Постанова

від 06.11.2024 по справі 640/15038/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/15038/19 Суддя (судді) першої інстанції: Балаклицький А. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Укратоменергобуд" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "Укратоменергобуд" до Державної інспекції архітектури та містобудування України, головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області Савка Євгена Вікторовича про визнання протиправними та скасування акту та припису,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Укратоменергобуд" (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної інспекції архітектури та містобудування України, головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області Савка Євгена Вікторовича про визнання протиправним та скасування акту головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління ДАБІ у Херсонській області Савка Є.В. №247 від 31.07.2019; визнання протиправним та скасування припису ДАБІ, виданого головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління ДАБІ у Херсонській області Савком Є.В. від 31.07.2019.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову у повному обсязі. На думку апелянта, зазначене рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив про порушення відповідачем вимог щодо призначення та проведення перевірки. На переконання апелянта відповідачем не дотримано строки проведення перевірки та не підтверджено жодним доказом порушень зазначених ним в акті перевірки.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Відповідач зазначив, що порушення процедури здійснення перевірки та притягнення суб`єкта будівництва до відповідальності не може бути підставою для звільнення позивача від сплати відповідних штрафних санкцій у випадку, якщо порушення ним вимог будівельного законодавства підтверджено належними та допустимими доказами.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись пунктом 3 частини 1 статті 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що 09.07.2019 Управлінням ДАБІ у Херсонській області направлено на адресу позивача лист № 1021-1-19/712-і, в якому зазначено про необхідність у термін до 16.07.2019 з`явитись до Управління для надання документів. Підставою для складання вказаного листа слугував лист міського комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсон» від 25.06.2019 .

18.07.2019 в.о. начальника Управління ДАБІ у Херсонській області видано Наказ « 247-п про проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва «Будівництво шляхопроводу» за адресою: просп. Адмірала Сенявіна - вул. Залаегерсег у м.Херсон (Генеральний підрядник «Укратоменергобуд».

Листом від 22.07.2019 № 1021-1.18/745-і Управління ДАБІ у Херсонській області повідомило ПрАТ «Укратоменергобуд» про час та місце проведення позапланової перевірки стосовно дотримання вимог чинного законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва шляхопроводу по просп. Адмірала Сенявіна - вул. Залагерсегу м. Херсон.

На підставі наказу від 18.07.2019 № 247 та направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 18.07.2019 № 247 (строк дії з 18.07.2019 до 31.07.2019) уповноваженою особою було здійснено вихід на об`єкт контролю, за наслідками якого складено акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 31.07.2019 № 247.

31.07.2019 посадовими особами Управління ДАБІ у Херсонській області складено відносно позивача протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Вказані протоколи та припис були вручені представнику позивача 01.08.2019 про що є відмітка в матеріалах справи.

12.08.2019 за наслідками розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, уповноваженою особою Управління ДАБІ у Херсонській області складено постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, зокрема постанови:

-№ 1021-01-15-25, якою на ПрАТ «Укратоменергобуд» накладено штраф у розмірі 344 119, 00 грн за порушення п. 48 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва»,

-№ 1021-01-1 5-26, якого на ПрАТ «Укратоменергобуд» накладено штраф у розмірі 90 315, 00 грн за порушення п. 6 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві», п. 6.3 та п. 7.3 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва»,

-№ 1021-01-15-27, якою на ПрАТ «Укратоменергобуд» накладено штраф у розмірі 90 315, 00 грн за порушення ст. 7 Закону України «Про архітектурну діяльність», ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Не погоджуючись з вказаними актом та приписом, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визначаються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі - Закон №3038).

За змістом статті 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема: безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.

Суб`єкт господарювання має право звернутися до суду щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт врегульована Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок №553).

Відповідно приписів пунктів 6-7, 9, 11-13 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.

Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю

Порядок оформлення результатів державного архітектурно-будівельного нагляду визначений у пунктах 16 - 23 Порядку №553.

