Постанова

від 01.10.2024 по справі 280/2417/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 280/2417/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),

суддів: Кругового О.О., Шлай А.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.05.2024 в адміністративній справі №280/2417/24 (суддя Сіпака А.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-

в с т а н о в и В:

У березні 2024р. Товариство з обмеженою відповідальністю МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті , в якому просили суд визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 010356 від 20 лютого 2024 року, прийняту Відділом державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20.05.2024 адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Державна служба України з безпеки на транспорті, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржила його до апеляційного суду. Просили скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що на момент здійснення рейдової перевірки посадовою особою Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Укртрансбезпеки було виявлено порушення вимог ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», п. 33 Інструкції, а саме відсутність у водія, під час перевезення вантажів, перевізник не забезпечив водія особистою карткою водія до цифрового тахографу, яке було зафіксоване в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 26.12.2023 №012166. Водій з актом перевірки № 012166 був ознайомлений, в поясненнях зазначив, що подали документ на виготовлення, акт засвідчив своїм підписом. Щодо доводів позивача, що він не є автомобільним перевізником, представник відповідача вказав на те, що відповідно до наданої водієм, товарно-транспортної накладної № Р1841 2 від 25.12.2023 автомобільним перевізником зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-ШИППІНГ», що спростовує твердження представника позивача щодо неправильного визначення автомобільного перевізника.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ» є юридичною особою, що була зареєстрована згідно чинного законодавства 11.05.2022, здійснює наступні види діяльності: 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (основний); 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.; 46.71 оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним поливом і подібними продуктами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

26.12.2023 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області Укртрансбезпеки проводилася рейдова перевірка на Р-03 під`їзд до М-03 4+100.

Порядок зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 422 від 20.05.2013 (далі Порядок № 422). Відповідно до п. 3, 4 Порядку № 422, був зупинений транспортний засіб марки MAN, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

За результатами перевірки був складений акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 26.12.2023 №012166, яким зафіксовано, що водієм ОСОБА_1 здійснювалось перевезення згідно ТТН №Р1841-2 від 25.12.2023 транспортним засобом без використання особистої картки водія. Також, відсутні роздруківки даних роботи цифрового тахографа, чим скоєно порушення ч.1 абз 3ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Водій ОСОБА_1 з актом перевірки №012166 був ознайомлений, в поясненнях зазначив, що подали документ на виготовлення, акт засвідчив своїм підписом.

Листом від 02.02.2024 №9253/26/24-24 на адресу позивача надіслано повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, який відбудеться 20.02.2024 о 10:00 год.

19.02.2024 ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ» було направлено заперечення на акт перевірки від 26.12.2023 №012166, у якому виклало пояснення про те, що не є автомобільним перевізником у спірній ситуації, а протилежні висновки відповідача грунтуються виключно на зазначенні у товарно-транспортній накладній найменнування підприємства позивача. Тут же наголошували, що Перевезення вантажу здійснювалось Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «УКРАВТОЛОГІСТИКА» (код ЄДРПОУ 39427556), на підставі відповідного договору перевезення, укладеного між ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ» та ТОВ «Компанія «УКРАВТОЛОГІСТИКА» № МД-78 про надання послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом та транспортно-експедиційного обслуговування від 01.01.2021. До заперечень додали копію договору від 01.01.2021 №МД-78 про надання послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом та транспортно-експедиційного обслуговування, копію заявки від 20.12.2024 до Договору від 01.01.2021 №МД-78.

20.02.2024 Відділом державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Укртрансбезпеки винесено постанову №ПШ 010356, якою до позивача за порушенняЗакону України «Про автомобільний транспорт» №2344-IIIзастосовано адміністративно - господарський штраф у сумі 17000 грн.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За нормами пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

У відповідності до пункту 5 названого Положення Укртрансбезпека здійснює, зокрема, державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює контроль за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III (Закон № 2344-III).

За визначенням у статті 1 названого Закону:автомобільний перевізник це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов`язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом;автомобіль вантажний - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів.

Відповідно до положень частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

З метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані:організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю. Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством (стаття 18 Закону № 2344-III).

Згідно вимог статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник повинен, зокрема, забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства.

Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством (стаття 48 Закон № 2344-III).

За правилами частини другої статті 49 Закону № 2344-III водій транспортного засобу зобов`язаний, зокрема, мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень; дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.

У відповідності до абзацу 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено Порядком №1567, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11 2006 (Порядок №1567).

Як закріплено у пункті 15 Порядку №1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму (пункт 20 Порядку №1567).

За нормами пункту 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності) (пункт 26 Порядку №1567).

У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі (пункт 26 Порядку №1567).

Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку визначені Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за № 811/18106 (Положення №340).

