ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2024 року справа №360/543/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року у справі № 360/543/24 (головуючий І інстанції Свергун І.О.) за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач - ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці (далі - віповідач), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці щодо нескладення інформаційної довідки про умови праці на ОСОБА_2 при підозрі у нього хронічного професійного захворювання (отруєння) за професіями: прохідник, гірничий робітник по ремонту гірничих виробок, електрослюсар підземний;
- зобов`язати Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці відповідно до пункту 84 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17.04.2019 за № 337, скласти інформаційну довідку про умови праці на ОСОБА_2 при підозрі у нього хронічного професійного захворювання (отруєння) за професіями: прохідник, гірничий робітник по ремонту гірничих виробок, електрослюсар підземний.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року, з урахуванням ухвали суду від 19.07.2024 року про виправлення описки, позов задоволено:
- визнано протиправною бездіяльність Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці щодо нескладення інформаційної довідки про умови праці на позивача при підозрі у нього хронічного професійного захворювання (отруєння) за професіями: учень електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею, гірничий робітник по ремонту гірничих виробок, прохідник;
- зобов`язано Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці відповідно до пункту 84 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 за № 337, скласти інформаційну довідку про умови праці на ОСОБА_2 при підозрі у нього хронічного професійного захворювання (отруєння) за професіями: учень електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею, гірничий робітник по ремонту гірничих виробок, прохідник;
- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці на користь позивача судові витрати з оплати професійної правничої допомоги в сумі 5000 грн.
Відповідачем подано апеляційну скаргу на рішення суду, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог та стягненні на користь позивача за судових витрат, посилаючись на неповне з`ясування обставини, що мають значення для справи, неправильне застосувапння норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Апелянт зазначив, що ВС в постанові від 16 листопада 2022 у справі № 759/1443/22 при застосуванні Закону № 1207-VII звертає увагу на особливості застосування частини 3 статті 9 цього Закону, зокрема, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану. Так, до спірних правовідносин ВС дійшов висновку, що виключенням становлять документи, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території.
Водночас, відповідно до пункту 74 Порядку № 337 територіальний орган Держпраці мав отримати від роботодавця, який зареєстрований на окупованій території документи, а саме (згідно припису в додатку № 15 до Порядку):
Вищезазначені документи, які має надавати роботодавець (ВП «ШАХТА «КАРБОНІТ» ДП «ПЕРВОМАЙСЬКВУГІЛЛЯ»,) з окупованої території не підпадають під виключення статті 9 Закону № 1207-VII (не стосуються актів цивільного стану), отже територіальний орган Держпраці не може отримувати завірені в установленому порядку та узгоджені з територіальним органом Пенсійного фонду України (на окупованій території) матеріали, що подаються роботодавцем з окупованої території до територіального органу Держпраці (Міжрегіонального управління) разом із супровідним листом.
Таким чином, Міжрегіональне управління не може використовувати документи (їх посвідчені копії) від роботодавця для складання інформаційної довідки відносно позивача, оскільки вони не будуть мати юридичної сили відповідно до статті 9 Закону № 1207-VII, направляти припис роботодавцю, що розташований на окупованій території.
Касаційний адміністративний суд у справі від 29.06.2023 року № 810/4456/18 зазначив, що положеннями частин 1-3 статті 9 Закону № 1207-VII передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Суд першої інстанції, зобов`язуючи Міжрегіональне управління скласти інформаційну довідку при підозрі у позивача професійного захворювання, хибно посилається на пункт 84 Порядку № 337, не встановивши при цьому, що відбулась ліквідація підприємства (установи, організації), цеху, дільниці, робочого місця, тривала зупинки виробничого процесу, відсутні дані в архівах підприємства (установи, організації або відсутні робочі місця роботодавця, тобто мали бути застосовані спочатку обставини неможливості складання інформаційної довідки відповідно до пунктів 74-83 Порядку № 337, а лише потім суд першої інстанції з урахуванням ч. 6 ст. 7 КАС України міг застосувати аналогію права до спірних правовідносин, однак висновок щодо застосування аналогії права до спірних правовідносин, з яких слідує висновок у рішенні суду, що Міжрегіональному управлінню слід складати інформаційну довідку для відповідача відповідно до пункту 84 Порядку відсутній.
