УХВАЛА
06 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 640/21634/22
адміністративне провадження № К/990/46045/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2024 у справі №640/21634/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трасті-Трейд» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Трасті-Трейд» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняті рішення від 17.10.2022 №7472197/43865610 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №3 від 27.09.2022 до податкової накладної від 10.12.2021 №9 - датою подання на реєстрацію.
Київський окружний адміністративний суд рішенням від 23.01.2024 позовні вимоги задовольнив.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 06.11.2024, визнавши неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у м. Києві, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України строку на апеляційне оскарження, відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 у справі №640/21634/22.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 29.11.2024 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, контролюючий орган вказує на помилковість прийняття Шостим апеляційним адміністративним судом рішення, яке, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, перешкоджає подальшому провадженню у справі.
При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, Верховним Судом з`ясовано наступні обставини.
Київський окружний адміністративний суд рішенням від 23.01.2024 (прийнятим за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи) в справі №640/21634/22, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Трасті-Трейд» задовольнив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції про задоволення позову, Головне управління ДПС у м. Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України в лютому 2024 року звернулось з метою його оскарження до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалами від 23.02.2024 подану контролюючим органом апеляційну скаргу залишив без руху з мотивів її невідповідності вимогам пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України та запропонував скаржнику в десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали надати до суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги в справі №640/21634/22.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12.06.2024 відмовив у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про продовження строку усунення недоліків, а подану скаржником апеляційну скаргу повернув особі, яка її подала у зв`язку з невиконанням останнім вимог ухвали від 23.02.2024, які слугували підставою для залишення апеляційної скарги без руху (ненадання доказів сплати судового збору).
Користуючись наданим процесуальним правом повторного звернення до суду, Головне управління ДПС у м. Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України вдруге в червні 2024 року звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 у справі №640/21634/22.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалами від 01.07.2024 подану контролюючим органом апеляційну скаргу залишив без руху з мотивів її невідповідності вимогам пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України та запропонував скаржнику в десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали надати до суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги в справі №640/21634/22.
За клопотанням скаржника, Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15.07.2024 строк для усунення недоліків поданої ним апеляційної скарги, визначених в ухвалі суду від 01.07.2024, продовжив на п`ять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18.09.2024 подану Головним управлінням ДПС у м. Києві, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України апеляційну скаргу повернув особі, яка її подала у зв`язку з невиконанням останнім вимог ухвали від 01.07.2024, які слугували підставою для залишення апеляційної скарги без руху (ненадання доказів сплати судового збору).
Головне управління ДПС у м. Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України втретє 15.10.2024, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 у справі №640/21634/22 та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Оцінивши наведені скаржником підстави пропуску строку на апеляційне оскарження, Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21.10.2024 визнав їх неповажними, у зв`язку з чим подану контролюючим органом апеляційну скаргу залишив без руху та запропонував скаржнику в десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали надати до суду обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску строку, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин. Окрім того, у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 КАС України, суд апеляційної інстанції запропоновував скаржнику, у визначений в цій же ухвалі строк, надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги в цій справі.
Залишаючи подану скаржником апеляційну скаргу без руху, з-поміж іншого, суд апеляційної інстанції керувався тим, що контролюючий орган у клопотанні про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження не навів поважних підстав пропуску такого строку, які могли б бути визнані судом поважними та не надав належних доказів на їх підтвердження.
Тобто, встановивши факт подання скаржником апеляційної скарги оформленої без дотримання вимог пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України, а також поза межами процесуального строку, визначеного законом для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, без зазначення обставин та надання при цьому доказів, які б підтверджували, що скаржник дійсно не міг звернутись з апеляційною скаргою до суду раніше або інших доказів, які дають підстави для поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про необхідність залишення поданої скаржником апеляційної скарги без руху, з визначенням строку для виконання у порядку та в спосіб зазначених вище в ухвалі вимог.
