Постанова

від 05.11.2024 по справі 120/199/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/199/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Томчук Андрій Валерійович

Суддя-доповідач - Мацький Є.М.

05 листопада 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мацького Є.М.

суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Агрономічної сільської ради, третя особа - ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. В січні 2024 року ОСОБА_2 звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Агрономічної сільської ради в якому просить:

1.1. Визнати протиправним та скасувати рішення 49 сесії 8 скликання Агрономічної сільської ради від 22.11.2023 № 2807 про відмову ОСОБА_2 у наданні в оренду земельної ділянки для ведення городництва, з кадастровим номером 0520680200:01:005:0240, площею 0,06 га, яка розташована на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області, строком на 49 років;

1.2. Зобов`язати Агрономічну сільську раду надати ОСОБА_2 в оренду земельну ділянку для ведення городництва, з кадастровим номером 0520680200:01:005:0240 площею 0,06 га, яка розташована на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області, строком на 49 років.

2. В обґрунтування заявлених вимог представник позивача вказує щодо протиправності рішення 49 сесії 8 скликання Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області від 22.11.2023 № 2807 про відмову у наданні в оренду земельної ділянки для ведення городництва, з кадастровим номером 0520680200:01:005:0240, площею 0,06 га, яка розташована на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області, строком на 49 років.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

3. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.

3.1. Визнано протиправним та скаовано рішення 49 сесії 8 скликання Агрономічної сільської ради від 22.11.2023 № 2807 про відмову ОСОБА_2 у наданні в оренду земельної ділянки для ведення городництва, з кадастровим номером 0520680200:01:005:0240, площею 0,06 га, яка розташована на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області, строком на 49 років.

3.2. Зобов`язано Агрономічну сільську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про надання в оренду земельної ділянки для ведення городництва, з кадастровим номером 0520680200:01:005:0240, площею 0,06 га, яка розташована на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області, строком на 49 років, та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

3.3. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

3.4. Стягнуто на користь ОСОБА_2 , сплачений судовий збір в сумі 605,60 грн (шістсот п`ять грн 60 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Агрономічної сільської ради.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

4. Третя особа - ОСОБА_1 / надалі апелянт / не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

5. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що після надання ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 25.05.2019 № 2-8214/15-19-СГ дозволу на розроблення документації із землеустрою, він виконав усі передбачені законодавством дії, щодо отримання земельної ділянки у власність (розроблення проектної документації, формування земельної ділянки, внесення відомостей до ДЗК, присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці), окрім затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

6. Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що у відповідності із планом зонування с. Агрономічне, бажана земельна ділянка знаходиться у житловій зоні. Вважає, що цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 0520680200:01:005:0240 є відмінним від цільового призначення - «для ведення городництва», що, на думку третьої особи, свідчить про невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

7. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 19.10.2023 ОСОБА_2 звернулась до відповідача із клопотанням про надання земельної ділянки в оренду для городництва терміном на 49 років з кадастровим номером 0520680200:01:005:020240, площею 0,06 га, яка розташована на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області.

8. Однак, рішенням 49 сесії 8 скликання Агрономічної сільської ради від 22.11.2023 № 2807 "Про надання земельної ділянки в оренду для городництва гр. ОСОБА_2 " із посиланням на п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.12, 36, 93, п. 24 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України, лист Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 24.06.2021 № 36-22-0.331-5953/2-21, наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області 24.05.2019 № 2-8214/15-19-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" гр. ОСОБА_1 , для ведення індивідуального садівництва, враховуючи невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, висновки постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування територій, будівництва, архітектури, благоустрою, житлово - комунального господарства, транспорту та комунальної власності, сільська рада відмовила позивачу у наданні земельної ділянки з кадастровим номером 0520680200:01:005:020240 в оренду.

9. Згідно із листом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 24.06.2021 № 36-2-0.331-5953/2-21 наказом ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 24.05.2019 № 2-8214/15-19-СГ громадянину ОСОБА_1 було надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, за результатами чого було сформовано земельну ділянку з кадастровим номером 0520680200:01:005:0240.

10. 29.03.2024 представник позивача надав для долучення до матеріалів справи примірник рішення Агрономічної сільської ради 53 сесії 8 скликання від 05.03.2024 № 2950, яким відмовлено гр. ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 0520680200:01:005:0240 (№ 748) у власність для індивідуального садівництва та території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області.

11. Вважаючи рішення відповідача протиправним та з метою його скасування, позивач звернулась до суду з цим позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

12. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

13. Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель визначаються Земельним кодексом України.

14. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України від 21.05.1997 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон № 280/97-ВР) місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.

15. Згідно зі статтею 25 Закону № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

16. Пункту 34 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР до виключної компетенції пленарних засідань сільських, селищних, міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

17. Відповідно до ч. 1 статті 36 ЗК України, громадянам або їх об`єднанням із земель державної або комунальної власності можуть надаватися в оренду земельні ділянки для городництва. Площа земельної ділянки, що надається громадянину в оренду для городництва, не може перевищувати 0,6 гектара.

18. Порядок набуття відповідного права визначається главою 19 Розділу IV ЗК України.

19. Відповідно до статті 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

20. Частиною 2 цієї статті встановлено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

21. Згідно з частинами 1, 3 статті 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

22. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

23. Частиною 2 статті 134 цього Кодексу встановлено, що не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.

24. Згідно з положеннями статті 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

25. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

- надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;

- формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

26. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28 квітня 2021 року № 1423-IX, розділ Х "Перехідних положень" доповнено пунктом 24, яким серед іншого визначено, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель визначених у підпунктах а - е цього Пункту.

27. Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

28. Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

29. Тобто, з дня набрання чинності Законом України № 1423-IX від 28 квітня 2021 року з 27.05.2021 землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.

30. Відповідно до ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

31. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, Апеляційний Суд виходить з наступного.

32. Як встановлено судом, позивач звернулась до Агрономічної сільської ради із клопотанням про надання земельної ділянки площею 0,06 га, кадастровий номер 0520680200:01:005:0240, в оренду на 49 років для ведення городництва.

33. Згідно з Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, здійсненого за запитом представника позивача, бажана для позивача земельна ділянка зареєстрована в Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 0520680200:01:005:0240, з цільовим призначенням: 01.05 Для індивідуального садівництва, категорія земель - Землі сільськогосподарського призначення

34. Тобто, бажана позивачкою земельна ділянка зареєстрована в Державному земельному кадастрі.

35. Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

36. Тобто, надання у користування земельної ділянки без складення документації із землеустрою можливо лише за наявності трьох умов, а саме:

- реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр";

- реєстрації права власності на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- без зміни меж та цільового призначення земельної ділянки.

37. Як встановлено із змісту оскаржуваного рішення, позивачу відмовлено в передачі земельної ділянки в оренду, у зв`язку із невідповідністю місця розташування об`єкта вимогам законів.

38. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції щодо меж та цільового призначення бажаної позивачем земельної ділянки, колегія суддів зазначає наступне.

39. Відповідно до частини 1 статті 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на дев`ять категорій, серед яких землі сільськогосподарського призначення та землі житлової та громадської забудови.

40. Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.

41. Частиною 1 статті 20 ЗК України визначено, що при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення.

42. Згідно з частиною 2 статті 22 ЗК України до земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

43. Поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів визначає Класифікація видів цільового призначення земель, затверджена наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 23.07.2010 №548 (чинний на момент виникнення спірних правовідносин).

44. Як видно із розділу ІІ Класифікації видів цільового призначення земель, землі сільськогосподарського призначення (секція А, код 01) включають в себе землі для індивідуального садівництва (01.05) та городництва (код 01.07).

45. Також судом першої інстанції встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 0520680200:01:005:0240 віднесена до земель сільськогосподарського призначення та має вид використання для індивідуального садівництва, що підтверджується матеріалами справи.

46. При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не є зміною її цільового призначення, а отже не потребує проходження процедур, які відповідно до земельного законодавства України застосовуються при зміні цільового призначення (розробки проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, його затвердження тощо).

47. Поряд з цим, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що бажана позивачем земельна ділянка знаходиться в Житловій зоні, зона Ж 1.2, що, на його думку, і свідчить про невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів.