З урахуванням ч. 6 ст. 7 КАС України, аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій Міжрегіонального управління, оскільки в даному випадку у Міжрегіонального управління мають бути достатньо обгрунтовані підстави діяти в межах та в спосіб, що передбачений пунктом 84 Порядку № 337.
Однак у висновок, що наведений в рішенні Луганського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 № 360/543/24 не містить даних про врегулювання подібних правовідносин за аналогією закону або аналогії права (для використання пункту 84 Порядку) для відповідача із конституційних принципів і загальних засад права (за аналогією права) слід застосувати 84 Порядку.
Окрім того, суд першої інстанції не встановив інших даних, що підприємство, де працював позивач, було ліквідоване, відсутні дані по робочим місцям позивача, тощо, що давало б підстави для застосування аналогії права, можливості складання інформаційної довідки відповідно допункту 84 Порядку № 337 (тобто, якщо Порядок № 337 не врегульовані обставини щодо неможливості отримання даних умов праці працівника за приписом до роботодавця, що знаходиться на окупованій території).
В матеріалах справи є витяг з реєстру підприємств та організацій, що підприємство позивача не ліквідоване.
Крім того, складання інформаційної довідки про умови праці позивача на підставі пункту 84 Порядку № 337 є виключенням із загальних правил, якщо роботодавець ліквідований як юридична особа, відсутні/ліквідовані робочі місця у роботодавця.
Абзац четвертий пункту 74 Порядку № 337 передбачає, що завірені в установленому порядку та узгоджені з територіальним органом Пенсійного фонду України матеріали подаються до територіального органу Держпраці разом із супровідним листом.
Таким чином, якщо судом першої інстанції було встановлено, що згідно виписки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ВП «Шахта Золоте» ДП «Первомайськвугілля» не ліквідовано, зазначене підприємство не релоковано на підконтрольній українській владі території, не зареєстровано в установленому порядку, Міжрегіональне управління не може вважати, що таке підприємство ліквідоване, або відсутні дані на робочих місцях роботодавця.
Суть заявленого спору між позивачем та відповідачем полягає також у тому, що Східне Міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці не може отримувати від підприємств, установ та організацій, що знаходяться на окупованій території відомості про умови праці працівників (посвідчені в установленому порядку копії документі з результатами лабораторних досліджень умов праці
Суд не дослідив, яким чином та відповідно до яких законних підстав відповідач зобов`язаний був отримати, але не отримав інформацію, необхідну для складання інформаційної довідки про умови праці позивача при підозрі у нього професійного захворювання, якщо такі дані неможливо отримати від роботодавця, розташованого на окупованій території або з інших джерел відповідно до пункту 84 Порядку (якщо територіальний орган встановить відсутність даних по умовах праці на робочих місцях позивача, ліквідацію підприємства, відсутність даних в архіві після ліквідації підприємства).
Також, на думку апелянта, зобов`язання Міжрегіонального управління скласти інформаційну довідку при підозрі професійного захворювання (за відсутності даних для ї складання) не поновить право позивача на страхові виплати, оскільки роботодавець позивача за останнім місцем роботи знаходиться на окупованій території, акти хронічного професійного захворювання П-4, до яких долучається інформаційна довідка не можуть складатись, оформлюватись на тимчасово непідконтрольних територіях, розслідування хронічних професійних захворювань на тимчасово непідконтрольних Україні території є неможливим.
Отже, в будь-якому випадку складання лише інформаційної довідки про умови праці позивача (за відсутності даних для їх складання) не поновить його право на страхові виплати відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», оскільки інформаційна довідка про умови праці не є підставою для страхових виплат.
На переконання Міжрегіонального управління, понесені позивачем витрати в загальній сумі 5000 грн. є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.
Апеляційним судом витребувано у Луганського окружного адміністративного суду справу, який листом повідомив, що всі документи у цій справі, що надійшли в паперовому вигляді або через офіційну електронну пошту суду скановано та експортовано в КП «Діловодство спеціалізованого суду». Паперова справа на формувалась, крім процесуальних документів та документів, які надійшли до суду в паперовому вигляді.
За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).
Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).
Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).
За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.
Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Згідно трудової книжки від 16.10.2001 серії НОМЕР_1 позивач працював у Відокремленому підрозділі «Шахта «Золоте», Відокремленому підрозділі «Шахта імені Д.Ф. Мельникова», Відокремленому підрозділі «Шахта «Карбоніт» Державного підприємства «Первомайськвугілля» на посадах: учень електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею, гірничий робітник по ремонту гірничих виробок, прохідник.
