Рішення

від 06.11.2024 по справі 580/7884/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року справа № 580/7884/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку загального позовного письмового провадження адміністративну справу за позовом адвокатки Павленко М.В. від імені ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

У Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов адвокатки Павленко М.В. від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі позивачка) до Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» (04075, м.Київ, вул.Федора Максименка, буд.21-Б; код ЄДРПОУ 45013109) (далі відповідач),в якому з урахуванням позову вх. від 10.09.2024 просили:

визнати протиправним і скасувати акт спеціального розслідування нещасного випадку від 29.04.2024 №326;

зобов`язати відповідача повторно провести розслідування нещасного випадку, який стався 11.10.2023 о 10.15 год. з інспектором взводу №4 роти №1 батальйону №2 полку управління поліції особливого призначення №1 (штурмовий полк «Сафарі») Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» капітаном поліції ОСОБА_2 , у висновку якого підтвердити, що останній загинув у зв`язку з виконанням наказів у період воєнного стану під час захисту Батьківщини.

Обґрунтовуючи позов зазначили, що син позивачки проходив службу у відповідача та загинув, про що складено вказаний вище акт розслідування. Вважає, що її син загинув у зв`язку з виконанням наказів у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, а дії відповідача суперечать чинному законодавству. Під час складання оскаржуваного акту комісія використала висновок експерта від 24.10.2023 №825 Обласного бюро судово-медичної експертизи Житомирської обласної ради, матеріали за кримінальним провадженням від 11.10.2023 №62023240020001328, в якому зазначені проведені під час досудового розслідування процесуальні дії, прийняті процесуальні рішення та заходи забезпечення кримінального провадження, застосовані під час досудового розслідування.

Ухвалою суду від 14.08.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення її недоліків. Ухвалою від 23 серпня 2024 року суд продовжив позивачці строк для усунення недоліків до 10.09.2024. Ухвалою від 10.09.2024 суд виправив описку, допущену в ухвалі від 23 серпня 2024 року.

10 вересня 2024 року ухвалою суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі.

25.09.2024 на адресу суду від відповідача надійшов відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Обґрунтовуючи зазначив, що загиблий ОСОБА_2 на момент загибелі не перебував у відрядженні у районах проведення воєнних (бойових) дій та не виконував жодних дій, передбачених п.3 Порядку №775, тобто не брав безпосередньої участі в бойових діях або заходах. Обставини, за яких загинув ОСОБА_2 , не відповідають умові, відповідно до якої загибель поліцейського повинна настати під час захисту Батьківщини, безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Тому виплата одноразової грошової допомоги у розмірах, встановлених Постановою №168 чи п.1 ч.1 ст.99 Закону України №580-VІІІ, є також неможливою. Посилався на висновок Верховного Суду у постанові від 16.03.2016 у справі №400/4409/21. Вважає, що дотримався процедури складання, порядку видачі та форми акту спеціального розслідування нещасного випадку від 29.04.2024 №326.

01.10.2024 від представниці позивачки на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Обґрунтовуючи зазначила, що навчання та тестування зброї для загиблого було саме виконанням наказів у період воєнного стану під час захисту Батьківщини. Відрядження загиблого до Військової частини НОМЕР_2 у Житомирській області свідчить про виконання наказу відповідача від 29.09.2023 №653. Відповідач не надав будь-яких доказів того, що нещасний випадок настав з інших причин, перелік яких визначений у додатку 6 до Порядку №705.

Усі подані сторонами документи суд долучив до матеріалів адміністративної справи.

Оцінивши заявлені доводи, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Наказом Національної поліції України від 06.02.2023 року № 133 о/с (по особовому складу) капітана поліції ОСОБА_2 (спеціальний жетон 0059823) призначено на посаду інспектора взводу № 4 роти № 1 батальйону № 2 полку управління поліції особливого призначення № 1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») ДПОП «ОШБ «Лють».

