ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2024 рокуСправа №160/18797/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ремез К.І.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
УСТАНОВИВ:
15.07.2024 за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за період з 28.01.2024 по 14.03.2024 в розрахунку до 30000,00 грн на місяць;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , додаткову винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за період з 28.01.2024 по 14.03.2024 в розрахунку до 30 000,00 грн на місяць.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він з 05.07.2022 зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на посаду електрика мостового відділення першого мостового взводу другої роти відновлення штучних споруд, що підтверджується витягом з наказу командира військової частини № НОМЕР_3 від 05.07.2022. В січні 2024 року позивача у складі зведеного підрозділу військової частини НОМЕР_1 ХЕРСОН-11 було відряджено до міста Херсон з 25.01.2024 з метою виконання бойового розпорядження №13дск від 25.01.2024 та бойового розпорядження №14дск від 27.01.2024, та з 27.01.2024 по 28.01.2024 з метою виконання бойового наказу №2дск від 27.01.2024. 28.01.2024 на невизначений термін позивач та інші військовослужбовці у складі зведеного підрозділу військової частини НОМЕР_1 ХЕРСОН-11 були відряджені до міста Херсон з метою виконання бойового розпорядження командира 26 обр №10т від 27.01.2024, що підтверджується Витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 №28 від 28.01.2024, в якому вказано вважати таким, що вибув для виконання бойового завдання у складі зведеного підрозділу військової частини НОМЕР_1 ХЕРСОН-11 з 28.01.2024 солдата ОСОБА_1 , підстава: бойове розпорядження командира 26 обр №10т від 27.01.2024, посвідчення про відрядження № 292. З 29.01.2024 позивача було знято з продовольчого забезпечення частини. Позивачу було видано посвідчення про відрядження №292 від 28.01.2024, видане ТВО командира військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_2 . В посвідченні зазначено, що позивач вибув із військової частини НОМЕР_1 28.01.2024 та прибув до Херсонської обласної державної адміністрації без зазначення дати прибуття. Під час перебування у відрядженні позивач помітив, що суми грошового забезпечення, які йому виплачувались, не відповідали його підрахункам, але він думав, що додаткову винагороду виплатять пізніше, оскільки вже раніше були затримки у зв`язку із проблемами фінансування. Позивач у лютому 2024 року дистанційно звернувся до адвоката за юридичною консультацією з приводу видів та розміру виплат, які входять до складу грошового забезпечення військовослужбовців Державної спеціальної служби транспорту, яким було направлено адвокатський запит до Військової частини НОМЕР_1 з метою отримання інформації в яких розмірах та на підставі яких документів здійснювалось нарахування та виплата грошового забезпечення позивачу та іншим військовослужбовцям, які були відряджені разом з ним. У лютому 2024 року позивачу нарахована та виплачена додаткова винагорода за період з 24.01.2024 по 27.01.2024 за виконання бойових (спеціальних) завдань згідно бойового розпорядження №13дск від 25.01.24, бойового розпорядження №14дск від 27.01.2024, бойового наказу №2дск від 27.01.2024 у розрахунку 30 000 грн на місяць. Позивач вважав, що за наступний період відрядження на виконання бойового розпорядження командира 26 обр №10т від 27.01.2024 буде також нарахована та виплачена додаткова винагорода, оскільки попередні періоди відповідач оплатив із певною затримкою. У відрядженні Позивач перебував до 15.03.2024, наказом командира військової частини № НОМЕР_4 від 15.03.2024 встановлено, що позивач та інші відряджені військовослужбовці, які входять до особового складу зведеного підрозділу військової частини НОМЕР_1 ХЕРСОН-11 прибули та приступили до виконання службових обов`язків після виконання бойового завдання. Після прибуття до Військової частини НОМЕР_1 із відрядження позивач дізнався від командування, що тактична група, до якої він входив, не була включена до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави та до складу військових адміністрацій у районах ведення воєнних дій. Крім того, за період перебування позивача у відрядженні йому не нараховувалась та не виплачувалась додаткова винагорода, передбачена Постановою КМУ від 28.02.2022 №168 із змінами за період з 28.01.2024 по 14.03.2024, оскільки грошове забезпечення за січень (з 28.01.2024 по 31.01.2024), лютий 2024 року йому було виплачено без додаткової винагороди, встановленої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (надалі - Постанова № 168). 