Комунальним некомерційним підприємством «Міська клінічна лікарня № 4» Дніпровської міської ради направлено до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці в Луганській області запит від 28.02.2024 року № 431 на складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці працівників при підозрі у нього хронічного професійного захворювання (отруєння) на позивача, що працював у ВП «Шахта «Карбоніт» ДП «Первомайськвугілля», з зазначенням, що в нього встановлено діагноз: ХОЗЛ ІІ ст, GOLD E, фаза загострення. Інтерстиціальний та дрібновузиковий пневмосклероз (підозра на пневмоконіоз). Емфізема легень, ЛН І ст. Хронічна радикулопатія L4-L5 праворуч зі стійким больовим синдромом на тлі протрузій міжхребцевих дисків L2-L3, L3-L4, L4-L5, L5-S1, кили міжхребцевих дисків L4-L5, ускладнений відносним стенозом спинномозкового каналу, деформації дужки L5, суглобу L5-S1 справа, порушення статико-динамічної функції хребта І ст. Двобічна хронічна сенсоневральна приглухуватість 2 ст. Встановлені та підозрювані в нього діагнози можуть бути пов`язані з його роботою за професією, спеціальністю в умовах впливу шкідливих факторів: прохідник, гірничий робітник по ремонту гірних виробок, електрослюсар підземний.
16.04.2024 року за № СХ/3/4507-24 відповідачем на адресу ВП «Шахта «Карбоніт» ДП «Первомайськвугілля» направлено припис на надання роботодавцем документів, що необхідні для складення санітарно-гігієнічної характеристики умов праці (інформаційної довідки) на працівника при підозрі в нього хронічного професійного захворювання (отруєння) відповідно до Закону України «Про охорону праці» (статті 13, 17, 22, 26), постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96 «Про затвердження Положення про Державну службу України з питань праці», в якому зазначено про необхідність подати у строк до 30.04.2024 року інформацію (документи) про умови праці працівника ОСОБА_2 , 1978 р.н., що працює (працював) у якості прохідника підземного у період з 01.07.2021 року по теперішній час, згідно з переліком.
Листом від 18.04.2024 року № СХ/3/4698-24 Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці повідомило Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна лікарня № 4» Дніпровської міської ради, що Міжрегіональним управлінням направлені приписи роботодавцям для надання документів про умови праці ОСОБА_2 за встановленою формою. До теперішнього часу документи про умови праці ОСОБА_2 за встановленою формою до Міжрегіонального управління не надходили, у зв`язку з чим Міжрегіональне управління не має можливості складення інформаційної довідки стосовно ОСОБА_2 . Після надходження документів про умови праці Ковальчука І.Л. Міжрегіональним управлінням буде підготовлена санітарно-гігієнічна характеристика (інформаційна довідка) умов праці ОСОБА_2 і направлена до КНП «Міська клінічна лікарня № 4» Дніпровської міської ради.
03.05.2024 року відповідач направив лист № СХ/1/317-ЦА-24 до Державної служби України з питань праці з клопотанням щодо звернення до Міністерства енергетики України як центрального органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить ДП «Первомайськвугілля», з пропозицією надати дані гігієнічної характеристики умов праці на аналогічних робочих місцях або типових санітарно-гігієнічних характеристик умов праці за результатами наукових досліджень в аналогічних професійних групах (пункт 84 Порядку).
Згідно п. 1 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337 (далі - Порядок № 337), Цей Порядок визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, що сталися з особами, визначеними частиною першою статті 29 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».
За п. 2 Порядку № 337 вимоги цього Порядку поширюються на всіх юридичних і фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та осіб, зазначених у пункті 1 цього Порядку.
Згідно п.п. 70-72 Порядку № 337 у разі підозри наявності в працівника хронічного професійного захворювання (отруєння) з метою встановлення діагнозу складається санітарно-гігієнічна характеристика умов праці (далі - санітарно-гігієнічна характеристика), що є одним з документів, з урахуванням якого вирішується питання про зв`язок хронічного професійного захворювання (отруєння) з впливом шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу (далі - виробничі фактори).
