Постанова

від 06.11.2024 по справі 520/16687/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 р. Справа № 520/16687/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,

Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального некомерційне підприємство Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня №3" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2023, головуючий суддя І інстанції: Білова О.В., м. Харків, повний текст складено 07.09.23 по справі № 520/16687/23

за позовом керівника Салтівської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області

до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3"

про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Салтівської окружної прокуратури м.Харкова в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3", в якому просив суд:

- зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3» вчинити дії, пов`язані з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки щодо приведення захисної споруди цивільного захисту населення із обліковим номером №76698 у належний для експлуатації стан у відповідності до наказу МВС України №579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту» шляхом усунення встановлених у приписі ВЗНС по Московському району №l від 11.01.2022 порушень, а саме:

- захисну споруду привести у готовність до використання за призначенням відповідно до пункту 1 розділу II наказу МВС України №579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2023 року адміністративний позов керівника Салтівської окружної прокуратури м.Харкова в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3" про зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Зобов`язано Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3» вчинити дії, пов`язані з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки щодо приведення захисної споруди цивільного захисту населення із обліковим номером №76698 у належний для експлуатації стан у відповідності до наказу МВС України №579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту» шляхом усунення встановлених у приписі ВЗНС по Московському району №l від 11.01.2022 порушень, а саме:

- захисну споруду привести у готовність до використання за призначенням відповідно до пункту 1 розділу II наказу МВС України №579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3», не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просила суд апеляційної інстанції скасувати вищезазначене рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/16687/23 та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог скарги посилається на необґрунтованість та незаконність рішення суду першої інстанції. Зокрема, посилається на те, що законодавством передбачено право Державної служби України з надзвичайних ситуацій, як суб`єкта владних повноважень при застосуванні своєї компетенції, на звернення до суду виключно з позовами про застосування заходів реагування (пункт 48 ст.17-1 Кодексу цивільного захисту України (далі по тексту - КЦЗ України). Отже, вважає, що КЦЗ України не передбачає повноважень Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на звернення до суду із пред`явленими позовними вимогами у якості позивача, а відтак у керівника Салтівської окружної прокуратури м. Харкова в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області також не має права на звернення до суду із вимогами у даній справі.

Керівник Салтівської окружної прокуратури м. Харкова подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначаючи про хибність та необґрунтованість доводів скарги, у т.ч. в частині того, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області не є суб`єктом уповноваженим на подачу позову з підстав вчинення певних дій, просив суд апеляційної інстанції скаргу Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3» залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2023 року у справі №520/16687/23 без змін.

На підставі положень п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що на балансі Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Харківська обласна клінічна психіатрична лікарня №3» перебуває захисна споруда цивільного захисту населення з обліковим номером №76698.

Відповідно до паспорту сховища (протирадіаційного укриття) №76698, захисна споруда введена в експлуатацію в 1984 році. Загальна площа укриття становить 538 кв. м., місткість - 100 ліжкових хворих, 250 хворих. Вбудована в будівлю трьох поверхів, має 2 входи, клас сховища третій.

Згідно даних вищевказаного паспорту, укриття вбудоване в будівлю, захисна споруда має централізоване водяне опалення, енергопостачання та господарсько-питне водопостачання від міської мережі. Також споруда містить бак для води ємністю 300 літрів, тип каналізації - вкрита підземна міської каналізаційної мережі водовідведення.

Вищевказаний паспорт на сховище № НОМЕР_1 , що перебуває на балансі Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Харківська обласна клінічна психіатрична лікарня №3», складений 08.04.2015 та підписаний генеральним директором підприємства ОСОБА_1 .

Відповідно до акту оцінки готовності захисної споруди № 76698 від 19.03.2021, складеного фахівцем з питань цивільного захисту ОКПЛ №3 ОСОБА_2 та заступником генерального директора ОКПЛ №3 ОСОБА_3 , загальний висновок щодо стану готовності захисної споруди також оцінюється як «не придатна до експлуатації», зазначено про необхідність проведення капітального ремонту та реконструкції відповідно до вимог ДБН В 2.2.5-97.

