Постанова

від 06.11.2024 по справі 560/869/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/869/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Петричкович А.І.

Суддя-доповідач - Моніч Б.С.

06 листопада 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Моніча Б.С.

суддів: Кузьмишина В.М. Залімського І. Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства "ЗЛАТА СВ1" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "ЗЛАТА СВ1" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

У січні 2024 року приватне підприємство "ЗЛАТА СВ1" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27 грудня 2023 року № 0154230705, яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 5100 грн; податкове повідомлення-рішення від 27 грудня 2023 року № 0154240705, яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 179074 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що фактична перевірка позивача призначена наказом відповідача від 23 листопада 2023 року №3264-П лише з формальним посиланням на підпункти 80.2.2, 80.2.5, 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 ПК України, водночас, без наведення будь-яких конкретних фактичних умов для його застосування щодо позивача. Вказує на допущені відповідачем істотні порушення встановленого законом порядку виявлення податковим органом порушень, зафіксованих в акті (довідці) фактичної перевірки, та їх необґрунтованість.

ІІ. ЗМІСТ РІШЕНННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Суд встановив, що 28.11.2023 посадовими особами контролюючого органу на виконання наказу ГУ ДПС у Хмельницькій області від 23.11.2023 №3264-П Про проведення фактичної перевірки, на підставі пп.80.2.2, 80.2.5, 80.2.7 п.80.2 ст.80 ПК України проведено фактичну перевірку Приватного підприємства "Злата СВ 1" за місцем здійснення діяльності, а саме у відділі магазину "Мрія", що за адресою: м. Кам`янець - Подільський вул. Героїв Небесної Сотні, 24.

За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки від 29.11.2023 №13238/22-01-07-05/40997107 (далі - Акт від 29.11.2023). Продавець ОСОБА_1 ознайомилася з актом, підписала його без зауважень та отримала другий примірник.

В ході проведення перевірки встановлено порушення режиму попереднього програмування реєстратора розрахункових операцій, зокрема, не зазначено код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, а саме: - 09.07.2023 згідно фіскального чека №12755 о 13:30 год було реалізовано пиво світле місткістю 0,5 л., ж/б за ціною 22 грн 50 коп.; -11.07.2023 згідно фіскального чека №12790 о 19:51 було реалізовано пиво світле місткістю 0,5 л., ж/б за ціною 22 грн 50 коп.

Вказані факти підтверджуються додатком №2 до Акта, а також витягом з СОД РРО чеку №12755 та чеку №12790. Інформація відображена у додатку отримана із Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій ДПС України (СОД РРО).

Також в ході проведення перевірки встановлено факти здійснення розрахункових операцій в тому числі з реалізації алкогольних напоїв на суму 119 550 грн., з видачою розрахункових документів, які не відповідають встановленій законодавством формі та змісту, а саме у рядку 9 розрахункових документів не зазначено цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (серія та номер) - обов`язкового реквізиту фіскальних касових чеків при продажу алкогольних напоїв, чим порушено вимоги п.2 ст.3 Закону №265 та Положення № 13.

Факти реалізації підтверджуються по чековою інформацією сформованою із Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій ДПС України, що відображена в додатку № 2 до Акта.

Зі змісту складеного відповідачем Акту від 29.11.2023, контролюючий орган зафіксував порушення позивачем пунктів 2, 11 статті 3 Закону України від 06.07.95 N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", зокрема зазначено про: - проведення розрахункових операцій з реалізації в тому числі алкогольних напоїв на загальну суму 119550 грн з видачою розрахункових документів, які не відповідають встановленим формі та змісту, а саме у рядку 9 не зазначено цифрове значення марки акцизного податку для алкогольних напоїв; - Порушення режиму попереднього програмування РРО не зазначено код товарної підкатегорії згідно УКТЗЕД для підакцизних товарів при реалізації пива "СВ" 0,5 л ж/б за ціною 22,50 грн без коду УКТЗЕД.

Відповідно до податкового повідомлення - рішення №0154240705 від 27.12.2023 встановлено порушення п.2, п. 11 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України і п.1 ст.17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій - 179074,00 гривень (а. с. 29).

Згідно з податковим повідомленням - рішенням №0154230705 від 27.12.2023 встановлено порушення п.11 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України і п.7 ст.17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій - 5100 гривень (а. с. 28).

Не погоджуючись з прийнятим ГУ ДПС у Хмельницькій області податковими повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що суб`єкт владних повноважень не порушив прав приватного підприємства "ЗЛАТА СВ1" та ПК України, Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", відтак, немає підстав для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що підтверджено доказами, які перевірено судом, тому позовні вимоги не задоволено.

V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи , оскаржив його в апеляційному порядку з вимогою скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує на те, що призначення та проведення фактичної перевірки щодо позивача було здійснено протиправно. Відповідно, допущені контролюючим органом порушення вимог закону щодо призначення та проведення фактичної перевірки Приватного підприємства "ЗЛАТА СВ1" призводять до відсутності правових наслідків такої.

Крім того апелянт зазначає, що відповідачем допущені істотні порушення встановленого законом порядку виявлення порушень зафіксованих у акті фактичної перевірки, та їх необґрунтованість.

VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених ст. 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно з пп. 41.1.1 п.41.1 ст.41 ПК України визначено, що контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Підпунктами 19.1.14, 19.1.19, 19.1.20 пункту 19.1 статті 19 ПК України контролюючі органи виконують, зокрема, такі функції: проводять відповідно до законодавства перевірки платників податків; здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері.

Способом здійснення податкового контролю є перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до пп. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 ПК України, особа - суб`єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах).

