Постанова

від 29.10.2024 по справі 320/30160/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/30160/23 Суддя (судді) першої інстанції: Лапій С.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.

за участю секретаря судового засідання Головченко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом ТОВ "АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК" до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ДПС у м.Києві, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 14.07.2023 №0487290702, №00487380705, №00487360702.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 14.07.2023 № 00487290702. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 14.07.2023 № 00487360702 в частині завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 118 489,65 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, ГУ ДПС у Київській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що станом на 29.05.2023 встановлено різницю між даними бухгалтерського обліку та фактичними залишками на складі суб`єкта господарювання, що становила 1936185147,25 грн, в тому числі ПДВ 387237029,00 грн, а проведена 06.06.2023 інвентаризація проводилась без залучення посадових осіб ГУ ДПС у м.Києві, внаслідок чого інвентаризаційні відомості за вказану дату мають ознаки формального складання. Також апелянт зазначає, що господарські операції позивача по відповідальному зберіганню товарно-матеріальних цінності на складах ТОВ «Торговий Холдінг «Партнер» мають ознаки фіктивності та оформлені з метою документального підтвердження пояснень нестачі товарно-матеріальних цінностей, що була виявлена відповідачем під час перевірки.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що товарно-матеріальні цінності на суму 1386068941,11 грн перебували на відповідальному зберіганні у ТОВ «Торговий Холдінг «Партнер» з 06.02.2023 та 05.06.2023 товари були повернуті на склади позивача після чого 06.06.2023 було складено інвентаризаційні описи, які не були враховані відповідачем, а частина товарно-матеріальних цінностей на суму 550116206,14 грн знаходилась на відповідальному зберіганні у м.Маріуполь Донецької області на підставі договору №16 від 15.02.2022, яке з 05.03.2022 є тимчасово окупованою територією, а тому немає підстав стверджувати про відсутність таким ТМЦ, або про початок їх використання не в господарській діяльності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» зареєстровано як юридична особа 05.04.2019 з кодом ЄДРПОУ 42933160, з основним видом діяльності за КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.136-138 т.1).

В період з 29.05.2023 по 09.06.2023 (продовжено з 12.06.2023 по 16.06.2023) посадовими особами ГУ ДПС у м.Києві проведено документальну позапланову перевірку позивача з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн за квітень 2023 року, за результатами якої складено акт від 23.06.2023 №46139/26-15-07-02-05-03/42933160 (а.с.142-206 т.1), в якому зафіксовано порушення:

- п. 185.1 ст. 185, п. 198.5 ст. 198 ПК України, наказ Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879 «Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 389670851 грн та завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на загальну суму 131642 грн;

- п. 201.1, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 ПК України в частині не здійснення реєстрації податкових накладних на покупців платників ПДВ на загальну суму ПДВ 19272225 грн та не здійснення реєстрації податкових накладних на умовний продаж товарів на загальну суму ПДВ 389802493,00 грн;

- п. 44.1, п. 44.3, п. 44.6 ст. 44 ПК України, що полягає у незабезпеченні платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 14.07.2023:

- № 00487290702, яким ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 487 088 564,00 грн., з яких за податковими та/або іншими зобов`язаннями 389 670 851 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 97 417 713 грн (а.с.229-231 т.2);

- № 00487380702, яким за не здійснення реєстрації податкових накладних застосовано до ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» штраф у сумі 9 639 513,00 грн (а.с.232-234 т.2);

- № 00487360702, яким ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 131 642,00 грн (а.с.235-237 т.2).

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку та рішенням ДПС України від 17.08.2023 №23188/6/99-00-06-01-02-06 скаргу позивача було залишено без задоволення (а.с.240 т.2 - а.с.69 т.3).

Вважаючи наведені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що викладений в акті перевірки висновок контролюючого органу щодо заниження ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» податку на додану вартість на загальну суму 389 670 851 грн. є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинами справи, оскільки дійсна різниця між фактичними залишки товарно-матеріальних цінностей ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» та даними бухгалтерського обліку становить 65761,73 грн, разом з тим, штрафні санкції за не здійснення реєстрації податкових накладних накладені відповідачем обґрунтовано.

За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 9.1.3 п.9.1 ст.9 ПК України податок на додану вартість віднесено до загальнодержавних податків.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Реальність господарської операції полягає в тому, що наслідки у даних податкового обліку створює лише фактично здійснена господарська операція (рух активів), а не задекларована на папері.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Нормами пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Згідно з п. 83.1 ст. 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: 83.1.1. документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2. податкова інформація; 83.1.3. експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; 83.1.4. судові рішення; 83.1.5. виключено; 83.1.6. податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи; 83.1.7. мультимедійна інформація (фото, відео-, звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами.