З аналізу наведених норм слідує, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю здійснюють, зокрема позапланові перевірки суб`єктів містобудування на предмет дотримання ними під час здійснення будівництва вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та інших нормативних актів, що регулюють даний вид діяльності та під час здійснення такого контролю мають право на безперешкодний доступ на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню. Вказаному праву контролюючого органу кореспондує право суб`єкта містобудування бути присутнім під час здійснення перевірки, або забезпечити присутність своїх представників, в разі дотримання посадовими особами порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. В такому разі допуск до проведення перевірки є обов`язком такого суб`єкта містобудування.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» наказ про проведення позапланового заходу державного контролю повинен містити найменування суб`єкта господарювання, який є об`єктом контролю.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Колегія суддів зазначає, що позапланова перевірка на об`єкті будівництва «Будівництво шляхопроводу» за адресою: просп. Адмірала Сенявіна - вул. Залаегерсег у м.Херсон, мала законну підставу.

Про час та місце проведення позапланової перевірки було завчасно повідомлено позивача листом від 22.07.2019 № 1021-1.18/745-і.

На підставі наказу від 18.07.2019 № 247 та направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 18.07.2019 № 247 (строк дії з 18.07.2019 до 31.07.2019) уповноваженою особою було здійснено вихід на об`єкт контролю, за наслідками якого складено відповідний Акт від 31.07.2019 № 247, який вручений представнику ПрАТ «Укратоменергобуд» Тараненко К.С. про що міститься відмітка в акті.

Стосовно доводів апелянта про порушення процедури призначення та проведення перевірки, зокрема невчасного розміщення на офіційному веб-сайті ДАБІ направлення на перевірку та проведення перевірки 01.08.2019, що на думку позивача підтверджується тим, що Акт, припис та протоколи виготовлялись та підписувались відповідачем саме 01.08.2019, тобто після закінчення строків проведення перевірки, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно пункту 16 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. (п. 18 Порядку).

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Відповідно до пунктів 19-21 Порядку №553 припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

За змістом наведених норм державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Перевірка проводиться у присутності суб`єкта містобудівної діяльності або його представника.

При цьому, копії акта перевірки та припису мають бути вручені суб`єкту містобудівної діяльності, а у разі відмови останніх від їх отримання, у відповідних документах робиться відмітка про відмову від підпису та надсилаються рекомендованим листом з повідомленням.

Таких висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 05.05.2022 (справа №380/2805/21), від 20.09.2023 (справа №806/2410/17), від 04.03.2024 (справа №380/4897/22).

Суд першої інстанції правильно зазначив, що недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, у тому числі стосовно його форми, строків прийняття тощо, може бути підставою для визнання такого акта недійсним лише у тому разі, коли відповідне порушення спричинило прийняття неправильного акта. Якщо ж акт в цілому узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийнятий відповідно до обставин, що склалися, тобто є вірним по суті, то окремі порушення встановленої процедури прийняття акта не можуть бути підставою для визнання його недійсним, якщо інше не передбачено законодавством.

Порушення процедури здійснення перевірки та притягнення суб`єкта будівництва до відповідальності не може бути підставою для звільнення позивача від сплати відповідних штрафних санкцій у випадку, якщо порушення ним вимог будівельного законодавства підтверджено належними та допустимими доказами.

Окремо колегія суддів зазначає, що фактично підстави позову у цій справі та незаконність оскаржуваних акту та припису позивач пов`язував виключно з допущеними, на його думку, процедурними порушеннями з боку відповідача щодо проведення перевірки та розгляду матеріалів.

При цьому, під час розгляду справи позивач не надав до суду доказів на спростування виявлених відповідачем порушень вимог містобудівного законодавства, які слугували підставою для притягнення його до відповідальності, як і не надав до суду доказів оскарження постанов про накладення штрафі за встановлені порушення.

Щодо суті встановлених під час перевірки порушень, слід зазначити наступне.

В ході перевірки інспектором досліджувались матеріали, які надавалися представником позивача, та фіксувалися факти які було встановлено.

Зокрема в Акті перевірки зафіксовано, що виконавцем робіт не були виконані роботи з виносу інженерних мереж з перенесення і перевлаштування які потраплять в зону будівництва транспортної розв`язки, які повинні виконуватися до початку робіт з будівництва.

Вказані обставини були встановлені перевіряючими з листа № 02/04-23/1930 від міського комунального підприємства Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсон» та № 397-ВИХ-HS-65-G300-2019 від 08.07.2019, ПАТ «УКРТЕЕКОМ» Херсонська філія.

Крім того, винос інженерних мереж за межи будівельного майданчику обумовлено проектом виконаним проектною організацією ТОВ «Інститут комплексного проектування об`єктів будівництва», експертним звітом ДП «УКРДЕРЖБУДЕЕСДЕРТИЗА» від 07.04.2017 № 00-1788-16/БП, та технічними умовами.