14.03.2024 побратим позивача ОСОБА_3 , який також входить до складу зведеного підрозділу військової частини НОМЕР_1 ХЕРСОН-11 і був відряджений разом із ним, звернувся на гарячу лінію Міністерства оборони України від імені всіх відряджених військових, вказаних у наказі командира військової частини НОМЕР_1 №28 від 28.01.2024 з питання щодо не виплати додаткової винагороди згідно Постанови КМУ від 28.02.2022 №168 за період з 28.01.2024 по 14.03.2024 та щодо не включення тактичної групи до складу діючих угруповань військ Сил оборони держави та до складу військових адміністрацій у районах ведення бойових дій. Військовою частиною НОМЕР_1 було направлено позивачу в електронній формі відповідь від 28.03.2024 № 449, якою повідомили, що підстави для нарахування та виплати додаткової винагороди та включення тактичної групи до складу діючих угруповань військ Сил оборони держави та до складу військових адміністрацій у районах ведення бойових дій - відсутні. Про цю відповідь побратим повідомив позивача 29.03.2024. Тобто у Позивач дізнався про порушення його права на справедливе та гідне грошове забезпечення як військовослужбовця 29.03.2024. Підтвердженням цього слугує посилання у листі відповідача від 20.03.2024 №407 на адвокатський запит ОСОБА_4 від 26.02.2024 щодо надання копій документів, який стосується 10 військовослужбовців. Позивач вважає, що йому поряд із основним видом грошового забезпечення протиправно не здійснено нарахування та виплату вказаної додаткової винагороди, тому звернувся до суду із позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2024 відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Ухвала про відкриття провадження у справі була доставлена до електронного кабінету відповідача 17.07.2024 о 14 годині 30 хвилин.
30.07.2024 за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника позивача про витребування доказів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.07.2024 клопотання задоволено, витребувано у відповідача: належним чином завірені копій всіх бойових наказів (бойових розпоряджень) стосовно ОСОБА_1 , зокрема, але не виключно, бойового розпорядження командира 26 обр №10т від 27.01.2024; відомості про те, чи була включена тактична група, до якої входив Позивач, до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави та до складу військових адміністрацій у районах ведення воєнних дій на території Херсонської області в період з 28.01.2024 по 14.03.2024 та копії відповідних документів, якщо не включались то надати причини та документальне підтвердження цього; відомості про те, чи направлялись керівниками органів військового управління, штабу угруповання військ, штабу тактичної групи на території Херсонської області на адресу військової частини НОМЕР_1 повідомлення про виконання Позивачем бойових (спеціальних) завдань у період з 28.01.2024 по 14.03.2024, що було б підставою для нарахування та виплати йому додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану" в розмірі до 30 000 грн, і якщо направлялися, то витребувати копії відповідних документів; відомості про те, чи надходили на адресу військової частини НОМЕР_1 рапорти (донесення) начальника командира підрозділу, в якому проходить службу позивач, про виконання ним бойових (спеціальних) завдань в період з 28.01.2024 по 14.03.2024 із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі, і якщо надходили, то витребувати копії відповідних рапортів; відомості про те, чи видавались органом військового управління, штабу угруповання військ, штабу тактичної групи на території Херсонської області довідки про виконанням Позивачем бойових (спеціальних) завдань або участь у бойових діях в період з 28.01.2024 по 14.03.2024 і якщо так, то чи відповідали встановленій формі (у цьому разі витребувати такі довідки); відомості про те, чи надходили на адресу військової частини НОМЕР_1 витяги із записів журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового журналу) із записами про безпосередню участь Позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії або виконанні бойових (спеціальних) завдань за період з 28.01.2024 по 14.03.2024 (у разі якщо такі записи не велися, то вказати причини цього).
Ухвала про витребування доказів доставлена до електронного кабінету відповідача 31.07.2024.
З огляду на ненадходження від відповідача відзиву на позов, ненадання відповідачем витребуваних доказів, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 суд повторно витребував вищевказані докази у відповідача та зупинив и провадження у справі до надання доказів відповідачем.