Відповідно до наказу ДПОП «ОШБ «Лють» від 22.09.2023 № 55 «Про проведення навчально-тренувальних стрільб» у період з 22.09.2023 до 22.10.2023 на стрілецькому полігоні військової частини НОМЕР_2 у Житомирській області проводилися навчально-тренувальні стрільби з поліцейськими УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «Лють» із використанням різних видів озброєння.

На виконання наказу ДПОП «ОШБ «Лють» від 29.09.2023 №653 з метою проведення навчально-тренувальних стрільб поліцейські полку УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «Лють» з 02.10.2023 до 15.10.2023 відряджені до військової частини НОМЕР_2 у Житомирській області. Серед них перебував інспектор взводу № 4 роти № 1 батальйону № 2 полку УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «Лють» капітан поліції ОСОБА_2 . Під час виконання вправи він здійснив постріл із гранатомета LGL-7 40 шш №180557, внаслідок чого отримав поранення шиї, голови та грудної клітини, від чого втратив свідомість та впав на землю.

13.10.2023 Виконавчий комітет Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області видав свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 , який помер в Житомирській області Житомирського району с.Дениші.

За фактом загибелі ОСОБА_2 Другий слідчий відділ (з дислокацією у м.Житомир) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташований у м.Хмельницькому, вніс в Єдиний реєстр досудових розслідувань відомості №62023240020001328 від 11.10.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 414 Кримінального кодексу України (порушення правил поводження зі зброєю, а також із речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточуючих).

11.10.2023 заступник начальника полковник поліції ОСОБА_3 письмово повідомив за №465/59/05-2023 начальникові Департаменту управління майном Національної поліції України полковникові поліції ОСОБА_4 про нещасний випадок, який стався 11.10.2023 у період з 09год 00хв до 11.год 00хв. з ОСОБА_2

Т.в.о. начальника управління моніторингу ДПОП «ОШБ «Лють» полковник поліції Олег ЗАГОРУЙ звернувся до Т.в.о. начальника ДПОП «ОШБ «Лють» полковника поліції Романа ПОЛІЩУКА з доповідною запискою про проведення службового розслідування.

Наказом відповідача від 11.10.2023 №530 призначено службове розслідування у формі письмового провадження та наказано утворити дисциплінарну комісію. Наказом відповідача від 18.10.2023 № 544 утворено спеціальну комісію для проведення спеціального розслідування нещасного випадку.

19.10.2023 наказом №780 о/с припинено службу в поліції капітана поліції ОСОБА_2 відповідно до абзацу першого частини четвертої статті 77 Закону України «Про національну поліцію», звільнивши його зі служби в поліції та виключивши зі списків особового складу.

У висновку службового розслідування, проведеного за фактом можливого порушення службової дисципліни, що призвело до отримання тілесних ушкоджень, несумісних з життям, інспектором взводу №4 роти №1 батальйону №2 полку Управління поліції особливого призначення №1 (штурмовий полк «Сафарі») ДПОП «ОШБ «Лють» капітаном поліції ОСОБА_2 від 09.11.2023 6319/59/01-2023вн, затвердженому т. в. о. начальника ДПОП «ОШБ «Лють» полковником поліції Романом ПОЛІЩУКОМ серед іншого зазначено, що під час проведення службового розслідування порушень вимог чинного законодавства та службової дисципліни окремими працівниками управління поліції особливого призначення №1 (штурмовий полк «Сафарі») ДПОП «ОШБ «Лють», у т. ч. загиблим капітаном поліції ОСОБА_2 не встановлено.

18.11.2023 Голова спеціальної комісії із спеціальних розслідувань нещасних випадків, заступник начальника ДПОП «ОШБ «Лють» підполковник поліції звернувся з рапортом до т.в.о. начальника ДПОП «ОШБ «Лють» полковника поліції Романа ПОЛІЩУКА, в якому просив дозволу на продовження терміну спеціального розслідування нещасного випадку, що стався з інспектором взводу №4 роти №1 батальйону №2 полку УПОП №1 ДПОП «ОШБ «Лють» капітаном поліції ОСОБА_2 до отримання всіх документів закладів охорони здоров`я за цим фактом та затвердженого висновку службового розслідування.