Відповідно до пп. «г» п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

В силу абз. 10 п. 198.5 ст. 198 ПК України у разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Підпунктом 16.1.9 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов`язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи.

Згідно з пп. 20.1.9 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю.

Порядок проведення інвентаризації активів і зобов`язань та оформлення її результатів встановлено Положенням про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879 (далі - Положення № 879).

Відповідно до абз. 6 п. 7 розділу І Положення № 879, проведення інвентаризації є обов`язковим, зокрема, на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації.

Абзацами 1, 4, 5 п.1 розділу ІІ Положення № 879 передбачено, що для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об`єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства.

У разі проведення інвентаризації за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації, посадові особи відповідного органу (за їх згодою) можуть бути присутні при проведенні інвентаризації.

Інвентаризація проводиться повним складом інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та у присутності матеріально відповідальної особи.

Відповідно до п. 7 розділу II Положення № 879 наявність активів при інвентаризації встановлюється шляхом обов`язкового підрахунку, зважування, обміру. Переважування, обмір, підрахунок проводяться у порядку розміщення активів у приміщенні, де вони зберігаються.

Пунктом 16 розділу II Положення № 879 встановлено, що в інвентаризаційному описі активи наводяться за найменуваннями в кількісних одиницях виміру, прийнятих в обліку, окремо за місцезнаходженням таких цінностей та особами, відповідальними за їх зберігання, з можливим виділенням за субрахунками та номенклатурою.

На кожній сторінці інвентаризаційного опису вказуються словами число порядкових номерів активів та загальна кількість у натуральних вимірах усіх активів, що записані на цій сторінці, незалежно від того, в яких одиницях виміру (штуках, метрах, кілограмах тощо) вони відображені.

Акти інвентаризації заповнюються з урахуванням об`єктів інвентаризації, при цьому мають бути забезпечені їх ідентифікація та співставлення з даними бухгалтерського обліку.

Згідно п. 18 розділу II Положення № 879 інвентаризаційні описи (акти інвентаризації) підписуються всіма членами інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та матеріально відповідальними особами.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначаються Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

За наявними в ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначеннями:

бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень;

господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства;

первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію;

фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Відповідно до ч.1 ст.9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 наведеної статті встановлено, що первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В силу ч. 1 ст. 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов`язані проводити інвентаризацію активів і зобов`язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.

Пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення № 88), передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Пунктом 2.3 Положення № 88 передбачено, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Пунктом 2.4 Положення № 88 передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для висновків про порушення позивачем податкового законодавства в частині заниження ПДВ на загальну суму 389670851 грн та завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на загальну суму 131642 грн були виявлена відповідачем різниця між даними бухгалтерського обліку та фактичними залишками на складі суб`єкта господарювання становила 1936185147,25 грн, в тому числі ПДВ 387237029,00 грн станом на 29.05.2023.

В акті перевірки зазначено, що станом на 29.05.2023 за даними бухгалтерського обліку згідно з оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 281 «Товари» залишок товарно-матеріальних цінностей становить 2 325 651 762,05 грн, в той час, як фактичний залишок ТМЦ відповідно до інвентаризаційних описів складає 339 464 984,80 грн та умовний продаж на списання залишків ТМЦ - 50 001 630,00 грн.

Так, відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 за 01.05.2023-29.05.2023 загальне сальдо на кінець періоду (вартість товарно-матеріальних цінностей, що перебувають на бухгалтерському обліку позивача) становить 2325651765,05 грн (а.с.108 т.1 - а.с.228 т.2).

Судом встановлено, що на момент виникнення спірних правовідносин, в користуванні позивача на умовах договорів оренди та суборенди перебували нежитлові приміщення за адресами: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_5 ; м.Чернівці, пров.Складський, 13, АДРЕСА_6 ; АДРЕСА_7 ; Закарпатська обл., м.Мукачево, вул.Берегівська-Об`їздна, 6; АДРЕСА_8 ; АДРЕСА_9 ; АДРЕСА_10 ; м.Кривий Ріг, вул.Тягова підстанція, 18; м.Київ, вул.Промислова, 4а; м.Одеса, вул.Моторна, 8 (а.с.72-89, 94-105, 117-132, 154-159, 192-196, 205-208, 215-218 т.3, а.с.59-62, 77-84, 100-106, 117-121, 130-138, 146-155, 164-175, 226-231 т.5).

