідання.

Представник позивача у підготовче судове засідання не прибув, про день, час та місце підготовчого судового засідання повідомлений належним чином. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує і просить їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не прибула, про день, час та місце підготовчого судового засідання повідомлена. Надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позов визнає.

Враховуючи відсутність відзиву на позов та заяву відповідача про визнання позову, що не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає за можливе розглянути дану цивільну справу за відсутності сторін у підготовчому судовому засіданні, за наслідками якого винести рішення про задоволення вимог позивача.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

30.12.2020 між ОСОБА_1 та АТ «Ощадбанк» укладено договір про споживчий кредит №108/280-2020 (на придбання нерухомості) (а.с.12-18).

Згідно умов договору ОСОБА_1 отримала кошти в сумі 280 000, 00 грн на споживчі цілі. Кредит надано на 240 місяців з остаточним терміном повернення не пізніше 29.12.2040, зі сплатою 12,99% річних за користування кредитом.

Згідно п. 3.3.3 договору, позичальник зобов`язується здійснювати повернення кредиту щомісячно рівними частинами в розмірі 3 278,42 грн та сплатити проценти відповідно до черговості, визначеної договором.

Зазначені істотні умови договору викладені у паспорті споживчого кредиту з яким ознайомилася ОСОБА_1 , підписавши його (а.с.6-7).

На дату надання паспорту споживчого кредиту 24.12.2020 складено графік платежів з яким також ознайомилася ОСОБА_1 (а.с.7зв-10).

Банк виконав свої зобов`язання, перерахувавши відповідачу 280 000 грн, що підтверджується меморіальним ордером від 30.12.2020 (а.с.11).

З метою забезпечення виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит №108/280-2020 від 30.12.2020, між банком та ОСОБА_1 , 31.12.2020 укладено іпотечний договір (посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Беловою О.С., зареєстрований в реєстрі за №4575). Предметом іпотеки за іпотечним договором є квартира, АДРЕСА_1 (а.с.22-29).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зареєстровано державне обтяження на вищевказану квартиру (а.с.30-31).

ОСОБА_1 використала надані банком грошові кошти, придбавши квартиру, що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 30.12.2020 (а.с.20-21).

Відповідач належним чином не виконує умови договору про споживчий кредит №108/280-2020 від 30.12.2020, а тому станом на 05.09.2024 виникла заборгованість в розмірі 311 970 грн 57 коп, що складається із заборгованості за основним боргом 271 071 грн 79 коп, заборгованості за процентами 40 892 грн 27 коп, 3 % річних за несвоєчасне погашення кредиту - 0 грн 21 коп, 3 % річних за несвоєчасне погашення процентів 06 грн 30 коп (а.с.37-98).

Банк неодноразово повідомляв відповідача про наявність простроченої заборгованості та необхідність дострокового повернення кредиту, що підтверджується листами Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від 13.11.2023, 18.01.2024, 27.06.2024 (а.с.32,33,35,36).

Втім боржником ОСОБА_1 направлено заяву до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в якій вона повідомила про сімейні обставини у зв`язку з якими вона не в змозі сплачувати кредит, а на реструктуризацію боргу не погоджується (а.с.34).

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Частиною першою ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина перша ст.611 ЦК України).

Частиною першою ст.1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини другої ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього кодексу.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (частина перша ст.546 ЦК України).

Згідно з частиною першою ст.575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3 Закону України «Про іпотеку»).

Згідно з частиною першою статті 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Частинами першою, третьою статті 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Отже, законодавством передбачено право іпотекодержателя задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання.

За ст. 41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на електронних аукціонах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Отже, застосування такого способу захисту права, як звернення стягнення на предмет іпотеки, пов`язане виключно з невиконанням основного зобов`язання у встановлений строк (термін).

У разі звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду, реалізація предмета іпотеки здійснюється у спосіб, зазначений у відповідному рішенні суду, а саме: шляхом продажу предмета іпотеки Іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку»; або шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Відповідно до частини першої статті 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності); спосіб реалізації предмета іпотеки; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки.

Згідно вимог п. 3.9.1 договору про споживчий кредит банк має право у випадку, якщо будуть мати місце випадки невиконання позичальником взятих на себе зобов`язань та недотримання умов передбачених кредитним договором, зокрема, затримання сплати частини основної суми боргу за кредитом та/або процентів за користування кредитом, інших платежів на три календарні місяці, вимагати дострокового повернення суми кредиту та всієї суми нарахованих процентів за користування кредитом (разом із будь-якими іншими нарахованими сумами або сумами, що підлягають до сплати за кредитним договором).

Згідно вимог п. 4.2.2 кредитного договору, банк має право у випадку виникнення простроченої заборгованості за основною сумою боргу за кредитом та/або процентами чи комісійними винагородами більше ніж на три місяці, вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів та інших платежів та стягнути заборгованість в примусовому порядку, в тому числі, шляхом звернення стягнення на заставлене майно.