Згідно пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Підстави проведення фактичної перевірки регламентовано ст.80 ПК України, відповідно до п.80.2 якої фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів (п.п.80.2.1 п.80.2 ст.80);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (п.п.80.2.2 п.80.2 ст.80);

- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування (п.п.80.2.3 п.80.2 ст.80);

- неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (п.п.80.2.4 п.80.2 ст.80);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80);

- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у п.75.1.3 (щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (п.п.80.2.6 п.80.2 ст.80);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (п.п.80.2.7 п.80.2 ст.80).

З вищезазначеного слідує, що норма ПК України (пп. 80.2.5 п. 80.2 ст.80 ПК України) містить дві самостійні (автономні) підстави для проведення фактичної перевірки у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального: 1) отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства; 2) здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у цій сфері.

Цей пункт закріплює альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо. Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

При цьому потрібно враховувати, що формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу, але з обов`язковим дотриманням вимог норм абзацу третього п. 81.1 ст. 81 ПК України щодо змісту наказу про проведення перевірки. У разі встановлення в одному підпункті статті декількох самостійних підстав для проведення перевірки кожна з них не обов`язково має бути сформульована тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте повинна бути чітко визначена та відповідати правовій нормі.

Подібна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 11.07.2022 у справі № 120/5728/20-а та від 21.12.2022 у справі № 500/1331/21.

Апеляційний суд зазначає, що підставою проведення фактичної перевірки позивача слугував наказ №3264-П від 23.11.2023, у якому відповідач посилається на пп.80.2.2, 80.2.5, 80.2.7 п.80.2 ст.80 ПК України. Такий наказ відповідача містить дату його видання, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта, який перевіряється, адреси здійснення діяльності, мету перевірки, вид перевірки, дату початку перевірки, її тривалість, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ підписаний в.о. начальником ГУ ДПС у Хмельницькій області, скріплений печаткою контролюючого органу.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" N 481/95-ВР від 19.12.1995, зі змінами та доповненнями (Закон N 481/95-ВР).

Відповідно до статті 16 Закону N 481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227 затверджено Положення про Державну податкову службу України, яким установлено, що ДПС відповідно до покладених на неї завдань здійснює ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, з оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами і рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та контроль за таким виробництвом; здійснює ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва пального, з оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального і контроль за таким виробництвом (пп. 27 п. 4).

За такого правового регулювання, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач при здійсненні визначених законодавством функцій у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального правомірно провів спірну фактичну перевірку позивача, відповідно до приписів пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, позаяк норма цього підпункту дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону 481/95-ВР покладені на відповідача.

Відтак, контролюючий орган не порушив права платника та законодавство Наказом №3264-П від 23.11.2023.

Щодо доводів апелянта стосовно виявлення податковим органом порушень, зафіксованих в акті (довідці) фактичної перевірки, та їх обґрунтованість, суд зазначає наступне.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265), дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до статті 2 Закону №265/95 ВР, розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ, тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателем електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Форма та зміст розрахункових документів передбачені пунктом 2 розділу II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов`язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми №ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 21,01.2016 №13, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за №220/28350 (далі-Положення № 13).

Відповідно до абзацу 8 ч. 2 розділу ІІ фіскальний чек має містити такі обов`язкові реквізити: код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7);

Тобто, законодавством визначена необхідність відображення в чеках РРО/ПРРО усіх обов`язкових реквізитів, у тому числі відображення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, який є ключовим ідентифікатором щодо забезпечення справедливого розподілу частини акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів до загального фонду відповідних бюджетів місцевого самоврядування.

Згідно з пунктом 3 розділу І цього Положення установлені у ньому вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Отже, можна зробити висновок, що Закон N 265/95-ВР встановлює безпосередній зміст обов`язку суб`єктів господарювання і порядок його виконання, а Положення N 13 - форму його реалізації (форму і зміст документів, які є складовими звітності).

У постанові від 02.02.2023 по справі № 500/6845/21 Верховний Суд сформулював такий правовий висновок: Пункт 7 статті 17 Закону України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" установлює відповідальність за проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості. Зазначене порушення є самостійним і не пов`язане з відсутністю у фіскальних чеках обов`язкових реквізитів, визначених Положенням про форму та зміст розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерством фінансів України від 21 січня 2016 року N 13.

Застосовуючи цей висновок до правовідносин, які виникли у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій на підставі пункту 1 статті 17 Закону N 265/95-ВР за порушення вимог пункту 2 статті 3 Закону N 265/95-ВР.

Відповідно до пункту 11 статті 3 Закону України від 06.07.95 N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції, зокрема, зобов`язані:

проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Пункт 7 ст. 17 Закону № 265 визначає, що за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Тобто, вказаним пунктом встановлена відповідальність саме за проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості. Зазначене порушення є самостійним і не пов`язане із відсутністю у фіскальних чеках обов`язкових реквізитів, визначених Положенням №13. (висновок з урахуванням правової позиції Верховного суду).

Під час перевірки встановлені факти здійснення розрахункових операцій в тому числі з реалізації алкогольних напоїв на суму 119 550 грн., з видачею розрахункових документів, які не відповідають встановленій законодавством формі та змісту, а саме у рядку 9 розрахункових документів не зазначено цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (серія та номер) - обов`язкового реквізиту фіскальних касових чеків при продажу алкогольних напоїв.

Ці порушення зафіксовані в Акті на підставі чого винесені податковим органом оскаржувані податкові повідомлення - рішення, які за встановлених обставин, підтвердженими доказами з додатково наданими відповідачем, зокрема, інформації з підсистеми СОД РРО, не підлягають скасуванню.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з дослідженням усіх основних питань, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування не вбачається.

VII. ВИСНОВКИ СУДУ

З огляду на викладене, колегія суддів уважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.

Згідно з частини 1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Приватного підприємства "ЗЛАТА СВ1" залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Моніч Б.С. Судді Кузьмишин В.М. Залімський І. Г.