Постанова

від 05.11.2024 по справі 127/23588/24

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/23588/24

Провадження № 22-ц/801/1945/2024

Категорія: 16

Головуючий у суді 1-ї інстанції Бессараб Н. М.

Доповідач:Ковальчук О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2024 рокуСправа № 127/23588/24м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючогоКовальчука О. В.,

суддів: Берегового О. Ю., Панасюка О. С.,

за участю секретаря судового засідання Литвина С. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справуза позовом ОСОБА_1 до Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради, Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про визнання незаконним і скасування будівельного паспорта та права на початок виконання будівельних робіт,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , поданою його представником адвокатом Семенчук Оксаною Антонівною, на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 26 липня 2024 року про забезпечення позову, постановлену у цій справі 26 липня 2024 року у м. Вінниці суддею цього суду Бессараб Н.М.,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2024 року до суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради, Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про визнання незаконним і скасування будівельного паспорта та права на початок виконання будівельних робіт.

25.07.2024 на адресу суду надійшла заява представника позивача адвоката Балинського Б.В. про забезпечення позову:

- зупинити дію будівельного паспорту земельної ділянки (кадастровий номер 0510136600:02:012:0068) по АДРЕСА_1 , виданий департаментом архітектури містобудування Вінницької міської ради 30.04.2021 №189 (об`єкт будівництва: «Будівництво нового двоповерхового житлового будинку садибного типу замість існуючого з блокованим гаражем на приватизованій земельній ділянці»);

- зупинити дію права на початок виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 , набуте на підставі поданого замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 15.04.2024 №ВН051240411576;

- заборонити власнику земельної ділянки (кадастровий номер 0510136600:02:012:0068) за адресою: по АДРЕСА_1 , особисто або будь-яким іншим особам вчиняти будівельні роботи з будівництва нового двоповерхового житлового будинку садибного типу замість існуючого з блокованим гаражем на приватизованій земельній ділянці.

Заява мотивована тим, що її сусід ОСОБА_2 з порушенням будівельних норм та правил проводить будівельні роботи щодо будівництва нового двоповерхового житлового будинку садибного типу, чим порушує її права, тобто протягом розгляду справи в суді, третя особа зможе закінчити розпочате будівництво та прийняти його в експлуатацію, а у разі задоволення позову та невжиття таких заходів може істотно ускладнити та унеможливити виконання рішення суду. Забезпечення позову дозволить здійснити ефективний захист та поновлення порушених прав позивача, за захистом якого звернулася позивачка до суду.

26 липня 2024 року ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області вказану заяву задоволено. Вжито згаданих вище заходів забезпечення позову.

Не погодившись із постановленою ухвалою, представник ОСОБА_2 адвокат Семенчук О. А., посилаючись на порушення норм процесуального права, просить її скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити. Зокрема скаржник вказує на те, що оскаржувана ухвала не містить жодного мотиву в чому саме полягає загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду та яким чином застосування обраних заходів забезпечення позову може сприяти виконанню можливого судового рішення. Відсутність будь-якого мотивування необхідності застосування заходів забезпечення позову очевидно вказує на безпідставність та незаконність оскаржуваної ухвали; жодний із застосованих заходів забезпечення позову не передбачений ст. 150 ЦПК України або іншими законами.

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін, з таких підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положеннями ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З матеріалів справи вбачається, що

-09.09.2004 нотаріально посвідчено договір купівлі-продажу відповідно до умов якого ОСОБА_1 купила житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_2 ;

-27.12.2005 ОСОБА_1 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0965 га, яка розташована по АДРЕСА_2 ;

-13.12.2013 нотаріально посвідчено договір купівлі-продажу відповідно до умов якого ОСОБА_2 купив житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 ;

-13.12.2013 нотаріально посвідчено договір купівлі-продажу відповідно до умов якого ОСОБА_2 купив земельну ділянку по АДРЕСА_1 ;

-Відповідно до Витягу (від 25.03.2021 № НВ-0521606172021) з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки (кадастровий номер 0510136600:02:012:0068), розташованої по АДРЕСА_1 , не встановлено обмеження у її використанні;

-30 квітня 2021 року Департаментом архітектури та містобудування Вінницької міської ради видано будівельний паспорт про забудову земельної ділянки по АДРЕСА_1 ;

-10.07.2024 Заступником міського голови Сергієм Тимощуком дана відповідь на адвокатський запит Богдана Балинського, якою повідомлено, що за інформацією, наданою Департаментом архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради, згідно даних Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт «Будівництво нового двоповерхового житлового будинку садибного типу замість існуючого на земельній ділянці по АДРЕСА_1 » за № ВН051240411576 від 15.04.2024, замовник ОСОБА_2 .

