Ухвала

від 06.11.2024 по справі 927/121/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

06 листопада 2024 року м. Чернігівсправа № 927/121/24

Суддя Шморгун В. В., розглянувши матеріали скарги ТОВ «Джал» на дії державного виконавця у справі

за позовом: Заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури,

вул. Шевченка,1, м. Чернігів, 14000

в інтересах держави в особі

позивача: Чернігівської обласної державної (військової)адміністрації,

вул. Шевченка, 7, м. Чернігів, 14000

до відповідача-1: Ріпкинської селищної ради,

вул. Святомиколаївська,85, смт Ріпки, Чернігівський район, Чернігівська область, 15000

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Джал»,

вул. Харченка, 8, с. Вільхуватка, Куп`янський район, Харківська область, 62620

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою

Державний виконавець, дії якого оскаржуються: Державний виконавець Великобурлуцького ВДВС у Куп`янському районі Харківської області СМУ МЮ (м. Харків) Пашинський Юрій Миколайович,

вул. Весняна, 51, смт Великий Бурлук, Куп`янський район, Харківська область, 62602

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської обласної державної (військової) адміністрації звернувся до суду з позовом до Ріпкинської селищної ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Джал» про:

усунення перешкод власнику - державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації - у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 20,9004 га з кадастровим номером 7424455100:05:001:0213 шляхом:

- зобов`язання Ріпкинської сільської ради повернути земельну ділянку площею 20,9004 га з кадастровим номером 7424455100:05:001:0213 державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації,

- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності за Ріпкинською селищною радою на земельну ділянку з кадастровим номером 7424455100:05:001:0213 площею 20,9004 га (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2059590574244);

- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 20,9004 га з кадастровим номером 7424455100:05:001:0213, укладеного 25.03.2021 між Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Джал»;

- скасування державної реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю «Джал» права оренди земельної ділянки площею 2,9004 га з кадастровим номером 7424455100:05:001:0213;

- скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки площею 20,9004 га з кадастровим номером 7424455100:05:001:0213.

Рішенням суду від 27.08.2024, яке набрало законної сили 17.09.2024, позов задоволено та, зокрема, стягнуто з ТОВ «Джал» на користь Чернігівської обласної прокуратури 7570,00 грн судового збору.

17.09.2024 Господарський суд Чернігівської області видав наказ на примусове виконання рішення суду від 27.08.2024 про стягнення з ТОВ «Джал» на користь Чернігівської обласної прокуратури 7570,00 грн судового збору (далі Наказ).

01.11.2024 представник ТОВ «Джал» через систему «Електронний суд» подала до суду скаргу на дії державного виконавця Великобурлуцького ВДВС у Куп`янському районі Харківської області СМУ МЮ (м. Харків) Пашинського Юрія Миколайовича, у якій просить суд:

1. Поновити строк для звернення ТОВ «Джал» зі скаргою до Господарського суду Чернігівської області про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 76267475 від 14.10.2024 з поважних причин.

2. Витребувати у державного виконавця Великобурлуцького ВДВС у Куп`янському районі Харківської області СМУ МЮ (м. Харків) Пашинського Юрія Миколайовича копію постанови про відкриття виконавчого провадження № 76267475 від 14.10.2024.

3. Скасувати постанову державного виконавця Великобурлуцького ВДВС у Куп`янському районі Харківської області СМУ МЮ (м. Харків) Пашинського Юрія Миколайовича про відкриття виконавчого провадження № 76267475 від 14.10.2024.

4. Стягнути з Чернігівської окружної прокуратури на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Джал» грошові кошти в сумі 8677,00 грн.

5. Судові витрати покласти на державного виконавця.

Подана скарга мотивована тим, що 17.09.2024 скаржник добровільно виконав рішення Господарського суду Чернігівської області у справі №927/121/24 від 27.08.2024 та сплатив на користь стягувача Чернігівської обласної прокуратури судовий збір у сумі 7570,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 284 від 17.09.2024. Проте 18.10.2024 у скаржника були списані грошові кошти з поточного рахунку за платіжною інструкцією № 4665 00000/049f703734324 від 18.10.2024 з призначенням платежу стягнення за ВП №76267475 з виконання виконавчого документу наказ №927/121/24, виданий 17.09.2024, документ видав Господарський суд Чернігівської області. Скаржник вважає, що державний виконавець та стягувач порушили ст. 19, 28 Закону України «Про виконавче провадження», що призвело до незаконного стягнення зі скаржника грошових коштів в сумі 8677,00 грн.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на подання скарги скаржник зазначає, що ТОВ «Джал» дізналося про існування виконавчого провадження лише 18.10.2024. Як зазначає скаржник, він 28.10.2024 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Великобурлуцького ВДВС у Куп`янському районі Харківської області СМУ МЮ (м. Харків), Чернігівської окружної прокуратури про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження. 31.10.2024 року ухвалою Харківського окружного адміністративного суду у справі № 520/29776/24 у відкритті провадження відмовлено та роз`яснено про право звернутися до господарського суду зі скаргою.