Постановою Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому від 20.03.2024 закрито вказане вище кримінальне провадження.

Листом від 11.04.2024 Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Хмельницькому повідомило відповідачу про прийняте рішення щодо закриття кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, а саме у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

29.04.2024 т.в.о. начальника Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національна поліція України «Лють» полковником поліції Романом ПОЛІЩУКОМ затверджено акт спеціального розслідування нещасного випадку №326, який стався 11.10.2023 року близько 10:15 год з інспектора взводу №4 роти №1 батальйону №2 полку управління поліції особливого призначення №1 (штурмовий полк «Сафарі») Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» капітаном поліції ОСОБА_2 (далі Спірне рішення). Під час його проведення отримані письмові пояснення старшого інспектора відділу тактико-спеціальної підготовки УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «Лють» полковника поліції Табали А. А., який зазначив, що 11.10.2023 близько 10:00, поліцейські полку УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «Лють», які були забезпечені захисним спорядженням (шолом «Тор», бронежилет «Модуль 6-К» 6-го класу захисту із захистом шиї, рук, ніг та паху, пристрої для захисту органів слуху та зору), виконували вправу «Захоплення ворожого бліндажа». Перед проведенням навчально-тренувальних стрільб усім поліцейським було проведено цільовий інструктаж. Уся зброя та боєприпаси перебували у справному стані, без іржі чи будь-яких видимих пошкоджень. О 10год 15хв під час виконання вправи відповідно до вимог Курсу стрільб № 91, під наглядом керівника стрільб ОСОБА_5 . ОСОБА_2 здійснив постріл із гранатомета LGL-7 40 mm №180557. Після пострілу головна частина заряду (реактивної гранати) вийшла з гранатомета в бік мішені та під дією порохового заряду (порохових газів) відбувся розрив задньої частини гранатомета, унаслідок чого ОСОБА_2 отримав поранення шиї, голови та грудної клітки, від чого втратив свідомість та впав на землю. До нього підбігли поліцейські, що знаходилися поруч, зокрема, відповідальний за медичне забезпечення навчально-тренувальних стрільб ОСОБА_6 , який надавав постраждалому невідкладну домедичну допомогу. О 10:28 до місця події на службовому автомобілі прибули інші поліцейські та здійснили виклик швидкої медичної допомоги. Надалі поліцейські УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «Лють» відвезли ОСОБА_2 за територію стрілецького полігона в напрямку м. Житомира для швидшої передачі медичним працівникам, які їхали на зустріч. На узбіччі автомобільної дороги сполученням с. Дениші - м. Житомир ОСОБА_2 був оглянутий медичними працівниками, які констатували його смерть. Аналогічні письмові пояснення отримані від заступника командира батальйону № НОМЕР_4 полку УПОП №1 ДПОП «ОШБ «Лють» старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 та командира роти №1 батальйону №2 полку УПОП №1 ДПОП «ОШБ «Лють» старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 . Вказано про внесення за фактом загибелі Мірошніченка Б. А. Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Житомир) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Хмельницькому до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей №62023240020001328 від 11.10.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 414 Кримінального кодексу України (порушення правил поводження зі зброєю, а також із речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточуючих). Також отримано висновок експерта від 24.10.2023 № 825 Обласного бюро судово-медичної експертизи Житомирської обласної ради, згідно з яким смерть ОСОБА_2 настала від вибухового осколкового поранення голови, шиї, тулуба з ушкодженням внутрішніх органів. Отримано постанову про закриття вказаного вище кримінального провадження. Проаналізувавши вказані матеріали, в Акті проведення службового розслідування зафіксовано, що капітан поліції ОСОБА_2 загинув у період проходження служби під час виконання службових обов`язків (підп.1 п.7 розділу ІІ Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05.10.2020 №705).

Згідно з постановою Медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» від 18.05.2024 №227 травма, що призвела до смерті ОСОБА_2 (11.10.2023), так, пов`язана з виконанням службових обов`язків.