Санітарно-гігієнічна характеристика складається лікарем з гігієни праці територіального органу Держпраці за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), де працює хворий, на запит керівника закладу охорони здоров`я, що забезпечує надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги, за поданням лікаря-профпатолога із залученням (у разі потреби) голови та членів комісії закладу охорони здоров`я, який проводить періодичні медичні огляди.
Запит щодо складення санітарно-гігієнічної характеристики заклад охорони здоров`я згідно з додатком 13 протягом трьох робочих днів після виявлення у працівника підозри на хронічне професійне захворювання (отруєння) надає керівнику територіального органу Держпраці за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), де працює (працював) хворий.
Копії запиту надсилаються: територіальному органу Пенсійного фонду України за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), де працює (працював) хворий; роботодавцю.
За п. 74 цього Порядку Для складення санітарно-гігієнічної характеристики керівник територіального органу Держпраці надсилає припис роботодавцю для надання необхідних документів за встановленою формою згідно з додатком 15.
Строк надання документів не повинен перевищувати 15 робочих днів з часу отримання зазначеного припису.
У разі потреби зазначений строк може бути продовжено за згодою керівника територіального органу Держпраці з метою проведення роботодавцем додаткових лабораторних, інструментальних, хронометражних та інших вимірювань (досліджень) умов праці, необхідних для складення санітарно-гігієнічної характеристики.
Завірені в установленому порядку та узгоджені з територіальним органом Пенсійного фонду України матеріали подаються до територіального органу Держпраці разом із супровідним листом.
Згідно п. 78 Порядку № 337 протягом п`яти робочих днів з дня проведення обстеження об`єкта складається відповідний акт згідно з додатком 18 у трьох примірниках, що зберігаються: у територіальному органі Держпраці; на підприємстві (в установі, організації), де працює (працював) хворий; у територіальному органі Пенсійного фонду України. Акт в усіх зазначених організаціях зберігається протягом строку, визначеного типовими та галузевими переліками видів документів, затверджених відповідно до законодавства. Акт підписується головою та всіма членами комісії. У разі незгоди із змістом акта член комісії підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово та додає до акта як його невід`ємну частину. З актом ознайомлюють працівника, робоче місце якого обстежувалося, або уповноважену ним особу, що засвідчується їх підписами. У разі відмови їх від підпису акт підписується свідками. Працівник або його уповноважена особа мають право обґрунтувати свою відмову.
За п.п. 79, 80 цього Порядку територіальний орган Держпраці протягом п`яти робочих днів після складення та підписання акта всіма членами комісії готує санітарно-гігієнічну характеристику згідно з додатком 16. Строк складення санітарно-гігієнічної характеристики не повинен перевищувати 45 днів з моменту отримання відповідного запиту. Вимоги до інформації, яка зазначається в санітарно-гігієнічній характеристиці шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, визначені у додатку 12.
Санітарно-гігієнічна характеристика підписується лікарем з гігієни праці та затверджується керівником територіального органу Держпраці. Особи, які підписали акт обстеження умов праці, а також ті, що склали санітарно-гігієнічну характеристику, несуть відповідальність за достовірність зазначеної у них інформації щодо умов праці та трудового процесу згідно з вимогами законодавства.
Згідно п.п. 81-83 Порядку № 337 на непрацюючих пенсіонерів або осіб, які не працюють, лікарем з гігієни праці територіального органу Держпраці складається інформаційна довідка про умови праці працівника у разі підозри в нього хронічного професійного захворювання (отруєння) (далі - інформаційна довідка) згідно з додатком 14 на підставі даних про умови праці на їх робочих місцях у разі збереження цих робочих місць на підприємстві (в установі, організації), де вони раніше працювали, а у разі їх відсутності - отриманих на підставі наукових досліджень (розробок), характеристики виробничих факторів на аналогічних виробництвах. У разі проведення обстеження підприємства (установи, організації) для складення інформаційної довідки - зазначене обстеження проводиться за участю представника територіального органу Пенсійного фонду України, профспілки, працівника або уповноваженої особи від працівника.
У разі коли працівник працював на кількох підприємствах (в установах, організаціях), санітарно-гігієнічна характеристика складається територіальним органом Держпраці, який здійснював державний нагляд (контроль) за останнім підприємством (установою, організацією), де працював працівник, з додаванням у разі потреби інформаційних довідок від інших територіальних органів Держпраці, які здійснювали державний нагляд (контроль) за підприємствами (установами, організаціями), де він працював раніше.