Також, між позивачем (поклажодавець) та ТОВ «СТС ГРУПП» (зберігач) 01.05.2023 укладено договір №19 про надання послуг відповідального зберігання товарно-матеріальних цінностей за адресою м.Київ, вул.Івана Дзюби, 7 (а.с.238-241 т.5).

У зв`язку з проведенням ГУ ДПС у м.Києві перевірки позивача та відповідно до направлених відповідачем запитів, ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» 29.05.2023 видано накази про призначення робочих інвентаризаційних комісій з метою проведення інвентаризації складських приміщень, що перебувають в оренді та суборенді товариства та 30.05.2032 видано наказ №1-Д щодо призначення робочої інвентаризаційної комісії на складі за адресою м.Київ, вул.Івана Дзюби, 7, де товар перебував на відповідальному зберіганні, за результатами чого були складені інвентаризаційні описи та інвентаризаційні відомості станом на 29.05.2023, а по адресам м.Кривий Ріг, вул.Тягова підстанція, 18, м.Львів, вул. Польова, 55 - станом на 31.05.2023 і по адресам м.Рівне, вул.Кнзя Володимира, 111, м.Київ, вул.Івана Дзюби, 7 та АДРЕСА_5 - станом на 30.05.2023 (а.с.90-93, 106-116, 133-146, 160-191, 197-204, 209-213,219-232 т.3, а.с.63-76, 85-99, 107-116, 121-129, 139-145, 156-163, 176-225, 232-244 т.5).

Також, 31.05.2023 позивачем оформлено податкову накладну №428 на умовний продаж товару на загальну суму 60001956,00 грн, в тому числі ПДВ - 10000326,00 грн. Вартість товару без ПДВ - 50001630,00 грн (а.с.197 т.8).

Наведені обставини були встановлені відповідачем під час перевірки, внаслідок чого податковим органом враховано, що фактична наявність товарно-матеріальних цінностей на складах позивача складає 339464984,80 грн, умовний продаж здійснено на суму 50001630,00 грн, а розбіжність становить 1936185147,25 грн.

Разом з тим, 15.02.2022 між ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» (Поклажодавцем) та ТОВ «Торговий Холдинг «Партнер» (Зберігачем) укладено Договір № 16 від 15.02.2022 про надання послуг відповідального зберігання, за умовами якого Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання матеріальні цінності Поклажодавця. Зберігач зобов`язаний здійснювати транспортування Товару Поклажодавця до місця зберігання та по закінченню строку дії цього Договору із місця зберігання на склад Поклажодавця. Транспортування Товару здійснюється силами та за рахунок Зберігача. Вартість послуг, пов`язаних із транспортуванням Товару, включається до вартості послуг Зберігача, які надаються за даним Договором. Передача Товару на відповідальне зберігання здійснюється за актом приймання-передачі товару або накладною. Кількість і вартість (заставна) Товару, який передається на відповідальне зберігання, зазначається в актах приймання-передачі (а.с.245-248 т.5).

За Актом приймання-передачі майна № 1 від 18.02.2022 ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» передано, а ТОВ «Торговий Холдинг «Партнер» прийнято на відповідальне зберігання майно на загальну суму 550 116 206,14 грн. Місце зберігання майна: Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Таганрозька, 64 (а.с.163-165 т.8).

За результатами наданих позивачу послуг з транспортування та відповідального зберігання сторонами господарської операції складено та підписано Акт надання послуг № 18022022-2 від 18.02.2022, згідно якого ТОВ «Торговий Холдинг «Партнер» як Виконавцем надано ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» як Замовнику послуги транспортування по Договору № 16 від 15.02.2022 на загальну суму 4 240 000,00 грн (а.с.7 т.11).

Позивач провів часткову оплату за надані послуги в розмірі 500000,00 грн., що підтверджується наданою до суду Платіжною інструкцією (а.с.8 т.11)

Відповідні проводки щодо транспортування товарів до ТОВ «Торговий Холдинг «Партнер» та їх прийняття зберігачем на підставі договору № 16 від 15.02.2022 відображені в бухгалтерському обліку позивача у картці рахунку 6311, в якій відображено, що залишок заборгованості становить 3740000,00 грн (а.с.6 т.11).

Отже, матеріалами справи підтверджується факт, що товарно-матеріальні цінності на загальну суму 550116206,14 грн були передані позивачем на зберігання ТОВ «Торговий Холдинг «Партнер» за адресою Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Таганрозька, 64.

В той же час, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 вся територія Маріупольського району Донецької області з 05.03.2022 є тимчасово окупованою територією.