11 січня 2022 року провідним фахівцем відділу забезпечення заходів з попередження надзвичайних ситуацій у м. Харкові центру забезпечення діяльності Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області капітаном служби цивільного захисту ОСОБА_4 проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання Комунальним некомерційним підприємством Харківської обласної ради «Харківська обласна клінічна психіатрична лікарня №3» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якого засвідчено непоодинокі порушення, у тому числі щодо неналежного утримання захисної споруди №76698, зокрема: - захисна споруда не утримується в стані, що дозволяє привести у готовність до використання за призначенням в порушення пункту 1 розділу II наказу МВС України №579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

Враховуючи викладене, уповноваженою особою органу Державної служби України з надзвичайних ситуацій, відповідно до ст.69 КЦЗ України, ч.8 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», п. 48 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1052 від 16.12.2015, винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №1 від 11.01.2022 із вимогою вжити заходи по усуненню виявлених порушень зі строком виконання до 04.04.2022, в якому зазначено наступне:

З метою усунення виявлених під час перевірки порушень щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, вказаних в акті, складеному за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, від 11.01.2022 року №1, відповідно до ст.69 КЦЗ України, ч.8 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської Діяльності», п.48 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052 вимагається вжити такі заходи:

- надати декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки або інші дозвільні документи (орендарі) (пропонується до виконання з 2019 року);

- блок головного корпусу літ. «Б-3», літ. «Г-3», лікувальний корпус з підвалом «А-а», будівля судово-психіатричної експертизи літ. «И-2» обладнати системами протипожежного захисту;

- захист будівлі від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку виконати відповідно до вимог ЕN 62305-1:2011, ЕN 62305-2:2011, ЕN 62305-3:2011, ЕN 62305-4:2011;

- дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) обробити засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;

- відповідальним особам пройти навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» (пропонується до виконання з 2017 року);

- не допускати встановлювання глухих грат у приміщеннях (пропонується до виконання з 2016 року);

- виходи зі сходових кліток на покрівлю, технічний поверх, архіву 23 відділення, підвального приміщення виконати через сертифіковані протипожежні двері (пропонується до виконання з 2016 року);

- евакуаційні виходи в повному обсязі забезпечити світловими покажчиками «Вихід» (пропонується до виконання з 2016 року);

- сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації в повному обсязі забезпечити евакуаційним освітленням (пропонується до виконання з 2016 року);

- не допускати застосування облицювання будівельних матеріалів з невизначеними показниками пожежної небезпеки на шляхах евакуації з 1 та 14 відділення, на шляхах евакуації в напрямку виходу з приміщень 1 відділення.

- отвори для входу в приміщення електрощитових обладнати сертифікованими протипожежними дверима (пропонується до виконання з 2016 року);

- з`єднання. відгалуження та окінцювання жил проводів в приміщеннях 1 та 14 відділень, виконати за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

- з`єднувальні коробки закрити кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів 1 та 14 відділення;

- заборонити встановлення електророзеток та вимикачів в приміщеннях приймального відділення на горючу основу (конструкцію) без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0.01 метра;

- приміщення в повному обсязі забезпечити первинними засобами пожежогасіння згідно з Правилами експлуатації та типовими нормами належності вогнегасників;

- провести технічне обслуговування наявних вогнегасників в приміщеннях,

- територію об`єкта, споруди, приміщення забезпечити відповідними знаками безпеки (пропонується до виконання з 2016 року);

- провести технічне обслуговування та перевірку на працездатність пожежних кран-комплектів шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування (пропонується до виконання з 2019 року)

- забезпечити пожежні країн комплекти отворами для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду її без розкривання. При виготовленні шаф рекомендується передбачати в них місце для зберігання двох вогнегасників, на дверцятах шаф в яких знаходяться вогнегасники, мають бути нанесені відповідні покажчики за ДСТУ (80 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (пропонується до виконання з 2017 року);

- забезпечити працівників засобами колективного та індивідуального захисту (пропонується до виконання з 2017 року);

- створити матеріальний резерв для запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій (пропонується до виконання з 2017 року);

- захисну споруду привести у готовність до використання за призначенням (пропонується до виконання з 2017 року).

Зазначений захід проводився за участі (особистої присутності) генерального директора ОКПЛ №3 ОСОБА_1 та заступника генерального директора з технічних питань ОСОБА_3 .

Примірник припису вручено генеральному директору ОКПЛ №3 ОСОБА_1 , про що свідчать особисті підписи останнього.

Будь-яких зауважень або заперечень з приводу процедури проведення перевірок, виявлених за їх результатами порушень, а так само щодо складених актів перевірок - від генерального директора ОКПЛ №3 ОСОБА_1 не надходило.

Приписи до Державної служби України з надзвичайних ситуацій чи до суду не оскаржувалися.