Згідно з ч. 1ст. 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихст. 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову.

Види забезпечення позову визначеніст. 150 ЦПК України, зокрема, позов забезпечується:накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;забороною вчиняти певні дії;встановленням обов`язку вчинити певні дії;забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Інститут забезпеченняпозову спрямованийпроти несумліннихдій відповідача,який можеприховати майно,розтратити його, продати або знецінити, якщо такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.

Відповідно до ч. 3ст. 150 ЦПК Українизаходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У постанові Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року у справі №756/14940/20зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

У п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

В цьому ж пункті Постанови роз`яснено, що при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Про забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якійзазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання (ч. ч. 6, 7ст. 153 ЦПК України).

Ухвала про забезпечення позову повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд (суддя) дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановленні ухвали (п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року).

Предметом позовнихвимог усправі,судове рішенняу якійпереглядається,є вимогипро визнаннянезаконним іскасування будівельногопаспорта таправа напочаток виконаннябудівельних робіт.Суд першоїінстанції пересвідчивсяв тому,що міжсторонами дійсновиник спірта існуєреальна загрозаневиконання чиутруднення виконанняможливого рішеннясуду прозадоволення позову,з`ясувавобсяг позовнихвимог,а такожвідповідність видузабезпечення позову,який проситьзастосувати особа,котра звернуласяз такоюзаявою,позовним вимогам.На думкусуду першоїінстанції,заходи забезпеченняпозову відповідаютьзаявленим вимогам,тобто безпосередньозв`язані зпредметом спору,є співмірнимизаявленим вимогам,необхідними ідостатніми длязабезпечення виконаннясудового рішення, у зв`язку з чим вказану заяву про забезпечення позову задовольнив. Такі висновки суду доводами скарги не спростовано, а відтак доводи скарги про відсутність будь-якого мотивування необхідності застосування заходів забезпечення позову є безпідставними.

Не можна також визнати обґрунтованими доводи скарги про те, що жодний іззастосованих судомзаходів забезпеченняпозову непередбачений ст.150ЦПК Україниабо іншимизаконами,тому ухвалупостановлено зпорушенням цієїнорми процесуальногоправа,оскільки предметом позову євизнання незаконнимі скасуваннябудівельного паспорту,дозволу напочаток виконаннябудівельних робіт,тому співмірнимдо заявленихвимог єзабезпечення позовушляхом зупиненнядії оскаржуванихдокументів. Саме такий висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 18 листопада2020 року у подібній справі №127/5469/19-ц як за складом учасників, так і за змістом позовних вимог.

З урахуванням наведеного та встановлених у справі обставин, апеляційний суд вважає вірними висновки суду першої інстанції про задоволення заяви про забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги не містять посилань на такі порушення, що призвели до неправильного вирішення заяви про забезпечення позову, тому, з огляду на положення ст. 376 ЦПК України, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, тому відповідно до положень ст. 375 ЦПК України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а вказану ухвалу - без змін.

Відповідно до п. п. «в» п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України, ст. 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції слід віднести за рахунок особи, яка подала апеляційну скаргу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну ОСОБА_2 , подану його представником адвокатом Семенчук Оксаною Антонівною, залишити без задоволення, а ухвалуВінницького міського суду Вінницької області від26 липня 2024 року - без змін.

Понесені скаржником у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції судові витрати залишити за ним.

Постанова набирає законної сили із дня її прийняття.

Касаційна скарга на постанову може бути подана до Верховного Суду протягом тридцяти днів із дня складання повного тексту постанови.

Повний текст судового рішення складено 05 листопада 2024 року.

Головуючий О. В. Ковальчук

Судді: О. Ю. Береговий

О. С. Панасюк