Згідно з п. 8 розділу І Положення № 879, підприємства, які з дати початку тимчасової окупації мали місцезнаходження на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, території проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та підприємства, які мали (мають) місцезнаходження в районах проведення воєнних (бойових) дій у період дії воєнного стану, або підприємства, структурні підрозділи (відокремлене майно) яких розташовані на (в) таких територіях (районах), проводять інвентаризацію у разі можливості безпечного та безперешкодного доступу уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов`язання та власний капітал підприємств.

Райони проведення воєнних (бойових) дій у період дії воєнного стану визначаються відповідно до законодавства.

Зазначені підприємства зобов`язані провести інвентаризацію станом на 01 число місяця, що настає за місяцем, у якому зникли перешкоди доступу до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, та відобразити результати інвентаризації в бухгалтерському обліку відповідного звітного періоду.

Відповідно до п.12 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 № 419 підприємства, які з дати початку тимчасової окупації мали місцезнаходження на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, території проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та підприємства, які мали (мають) місцезнаходження в районах проведення воєнних (бойових) дій у період дії воєнного стану, або підприємства, структурні підрозділи (відокремлене майно) яких розташовані на (в) таких територіях (районах), проводять інвентаризацію у разі можливості безпечного та безперешкодного доступу уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов`язання та власний капітал підприємств.

У річній фінансовій звітності інформація про активи, до яких неможливо забезпечити безпечний та безперешкодний доступ, та зобов`язання і власний капітал, які не можуть бути документально підтверджені у зв`язку з відсутністю доступу до відповідних первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, відображається за даними бухгалтерського обліку.

Підприємства, зазначені в абзаці десятому цього пункту, зобов`язані провести інвентаризацію станом на перше число місяця, що настає за місяцем, в якому з`явилася можливість доступу до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, та відобразити результати інвентаризації у бухгалтерському обліку відповідного звітного періоду.

Зазначені положення законодавства були досліджені Верховним Судом при розгляді справи №640/2221/20 та в постанові від 26.10.2022 викладено правовий висновок, за яким факт знаходження основних засобів та інших активів позивача на території України, де проводиться АТО, не дає права стверджувати про початок використання позивачем таких активів не в господарській діяльності.

Крім того, листом Міністерства фінансів України від 10.10.2022 № 41010-06-62/23254, надано роз`яснення щодо питань бухгалтерського обліку активів, які знаходяться на тимчасово окупованій території держави та над якими втрачено контроль через наслідки російської військової агресії проти України, відповідно до яких необоротні активи та запаси, які відображалися в бухгалтерському обліку до введення воєнного стану та які на дату складання фінансової звітності фактично перебувають на тимчасово окупованій території або в районах проведення воєнних (бойових) дій, продовжують обліковуватись у складі активів підприємства.

Отже, товарно-матеріальні цінності на суму 550116206,14 грн були передані позивачем на відповідальне зберігання в м.Маріуполь та відображались в бухгалтерському обліку до введення воєнного стану, однак відповідне місце зберігання з 05.03.2022 є тимчасово окупованою територією, тому відсутні підстави стверджувати про відсутність таких ТМЦ та про початок використання ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» таких ТМЦ не в господарській діяльності, внаслідок чого немає підстав для застосовування правил пункту 198.5 статті 198 ПК України.

Однак, відповідач вказані обставини не врахував, внаслідок чого дійшов безпідставного висновку щодо відсутності товарно-матеріальних цінностей на суму 550116206,14, які були передані на відповідальне зберігання до ТОВ «Торговий Холдинг «Партнер» за адресою Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Таганрозька, 64 на підставі договору № 16 від 15.02.2022.

06.02.2023 між ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» (Поклажодавцем) та ТОВ «Торговий Холдинг «Партнер» (Зберігачем) укладено Договір № 01/2023 від 06.02.2023 про надання послуг відповідального зберігання, за умовами якого Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання матеріальні цінності Поклажодавця. Зберігач зобов`язаний здійснювати транспортування Товару Поклажодавця до місця зберігання та по закінченню строку дії цього Договору із місця зберігання на склад Поклажодавця. Транспортування Товару здійснюється силами та за рахунок Зберігача. Вартість послуг, пов`язаних із транспортуванням Товару, включається до вартості послуг Зберігача, які надаються за даним Договором. Передача Товару на відповідальне зберігання здійснюється за актом приймання-передачі товару або накладною. Кількість і вартість (заставна) Товару, який передається на відповідальне зберігання, зазначається в актах приймання-передачі (а.с.245-248 т.5).