За нормами пункту 1.3 Положення №340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

У відповідності до абзацу першого пункту 6.1 Положення №340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Пунктом 6.2 Положення №340 передбачено, що облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2), у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни.

Згідно з пунктом 6.3 Положення №340 водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.

Графік змінності водіїв, відомість обліку робочого часу та відпочинку водіїв зберігаються у Перевізника (пункт 6.4 Положення №340).

За положеннями пункту 7.1 Положення № 340 органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.

Відповідно до пункту 3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385 (Інструкція № 385), водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

За положеннями пункту 3.5 Інструкції №385 перевізники:

забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

За визначенням у пункті 1.4 Інструкції №385 контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Також суд звертає увагу на постанову Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2022 р. № 1145, якою затверджено Порядок внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів.

За змістом пункту 3 цього Порядку для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є електронна заява або заява, сформована та подана заявниками, якою визначено належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв`язку з передачею фізичній або юридичній особі транспортного засобу в користування.

За нормами пункту 6.2 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ від 11 серпня 2010 року № 379 за письмовою заявою власника транспортного засобу фізичної особи, зразок якої наведено в додатку 14 до цієї Інструкції, про надання права керування цим транспортним засобом іншій фізичній особі (за умови пред`явлення документів, що посвідчують особу власника та цю особу) працівниками Центру оформляється та видається тимчасовий реєстраційний талон на термін, зазначений у заяві.

Також, згідно з пунктом 6.3 Інструкції встановлено, що якщо власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортним засобом іншій фізичній або юридичній особі (особам), то їм за письмовою заявою, поданою ними особисто або уповноваженим представником (за винятком випадків, коли в Центрі наявна інформація про анулювання таких повноважень), працівниками Центру оформляється і видається тимчасовий реєстраційний талон на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.

За наведеного вище, суд приходить до наступних висновків.

По-перше, факт порушення законодавства про автомобільний транспорт не оспорюється сторонами, зокрема, відсутність заповнених тахокарт, наявність яких є обов`язковою складовою обліку часу роботи і відпочинку водіїв.

По-друге, стосовно того чи можна вважати позивача належним суб`єктом відповідальності за правопорушення у досліджуваному випадку, суд зазначає таке.Як встановлено судом, та підтверджено матеріалами справи 01.01.2021 року між ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ» та ТОВ «УКРАВТОЛОГІСТИКА» було укладено договір №МД-78 від 01.01.2021 про надання послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом та транспортно-експедиційного обслуговування. Перевезення вантажу 26.12.2023 року здійснювалось на підставі заявки замовника перевезення - ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ» про надання послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом та транспортно-експедиційного обслуговування від 08.11.2022, яка містить відомості про транспортний засіб та водія.

На виконання зазначеного Договору, з метою організації перевезення ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ» залучило на договірній основі перевізника ТОВ «УКРАВТОЛОГІСТИКА», який власне і здійснив перевезення згідно укладеного Договору про надання послуг з перевезення вантажу та транспортно-експедиційного обслуговування МД-78 від 01.01.2021, за умовами якого ТОВ «УКРАВТОЛОГІСТИКА» зобов`язується на підставі заявки ТОВ «МЕТІНВЕСТ- ШІППІНГ» доставити автомобільним транспортом довірений йому Замовником вантаж та видати його уповноваженій особі на одержання вантажу.

Крім того, в акті від 26.12.2023 №012166 зазначено, що транспортний засіб MAN державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом державний номерний знак НОМЕР_2 , водієм якого в той момент був ОСОБА_1 , належить ТОВ «ОЛЛ ТРАНС СЕРВІС».

Суд зазначає, що саме автомобільний перевізник є особою відповідальною за умови праці та відпочинок водія, і, відповідно, забезпечення наявності документів на підтвердження цього.

У той же час, власник транспортного засобу повинен належним чином оформлювати передачу транспортного засобу у користування, з метою, у тому числі, виявлення особи, відповідальної за порушення законодавства про автомобільний транспорт, щоб, у цьому випадку, у посадових осіб Укртрансбезпеки було чітке і безальтернативне розуміння, хто є суб`єктом відповідальності.

Також суд враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 22.02.2023 у справі № 240/22448/20, про те, що визначити автомобільного перевізника можна на основі документів, якими підтверджується укладення договору перевезення вантажу.

За наведеного, суд приходить до висновку, що надані товариством докази дають підстави стверджувати, що позивач не був перевізником у спірних відносинах. Доводи про те, що у межах спірних відносин МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ не було перевізником, відповідачем не спростовано.

Отже, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті -залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.05.2024 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за винятком наявності підстав передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяЛ.А. Божко

суддяО.О. Круговий

суддяА.В. Шлай