Якщо на час складання санітарно-гігієнічної характеристики працівник не підпадав під вплив шкідливих виробничих факторів, що могли викликати хронічне професійне захворювання (отруєння), ураховується його попередня робота, пов`язана з дією шкідливих виробничих факторів незалежно від стажу роботи на (останньому) підприємстві (в установі, організації). У такому разі санітарно-гігієнічна характеристика складається територіальним органом Держпраці, який здійснював державний нагляд (контроль) за підприємством (установою, організацією), де були умови для розвитку хронічного професійного захворювання (отруєння).
За п.п. 84 цього Порядку у разі виникнення підозри на хронічне професійне захворювання (отруєння) після припинення контакту працівника із шкідливими виробничими факторами (пізній силікоз, деякі онкологічні захворювання тощо), а також у разі неможливості отримання даних про його умови праці (ліквідація підприємства (установи, організації), цеху, дільниці, робочого місця або в разі тривалої зупинки виробничого процесу, відсутності даних в архівах підприємства (установи, організації) та територіального органу Держпраці, робота за кордоном тощо) інформаційна довідка складається на підставі даних трудової книжки та гігієнічної характеристики умов праці на аналогічних робочих місцях або типових санітарно-гігієнічних характеристик умов праці за результатами наукових досліджень в аналогічних професійних групах.
Згідн п. 85 цього Порядку санітарно-гігієнічна характеристика складається територіальним органом Держпраці у чотирьох примірниках та надсилається: закладу охорони здоров`я, який надіслав запит щодо її отримання; територіальному органу Пенсійного фонду України; підприємству (установі, організації), де працює (працював) працівник. Санітарно-гігієнічна характеристика зберігається протягом строку, визначеного типовими та галузевими переліками видів документів, затверджених відповідно до законодавства.
За п.п. 86-88 цього Порядку санітарно-гігієнічна характеристика може бути використана протягом п`яти років, якщо умови праці працівника за цей час не змінилися, що підтверджується довідкою роботодавця (особи) або відповідного територіального органу Держпраці.
Облік санітарно-гігієнічних характеристик та інформаційних довідок ведеться територіальними органами Держпраці в журналі за формою згідно з додатком 17.
У разі незгоди із санітарно-гігієнічною характеристикою заявник має право оскаржити її в судовому порядку.
За матеріалами справи позивач у період з 1994 по 2021 рік працював у Відокремленому підрозділі «Шахта «Золоте», Відокремленому підрозділі «Шахта імені Д.Ф. Мельникова», Відокремленому підрозділі «Шахта «Карбоніт» Державного підприємства «Первомайськвугілля`на посадах: учень електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею, гірничий робітник по ремонту гірничих виробок, прохідник.
Останнім місцем роботи позивача є Відокремлений підрозділ «Шахта «Карбоніт» Державного підприємства «Первомайськвугілля».
Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Відокремленого підрозділу «Шахта «Карбоніт» Державного підприємства «Первомайськвугілля» (код ЄДРПОУ 26402983) є: 93295, Україна, Попаснянський р-н, Луганська обл., місто Золоте(пн), вулиця Молодіжна, будинок, 1.
Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані рф, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 (із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України), територіальна громада міста Золоте Попаснянського району Луганської області перебуває в тимчасовій окупації.
Отже, оскільки підозра на хронічне професійне захворювання у позивача виникла після припинення контакту працівника із шкідливими виробничими факторами, та у зв`язку з неможливістю отримання даних про його умови праці від підприємства, яке знаходиться на тимчасово окупованій території України, відповідач повинен скласти інформаційну довідку про умови праці, керуючись вимогами пункту 84 Порядку № 337 - на підставі даних трудової книжки та гігієнічної характеристики умов праці на аналогічних робочих місцях або типових санітарно-гігієнічних характеристик умов праці за результатами наукових досліджень в аналогічних професійних групах.
За п. 1 Положення про Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці воно є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.
Повноваження Міжрегіонального управління поширюються на територію Донецької та Луганської областей.