Також, вищезгаданою уповноваженою особою органу Державної служби України з надзвичайних ситуацій складено протокол від 11.01.2022 серії ХА № 037257 про вчинення заступником генерального директора ОКПЛ №3 ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.188-8 КУпАП України - невиконання приписів, розпоряджень та постанов посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки) за фактом недотримання останнім протипожежного стану об`єкту та невиконання вимог припису про усунення порушень законодавства в сфері цивільного захисту населення № 183 від 02.10.2020, де зазначалось про необхідність усунення аналогічних порушень Закону.

Того ж дня, ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності постановою ХА №035472 та призначено покарання за вищевказані порушення у виді 1700 грн. штрафу.

Салтівською окружною прокуратурою 14.03.2023 до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Харківська обласна клінічна психіатрична лікарня №3», як до суб`єкта, на якого у відповідності до положень п. 8 ст.32 КЦЗ України та п. 9 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138, покладено обов`язок щодо утримання захисної споруди в належному стані, направлено листа № 53-100-88 вих-23 з метою отримання інформації про стан утримання підприємством вищевказаної захисної споруди цивільного захисту та надання копій актів оцінки стану її готовності до використання.

Листом № 01-21П/2169 від 27.03.2023 окружну прокуратуру повідомлено про те, протягом 2022 - 2023 років оцінка стану готовності захисної споруди з обліковим номером №76698 не проводилась.

02.06.2023 комісією у складі провідного фахівця ВЗЗ з ПНС у м. Харкові ЦЗД Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області капітана служби цивільного захисту ОСОБА_5 , заступника генерального директора з Технічних питань Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Харківська обласна клінічна психіатрична лікарня №3» ОСОБА_6 та старшого дільничного офіцера поліції СДОП ВПХ ХРУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 проведено огляд сховища №76698, що перебуває на балансі ОКПЛ №3, за наслідками якого складено акт від 02.06.2023, де засвідчено, що захисна споруда не приведена в готовність, її стан незадовільний, затоплена ґрунтовими водами. Для укриття населення не придатна.

Таким чином, перевірками встановлено, що стан протипожежної та техногенної безпеки у згаданому закладі не відповідає вимогам щодо утримання захисних споруд цивільного захисту, при цьому виявлені порушення зі спливом часу є однаковими, що свідчить про їх тривалий характер та, як наслідок, невжиття відповідних заходів балансоутримувачем з метою усунення зафіксованих порушень та приведення захисної споруди у стан придатний до готовності, отже відповідачем не було своєчасно вжито заходів щодо приведення захисної споруди цивільного захисту у придатний для використання стан.

На виконання вимог ст.23 Закону України «Про прокуратуру», Салтівською окружною прокуратурою міста Харкова направлено листа від 16.06.2023 №53-100-2609вих-23 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області щодо необхідності вжиття органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій заходів для усунення виявлених порушень, зокрема у судовому порядку шляхом пред`явлення позовної заяви про зобов`язання Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Харківська обласна клінічна психіатрична лікарня №3» привести захисну споруду №76698 у належний для використання за цільовим призначенням стан.

Відповідно до листа Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області від 23.06.2023 №65020-3796/65103, Головне управління відповідний позов до адміністративного суду не подавало.

Керівник Салтівської окружної прокуратури м. Харкова, звертаючись до суду першої інстанції з адміністративним позовом у даній справі в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області зазначив, що балансоутримувачем захисної споруди - Комунальним некомерційним підприємством Харківської обласної ради «Харківська обласна клінічна психіатрична лікарня №3» допущено порушення законодавства щодо забезпечення захисної споруди цивільного захисту з обліковим номером №76698 у належному технічному стані та готовності до укриття населення у зв`язку з чим вказана захисна споруда цивільного захисту оцінюється, як не готова до укриття населення. Крім того, зазначив, що, незважаючи на збройну агресію російської федерації проти України, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, як спеціально уповноваженим органом у сфері контролю за станом утримання та використання об`єктів цивільного захисту, не вжито повних, вичерпних та достатніх заходів, спрямованих на зобов`язання Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Харківська обласна клінічна психіатрична лікарня №3» щодо приведення захисної споруди цивільного захисту з обліковим номером №76698 у стан, придатний для використання споруди за призначенням для захисту населення

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття відповідачем визначених законодавством заходів з метою приведення захисної споруди №76698 до стану готовності суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини. Крім того, суд першої інстанції вважав доведеними підстави звернення прокурора до суду з даним позовом в інтересах держави в особі територіального органу Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої-четвертої ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів звертає увагу, що в даному випадку ключовим питанням у даній справі є наявність або відсутність у керівника Салтівської окружної прокуратури м. Харкова права на звернення до суду першої інстанції в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області з адміністративним позовом до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3".