Ухвала про витребування доказів та зупинення провадження у справі була доставлена до електронного кабінету відповідача 23.09.2024.
21.10.2024 засобами поштового зв`язку до суду надійшли письмові пояснення відповідача, у яких він заперечував проти задоволення позову. Відповідач зазначив, що позивач виконував відновлювальні роботи у будівлі, розташованій у м. Херсон, бойові (спеціальні) завдання не виконував, а тому підстави для нарахування та виплати йому додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн відсутні. До пояснень були додані: витяг із бойового наказу командира 1936 ошвб від 28.01.2024 за № 2дск КП. Інші витребувані судом документи не були надані з підстав їх відсутності.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 провадження у справі поновлено.
04.11.2024 до суду надійшли додаткові пояснення представника позивача, у яких підтримано позицію, викладену у позові, акцентовано увагу на те, що позивач був відряджений для проведення відновлювальних робіт на підставі бойового розпорядження, тому позивач має право на отримання додаткової винагороди.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 05.07.2022 зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 відповідно до наказу командира № 127 на посаду електрика мостового відділення першого мостового взводу другої роти відновлення штучних споруд, ВОС-659995Т.
28.01.2024 позивачу було видано посвідчення про відрядження № НОМЕР_5 , термін відрядження з 28.01.2024, підстава відрядження: наказ від 28.01.2024 № 28, пункт призначення: м. Херсон, мета відрядження: для виконання БР командира 26 обр № 10т від 27.01.2024.
Як вбачається з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28.01.2024 за № 28 солдат ОСОБА_1 вибув для виконання бойового завдання у складі зведеного підрозділу військової частини НОМЕР_1 «ХЕРСОН-11» з 28.01.2024. Підстава: бойове розпорядження командира 26 обр № 10т від 27.01.2024, посвідчення про відрядження № 292 від 28.01.2024. З 29.01.2024 позивача знято з продовольчого забезпечення частини.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 15.03.2024 за № 75 солдат ОСОБА_1 прибув до військової частини НОМЕР_1 та приступив до виконання службових обов`язків після виконання бойового завдання. Підстава: бойове розпорядження командира 26 обр № 10т від 27.01.2024, посвідчення про відрядження № 292 від 28.01.2024. З 16.03.2024 позивача зараховано на продовольче забезпечення частини.
Як вбачається з довідки від 22.03.2024 за № 6/94 позивачеві у лютому 2024 року нараховано додаткову винагороду у сумі 3870,97 грн. У січні 2024 року нарахування додаткової винагороди відсутні.
Як вбачається з довідки від 14.06.2024 за № 6/230 позивачеві у лютому 2024 року нараховано додаткову винагороду у сумі 3870,97 грн. У січні, березні, квітні 2024 року нарахування додаткової винагороди відсутні.
Як вбачається з наданого відповідачем витягу з бойового наказу командира 1936 ошвб № 2дск КП від 28.01.2024 позивач був направлений на виконання бойового завдання «з метою проведення відновлювальних робіт у будівлі за адресою: місто Херсон, … для забезпечення належної роботи Херсонської обласної військової адміністрації та на виконання Бойового розпорядження командира 26 обр від 28.01.2024 № 10т» з 28.01.2024 у складі зведеного підрозділу «Херсон-11» 1936 ошвб.
Отже, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 у період з 28.01.2024 по 14.03.2024 виконував бойове завдання на підставі бойового наказу командира 1936 ошвб № 2дск КП від 28.01.2024 на виконання Бойового розпорядження командира 26 обр від 28.01.2024 № 10т у складі зведеного підрозділу «Херсон-11» 1936 ошвб у місті Херсон.
Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 у період з 28.01.2024 по 14.03.2024 не проведено нарахування та виплату додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".
Суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що у розпорядженні позивача з січня 2024 року були документи, які за своїми формою та змістом надавали позивачу змогу розраховувати на те, що йому буде здійснено нарахування та виплата додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".