Одночасно суд роз`яснив скаржнику наслідки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, Головним управлінням ДПС у м. Києві, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України до суду апеляційної інстанції було подано клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги щодо надання доказів сплати судового збору та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження спірного в цій справі судового рішення.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку скаржник зазначив, що первинне подання ним апеляційної скарги в цій справі відбулося з дотриманням визначеного статтею 295 КАС України процесуального строку, однак через несплату судового збору, що на той час було зумовлено неналежним/недостанім бюджетним фінансуванням та відсутністю коштів необхідних для проведення такої сплати, ухвалою суду від 12.06.2024, а у подальшому ухвалою суду від 18.09.2024 апеляційні скарги було повернуто. В обґрунтування поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, скаржник повторно зауважив про необхідність урахування судом апеляційної інстанції факту введення на всій території України правового режиму воєнного стану, як форс-мажорної обставини, яка позбавила учасників справи вільно користуватися своїми процесуальними правами, у тому числі й правом своєчасної сплати судового збору та звернення до суду з дотриманням положень статті 295 КАС України. Як висновок скаржник наголосив, що він добросовісно проявляє ставлення до своїх прав і обов`язків та здійснює їх реалізацію шляхом подання до суду повторної апеляційної скарги.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 06.11.2024, визнавши наведені скаржником підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України. Цією ж ухвалою суд також відмовив у задоволенні клопотання скаржника про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги щодо надання документа про сплату судового збору з огляду на відсутність обґрунтованих підстав для такого продовження.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини перша статті 299 КАС України).
Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених, у надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 21.10.2024 визначив скаржнику достатній строк щодо реалізації права та надання, з-поміж іншого, обґрунтованої заяви (клопотання) про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин. Наведені контролюючим органом у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними, у зв`язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України.
Зокрема, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, Шостий апеляційний адміністративний суд не знайшов поважними причини пропуску процесуального строку, оскільки за результатом розгляду поданого скаржником на виконання вимог ухвали від 21.10.2024 про залишення апеляційної скарги без руху клопотання про поновлення пропущеного строку, судом апеляційної інстанції не встановлено обставин, що об`єктивно перешкоджали контролюючому органу звернутись до суду з апеляційною скаргою у цій справі у межах встановленого статтею 295 КАС України процесуального строку. На переконання суду апеляційної інстанції, подання скаржником апеляційної скарги лише 15.10.2024, не може бути розумним та оптимальним строком для реалізації права звернення до суду з апеляційною скаргою на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 у справі №640/21634/22, яке набрало законної сили.
Суд звернув увагу скаржника, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Разом з тим, як встановив суд, підстави, на які посилається скаржник, є суб`єктивними та пов`язані виключно з неналежною організацією роботи Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, оскільки суб`єкт правотворчості, приймаючи певні правові норми щодо сплати судового збору, взяв на себе відповідні зобов`язання щодо його сплати при зверненні до суду суб`єктів владних повноважень та, як наслідок, його сплати впродовж встановленого строку, зокрема, на апеляційне оскарження судових рішень (з наданням до суду платіжного документа у цей строк). А отже, невиконання суб`єктом владних повноважень цих правил, не може бути підставою для надання переваги у вигляді поновлення строку на апеляційне оскарження останньому перед іншою стороною, яка бере участь у справі та дотримується процесуального закону.
Суд апеляційної інстанції роз`яснив скаржнику, що право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Суд також наголосив, що учасник судового процесу/особа, яка не погоджується з судовим рішенням має право/обов`язок подати апеляційну скаргу у встановлений законом процесуальний строк, а неналежне виконання такою особою процесуального обов`язку визначеного статтею 295 КАС України не звільняє останню від дотримання вимог процесуального закону.
Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, а тому, як на переконання суду, повинен неухильно виконувати покладені на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо своєчасності її подання та оплати судового збору.
Обставина, що повернення апеляційної скарги скаржнику не позбавляє права повторного звернення до апеляційного суду, не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
А тому, факт первинного звернення скаржника до суду з апеляційною скаргою у встановлений законом строк, як вказав суд, не може бути безумовною підставою для поновлення строку звернення до суду з повторно поданою апеляційною скаргою, оскільки надання особі, яка бере участь у справі права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою, не звільняє таку особу від дотримання встановленого законом строку на подання апеляційної скарги та не передбачає можливості у зв`язку з цим свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження.