Відповідно до п.3 ст.131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка серед іншого, здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі ст.46 КАС України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно з частинами третьою-п`ятою ст.53 КАС України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Отже, прокурор у визначених законом випадках наділений повноваженнями здійснювати представництво інтересів держави або конкретної особи шляхом звернення до суду з позовом, якщо таке представництво належним чином обґрунтоване.

Виключними випадками, за умови настання яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

У Рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави», висловив міркування, згідно з яким інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Отже, системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що стаття 53 КАС України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.

Пунктом 2 частини першої ст.2 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII «Про прокуратуру» (далі по тексту - Закон України «Про прокуратуру) визначено, що на прокуратуру покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з частиною третьою статті 23 вказаного Закону, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Аналіз положень ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

«Нездійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Колегія суддів звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, зокрема, замінює відповідного суб`єкта владних повноважень в судовому провадженні у разі, якщо той всупереч закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити, причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 25 квітня 2018 року у справі №806/1000/17, від 19 липня 2018 року у справі №822/1169/17, від 13 травня 2021 року у справі №806/1001/17 та Великою Палатою Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №826/13768/16, від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18.

Так, своє право на звернення до суду з даним адміністративним позовом керівник Салтівської окружної прокуратури м. Харкова обґрунтовує тим, що Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, як спеціально уповноваженим органом у сфері контролю за станом утримання та використання об`єктів цивільного захисту, не було вжито повних, вичерпних та достатніх заходів, спрямованих на зобов`язання Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Харківська обласна клінічна психіатрична лікарня №3» щодо приведення захисної споруди цивільного захисту з обліковим номером №76698 у стан, придатний для використання споруди за призначенням для захисту населення. Тобто, останній вказує на бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, яка полягає у невжитті уповноваженим органом належних заходів щодо зобов`язання балансоутримувача привести захисну споруду у стан, придатний для використання споруди за призначенням для захисту населення.

Тобто, фактично у позовній заяві прокурор (керівник Салтівської окружної прокуратури м. Харкова) зазначив, що суб`єктом владних повноважень, який мав би бути позивачем у цій справі, є Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, але, з огляду на його бездіяльність з даним позовом звертається саме прокурор.

У контексті наведеного вище варто з`ясувати, чи наділене Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області належним обсягом компетенції щоб набути повноваження позивача у даній справі.

Згідно ч.8 ст.32 КЦЗ України, утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, спільно з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими державними адміністраціями (частина п`ятнадцята статті 32 КЦЗ України).

Згідно із пунктом 3 «Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року №138 (далі по тексту - Порядок №138, у відповідній редакції), балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.

Утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами (п.9 Порядку №138).

Здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує Державна служба України з надзвичайних ситуацій разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями (п.12 Порядку №138).

Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту затверджені наказом МВС України від 9 липня 2018 року №579 (далі по тексту - Наказ №579).

Споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни (п. 1 розділу ІІ Наказу №579). Споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення (далі - обладнання споруд фонду захисних споруд) мають утримуватися в належному технічному стані. Утримання та експлуатація обладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною документацією на них, а також відповідними нормами і правилами (пункт 7 розділу ІІ Наказу №579).

Пунктом 1 «Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1052 (далі по тексту - Положення №1052) встановлено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно з пунктом 3 Положення №1052, основними завданнями Державної служби України з надзвичайних ситуацій є: реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб; внесення на розгляд Міністра внутрішніх справ пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначених сферах; виконання функцій компетентного органу у сфері діяльності, пов`язаної з об`єктами підвищеної небезпеки.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування повноважень між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту» від 21 квітня 2021 року №2228-IX із Кодексу цивільного захисту України виключено статтю 67 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки».

Одночасно, вказаним вище Законом КЦЗ України доповнено статтею 17-1 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту», згідно із пунктами 16, 48, 51 якої такий суб`єкт владних повноважень:

- реалізує державну політику з питань створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення обліку таких споруд;

- звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- перевіряє стан дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту та складає відповідні акти.

Тобто, на підставі зазначеного, законодавством передбачено право Державної служби України з надзвичайних ситуацій, як суб`єкта владних повноважень при застосуванні своєї компетенції, на звернення до суду виключно з позовами про застосування заходів реагування (пункт 48 КЦЗ України).

Тож, на підставі аналізу зазначених норм законодавства колегія суддів констатує, що КЦЗ України не передбачає повноважень Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на звернення до суду із заявленими позовними вимогами у якості позивача.

Тому, прокурором у даній позовній заяві визначено орган, в особі якого він звернувся до суду з цим позовом, який не має права на звернення до суду з ним.

Наведені вище висновки узгоджуються із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 11 серпня 2023 року у справі №560/10015/22, від 9 вересня 2023 року у справі №260/4044/22, від 21 грудня 2023 року у справі №400/4238/22, від 21.02.2024 у справі №580/4578/22.

Згідно правових висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 30 січня 2019 року у справі №755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню (врахуванню) саме правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах зазначених вище у даній постанові.

Щодо посилання суду першої інстанції на аналогічні правові позиції, висловлені Верховним Судом в постанові від 03.10.2018 року у справі №826/12192/16 та в постанові від 25.07.2019 року у справі №820/5164/15, то колегія суддів зазначає, що у вказаних постановах Верховний Суд не досліджував наявність у прокурора права на звернення до суду в інтересах держави в особі Державної служби з надзвичайних ситуацій у сфері техногенної та пожежної безпеки та не висловлював відповідну правову позицію з цього приводу. Таким чином, посилання на вищевказані постанови, як на позицію Верховного Суду щодо представництва прокуратурою інтересів держави в особі Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Харківській області, є необґрунтованими.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що керівник прокуратури, вказавши орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Харківській області), не зазначив конкретні причини, які перешкоджають зазначеному уповноваженому органу держави виконувати покладені на нього функції державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки відповідно до вимог КЦЗ України і Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій.

Також, у матеріалах даної справи відсутні належні та допустимі докази того, що у спірних правовідносинах органи Державної служби з надзвичайних ситуацій не мали об`єктивної можливості у встановленому законодавством порядку звернутися до суду з відповідним позовом про застосування заходів реагування для усунення виявлених порушень, а прокурор в межах своєї компетенції реагував щодо вказаного суб`єкта.

Аналізуючи доводи керівника Салтівської окружної прокуратури м. Харкова, викладені ним у відзиві на апеляційну скаргу, які стосуються підстав представництва прокурором інтересів держави у даній справі, а також обґрунтування статусу Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Харківській області, колегія суддів зазначає, що такі доводи не спростовують наведених вище висновків суду апеляційної інстанції та не впливають на вирішення даної справи.

Згідно пункту 1 частини першої статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.

Колегія суддів зазначає, що на підставі аналізу вищезазначених норм законодавства КЦЗ України не передбачає повноважень Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на звернення до суду із заявленими позовними вимогами у якості позивача, тому, прокурором у цій позовній заяві визначено орган, в особі якого він звернувся до суду з даним позовом, який не має права на звернення до суду з ним.

Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03 серпня 2023 року у справі №260/4120/22.

За таких умов, колегія суддів приходить до висновку про необхідність залишення адміністративного позову прокурора (керівника Салтівської окружної прокуратури м.Харкова в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області) без розгляду, оскільки останній належним чином не обґрунтував підстави звернення до суду з позовом у даній справі.

Одночасно, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до вже згаданої вище правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 21.12.2023 року у справі №400/4238/22, залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду адміністративним судом справи без прийняття рішення суду по суті спору, а тому у цьому випадку оцінка судом спірним правовідносинам не надається.

З огляду на приписи ч.5 ст.242 КАС України, врахуванню у даній справі підлягають висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, на які посилається суд апеляційної інстанції вище та які є релевантними до спірних відносин у даній справі.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини першої ст.319 КАС України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, внаслідок чого його рішення підлягає скасуванню з залишенням адміністративного позову без розгляду.

При цьому, оскільки адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду, а скаржник просив суд апеляційної інстанції, зокрема за наслідками розгляду його скарги постановити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, то його скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 319, 321, 325, 327- 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального некомерційне підприємство Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3" задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2023 у справі №520/16687/23 скасувати.

Адміністративний позов керівника Салтівської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня №3" про зобов`язання вчинити певні дії залишити без розгляду

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.М. Мінаєва Судді З.О. Кононенко В.А. Калиновський