Ухвала

від 06.11.2024 по справі 640/21634/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/21634/22

УХВАЛА

06 листопада 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Єгорової Н.М., суддів Сорочка Є.О. Чаку Є.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трасті-Трейд" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року позов задоволено повністю.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2024 року повернуто вперше подану Головним управлінням ДПС у м. Києві у лютому 2024 року апеляційну скаргу з підстав несплати судового збору.

18 вересня 2024 року вдруге подану Головним управлінням ДПС у м. Києві апеляційну скаргу повернуто апелянту у зв`язку з тим, що останнім не сплачено судовий збір.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві 15 жовтня 2024 року втретє подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши апеляційну скаргу, Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21 жовтня 2024 року залишив її без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст. ст. 295, 296 КАС України, а саме - пропущено тридятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового у встановленому законом розмірі.

Як вбачається за матеріалів справи, копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху Головним управлінням ДПС у м. Києві отримано 23 жовтня 2024 року о 02:19 год., про що свідчить довідка про доставку електронного листа від 25 жовтня 2024 року.

04 листопада 2024 року апелянтом подано клопотання, в якому останній просить продовжити строк на виконання ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року.

В обґрунтування клопотання відповідач вказує про відсутність коштів для сплати судового збору та на те, що Управлінням правового забезпечення Головного управління Державної податкової служби в м. Києві направлено до Управління фінансового забезпечення Головного управління Державної податкової служби в м. Києві службову записку щодо сплати судового збору у цій справі.

Перевіривши клопотання відповідача про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року «Надточій проти України» принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень КАС України є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою. Обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України.

Верховний Суд в ухвалі від 05 липня 2021 року у справі № 320/10912/20 підкреслив, що продовження процесуального строку є правом, а не обов`язком, суду і повинно здійснюватися за наявності для цього обґрунтованих підстав. Умовою продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги є наявність достатніх доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.

У поданому апелянтом клопотанні, контролюючий орган зазначає про вжиті ним заходи задля сплати судового збору у встановлений в ухвалі суду строк, а саме: звернення Головним управлінням ДПС у м. Києві до Управління інфраструктури та бухгалтерського обліку Головного управління ДПС у м. Києві зі службовою запискою щодо сплати судового збору у цій справі. Однак, вказану службову записку не додає до клопотання про продовження строку на усунення недоліків. Тобто, відсутні належні обґрунтування підстав для продовження сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі.

Апеляційний суд вважає, що у скаржника було достатньо часу для сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі та надання платіжного документа про таку сплату, а тому наведені у клопотанні обставини не можуть бути підставою для систематичного продовження строку на усунення недоліків, які стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Аналогічний висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 20 травня 2022 у справі № 160/10376/21.

Отже, клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвала Верховного Суду від 01 червня 2022 року у справі № 160/8779/21, від 03 червня 2022 року у справі № 200/1869/21-а та інших.

Крім того, у вказаному клопотанні відповідач також просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Перевіривши клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Як встановлено ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року, вперше подану ГУ ДПС у м. Києві апеляційну скаргу було залишено без руху ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2024 року у зв`язку з несплатою судового збору. Вказаним судовим рішенням було надано податковому органу десятиденний строк для усунення недоліків.

У зв`язку з неподанням документу про сплату судового збору в установлений строк суд ухвалою від 12 червня 2024 року повернув Головному управлінню ДПС у м. Києві вперше подану апеляційну скаргу.

При цьому, вдруге подану Головним управлінням ДПС у м. Києві апеляційну скаргу було повернуто ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року у зв`язку з не сплатою судового збору, яка доставлена до електронного кабінету Головного управління ДПС у м. Києві 19 вересня 2024 року.

В своєму клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження 04 листопада 2024 року повторно зазначає про те, що, на його думку, він добросовісно проявляє ставлення до свої прав та обов`язків та здійснює їх реалізацію шляхом подання повторної апеляційної скарги в межах строку.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.

Разом з тим, податковий орган, при поданні апеляційної скарги не вказав підстав для поновлення строку апеляційного оскарження та не надав доказів, які б ґрунтувались на наявності обставин, що відповідають наведеним вище критеріям, а в межах встановленого у подальшому судом апеляційної інстанції строку, обґрунтованого клопотання (заяви) про поновлення строку на апеляційне оскарження не подано.

Невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику апеляційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що відсутність належного фінансування, довготривала процедура погодження та сплати судового збору не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та не є такою, що пов`язана з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи, та як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

Крім того, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Верховного Суду від 18 липня 2024 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2024 у справі №640/21634/22.

За таких обставин, суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску позивачем строку на апеляційне оскарження та відсутність підстав для його поновлення.

Відповідно до вимог ч.2 ст.298 КАС України та ч.2 ст.169 КАС України строк усунення недоліків апеляційної скарги не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Відтак, апелянту було судом надано максимальний строк, визначений КАС України для усунення недоліків апеляційної скарги.

У встановлений строк апелянтом не було виконано повністю вимоги ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року та не було усунуто недоліки апеляційної скарги.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 241, 243, 248, 256, 295, 296, 298, 299, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Керуючись ст. 248, 255, 298, 299 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку на усунення недоліків - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трасті-Трейд" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач Н.М. Єгорова

Судді Є.О. Сорочко

Є.В. Чаку