Згідно з актом приймання-передачі майна № 02/2023-1 від 06.02.2023 ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» передано, а ТОВ «Торговий Холдинг «Партнер» прийнято на відповідальне зберігання майно у кількості 60 197 677 одиниць загальною вартістю 1 386 068 941,11 грн. Місце зберігання майна: м. Вишневе, вул. Промислова, 10 (1 пов.літ «Б», прим. 6) (а.с.249 т.5 - 243 т.6).

Відповідно до акту приймання-передачі майна від 05.06.2023 № 06/2023-1 ТОВ «ТОРГОВИЙ ХОЛДИНГ «ПАРТНЕР» 05.06.2023 повернуло, а ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» прийняло з відповідального зберігання майно у кількості 60 197 677 одиниць вартістю 1 386 068 941,11 грн (а.с.244 т.6 - 236 т.7).

За результатами проведених господарських операцій між сторонами складено та підписано акти надання послуг, згідно яких ТОВ «Торговий Холдинг «Партнер» як Виконавцем надано ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» як Замовнику послуги транспортування та відповідального зберігання по Договору № 1/2023 від 06.02.2023, на загальну суму 12 773 809,33 грн., а саме № 06022023-2 від 06.02.2023, № 28022023-2 від 28.02.2023, № 31032023-2 від 31.03.2023, № 30042023-2 від 30.04.2023, № 31052023-2 від 31.05.2023 та № 05062023-2 від 05.06.2023 (а.с.11-16 т.11).

Оплата за договором № 01/2023 від 06.02.2023 була проведена частково на загальну суму 520000,00 грн (а.с.17-18 т.11).

Господарська операція відображена в бухгалтерському обліку позивача та відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 6311 за період 15.02.2022-30.09.2023 по договору № 1/2023 від 06.02.2023 за позивачем обліковується заборгованість в розмірі 12253809,33 грн (а.с.5 т.11).

Після надходження товарно-матеріальних цінностей з відповідального зберігання у ТОВ «Торговий Холдинг «Партнер», позивачем 06.06.2023 видано накази про призначення робочих комісій на складах, за адресами: м.Київ, вул.Промислова 4а; м.Київ, вул.Куренівська 14-б; м.Київ, вул.Калнишевського, 2. За результатами проведеної інвентаризації на вказаних складах позивачем складено відповідні інвентаризаційні описи від 06.06.2023 (а.с.237 т.7 - 146 т.8).

Відповідно до Інвентаризаційного опису № 2 станом на 06.06.2023, вартість фактично наявних залишків на складі у м.Київ, вул.Промислова 4а становить 690 319 282,11 грн.

Інвентаризаційним описом № 2 станом на 06.06.2023, вартість фактично наявних залишків на складі у м.Київ, вул.Куренівська 14-б становить 107 184 103,15 грн.

Згідно з Інвентаризаційним описом № 2 станом на 06.06.2023, вартість фактично наявних залишків на складі у м.Київ, вул.Калнишевського, 2 становить 588 566 112,75 грн.

З акту перевірки позивача вбачається, що ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» подавались до контролюючого органу накази від 06.06.2023 про призначення робочих комісій на складах та вказані вище інвентаризаційні описи, що відображено на аркуші 31 акту, однак відповідачем вказані інвентаризаційні описи були відхилені, оскільки інвентаризація за адресами м.Київ, вул.Промислова 4а; м.Київ, вул.Куренівська 14-б; м.Київ, вул.Калнишевського, 2 була проведена 06.06.2023 без залучення посадових осіб ГУ ДПС у м.Києві та з огляду на відсутність інформації щодо джерел походження відповідних товарно-матеріальних цінностей і причин не проведення інвентаризації станом на 29.05.2023 за місцем зберігання ТМЦ, в той час, як оборотно-сальдові відомості по рахунку «Товари» були надані лише 16.06.2023 (а.с.172-174 т.1).

Суд звертає увагу, що інвентаризація повернутих з відповідального зберігання товарів та складені за результатами такої інвентаризації документи були подані відповідачу в межах строку проведення перевірки.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідно до пп. 20.1.9 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю.

Абзацами 1 та 4 пункту 1 розділу ІІ Положення № 879 передбачено, що для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об`єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства.

У разі проведення інвентаризації за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації, посадові особи відповідного органу (за їх згодою) можуть бути присутні при проведенні інвентаризації.