26.06.2024 позивачка звернулася заявою до відповідача, в якій просила призначити і виплатити їй одноразову грошову допомогу у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 сина ОСОБА_2 .

Не погоджуючись зі Спірним рішенням, позивачка звернулався до суду позовною заявою.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд врахував ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров`я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні врегульовані Законом України від 14.10.1992 року № 2694-ХІІ «Про охорону праці» (далі - Закон №2694-ХІІ).

Статтею 1 Закону №2694-ХІІ визначено поняття охорони праці - як системи правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров`я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Відповідно до ст.14 Закону №2694-ХІІ працівник зобов`язаний: дбати про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеку і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди.

Відповідно до ст.22 Закону №2694-ХІІ роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок.

За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця.

Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулює Закон України від 2 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі ЗУ №580-VIII).

Відповідно до ч.2 ст.24 ЗУ № 580-VIII у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

Процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими центрального органу управління поліції, територіальних (міжрегіональних) органів (підрозділів) поліції, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - орган (підрозділ) поліції) визначає Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 05 жовтня 2020 року №705 (далі Порядок №705).

Згідно з абз.6 п.3 Розділу І Порядку №705 нещасний випадок - отримання поліцейським під час проходження служби в поліції травми, тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, самогубства, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працездатності на один день чи більше або смерті, а також зникнення поліцейського.

Відповідно до п.5 Розділу І Порядку №705 спеціальне розслідування проводиться в разі: нещасного випадку із смертельним наслідком; групового нещасного випадку; гострого професійного захворювання (отруєння), що призвело до тяжких чи смертельних наслідків; нещасних випадків, факт настання яких установлено в судовому порядку; нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого поліцейського; зникнення поліцейського під час виконання службових обов`язків.

Пункт 1 Розділу ІІ Порядку №705 визначає, що про кожний нещасний випадок потерпілий поліцейський або особа, яка його виявила, негайно повідомляє прямому керівникові.

Зважаючи на наявність письмового повідомлення від 11.10.2024 №465/59/05-2023 вказаної вимоги законодавства відповідачем дотримано.

У п.2. Розділу ІІ Порядку №705 встановлено, що прямий керівник після отримання відомостей про настання нещасного випадку зобов`язаний:

терміново організувати надання домедичної допомоги потерпілому поліцейському, забезпечити (за потреби) його направлення до закладу охорони здоров`я;

негайно повідомити про нещасний випадок керівникові органу (підрозділу) поліції та посадовій особі з державного нагляду за охороною праці;

зберегти до прибуття комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку обстановку та устаткування в такому стані, у якому вони були на момент нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров`ю інших осіб), ужити необхідних заходів для запобігання таким випадкам.

Якщо потерпілий поліцейський є працівником іншого органу (підрозділу) поліції, відомості одночасно повідомляють керівникові органу (підрозділу) поліції, у якому проходить службу потерпілий поліцейський.

Нещасний випадок, що стався в органі (підрозділі) поліції з поліцейським іншого органу (підрозділу) поліції під час виконання ним службового завдання, розслідується комісією (спеціальною комісією), утвореною керівником органу (підрозділу) поліції, у якому стався нещасний випадок, за участю представника органу (підрозділу) поліції, у якому проходить службу потерпілий поліцейський. Такі нещасні випадки беруться на облік органом (підрозділом) поліції, працівником якого є потерпілий поліцейський.

У разі групового нещасного випадку, нещасного випадку з тяжкими наслідками, у тому числі смерті поліцейського, керівник органу (підрозділу) поліції, у якому стався нещасний випадок, негайно доповідає про це Голові Національної поліції України та надсилає засобами телекомунікаційного зв`язку повідомлення про нещасний випадок (додаток 1) до сектору державного нагляду за охороною праці Департаменту управління майном Національної поліції України.