Дійсно, лише лист Військової частини від 28.03.2024 № 449 містить відомості про те, що додаткова винагорода за період з 28.01.2024 по 14.03.2024 виплачена та нарахована не буде. Суд зауважує, що вказаний лист наданий особі, яка зазначена у бойовому наказі командира 1936 ошвб № 2дск КП від 28.01.2024, виданого на виконання Бойового розпорядження командира 26 обр від 28.01.2024 № 10т, тобто виконувала ті самі завдання, у тому самому місці, у той самий період, у складі того самого формування, що і позивач.
З огляду на це, суд вважає, що строк звернення до суду позивачем не пропущений.
Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 2 зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 за № 2232-XII (надалі, також - Закон №2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-XII від 20.12.1991 (надалі, також -Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частинами 2, 3статті 9 Закону №2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Відповідно до абзацу 1 частини 4статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Абзацом 2 частини 4статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (надалі, також - Порядок № 260).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 260, грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
Пунктом 3 Порядку № 260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Відповідно до пункту 17 Порядку № 260, на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану`у зв`язку з військовою агресією російської федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та триває до теперішнього часу.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 Про введення воєнного стану в Україні та № 69 Про загальну мобілізацію Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану (надалі, також - Постанова №168), яка набрала чинності 28.02.2022 та застосовується з 24.02.2022.
Пунктом 1 Постанови № 168, зокрема, встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях або заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, Міністром оборони України видано окреме доручення від 23.06.2022 № 912/з/29 (надалі, також - Доручення від 23.06.2022 № 912/з/29), згідно з пунктом 1 якого під терміном безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів(далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем:
бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;
бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) під час перебування у складі органу військового управління, штабу у групування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави;
бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;
бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб);
виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей;
виконання бойових завдань у районах ведення бойових дій з виявлення повітряних цілей;
здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою;
здійснення заходів з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;
виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії.
Абзацами 1 та 2 пункту 3 Доручення від 23.06.2022 №912/з/29 передбачено, що райони ведення бойових дій визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України, а склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави - відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України або начальника Генерального штабу Збройних Сил України.
Окремо, відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України визначати інші райони ведення бойових дій (у т.ч. повітряного простору), в яких також здійснювалися заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з визначенням конкретного місця та часу їх проведення.
Водночас, абзацами 3-7 пункту 3 Доручення від 23.06.2022 №912/з/29 визначено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад;
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.
Відповідно до пункту 4 Доручення від 23.06.2022 №912/з/29, керівникам органів військового управління, штабів угрупувань військ (сил), штабів тактичних груп, командирам військових частин (установ, навчальних закладів), що входять до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, до яких відряджені військовослужбовці, щомісячно до 5 числа повідомляти органи військового управління, військові частини (установи, навчальні заклади) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про дні безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку №1 до цього доручення.
У разі, якщо військовослужбовці були відряджені до військових частин (установ), що входять до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави з однієї військової частини, то безпосередня участь у бойових діях цих військовослужбовців може підтверджуватися однією довідкою з відображенням в ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця за формою, наведеною в додатку №2 до цього доручення.
У підставах про видання таких довідок (додаток №1 або додаток №2) обов`язково зазначати документи, визначені абзацами 3 або 4 та абзацом 5 пункту 3 цього доручення.
Надати право керівникам органів військового управління, штабів угрупувань військ (сил), штабів тактичних груп, перелік яких затверджений Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України, включати до таких довідок терміни безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах починаючи з 24.02.2022.
Пунктом 14 Доручення від 23.06.2022 № 912/з/29 передбачено, що це доручення застосовувати з 01.06.2022 (крім абзацу третього пункту 1, абзацу четвертого пункту 7та підпункту 9.11 пункту 9 (в частині виплати додаткової винагороди військовослужбовцям за час проходження підготовки (навчання) за кордоном щодо порядку застосування, обслуговування та ремонту різних видів озброєння та військової/спеціальної техніки) цього доручення, які застосовувати з 24.02.2022).
Тобто зазначене Доручення від 23.06.2022 № 912/з/29 видане Міністром оборони України з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, застосовується з 01.06.2022 (крім окремих випадків, коли положення цього акта застосовуються з 24.02.2022). При цьому абзацом 4 пункту 5 Доручення від 23.06.2022 №912/з/29 надано право керівникам органів військового управління, штабів угрупувань військ (сил), штабів тактичних груп включати до довідок про безпосередню участь у бойових діях або заходах терміни безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах починаючи з 24.02.2022.