Відповідно до вимог п. 4.1.5 іпотечного договору, іпотекодержатель/позивач має право вимагати дострокового виконання зобов`язання, забезпеченого іпотекою, а якщо вимога не буде задоволена, незалежно від настання строку виконання зобов`язання, звернути стягнення на предмет іпотеки, зокрема у разі, невиконання та/або неналежного виконання іпотекодавцем кредитного договору (у тому числі й щодо сплати будь-яких платежів, які повинні здійснюватися відповідно до кредитного договору, якщо прострочення строку будь-якого з платежів або його частини становить більше 3 (трьох) місяців).

Згідно з п. 7 договору іпотеки, іпотекодавець передає іпотекодержателю за даним договором право власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, що є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Відповідно до п. 7.3.1 за вибором іпотекодержателя застосовується один з наведених способів звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог іпотекодержателя - за рішенням суду.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 361/7543/17 підтримала правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 03.02.2016 у справі № 6-1080цс15 щодо правової природи одночасного задоволення вимог про стягнення боргу за основним зобов`язанням зі зверненням стягнення на предмет іпотеки, визначивши, що звернення стягнення на предмет іпотеки не призводить до заміни основного зобов`язання на забезпечувальне, тому задоволення вимог за дійсним основним зобов`язанням одночасно зі зверненням стягнення на предмет іпотеки не зумовлює подвійного стягнення за основним зобов`язанням.

Велика Палата Верховного Суду зауважила, що в резолютивній частині судового рішення про стягнення заборгованості за основним зобов`язанням та звернення стягнення на предмет іпотеки слід вказувати, що звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається в рахунок стягнення заборгованості за основним договором, а отже, таке звернення стягнення не є додатковим стягненням, яке могло б розумітися як подвійне.

Оскільки відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань щодо повернення суми кредиту та оплати процентів за договором про споживчий кредит (на придбання нерухомості) №108/280-2020 від 30.12.2020, то позивач має право звернути стягнення на майно, яке належить відповідачу, що є предметом іпотеки за іпотечним договором від 30.12.2020 і реалізувати його для погашення зобов`язань у порядку, встановленому умовами іпотечного договору згідно з чинним законодавством.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

З урахуванням зазначеного вище, а також того, що сторона відповідача визнає позов, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованим та існують правові підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів.

Крім того, задовольняючи позовні вимоги АТ «Ощадбанк» суд вважає необхідним також зазначити таке.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який продовжує діяти на день ухвалення рішення.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2120-IX у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Верховна Рада України постановила розділ VI «Прикінцеві положення» Закону України «Про іпотеку» доповнити пунктом 5-2 такого змісту: «5-2. у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об`єкти), статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону».

Ураховуючи, що на момент ухвалення судом рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки воєнний стан в Україні триває, виконання рішення суду зупиняється на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

Отже, суд дійшов висновку, що зазначені норми права не втратили свою чинність, оскільки не були виключені з тексту зазначеного Закону України «Про іпотеку», а спеціальним законом лише запроваджене зупинення виконання цих правил на певний період, та надалі у разі припинення запровадження воєнного стану дія згаданих правил відновить свою дію без окремого рішення та закону.

Тобто, зупинення положень Закону України «Про іпотеку» в частині реалізації предмета іпотеки є фактично відстроченням виконання зобов`язання, а не звільненням від його виконання. Відтак такі положення не передбачають втрати кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання боржником зобов`язань за договором, а лише тимчасово забороняє реалізацію предмета іпотеки шляхом продажу на електронних аукціонах.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 22 червня 2022 року № 296/7213/15.

Ураховуючи, що нерухоме майно належить фізичній особі, нерухоме майно передано в іпотеку за споживчим кредитом, зобов`язання виникло за договором, який укладений до 17 березня 2022 року, а також після 17 березня 2022 року до договору не вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов`язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій, тому слід зупинити виконання рішення суду на період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

V. Розподіл судових витрат.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 9 359,12 грн (а.с.103,124) які відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 141, 247, 200, 206, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 533, 543, 575, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, -

Вирішив:

Позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» заборгованість за договором про споживчий кредит №108/280-2020 від 30.12.2020 в розмірі 311 970 (триста одинадцять тисяч дев`ятсот сімдесят) грн 57 коп, що складається із: заборгованості за основним боргом 271 071 грн 79 коп, заборгованості за процентами 40 892 грн 27 коп, 3 % річних за несвоєчасне погашення кредиту - 0 грн 21коп, 3 % річних за несвоєчасне погашення процентів 06 грн 30 коп.

У рахунок погашення заборгованості за договором про споживчий кредит №108/280-2020 від 30.12.2020 в розмірі 311 970 (триста одинадцять тисяч дев`ятсот сімдесят) грн 57 коп звернути стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_1 , шляхом реалізації предмета іпотеки на електронних аукціонах відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» за початковою ціною, що має бути визначена на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна у межах процедури виконавчого провадження.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» 9 359 (дев`ять тисяч триста п`ятдесят дев`ять) грн 12 коп судового збору.

Зупинити виконання рішення суду у частині звернення стягнення на предмет іпотеки на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 06.11.2024.

Позивач - Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-г; філія Чернігівське обласне управління АТ «Ощадбанк», місцезнаходження: просп. Миру, буд.19 м. Чернігів 14000, код ЄДРПОУ 09353504)

Відповідач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя Н. В. Маслюк