Відповідно до п.п.3, 4, 7 Розділу ІІ Порядку №705 керівник органу (підрозділу) поліції, де стався нещасний випадок, наказом не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок утворює комісію (спеціальну комісію) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку.

До складу комісії з розслідування нещасного випадку входять:

1) керівник (спеціаліст) з державного нагляду за охороною праці або посадова особа, на яку покладено виконання функцій з державного нагляду за охороною праці (голова комісії);

2) керівник (спеціаліст) підрозділу кадрового забезпечення;

3) психолог (у разі спроби самогубства);

4) представник первинної організації профспілки (за згодою);

5) спеціаліст Державної установи «Центр превентивної медицини МВС України» (у разі гострого професійного захворювання (отруєння));

6) інші посадові особи органів (підрозділів) поліції (за потреби).

До складу комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку не може входити прямий керівник потерпілого поліцейського, який організовував та контролював його службову діяльність під час виконання обов`язків, що призвели до настання нещасного випадку в період проходження служби.

Зазначених вимог законодавства відповідач дотримався, зокрема, утворив спеціальну комісію із спеціального розслідування нещасного випадку, що підтверджується вказаним вище наказом від 18.10.2023 №544.

Розслідування (спеціальне розслідування) нещасних випадків врегульоване Розділом ІІІ Порядку №705.

Так, згідно з п.п2, 3 Розділу ІІІ Порядку №705 спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться протягом одного місяця з дня утворення спеціальної комісії з розслідування нещасного випадку.

Суд установив, що відповідач дії з розслідування нещасного випадку щодо загиблого ОСОБА_2 у вказані строки здійснив.

Розслідування (спеціальне розслідування) нещасного випадку може бути продовжено керівником органу (підрозділу) поліції, який призначив комісію (спеціальну комісію) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, за мотивованим рапортом (доповідною запискою) голови комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку до отримання необхідних матеріалів (експертиз, висновків, постанов, рішень, пояснень тощо) для встановлення обставин і причин нещасного випадку.

Згідно з матеріалами розслідування вказаний вище строк відповідачем продовжувався.

Пунктом 4 Розділу ІІІ Порядку №705 визначено, що за результатами розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку складається акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку за формою Н-1 (далі - акт за формою Н-1) (додаток 2).

Відповідно до п.6. Порядку №705 комісія (спеціальна комісія) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку зобов`язана:

1) провести засідання, на якому розглянути інформацію про нещасний випадок, розподілити функції між членами комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та скласти протокол засідання (додаток 3);

2) провести фотографування, обстежити місце нещасного випадку та скласти протокол огляду місця, де стався нещасний випадок (додаток 4);

3) одержати письмові пояснення потерпілого поліцейського, посадових осіб, поліцейських, свідків нещасного випадку (додаток 5);

4) вивчити наявні документи і матеріали стосовно нещасного випадку та надіслати (за потреби) запити відповідним установам, організаціям, закладам щодо надання інформації про нещасний випадок;

5) визначити вид події та причини, що призвели до настання нещасного випадку, згідно з Класифікатором видів подій, причин, що призвели до настання нещасного випадку (додаток 6);

6) визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;

7) визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертиз тощо для встановлення причин настання нещасного випадку;

8) з`ясувати обставини перебування потерпілого поліцейського у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; учинення ним кримінального, адміністративного правопорушення, дисциплінарного проступку, навмисного заподіяння шкоди своєму здоров`ю або самогубства;

9) установити осіб, які порушили вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, та розробити заходи із запобігання таким нещасним випадкам;

10) кваліфікувати нещасний випадок відповідно до обставин: у період проходження служби під час виконання службових обов`язків або не пов`язаний з виконанням службових обов`язків;

11) прийняти рішення шляхом голосування членів комісії (спеціальної комісії), у разі рівної кількості їхніх голосів голос голови комісії (спеціальної комісії) вирішальний;

12) скласти акти за формою Н-1 у кількості примірників, визначених рішенням комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку. У разі групового нещасного випадку скласти акти за формою Н-1 на кожного потерпілого поліцейського. Акти за формою Н-1 прошиваються та скріплюються печаткою органу (підрозділу) поліції;

13) розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1). У разі незгоди члена комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку із змістом акта за формою Н-1 підписати акти з відміткою про наявність окремої думки. Окрема думка викладається письмово. В окремій думці член комісії (спеціальної комісії) обґрунтовано викладає пропозиції до змісту акта за формою Н-1 (окрема думка додається до акта за формою Н-1 та є його невід`ємною частиною);

14) передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та примірники актів за формою Н-1 керівникові органу (підрозділу) поліції, що утворив комісію (спеціальну комісію) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, для їх розгляду та затвердження;

15) додержуватися вимог законодавства про інформацію щодо захисту персональних даних потерпілих поліцейських та інших осіб, які зібрані в межах повноважень комісії (спеціальної комісії) під час проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку.

Суд урахував, що відповідач дотримався зазначених вище вимог законодавства. Зокрема, провів засідання, на яких розглянув інформацію про нещасний випадок, розподілив функції між членами комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та скласти протокол засідання, що підтверджується протоколами №1 від 19.10.2023. Також спеціальна комісія оглянула місце, де стався нещасний випадок, і зробила відповідні фотографії, які містяться у матеріалах спеціального розслідування. Одержання письмових пояснень посадових осіб, поліцейських, свідків нещасного випадку, підтверджується долученими до Спірного рішення копіями пояснень зазначених вище осіб. Також спеціальна комісія визначила у Спірному рішенні вид події та причини, що призвели до настання нещасного випадку, згідно з Класифікатором видів подій, причин, що призвели до настання нещасного випадку, відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці, з`ясувала обставини щодо перебування потерпілого поліцейського у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, учинення ним кримінального, адміністративного правопорушення, дисциплінарного проступку, навмисного заподіяння шкоди своєму здоров`ю або самогубства, кваліфікувала нещасний випадок відповідно до обставин, зокрема, зазначила, що ОСОБА_2 загинув у період проходження служби під час виконання службових обов`язків (підп.1 п.7 розділу ІІІ Порядку №705), склала оскаржуваний акт за формою Н-1. Водночас службовим розслідуванням встановлено, що порушень вимог чинного законодавства та службової дисципліни окремими працівниками управління поліції особливого призначення №1 (штурмовий полк «Сафарі») ДПОП «ОШБ «Лють», у т. ч. загиблим капітаном поліції ОСОБА_2 не встановлено. Отже, спеціальне розслідування проведено відповідно до вимог закону.

Щодо кваліфікації відповідачем нещасного випадку, як такого, що стався у період проходження служби під час виконання службових обов`язків, суд урахував.

Згідно з п.7 Розділу ІІІ Порядку №705 обставинами настання нещасного випадку в період проходження служби під час виконання службових обов`язків є:

1) виконання потерпілим поліцейським завдань та повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію», здійснення діяння з припинення правопорушення у вільний від служби час;

2) вплив на потерпілого поліцейського шкідливих чи небезпечних факторів під час виконання завдань та повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію», унаслідок яких виникло гостре професійне захворювання (отруєння), що підтверджено медичним висновком.

Водночас п.8. Порядку Розділу ІІІ №705 визначено перелік обставин настання нещасного випадку в період проходження служби і не пов`язаного з виконанням службових обов`язків є:

1) діяння потерпілого поліцейського, не пов`язане з виконанням завдань і повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію»;

2) навмисне спричинення потерпілим поліцейським тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, що доведений судом);

3) учинення потерпілим поліцейським діяння, яке є кримінальним, адміністративним правопорушенням або дисциплінарним проступком;

4) учинення дій під час несення служби потерпілим поліцейським у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (за наявності медичного висновку).

Наявності вказаних обставин не доведено.

Ззначені у п.п.7, 8 переліки не містять такої кваліфікації, як настання нещасного випадку у зв`язку з виконанням наказів у період воєнного стану під час захисту Батьківщини. Тому в цій частині доводи позивачки не обгрунтовані, а відповідні позовні вимоги не підлягають задоволенню. Встановлені обставини свідчать, що спеціальна комісія з приводу розслідування нещасного випадку, що стався з інспектором взводу №4 роти №1 батальйону №2 полку управління поліції особливого призначення №1 (штурмовий полк «Сафарі») ДПОП «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» капітаном поліції ОСОБА_2 , виконала вказані вище передбачені нормами обов`язки та належним чином встановила, що нещасний випадок стався у процесі виконання ним обов`язків служби, що підтверджено згаданими вище: наказом ДПОП «ОШБ «Лють» від 22.09.2023 № 55 «Про проведення навчально-тренувальних стрільб» у період з 22.09.2023 до 22.10.2023 на стрілецькому полігоні військової частини НОМЕР_2 у Житомирській області проводилися навчально-тренувальні стрільби з поліцейськими УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «Лють» із використанням різних видів озброєння, наказом ДПОП «ОШБ «Лють» від 29.09.2023 №653, постановою Медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» від 18.05.2024 №227, згідно з якою травма, що призвела до смерті ОСОБА_2 (11.10.2023), так, пов`язана з виконанням службових обов`язків. Тобто, нещасний випадок з ОСОБА_2 стався у період проходження ним служби під час виконання службових обов`язків, оскільки він виконував завдання та повноваження поліції, визначені ЗУ № 580-VIII. Водночас суд урахував, що згідно з ч.4 ст.24 ЗУ № 580-VIII під час дії воєнного стану поліція особливого призначення в ході відсічі збройної агресії проти України за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, може брати участь в обороні України відповідно до Закону України "Про оборону України" шляхом безпосереднього ведення бойових дій. Належні, достовірні та допустимі докази прийняття рішення військовим командуванням, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, відсутні також відсутні і докази безпосереднього ведення бойових дій позивачем. Згідно зі свідоцтвом про смерть від 11 жовтня 2023 року серії НОМЕР_3 місцем смерті ОСОБА_2 є село Дениші Житомирського району Житомирської області.

Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 06 грудня 2022 року № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» (далі - Постанова № 1364), в якій визначив механізм формування єдиного для всіх переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або які тимчасово окуповані РФ. Кабінет Міністрів України установив, зокрема, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф (далі - Перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (далі - Мінреінтеграції) за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони України на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій; до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій та території активних бойових дій; до Переліку включається тимчасово окупована рф територія України, визначена відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»; у Переліку визначаються дата початку та дата завершення бойових дій (дата виникнення та припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації та інше. Перелік оновлюється у разі потреби, але не рідше ніж двічі на місяць. Відповідно до зазначеного Переліку після квітня 2022 року жодна частина Житомирської області не входить до списку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії чи тимчасово окупованих територій.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач довів, що приймаючи Спірне рішення діяв в межах, строки та у спосіб передбачені законодавством України.

Доводи сторін щодо нарахування та виплати позивачці одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського не враховані судом, оскільки не заявлені у позовних вимогах та не стосуються предмету спірних правовідносин.

Отже, позовні вимоги не обґрунтовані та задоволенню не підлягають. Зважаючи на результат вирішеного спору, відсутні підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2-20, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні адміністративного позову адвокатки Павленко М.В. від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» (04075, м.Київ, вул.Федора Максименка, буд.21-Б; код ЄДРПОУ 45013109) про:

Визнання протиправним і скасування акту спеціального розслідування нещасного випадку від 29.04.2024 №326;

зобов`язання повторно провести розслідування нещасного випадку, який стався 11.10.2023 о 10.15 год. з інспектором взводу №4 роти №1 батальйону №2 полку управління поліції особливого призначення №1 (штурмовий полк «Сафарі») Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» капітаном поліції ОСОБА_2 , у висновку якого підтвердити, що останній загинув у зв`язку з виконанням наказів у період воєнного стану під час захисту Батьківщини.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 06.11.2024.