Отже, вимога щодо проведення інвентаризації поширюється на усіх платників податків, однак проведення інвентаризації має здійснюватися саме платником податків, тоді як контролюючий орган може лише вимагати її проведення. При цьому, жодним нормативно-правовим актом не передбачено, що такий платник податків зобов`язаний направляти лист (повідомлення) про призначення та проведення інвентаризації фактично наявних товарно-матеріальних цінностей, основних фондів та інших активів підприємства в присутності представників контролюючого органу (така присутність у відповідності до пункту 1 розділу II Положення № 879 є правом, а не обов`язком).

Наведений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 26.09.2023 у справі № 640/19859/21, від 28.02.2023 у справі № 520/11549/21, від 23.07.2020 у справі № 640/5215/19, від 06.02.2020 у справі № 807/1556/17.

Проведення суб`єктом господарювання інвентаризації товарно-матеріальних цінностей без присутності службових осіб контролюючого органу не може мати наслідком недійсність результатів такої інвентаризації.

Суд першої інстанції вірно врахував висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 1.380.2019.004529, від 06.02.2020 у справі № 807/1556/17 та від 26.09.2023 у справі № 640/19859/21, за якими проведення платником податку на вимогу контролюючого органу під час проведення податкової перевірки інвентаризації товарів є єдиним встановленим законом засобом доказування нестачі чи наявності товарів у платника податку і, відповідно, використання чи невикористання платником податку таких товарів в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. А, у розумінні пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України єдиним встановленим законом засобом доказування нестачі чи наявності товарів у платника податку і, відповідно, використання чи невикористання платником податку таких товарів в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку є проведення під час податкової перевірки інвентаризації товарів та складання відповідного акту, яким зафіксовано, зокрема факт такої нестачі.

Позивачем подано до суду висновок експерта від 11.12.2023 №289/5, складений Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України експертом Шевченко С.Г., відповідно до якого висновки Акту від 23.06.2023 № 46139/26-15-07-02-05-03/42933160 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» (код ЄДРПОУ 42933160) з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн за квітень 2023 року, в частині заниження податку на додану вартість на загальну суму 389 670 851,00 грн. та завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на загальну суму 131 642,00 грн. підтверджуються частково, а саме щодо заниження податку на додану вартість на загальну суму 389 670 851,00 грн документально не підтверджуються, а в частині завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду документально підтверджуються у сумі 13 152,35 грн. (а.с.63-138 т.10).

Таким чином, вказаний експертний висновок підтверджує обґрунтування позивача та висновки суду першої інстанції щодо непідтвердження обставин заниження ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» податку на додану вартість на загальну суму 389 670 851,00 грн та завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 118 489,65 грн.

В той же час, з поданого відповідачем висновку експерта від 08.12.2023 № 3518 за результатами проведення судової економічної експертизи по матеріалам кримінального провадження № 72023000210000025, підготовленого Київським відділенням Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса», за наявними матеріалам та в межах компетенції експерта-економіста, у разі неврахування результатів інвентаризації товарів ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» за інвентаризаційними описами від 06.06.2023, документально підтверджується розмір заниження податкових зобов`язань по податку на додану вартість 387 237 029 грн. (в т.ч. заниження ПДВ 387 105 387 грн., завищення від`ємного значення з ПДВ 131 642 грн.) згідно акту перевірки № 46139/2615-07-02-05-03/42933160 від 23.06.2023 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» (код ЄДРПОУ 42933160) з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за квітень 2023 року», при декларуванні відповідного податкового кредиту підприємства (а.с.81-115 т.11).

При цьому, на арк.31 вказаного експертного висновку зазначено, що «виключно у разі неврахування результатів інвентаризації товарів ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» за інвентаризаційними описами від 06.06.2023, розрахунок суми розбіжності (нестачі) між вартістю товарних залишків по рахунку 281 та вартістю товарних залишків за інвентаризаційними описами 29.05.-30.05.2023, визначений актом перевірки від 23.06.2023, складає 1936185147,25 грн».

Відповідачем також подано до суду копію висновку експерта № 53/5 від 18.04.2024 за результатами комісійної судової економічної експертизи, підготовленого Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України, зазначено, що за умови неврахування результатів інвентаризації товарів ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» за інвентаризаційними описами від 06.06.2023, висновки акту від 23.06.2023 № 46139/26-15-07-02-05-03/42933160 документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» (код ЄДРІІОУ 42933160) з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за квітень 2023 року, в частині заниження ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» (код ЄДРПОУ 42933160) податку на додану вартість за квітень 2023 року на загальну суму 389 670 851,00 гривень, документально не підтверджуються. За умови неврахування результатів інвентаризації товарів ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» за інвентаризаційними описами від 06.06.2023, висновки акту від 23.06.2023 № 46139/26-15-07-02-05-03/42933160 документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» (код ЄДРІІОУ 42933160) з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за квітень 2023 року, в частині заниження ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» (код ЄДРПОУ 42933160) податку на додану вартість за квітень 2023 року, документально підтверджуються на загальну суму 387 237 029,00 гривень. (а.с.211-249 т.11).