До того ж, як установив суд апеляційної інстанції, повторно (втретє) з апеляційною скаргою до суду скаржник звернувся лише 15.10.2024, що є невиправдано тривалим строком для подання апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2024, з урахуванням того факту, що раніше подані скаржником апеляційні скарги були повернуті судом ухвалами від 12.06.2024 та від 18.09.2024, і, як на переконання суду, спростовує твердження відповідача про його сумлінне й добросовісне ставлення до встановлених законом прав і обов`язків, а також вчинення усіх можливих від контролюючого органу дій для подання апеляційної скарги з дотриманням строку визначеного статтею 295 КАС України.
Також, як встановив суд апеляційної інстанції, посилаючись на факт запровадження на всій території України правового режиму воєнного стану, як форс-мажорну обставину, яка позбавила учасників справи можливості вільно користуватися своїми процесуальними права, обґрунтованих доводів, які б засвідчували вплив воєнного стану на можливість дотримання Головним управлінням ДПС у м. Києві, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України процесуальних строків визначених статтею 295 КАС України, останній так і не зазначив.
Суд апеляційної інстанції зауважив, що Головне управлінням ДПС у м. Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України, яке діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних обставин, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, зокрема, щодо своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою. Неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб та виникнення організаційних складнощів у роботі суб`єкта владних повноважень, як на переконання суду, є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Суд апеляційної інстанції встановив, що обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, контролюючий орган зазначив причини попуску аналогічні тим, що були наведені ним при поданні апеляційної скарги, та які судом в ухвалі від 21.10.2024 було визнано неповажними. Умотивованих доводів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження скаржник так і не вказав; доказів, зокрема тих, які б підтверджували вчинення відповідачем регулярних, послідовних та активних дій з метою подання апеляційної скарги з дотриманням вимог статті 296 КАС України та в межах строку встановленого статтею 295 цього ж Кодексу або доказів, які б в повній мірі засвідчували актуальну інформацію про майновий стан контролюючого органу починаючи з моменту виникнення у останнього права на апеляційне оскарження судового рішення в цій справі, скаржник до суду так і не надав.
Більше того, як встановив суд апеляційної інстанції, судовий збір за подання апеляційної скарги в цій справі так і продовжує бути несплаченим.
Як висновок, суд зазначив, що у даному випадку, пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з суб`єктивних причин, які повністю залежали від волевиявлення суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, оскільки дотримання вимог статті 296 КАС України, покладається на особу, яка звертається з апеляційною скаргою, а повторне звернення з апеляційною скаргою на рішення суду, яке набрало законної сили, без дотримання часових обмежень визначених статтею 295 КАС України та з недоліками апеляційної скарги, які слугували підставою для повернення раніше поданих апеляційних скарг відповідачу, свідчить виключно про намагання останнього домогтися безпідставного поновлення судом строку на апеляційне оскарження та нівелювати принцип правової визначеності.
З урахуванням правових позицій Європейського Суду з прав людини та Верховного Суду, апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що за відсутності у контролюючого органу інших обґрунтувань поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, крім тих, яким вже апеляційним адміністративним судом було надано правову оцінку, а також враховуючи ту обставину, що зазначені скаржником доводи для поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про наявність обставин, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, підстави наведені скаржником для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не можуть бути визнані поважними.
За результатом вищезазначеного, суд касаційної інстанції вважає, що Шостий апеляційний адміністративний суд, визнавши за результатом оцінки доводів викладених у клопотанні про поновлення строку, надісланого на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними, дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 у справі №640/21634/22.
Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації скаржником права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
При цьому, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини першої, частини другої статті 333 КАС України, Суд -
у х в а л и в:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2024 у справі №640/21634/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трасті-Трейд» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді І.Я. Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 06.12.2024 |
Оприлюднено | 09.12.2024 |
Номер документу | 123584194 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Олендер І.Я.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Єгорова Наталія Миколаївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Єгорова Наталія Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні