Ухвала

від 08.10.2024 по справі 160/26309/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

08 жовтня 2024 року Справа 160/26309/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по м. Києву» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по м. Києву» в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по м. Києву» щодо визначення ступеню придатності позивача до військової служби;

- визнати нечинною довідку №2886/с ВЛК Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по м. Києву» від 12.09.2024 року;

- визнати медичний огляд ОСОБА_1 таким, що був проведений з порушенням процедури, що стала наслідком визнання позивача придатним до служби у військових частинах забезпечення, вищих військових навчальних закладах, медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення та охорони.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи є передбачені нормами Кодексу адміністративного судочинства України підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.

Вивчивши подані позовні матеріали, суд дійшов висновку про те, що позовну заяву подано з порушенням вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.

Норми статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.

За приписами п. 4 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Гарантоване статтею 55 Конституції України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача стосовно оскаржуваного рішення, дії чи бездіяльності було обґрунтованим, і таке порушення прав має бути реальним, стосуватися особистих прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Тож право на судовий захист не є абсолютним. Законодавцем встановлені вимоги щодо форми та змісту позовної заяви, із якою особа звертається до суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: [...] 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії [...].

Вимоги, що пред`являються до змісту позовної заяви чітко визначені у статті 160 КАС України, відповідно до якої у позовній заяві, зокрема зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Із цих законодавчих положень випливає, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням чи бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.

Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову.

Разом з тим, заявляючи позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача, скасування довідки, визнання медичний огляд позивача таким, що проведений з порушеннями, позивач жодним чином не вказує в чому виявилась протиправні дії відповідача, що обумовила звернення саме з даними позовними вимогами.

За таких обставин позивачу необхідно привести у відповідність з заявленими позовними вимогами доводи позовної заяви.

Крім того, позивач по тексту позовної заяви посилається на висновки медичного обстеження спеціалістів, проте вказані документи не долучені до позову та не заявлено вимоги до суду витребувати вказані документи у відповідача.

Наведені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому згідно з ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Відповідно до ч. 3 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 171 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 160, 169, 171, 243, 248, Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по м. Києву» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до канцелярії суду:

- уточненої позовної заяви та її копій відповідно до кількості сторін, з належним обґрунтуванням заявлених позовних вимог;

- доказів, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, та які підтверджують обставини порушення прав позивача.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права позивача повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.С. Луніна