Ухвала

від 01.11.2024 по справі 380/22311/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/22311/24

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

01 листопада 2024 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Раєнко О.В., розглянувши в судовому засіданні клопотання представника позивача про забезпечення позову у справі за

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гігабіт плюс», представник Гоштанар Г.В.до проГоловного управління ДПС у Львівській області, представник Марциняк С.В. визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Гігабіт Плюс» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області, в якому просив:

- Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 25.10.2024 № 32273/6/1301-04-13-14 про анулювання реєстрації платника єдиного податку Товариства з обмеженою відповідальністю «Гігабіт Плюс»;

- Зобов`язати Головне управління ДПС Львівській області вчинити дії щодо поновлення реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Гігабіт Плюс» як платника єдиного податку третьої групи, 5 відсотків з 30 вересня 2024 року та включити його до реєстру платників єдиного податку.

Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про забезпечення позову у якому позивач просить:

- Зупинити дію рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 25.10.2024 № 32273/6/1301-04-13-14 про анулювання реєстрації платника єдиного податку Товариства з обмеженою відповідальністю «Гігабіт Плюс» до набрання законної сили рішення суду в адміністративній справі за позовом ТОВ «Гігабіт Плюс» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 25.10.2024 № 32273/6/1301-04-13-14 про анулювання реєстрації платника єдиного податку Товариства з обмеженою відповідальністю «Гігабіт Плюс» зобов`язання Головного управління ДПС у Львівській області вчинити дії щодо поновлення реєстрації ТОВ «Гігабіт Плюс», як платника єдиного податку третьої групи, 5 відсотків з 30 вересня 2024 року та включення його до реєстру платників єдиного податку.

В обґрунтування вказаного клопотання зазначає, що в спірному випадку наявна передбачена в п. 2 ч. 2 ст. 150 КАС України підстава для вжиття заходів забезпечення позову, а саме очевидна протиправність оскаржуваного рішення, що полягає у прийнятті його за результатами камеральної, а не документальної перевірки, а також спірне рішення було прийняте в 4 кварталі 2024 року, а анулювання реєстрації повинно відбуватися раніше, у 3 кварталі 2024, а це прямо суперечить абзацу 5 підпункту 298.2.3, пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України.

Також, очевидна протиправність спірного рішення, підтверджується тим, що згідно із рішенням ДПС України від 27.03.2024 відповідно до якого задоволено скаргу ТОВ «Гігабіт Плюс» та скасовано рішення ГУ ДПС у Львівській області яким було відмовлено в задоволені заяви про застосування спрощеної системи оподаткування.

Як зазначено в рішенні ДПС України від 27.03.2024, «Абзацом восьмим п. І КВЕД ДК 009:2010 визначено, що КВЕД - це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації. Водночас, Класифікація є механізмом спільної мови, що має використання в багатьох інших, нестатистичних сферах (соціальному та податковому регулюванні, ліцензуванні, системі тарифів тощо), проте, не завжди адаптована до цього повною мірою. Отже, Класифікація не завжди відповідає всім потребам користувачів за межами статистичної системи, у зв`язку з чим можуть виникнути суперечності стосовно юридичного використання коду КВЕД. Слід мати на увазі, що код виду діяльності не створює прав чи обов`язків для підприємств і організацій, не спричинює жодних правових наслідків. Код виду діяльності не обов`язково достатній критерій для виконання умов, передбачених нормативними актами. У застосуванні нормативних актів чи контрактів код виду діяльності - це припущення, а не доказ.

Крім того, у вищевказаному рішенні ДПС зроблено наступний висновок:

«... за результатами розгляду скарги ДПС не встановлено обрання ТОВ «Гігабіт Плюс» видів діяльності, здійснення яких не дають права платнику перебувати на спрощеній системі оподаткування відповідно до вимог п.п. 291.5.1 п. 291.5 cт. 291 Кодексу».

Також позивач зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову в цьому випадку з наведених підстав може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення прав і інтересів позивача, для захисту яких він звернувся до суду.

Аналогічний правовий висновок щодо наявності підстав для застосування заходів забезпечення позову в подібних правовідносинах викладено у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року у справі №160/11784/23.

Відповідно до ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настане подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право па ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

До клопотання про забезпечення позову позивачем надано лише копії договорів про надання послуг № 1/17/24 від 29.01.2024, № 037/24/3 від 19.01.2024, № 039/24 від 16.01.2024, №043/24 від 19.02.2024, №042/24від 19.02.2024, копію рішення ДПС України від 27.03.2024, копію постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2024 по справі №420/25688/24.

В судовому засіданні представник позивача підтримала клопотання про забезпечення позову, надала додаткові пояснення.

Представник відповідач заперечив проти вжиття заходів забезпечення позову з підстав, що доводи позивача є безпідставними, не містять жодного обґрунтування негативного впливу спірного рішення на позивача.

При постановленні ухвали суд виходить з наступного:

Згідно із ст. 150 КАС України:

1. Суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

2. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

3. Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.

4. Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Згідно із ст. 151 КАС України:

1. Позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

2. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Згідно із 154 КАС України:

1. Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

2. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

3. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

4. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

5. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

6. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

7. Суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу або подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.

8. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

9. Оскарження ухвали про скасування забезпечення позову або про заміну одного заходу забезпечення позову іншим зупиняє виконання цієї ухвали.

Суд відзначає, що забезпечення адміністративного позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Щодо вимоги позивача - зупинити дію рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 25.10.2024 № 32273/6/1301-04-13-14 про анулювання реєстрації платника єдиного податку Товариства з обмеженою відповідальністю «Гігабіт Плюс» до набрання законної сили рішення суду в адміністративній справі, суд зазначає наступне.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В цій частині позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду про визнання протиправним спірного рішення відповідача. Не надано доказів щодо ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позивачем надано лише копії договорів про надання послуг № 1/17/24 від 29.01.2024, № 037/24/3 від 19.01.2024, № 039/24 від 16.01.2024, №043/24 від 19.02.2024, №042/24 від 19.02.2024, за якими позивач надає своїм контрагентам телекомунікаційні послуги.

Позивач не зазначає, як не вжиття заходів забезпечення позову, ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів саме позивача щодо зазначених договорів.

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

В цій частині щодо очевидної на думку позивача ознаки протиправності спірного рішення, суд зазначає, що оцінку спірному рішенню буде надано судом за результатами розгляду справи по суті спору.

Щодо аргументів позивача про те, що спірне рішення було прийняте в 4 кварталі 2024 року, а анулювання реєстрації повинно відбуватися раніше, у 3 кварталі 2024 року, то на переконання суду перехід на сплату інших податків і зборів, визначених ПК України, можливий лише з підстав у спосіб та в строки чітко встановлені цим же Кодексом.

Відтак клопотання про вжиття заходів забезпечення позову задоволенню не підлягає, з підстав зазначених судом.

Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Суд звертає увагу на те, що заявником не було наведено достатніх підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не надано належних доказів щодо існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Відтак, судом не встановлено очевидних ознак небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, отже, підстави для задоволення клопотання про забезпечення позову відсутні.

За таких обставин клопотання позивача про забезпечення позову не підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 150-154, 243, 248 КАС України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову від 31.10.2024 року - відмовити.

Згідно ч. 8 ст. 154 КАС України, ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Ухвалу складено в повному обсязі 05.11.2024 року.

Суддя Гавдик З.В.