З приводу вказаного порушення позивач зазначив, що він виконує роботи по затвердженій проектній документації стадії «Р», у відповідності до погодженого планування та фінансування робіт Замовником будівництва (Департамент будівництва та розвитку інфраструктури Херсонської ОДА). Перенесення мереж передбачено проектною документацією (10- 10/17-1ПК-ЕП-ПОБ; 10-10/17 ЗВК; та ін.) та буде виконано після відповідного фінансування зазначених розділів. Розрахункові терміни виконання робіт згідно проекту становлять 3,8-6 місяців.

Тобто фактично позивачем не заперечується встановлене відповідачем порушення, а лише зазначається, що перенесення мереж буде здійснено після відповідного фінансування.

Також у Акті перевірки вказано, що на будівельному майданчику відсутні огороджувальні конструкції, відсутні засоби протипожежного водопостачання.

У апеляційній скарзі, як і у позовній заяві позивач вказав, що на лінійному об`єкті площею понад 10.5 га у відповідності до проекту не передбачається влаштування огорожі периметру будівельного майданчика. Однак, згідно розроблених та погоджених проектів виконання робіт, які надавались представникам відповідача, розроблених на основі ПОБ (проект організації будівництва), позивачем забезпечено встановлення огороджуючих конструкцій в місцях роботи підйомних механізмів та бурової установки. Згідно «Правил протипожежної безпеки в Україні» НАПБ А.01.001-2014, позивач забезпечив встановлення стаціонарних пожежних щитів на будівельному майданчику згідно проекту із відповідним інвентарем (вогнегасники, ящик із піском, гаки, лопати тощо). Влаштування протипожежного водопостачання не передбачається на даному об`єкті.

Тобто фактично позивачем не заперечується встановлене відповідачем порушення, а лише наведено власні міркування щодо підстав для влаштування огорожі та протипожежного водопостачання.

Крім того у Акті зазначено, що «Загальний журнал робіт №3 непрошитий та непронумерований, також відсутній відповідальний виконавець».

В акті на закриття прихованих робіт від 24.04.2019 № 1.1 Шляхопровід ШС.4 Фундаменти. Буріння свердловини палі БП-2.2610 01.200 № 4.1 відсутні підписи представника проектної організації, генеральної підрядної організації та технічного нагляду.

В акті на закриття прихованих робіт від 08.05.2019 № 9.2 Шляхопровід ШС.4 Фундаменти. Влаштування армокаркасу палі. БП-2.2610 01200 № 3.9., відсутні, підписи представника проектної організації, генеральної підрядної організації та технічного нагляду.

В акті на закриття прихованих робіт від 13.06.2019 № 5.3 Шляхопровід ШС.4 Фундаменти. Бетонування палі БП.2610 01200 № 2.5, відсутні підписи представника проектної організації, генеральної підрядної організації та технічного нагляду.

Позивач з цього приводу зазначив, що загальний журнал робіт №3 та акти закриття прихованих робіт №1.1 від 24.04.2019, №9.2 від 08.05.2019 та № 5.3 від 13.06.2019 оформлені згідно вимог ДБН А.3.1-5:2016. Оригінали вказаних журналів будуть надані на першу вимогу суду. Долучення вказаних документів до позовної заяви неможливе у зв`язку з необхідністю їх використання на будівельному майданчику під час проведення будівництва відповідно вимог до чинного законодавства.

Колегія суддів зазначає, що позивачем не спростовано належними та допустимими доказами відсутність встановлених відповідачем порушень.

Згідно п.6 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушенням у сфері містобудівної діяльності» суб`єкти містобудування які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність за ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушенням у сфері містобудівної діяльності» суб`єкти містобудування які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п`яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушенням у сфері містобудівної діяльності», правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.?

Враховуючи наведені у сукупності обставини, колегія суддів дійшла висновку, що посадові особи Управління ДАБІ у Херсонській області діяли в межах повноважень та у спосіб, що передбачений нормами діючого законодавства, а отже підстави для задоволення позову відсутні.

Висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог є законними та обґрунтованими.

У рішенні ЄСПЛ від 21.01.1999 р. по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

В даному випадку доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Укратоменергобуд" - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: Н.М. Єгорова

А.Ю. Коротких