Згідно пп. 1 пункту 3 Положення основними завданням Міжрегіонального управління окрім іншого є реалізація державної політики у сфері загальнообов`язкового державного соціального страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб
За п. 4 Положення Міжрегіональне управління відповідно до покладених на нього завдань, зокрема:
- здійснює контроль за якістю проведення атестації робочих місць за умовами праці (п.п. 7),
- здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням робочими органами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України (управління у Донецькій та Луганській областях, відділення в районах і містах обласного значення) законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб (п.п. 11),
- здійснює контроль за своєчасністю та об`єктивністю розслідування нещасних випадків на виробництві, їх документальним оформленням і веденням обліку, виконанням заходів з усунення причин нещасних випадків (п.п. 12);
- здійснює державний нагляд (контроль) у сфері гігієни праці, у тому числі нагляд (контроль) за: факторами виробничого середовища та виробничих операцій, наявність та виконання яких можуть шкодити здоров`ю працівників; виконанням заходів щодо запобігання виникненню професійних захворювань; дотриманням вимог санітарних норм та правил; своєчасним здійсненням профілактичних заходів, спрямованих на попередження шкідливої дії факторів виробничого середовища і трудового процесу, збереження здоров`я працівників, наявністю обов`язкових медичних оглядів працівників (п.п. 14);
- забезпечує складення санітарно гігієнічних характеристик умов праці для подальшого визначення зв`язку захворювання з умовами праці (п.п. 26);
- проводить: розслідування та веде облік аварій і нещасних випадків, які підлягають спеціальному розслідуванню, аналізує їх причини, готує пропозиції щодо запобігання таким аваріям і випадкам; технічне розслідування обставин та причин виникнення аварій, пов`язаних із використанням газу в побуті, а також видає за результатами таких розслідувань обов`язкові до виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, громадянами рішення; розслідування обставин та причин виникнення гострих і хронічних професійних захворювань та отруєнь, моніторинг стану умов праці та здоров`я працівників як складову державного соціально гігієнічного моніторингу (п.п. 27).
За п. 6 Положення Міжрегіональне управління для виконання покладених на нього завдань має право, зокрема: залучати спеціалістів органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, вчених, представників організацій роботодавців, профспілок та інших інститутів громадянського суспільства, а також підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до компетенції Міжрегіонального управління (п.п. 1); отримувати в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб інформацію, документи та інші матеріали, необхідні для виконання покладених завдань (п.п. 2), користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, органів місцевого самоврядування, державною системою урядового зв`язку, іншими технічними засобами (п.п. 3).
За п. 7 Положення Міжрегіональне управління під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє в установленому порядку з територіальними органами міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами, організаціями на відповідній території з питань, віднесених до його компетенції.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що на відповідача, як на орган, який здійснював державний нагляд (контроль) за останнім підприємством (установою, організацією), на якому працював позивач, Порядком № 337 покладено обов`язок виконати вимоги цього Порядку зі складення у відповідності до пункту 84 Порядку № 337 інформаційної довідки про умови праці на позивача при підозрі у нього хронічного професійного захворювання (отруєння) за професіями: учень електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею, гірничий робітник по ремонту гірничих виробок, прохідник.
Щодо посади електрослюсар підземний, зазначеної в запиті КНП «Міська клінічна лікарня № 4» Дніпровської міської ради, судом установлено та підтверджується трудовою книжкою, що ОСОБА_2 не працював на посаді електрослюсаря підземного, а працював на посаді учня електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею, а вказана посада помилково вказана в запиті.
Крім того, Порядок № 337 взагалі не містить підстав для відмови у видачі довідки про умови праці.
Щодо доводів апелянта про те, що зобов`язання Міжрегіонального управління скласти інформаційну довідку при підозрі професійного захворювання (за відсутності даних для ї складання) не поновить право позивача на страхові виплати, то апеляційний суд враховує, що в межах цієї справи не розглядається право на поновлення страхових виплат позивачу, тому ці доводи є безпідставними.
Такоє, є помилковими посилання апелянта на висновки Верховного Суду в постанові від 16 листопада 2022 у справі № 759/1443/22 щодо недійсності документів, виданих підприємствами, що знаходяться на тимчасово окупованій території, оскільки, в даному випадку від відповідача не вимагається використовувати такі документи, враховуючи, що за пунктом 84 Порядку № 337 у разі неможливості отримання даних про умови праці (ліквідація підприємства (установи, організації), цеху, дільниці, робочого місця передбачено складання інформаційної довідки на підставі даних трудової книжки та гігієнічної характеристики умов праці на аналогічних робочих місцях або типових санітарно-гігієнічних характеристик умов праці за результатами наукових досліджень в аналогічних професійних групах.