Отже, безпосередньою участю військовослужбовця у бойових діях або заходах є виконання військовослужбовцем у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави та у визначених відповідним рішення Головнокомандувача Збройних Сил України районах ведення бойових дій завдань та участь військовослужбовця у заходах, перелік яких визначений пунктом 1 Доручення від 23.06.2022 №912/з/29.
За змістом відповідних рішень Міністра оборони України від 25.03.2002 № 248/1298 та від 23.06.2022 № 912/з/29 та пунктів 1, 5 розділу XVI Порядку № 260 простежується аналогія закону, яка полягає в тому, що виплата премії та додаткової винагороди здійснюється на підставі відповідного наказу командира частини, в якому зазначається конкретний перелік військовослужбовців, які набули право на дані виплати, з врахуванням дотримання даними військовослужбовцями норм чинного законодавства та належного виконання ними покладених на них обов`язків.
При цьому, у зв`язку з введенням в діюнаказу Міністра оборони України від 25.01.2023 № 44, Департаментом соціального забезпечення Міністерства оборони України розроблено роз`яснення від 11.04.2023 № 423/1932 окремих питань щодо виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168.
Так, судом встановлено, що з тексту бойового наказу командира військової частини НОМЕР_6 № 2дск КП АДРЕСА_1 22.30 від 28.01.2024 вбачається, що позивач був відряджений у складі зведеного підрозділу Херсон-11 для проведення відновлюваних робіт об`єкта, … на виконання Бойового розпорядження командира 26обр від 28.01.2024 №10т, тобто Позивач був відряджений для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки.
Суд не погоджується із доводами відповідача відносно того, що позивачем виконувалося не бойове розпорядження, а відновлювальні роботи, оскільки ці доводи спростовуються наявними у справі доказами, у тому числі бойовим наказом командира військової частини НОМЕР_6 № 2дск КП АДРЕСА_1 від 28.01.2024.
Також суд критично ставиться до доводів відповідача щодо того, що Військова частина НОМЕР_1 не отримувала від керівників органів військового управління, штабу угруповування військ, штабу тактичної групи на території Херсонської області повідомлення про виконання позивачем бойових (спеціальних) завдань, рапортів (донесення) командира підрозділу та довідки про виконання бойових спеціальних завдань, витяги із журналів бойових дій у період з 28.01.2024 по 14.03.2024, а тому підстави для нарахування та виплати додаткової винагороди позивачу відсутні, оскільки відповідно до пункту 4 розділу XXXIV Порядку № 260, підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
- бойовий наказ (бойове розпорядження);
- журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);
- рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Підтвердженням виконання бойового (спеціального) завдання позивачем у відрядженні підтверджується Витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 28 від 28.01.2024, в якому вказано вважати позивача таким, що вибув для виконання бойового завдання у складі зведеного підрозділу військової частини НОМЕР_1 ХЕРСОН-11 з 28.01.2024, підстава бойове розпорядження командира 26 обр №10т від 27.01.2024 року, посвідчення про відрядження.
Відсутність таких документів як повідомлення про виконання позивачем бойових (спеціальних) завдань, рапорти, довідки, витяги із журналів бойових є чинником, що знаходиться поза зоною впливу та компетенції позивача, а тому посилання відповідача у цій частині суд також не приймає до уваги.
Суд зазначає, що відповідачем не надано доводів та доказів, які б спростовували доводи позивача.
З огляду на зазначене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішувалось.
Доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду не надано, хоча така вимога позивачем заявлена, тому розподіл витрат на професійну правничу допомогу судом не здійснюється.
Керуючись ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за період з 28.01.2024 по 14.03.2024 в розрахунку до 30000,00 грн на місяць.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , додаткову винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за період з 28.01.2024 по 14.03.2024 в розрахунку до 30 000,00 грн на місяць.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.І. Ремез
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.11.2024 |
Оприлюднено | 08.11.2024 |
Номер документу | 122841540 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо проходження служби, з них |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Ремез Катерина Ігорівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Ремез Катерина Ігорівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Ремез Катерина Ігорівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні