Рішення

від 06.11.2024 по справі 924/790/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"06" листопада 2024 р. Справа № 924/790/24

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., за участю секретаря судового засідання Тлустої У.О., розглянувши в залі судових засідань №305 матеріали заяви про стягнення витрат на правничу допомогу у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтаекспрес", м. Хмельницький

до ОСОБА_1 , с. Нігин Кам`янець-Подільського району Хмельницької області

про стягнення 43382,11 грн збитків, які спричинені несвоєчасним проведенням розрахунків покупцем за товар та зміною курсу долара США до гривні,

Представники сторін: не з`явилися.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 22.10.2024р. у справі № 924/790/24 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтаекспрес", м. Хмельницький до ОСОБА_1 , с. Нігин Кам`янець-Подільського району Хмельницької області про стягнення 43382,11 грн збитків, які спричинені несвоєчасним проведенням розрахунків покупцем за товар та зміною курсу долара США до гривні задоволено. Вирішено стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтаекспрес" (Хмельницька область, м. Хмельницький, Старокостянтинівське шосе, 20/4, офіс 3П, ідентифікаційний код 41782433) 43382,11 грн (сорок три тисячі триста вісімдесят дві гривні 11 коп.) збитків, які спричинені несвоєчасним проведенням розрахунків покупцем за товар та зміною курсу долара США до гривні, 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Представником товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтаекспрес" подано до суду заяву про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Ухвалою суду від 30.10.2024р. розгляд заяви представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Представники сторін в судове засідання не з`явилися.

Відповідно до ч. 4 ст. 244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

При вирішенні заяви позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу судом враховується наступне.

Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Отже, за приписами ст. 244 Господарського процесуального кодексу України слідує, що додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).

Відповідно ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Так, у матеріалах справи знаходиться ордер серії ВХ № 1059977 на надання правничої допомоги товариству з обмеженою відповідальністю "Нафтаекспрес" на підставі договору про надання правової допомоги № 159 від 01.11.2022р. та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 000295 від 07.12.2019р.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

01.11.2022р. між адвокатом Керницькою І.Р. та товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтаекспрес» в особі директора Муругова Руслана Сергійовича укладено договір про надання правової допомоги № 159, предметом якого є представництво клієнта в усіх без обмежень та винятків органах державної влади, органах місцевого самоврядування, в правоохоронних та контролюючих органах; представництво інтересів клієнта у всіх судових органах.

Відповідно до пункту 3.2. Договору винагорода Адвоката за надання правничої допомоги (гонорар) обчислюється, виходячи з витрачених годин роботи Адвоката (погодинна оплата). Вартість однієї години роботи Адвоката встановлюється Сторонами у додатку до цього Договору.

Згідно з пунктом 3.3. Договору у будь-якому випадку гонорар Адвоката не може бути меншим фіксованого розміру гонорару, який встановлюється Сторонами у додатку до цього Договору.

Відповідно до пункту 3.4. Договору у разі, якщо після розрахунку гонорару відповідно до п. 3.2 цього Договору (за погодинною оплатою), розмір гонорару буде більшим, ніж фіксований розмір гонорару, встановлений Сторонами у відповідному додатку, оплаті підлягає гонорар, який розрахований відповідно до п. 3.2 цього Договору.

22.08.2024р. між адвокатом Керницькою І.Р. та товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтаекспрес» в особі директора Муругова Руслана Сергійовича укладено додаток до Договору про надання правничої допомоги № 159 від 01.11.2022р., де визначено вартість роботи Адвоката та фіксований розмір гонорару за представництво клієнта в усіх без обмежень та винятків органах державної влади, органах місцевого самоврядування, в правоохоронних та контролюючих органах; представництво інтересів клієнта у всіх судових органах, написання відзиву, клопотань про витребування та приєднання доказів до матеріалів справи, заперечення на відповідь на відзив та участь Адвоката у судових засіданнях.

Згідно з актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 22.10.2024р. до Договору про надання правничої допомоги № 159 від 01.11.2022р., адвокату Керницькій І.Р. підлягає сплаті сума у розмірі 10000,00 грн (десять тисяч гривень) за надання ТОВ «Нафтаекспрес» правової допомоги у господарському суді Хмельницької області у справі № 924/790/24.

Відповідно до пункту 5 Акту Сторони погодили, що гонорар у розмірі, встановленому у п. 3 цього Акта, буде сплачений Клієнтом в повному обсязі протягом 30 днів (тридцяти днів).

При розгляді заяви позивача про стягнення витрат на надання професійної правничої допомоги суд враховує, що до пункту 1 частини 2 статті 126 ГПК України витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Тобто, із наведеного слідує, що відшкодуванню підлягають не тільки витрати на професійну правничу допомогу, що вже фактично понесені позивачем, але й такі, що будуть понесені у майбутньому.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019р. у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019р. у справі № 910/906/18.

Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому у п.п. 19, 20 постанови від 07.07.2021р. № 910/12876/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини, разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.08.2021р. у справі № 910/11547/19 звернуто увагу на те, що ч. 4 ст. 129 ГПК України є загальною та повинна застосовуватись у системно-логічному зв`язку із ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019р. у справі № 922/445/19 вказано, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України, однак ч. 5 наведеної норми визначає критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

У відповідній постанові зазначено, що на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями ч.ч. 6, 7, 9 ст. 129 ГПК України.

Як роз`яснено у відповідній постанові, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України). Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 ГПК України може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, як вказано у вищезгаданій постанові, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019р. у справі № 915/237/18, від 24.10.2019р. у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020р. у справі № 904/3583/19.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019р. у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020р. у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії застосовував Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 28); у рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір; заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, справа "Баришевський проти України" від 26.02.2015).

Таким чином, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Проаналізувавши надані представником позивача послуги згідно з актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 22.10.2024р. до Договору про надання правничої допомоги № 159 від 01.11.2022р., судом, зокрема, зауважується, що такі послуги як аналіз документів, що стосуються предмета спору, аналіз судової практики, ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження охоплюється однією послугою, а саме - здійснення підготовки позовної заяви.

Також судом береться до уваги, що згідно із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 30.01.2023р. у справі № 910/7032/17, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022р. у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 7000 грн. витрат на правничу допомогу. При цьому, визначаючи розмір належних до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходив зі змісту норм статей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України, питання про співмірність заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу вирішено із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.

За таких обставин, зважаючи на зміст ст.ст. 126, 129, 244 ГПК України, суд вважає за необхідне заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтаекспрес" про стягнення 10000 грн. витрат на правничу допомогу задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтаекспрес" (Хмельницька область, м. Хмельницький, Старокостянтинівське шосе, 20/4, офіс 3П, ідентифікаційний код 41782433) 7000 грн. витрат на правничу допомогу, відмовивши у задоволенні решти вимог за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтаекспрес" про стягнення витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтаекспрес" про стягнення 10000 грн. витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтаекспрес" (Хмельницька область, м. Хмельницький, Старокостянтинівське шосе, 20/4, офіс 3П, ідентифікаційний код 41782433) 7000 грн. витрат на правничу допомогу.

Видати наказ.

У задоволенні решти вимог за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтаекспрес" про стягнення витрат на правничу допомогу відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяС.В. Заверуха

Віддрук.: 2 прим.

1 - до справи;

2 - відповідачу (32320, Хмельницька обл., Кам`янець - Подільський р-н, с. Нігин, вул. Садова, 4) - рек. з повід.

Направити рішення позивачу до електронного кабінету Електронного суду.