При цьому, на дослідження експерту було поставлено питання чи підтверджуються документально висновки акту перевірки від 23.06.2023 № 46139/26-15-07-02-05-03/42933160 щодо заниження ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» ПДВ на суму 389670851 грн за квітень 2023 року за умови неврахування результатів інвентаризації товарів за інвентаризаційними описами від 06.06.2023 (а.с.220 т.11)

Отже, виключно у разі неврахування проведеної позивачем 06.06.2023 інвентаризації товарно-матеріальних цінностей висновки ГУ ДПС у м.Києві про заниження позивачем ПДВ на суму 389670851,00 грн завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту на суму 131642,00 грн є обґрунтованими.

Натомість, жодних визначених законодавством підстав для неврахування відповідних інвентаризаційних описів у відповідача не було.

Щодо посилання апелянта на відсутність доказів перевезення товарно-матеріальних цінностей як на склад відповідального зберігання, так і повернення їх на склади позивача, а саме товарно-транспортних накладних, то судом встановлено, що за умовами договорів відповідального зберігання, транспортування товарів здійснюється не позивачем, а ТОВ «Торговий Холдинг «Партнер», а тому саме контрагент позивача є суб`єктом зберігання первинної документації на підтвердження фактичного транспортування товарів.

При цьому, відсутність товарно-транспортних накладних на переміщення товарно-матеріальних цінностей хоч і може викликати певні сумніви, однак в даному випадку не свідчить про обґрунтованість висновків контролюючого органу про нестачу товарно-матеріальних цінностей, які перебували на відповідальному зберігання у ТОВ «Торговий Холдинг «Партнер».

Щодо можливого псування товарів під час їх перебування на відповідальному зберігання колегія суддів зазначає, що підприємницька діяльність передбачає ведення господарської діяльності на власний ризик, який включає в себе і можливі втрати інвестицій, виникнення додаткових витрат та інше.

Відповідно до п.п. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

У той же час, не обов`язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об`єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитись збитковою, і це є одним із варіантів нормального перебігу подій при здійсненні господарської діяльності.

При цьому, збитковість господарської діяльності не є ознакою відсутності розумних цілей економічного характеру у господарської операції. Неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов`язана з господарською діяльністю підприємства, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції. Таким чином, прибутковість або збитковість певних господарських операцій або діяльність платника в цілому за один податковий період не може слугувати підставою для висновку про відсутність ділової мети або спрямованості діяльності не на отримання прибутку, тобто для одержання необґрунтованої податкової вигоди.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений в постанові Верховного Суду від 29.11.2022 у справі № 812/6790/13-а, який підлягає врахування судом при розгляді спірних правовідносин.

При цьому, твердження відповідача про наявність ознак формального складання інвентаризаційних описів, можливість маніпулювання залишками товарів на складах є лише припущенням контролюючого органу та не є висновком, що ґрунтується на відповідних належних, достатніх та допустимих доказах.

Наявність у податкового органу певного сумніву є підставою для збирання доказової бази для підтвердження відповідних фактів, оскілки самі по собі сумніви та припущення органу контролю не можуть мати наслідком встановлення фактів порушення суб`єктом господарювання положень податкового законодавства.

Щодо посилання скаржника на наявність кримінального провадження №72023000210000025 від 05.04.2023 та подані відповідачем до матеріалів справи матеріали вказаного кримінального провадження, то колегія суддів звертає увагу, що відповідні обставини не були покладені в основу висновків акту перевірки від 23.06.2023 №46139/26-15-07-02-05-03/42933160 та не були підставою для встановлення допущених позивачем порушень вимог податкового законодавства, а тому не можуть впливати на правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

В той же час, лише 10.08.2023 до ГУ ДПС у м.Києві надійшов лист БЕБ України вх.№3793Б/5, в якому викладено інформацію про здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №72023000210000025 від 05.04.2023 щодо службових осіб ТОВ «СТС-ГРУП» (а.с.154-156 т.9).

Посилання відповідача на нові обставини, що були встановлені вже після проведеної перевірки та прийняття спірних податкових повідомлень-рішень від 14.07.2023, як на підстави для обґрунтування правомірності оскаржуваних рішень не відповідатиме принципу «належного урядування».