48. Разом з тим, посилання відповідача, що оскільки бажана позивачем земельна ділянка знаходиться в Житловій зоні, зона Ж 1.2, то це, на його думку, і свідчить про невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів , колегія суддів вважає безпідставними, адже відповідач не врахував, що спірна земельна ділянка є сформованою, їй присвоєно кадастровий номер, вона має площі і межі, категорію земель та вид використання.

49. Враховуючи зазначена, колегія суддів відхиляє доводи третьої особи з посиланням на правову позицію Верховного суду викладену у справах №806/5308/15 та № 600/5806/21-а як такі, що не відповідають фактичним обставинам справи.

50. Щодо посилання на лист Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №36-22-0.331-5953/2-21 від 24.06.2021 та наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №2-8214/15-19-СГ від 24.05.2019 «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» гр. ОСОБА_1 , для ведення індивідуального садівництва колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

51. Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №36-22-0.331-5953/2-21 від 24.06.2021 спірна земельна ділянка не може бути передана у власність та користування будь-яким іншим особам, крім тих, яким надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, тобто ОСОБА_1 , до 1 січня 2023 року.

52. Позивач із клопотанням про надання земельної ділянки в оренду звернувся 19.10.2023, що свідчить про те, що заборони, які викладені листі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області не діють.

53. Суд першої інстанції правомірно виходив з того, що надання відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є одним з етапів для прийняття компетентним органом рішення про надання земельної ділянки у користування (оренду). При цьому отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття позитивного рішення про надання її у користування (оренду), оскільки вказаний процес є стадійним, зокрема, першою стадією якого є надання уповноваженим органом дозволу на розробку проекту землеустрою. Нормами Земельного кодексу України чітко визначені підстави, за наявності яких заявнику може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а саме: невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Даний перелік є вичерпним. Законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 123 Земельного кодексу України.

54. Указане відповідає правовій позиції Верховного Суду щодо застосування аналогічних норм Земельного кодексу України (зокрема, постанови від 08 вересня 2020 року у справі №812/1450/17, від 02 липня 2020 року №825/2228/18), яку суд враховує при вирішенні даного спору в силу вимог частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

55. Крім того, суд першої інстанції врахував наявну у матеріалах справи копію рішення Агрономічної сільської ради 53 сесії 8 скликання від 05.03.2024 № 2950, яким відмовлено гр. ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 0520680200:01:005:0240 (№ 748) у власність для індивідуального садівництва та території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області. В той же час, третя особа ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не заперечив правдивість зазначеного вище рішення Агрономічної сільської ради та не надав відомостей щодо оскарження рішення про відмову в надані йому у власність земельної ділянки з кадастровим номером 0520680200:01:005:0240.

56. Таким чином, позивачу було відмовлено в передачі земельної ділянки в оренду, у зв`язку із невідповідністю місця розташування об`єкта вимогам законів. При цьому суд першої інстанції вірно зазначив, що така підстава відмови як "невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів" має бути розкрита у змісті рішення, зокрема, посланням на невідповідності місця розташування бажаної позивачем ділянки вимогам закону або прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам, генеральним планам населених пунктів та іншої містобудівної документації, схемам землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, тощо.

57. Наведений висновок узгоджується із встановленими законом вимогами щодо "обґрунтованості рішення", що полягають в дослідженні суб`єктом владних повноважень усіх обставин, що є істотними у процесі його прийняття, аналізі таких обставин та їх правової оцінки. Усі мотиви якими керується суб`єкт у процесі оцінки та аналізу обставин повинні бути чітко та повно відображені у рішенні. В такий спосіб зацікавленій особі створюються гарантії того, що навіть у випадку якщо рішення прийнято не на її користь, вона зможе оскаржити його, та обґрунтувати свою незгоду із одним чи декількома аргументами які чітко зазначені в рішенні.

58. Виходячи із обставин справи, принципу належного урядування, як і вимог закону про повне обґрунтування власного рішення, відповідач не дотримався. Зокрема, в оскаржуваному рішенні відповідач посилається лише на невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів.

59. Проаналізувавши вказані вище норми законодавства суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач не довів, що у спірних правовідносинах діяв у межах і спосіб, визначений законом. Відтак, рішення Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області від 22.11.2023 № 2807 не відповідає критерію обґрунтованості є протиправним і підлягає скасуванню.

60. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

V. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

61. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

62. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

63. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

64. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

65. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Мацький Є.М. Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.