Тобто, на думку скаржника, строк на звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця пропущений з поважних причин.

Відповідно до ч. 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Частиною 5 ст. 74 цього Закону зокрема визначено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Водночас статтею 339 ГПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

При цьому, пунктом «а» ч. 1 статті 341 ГПК України передбачено, що відповідну скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

Варто зазначити, що положення ГПК України передбачають вчинення відповідних дій у строки, що обчислюються не в робочих, а календарних днях.

Вирішуючи питання щодо розв`язання виключної правової проблеми, яка полягає у колізії норм пункту «а» ч. 1 статті 341 ГПК України та ч. 5 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.03.2019 у справі №920/149/18 дійшла висновку, що під час оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, на виконанні яких перебуває виконавчий документ господарського суду, слід дотримуватися відповідних положень ГПК України, вміщених у розділі VI «Судовий контроль за виконанням судових рішень», зокрема, щодо права на звернення зі скаргою у строк десять календарних днів, визначений пунктом «а» частини першої статті 341 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вказує скаржник, постанови про відкриття виконавчого провадження він не отримував, а про його наявність він дізнався лише 18.10.2024 (дата списання коштів з його рахунку).

Таким чином, відповідно до пункту «а» ч. 1 статті 341 ГПК України останнім днем для подання скарги на дії державного виконавця ТОВ «Джал» вважає 28.10.2024.

Натомість скаржник подав до суду відповідну скаргу 01.11.2024, тобто з пропущенням встановленого ГПК України строку на її подання.

Відповідно до ч. 2 ст. 341 ГПК України пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

За приписами ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідної заяви (клопотання) учасника справи, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким він користується, виходячи із поважності причин пропуску строку. Норма про можливість поновлення процесуальних строків може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Можливість поновлення пропущеного процесуального строку пов`язана із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Клопотання чи заява про поновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

При цьому ГПК України не пов`язує право суду визнати поважною причину пропуску процесуального строку з вичерпним колом обставин, що його спричинили. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування заяви (клопотання) про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (заява №24402/02)).

Обґрунтовуючи причини пропуску строку на подання скарги на дії державного виконавця, скаржник зазначив про те, що 28.10.2024 він подав до Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов до Великобурлуцького ВДВС у Куп`янському районі Харківської області СМУ МЮ (м. Харків), Чернігівської окружної прокуратури про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

Разом з тим, доказів на підтвердження звернення до Харківського окружного адміністративного суду саме 28.10.2024 (тобто в останній день строку на подання скарги на дії державного виконавця) суду не надав.

Не містить такої дати подання адміністративного позову і ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 у справі №520/29776/24.

За таких обставин, суд доходить висновку, що скаржник не надав належних доказів, а відтак і не довів обставин звернення до Харківського окружного адміністративного суду із вказаним адміністративним позовом саме 28.10.2024, тобто у строк, встановлений для подання скарги на дії державного виконавця.

Отже, суд вважає недоведеними поважність причини пропуску ТОВ «Джал» строку на подання скарги на дії державного виконавця, а відтак відмовляє у задоволенні клопотання про поновлення цього строку.

Відповідно до ст. 118 ГПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, скарга ТОВ «Джал» щодо оскарження дій державного виконавця, яка подана з пропущенням процесуального строку, підлягає залишенню судом без розгляду.

Крім того, заявлена ТОВ «Джал» у скарзі вимога про стягнення з Чернігівської окружної прокуратури грошових коштів в сумі 8677,00 грн не підпадає під дію статті 339 ГПК України і не може розглядатись судом в межах цієї скарги.

Захистити своє право заявник має шляхом звернення з відповідним позовом в окремому порядку.

Керуючись ст. 118, 119, 233-235, 339, 341 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Джал» у поновленні строку на подання скарги на дії державного виконавця.

2. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Джал» щодо оскарження дій державного виконавця Пашинського Ю. М. залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвалу може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В. В. Шморгун