При цьому, судом досліджено подані відповідачем матеріали, зібрані в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні №72023000210000025 від 05.04.2023, в межах обставин, які вони можуть підтвердити в рамках даної справи, в тому числі і експертний висновок від 08.12.2023 № 3518. Разом з тим, вони не змогли підтвердити обставини, якими відповідач обґрунтовує висновки акту перевірки та свою апеляційну скаргу.

Надання позивачем гарантійного листа від 17.07.2023 №17/07/23-1 щодо поетапної оплати донарахованих податкових зобов`язань та проведення часткової оплати на суму 20000000,00 грн не є свідченням того, що позивач погодився з виявленими під час перевірки порушеннями, оскільки відповідні податкові повідомлення-рішення від 14.07.2023 були оскаржені позивачем як в адміністративному, так і в судовому порядку, а тому відповідні обґрунтування апеляційної скарги відхиляються судом.

Посилання апелянта на не подання позивачем під час перевірки первинних документів щодо господарських взаємовідносин з ТОВ «Торговий Холдинг «Партнер» на підставі договору відповідального зберігання № 16 від 15.02.2022, відхиляються судом, оскільки перевірка договорів здійснювалась відповідачем вибірково, про що зазначено у додатку 1 до акту перевірки (а.с.199-200 т.1).

При цьому, відповідні первинні документі були надані позивачем під час оскарження спірних податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку, та вони підлягали врахуванню контролюючим органом.

Не надання відповідачем відповіді на неодноразові запити щодо встановлених розбіжностей на звільняє контролюючий орган від обов`язку встановлення дійсних обставин, що мають значення для прийняття обґрунтованих рішень, враховуючи, що відповідні документи були надані позивачем в межах строку проведення перевірки.

Крім того, відповідні господарські взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Торговий Холдинг «Партнер» мали місце в період до 05.06.2023, внаслідок чого колегія суддів не бере до уваги наведені апелянтом обставини, які мали місце після цієї дати, а саме щодо зміни назви контрагента позивача з 13.10.2023, зміни директора/засновника, його перехід на облік до ГУ ДПС у Донецькій області та не подачі звітності по ПДВ з вересня 2023 року.

Згідно зі ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів звертає увагу, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Торговий Холдинг «Партнер» не були предметом перевірки, за результатами якої було складено акт від 23.06.2023 №46139/26-15-07-02-05-03/42933160, натомість контролюючим органом встановлювалась фактична наявність товарно-матеріальних цінностей відповідно до даних бухгалтерського обліку. В той же час, зустрічної звірки щодо контрагента позивача контролюючим органом проведено не було, що зумовило відсутність належних та допустимих доказів, які б підтверджували припущення податкового органу про виключне документальне оформлення переміщення товарно-матеріальних цінностей без їх фактичного руху.

Контролюючим органом, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факт реального переміщення товарно-матеріальних цінностей з метою подальшого проведення їх інвентаризації, а складені позивачем інвентаризаційні описи від 06.06.2023 підлягають врахуванню при вирішенні спірних правовідносин.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Втім відповідачем не подано жодних належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків, не наведено допустимих доводів щодо відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект або інших відомостей, які можуть бути визначені як підстави та докази вчинення позивачем дій спрямованих на порушення публічного порядку.

Жодних належних доказів на підтвердження того, що позивач або його контрагент не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань матеріали справи не містять, а відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, всупереч ч.2 ст.77 КАС України, зворотного не доведено.

Юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентами позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо фіктивності відповідних господарських операцій, належним чином підтверджених.

Здійснення господарської діяльності контрагентами, не може мати наслідків для товариства, оскільки законодавством не передбачений обов`язок суб`єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента.

Порушення контрагентами правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення платником податків вимог закону щодо формування даних податкової звітності, тому платник податків не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 09.10.2018 у справі №815/3459/17 та від 10.11.2020 у справі №822/6302/15.

З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності висновків контролюючого органу, в частині заниження ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» ПДВ на загальну суму 389 670 851,00 грн та завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 118489,65 грн, в наслідок чого в цій частині податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

При цьому, рішення суду першої інстанції не оскаржувалось в частині незадоволених позовних вимог, тому в цій частині судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції.

Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п.13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20 травня 2013 року №7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують. При цьому, колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 05 листопада 2024 року.

Суддя-доповідач Н.В.Безименна

Судді Л.В.Бєлова

А.Ю.Кучма