Посилання в апеляційній скарзі на постанову Верховного Суду від 29.06.2023 року у справі № 810/4456/18 є хибними, оскільки висновки зроблені касаційним судом стосовно державних органів та органів місцевого самоврядування, утворених на тимчасово окупованій території, а у цій справі інформація отримана від підприємства, утвореного відповідно до Конституції та законів України.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції про:
- визнання протиправною бездіяльності Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці щодо нескладення інформаційної довідки про умови праці на позивача при підозрі у нього хронічного професійного захворювання (отруєння) за професіями: учень електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею, гірничий робітник по ремонту гірничих виробок, прохідник;
- зобов`язання Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці відповідно до пункту 84 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 за № 337, скласти інформаційну довідку про умови праці на ОСОБА_2 при підозрі у нього хронічного професійного захворювання (отруєння) за професіями: учень електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею, гірничий робітник по ремонту гірничих виробок, прохідник.
Щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу.
Згідно ч. 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
За п. 1 ч. 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч.ч. 3-6 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу адвокатом Галкіним В.Л. надано суду: договір про надання правничої допомоги від 12.04.2024 № 64, ордер на надання правничої (правової) допомоги від 13.04.2024 серії АТ № 1066373, акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 22.05.2024 № 1, рахунок від 12.04.2024 № 000113, квитанцію до прибуткового касового ордеру від 12.04.2024 № 000113.
За п. 2.1 договору від 12.04.2024 № 64 за надання правничої допомоги за цим договором Сторони встановили фіксовану оплату у розмірі 10000 гривень.
Пунктом 2.2. договору від 12.04.2024 № 64 передбачено, що гонорар сплачується наступним чином:
2.2.1. Перша частина у сумі 5000 гривень (гарантований авансовий платіж) сплачується у момент підписання цього договору;
2.2.2. Друга частина у сумі 5000 гривень сплачується не пізніше двох банківських днів з дня набуття чинності судового рішення у справі щодо визнання протиправною бездіяльність Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці щодо не складення інформаційної довідки про умови праці при підозрі у нього хронічного професійного захворювання у випадку, якщо позов задоволено повністю або частково або не пізніше 2 банківських днів з моменту фактичного отримання вказаної довідки, якщо спір вирішено в досудовому порядку.
2.2.3. Якщо у позові буде відмовлено повністю, друга частина гонорару Клієнтом не сплачується.
Також умовами договору передбачено, що Клієнт оплачує правничу допомогу на підставі виставленого Рахунку (рахунків) (п.2.3); розмір гонорару не включає фактичні витрати, пов`язані з виконанням доручень Клієнта (відрядження, добові тощо), якщо інше не передбачено домовленістю Сторін (п.2.4).
За актом прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 22.05.2024 № 1 адвокатом надано такі послуги: 12.04.2024 - надання юридичної консультації стосовно правомірності ненадання інформаційної довідки про умови праці, 1 година; 13.04.2024 складення та подання адвокатського запиту до територіального органу Держпраці, 0,5 годин; 18.04.2024 нормативно-правовий аналіз відповіді Держпраці на адвокатський запит та консультація, 1 година; 02.05.2024 складення та подання повторного адвокатського запиту до територіального органу Держпраці, 0,5 годин; 07.05.2024 - нормативно-правовий аналіз відповіді Держпраці на адвокатський запит та консультація, 1 година; 22.05.2024 складення та подання до суду позовної заяви 5 годин.
На підставі рахунку від 12.04.2024 № 000113 позивачем оплачено 5000 грн. першої частини гонорару за договором, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера від 12.04.2024 № 000113.
Враховуючи те, що ця справа є справою незначної складності, наявність звернень представника позивача до Луганського окружного адміністративного суду зі схожими за змістом позовними заявами в інтересах інших фізичних осіб, суд першої інстанції обгрунтовано зменшив витрати на правничу допомогу та стягнув за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 5000 грн.
Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року у справі № 360/543/24 за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 6 листопада 2024 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді: А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв
Суд | Перший апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.11.2024 |
Оприлюднено | 08.11.2024 |
Номер документу | 122845089 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності |
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Геращенко Ігор Володимирович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Геращенко Ігор Володимирович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Геращенко Ігор Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні