Постанова

від 04.11.2024 по справі 910/7487/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 910/7487/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О. М. - головуючий, Кролевець О. А., Мамалуй О. О.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

у складі судді Маринченко Я.В.

від 24.06.2024

та на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів Агрикової О.В., Мальченко А.О., Козир Т.П.

від 28.08.2024

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "І ДЖІ ЕФ Трейдінг"

до Акціонерного товариства "Укргазвидобування",

третя особа Акціонерне товариство "Банк Альянс"

про визнання додаткової угоди укладеною

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви і судових рішень

Товариство з обмеженою відповідальністю «І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Укргазвидобування», третя особа Акціонерне товариство «Банк Альянс» про визнання додаткової угоди укладеною.

21.06.2024 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «І ДЖІ ЕФ Трейдінг» надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству «Банк Альянс» здійснювати будь-які виплати за банківськими гарантіями від 26.10.2022 № 4480-22 та від 26.10.2022 № 4481-22 по будь-яким вимогам Акціонерного товариства «Украгазвидобування» до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 910/7487/24.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що у випадку не вжиття заходів забезпечення позову, гарант (АТ «Банк Альянс») може в безспірному порядку перерахувати на користь бенефіціара (АТ «Укргазвидобування») суми банківських гарантій. Тобто, позивач вважає, що ефективний захист у даному судовому процесі втратить свій зміст, оскільки виплата коштів гарантом за банківською гарантією, знівелює значення судового рішення у випадку задоволення позову ТОВ «І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ», що зумовить ініціювання позивачем нового судового спору про стягнення з бенефіціара безпідставно отриманих грошових коштів.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 24.06.2024, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2024, у справі № 910/7487/24 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ» про вжиття заходів забезпечення позову задовольнив. З метою забезпечення позову заборонив Акціонерному товариству «Банк Альянс» здійснювати будь-які виплати за банківськими гарантіями від 26.10.2022 №4480 22 та від 26.10.2022 №4481-22 по будь-яким вимогам Акціонерного товариства «Укргазвидобування» до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/7487/24.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справ

Акціонерне товариство "Укргазвидобування" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2024 у справі №910/7487/24, у якій просило їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у повному обсязі у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ» про вжиття заходів забезпечення позову.

Підставою касаційного оскарження скаржник визначив абзац 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник зазначив про порушення судами попередніх інстанцій вимог статей 6, 73, статті 136, частини 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України.

Зазначив, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу, що виконання банком-гарантом своїх зобов`язань перед бенефіціаром не стосується ні прав, ні обов`язків принципала та не призведе до істотного ускладнення та унеможливлення процесу захисту прав позивача, а відтак задоволення заяви про забезпечення позову жодним чином не зумовить ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що в свою чергу свідчить про відсутність підстав для застосування вказаного способу забезпечення, та про порушення судами статті 136 ГПК України.

Також судами попередніх інстанцій порушено вимоги частини 4 статті 137 ГПК України щодо співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами. Оскільки застосовані судом попередніх інстанцій заходи забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству «Банк Альянс» здійснювати будь-які виплати за банківськими гарантіями від 26.10.2022 № 4480-22 та від 26.10.2022 № 4481-22 по будь-яким вимогам Акціонерного товариства «Укргазвидобування» до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/7487/24, обмежує АТ «Укргазвидобування» в праві на отримання суми банківських гарантій на підставі договорів банківських гарантій від 26.10.2022 № 4480-22 та від 26.10.2022 № 4481-22, що фактично є втручанням у господарську діяльність відповідача. Вказує на безпідставне порушення прав та охоронюваних законом інтересів відповідача.

Третя особа у відзиві на касаційну скаргу просила залишити її без задоволення, ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Позивач правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

Предметом касаційного оскарження є судові рішення про забезпечення позову шляхом заборони АТ "Банк Альянс" здійснювати будь-які виплати за банківськими гарантіями від 26.10.2022 №4480-22 та від 26.10.2022 №4481-22 за будь-якими вимогами Акціонерного товариства «Укргазвидобування» до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/7487/24.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову унормовані у статті 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з положеннями частини 1 якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (частина 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України).

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (пункт 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20). Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити тощо. Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 01.05.2023 у справі № 914/257/23, від 06.03.2023 у справі № 916/2239/22.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, шляхом заборони іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24.05.2023 у справі № 906/1162/22, від 29.06.2023 у справі № 925/1316/22, від 18.05.2023 у справі № 910/14989/22, від 24.06.2022 у справі № 904/8506/21.

За загальним правилом достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Водночас слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди в кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає оцінку співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.

Обрання належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, а також у постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20), умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є припущення, що майно (у тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (пункт 23 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22)

У разі звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Разом із тим, відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 при застосуванні заходів забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Предметом позову у цій справі є вимога ТОВ "І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ" до АТ "Укргазвидобування", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача АТ "Банк Альянс", про визнання укладеною додаткової угоди від 03.06.2024 №5 до Індивідуального договору від 07.02.2022 №ПГ0702/3213-22 до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу від 07.02.2022 №ПГ/3212/34-22, у зв`язку з відмовою відповідача від укладення додаткової угоди щодо продовження дії договору та строку оплати до закінчення дії воєнного стану в України, як це передбачено умовами основного договору.

У немайнових спорах має досліджуватися обставина стосовно того, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, а також у постановах Верховного Суду від 29.03.2021 у справі № 910/16800/20, від 16.03.2021 у справі № 921/302/20, від 18.12.2018 у справі № 912/1616/18 і від 26.09.2019 у справі № 917/751/19.

Суди попередніх інстанцій установили, що між сторонами у справі укладено Рамковий договір купівлі-продажу природного газу від 07.02.2022 №ПГ/3212/34-22, Індивідуальний договір від 07.02.2022 №ПГ0702/3213-22 та Додаткову угоду №2 до Індивідуального договору, відповідно до умов якої сторони встановили порядок оплати за природний газ, зокрема, покупець зобов`язався щомісячно виконувати грошове зобов`язання з оплати вартості залишку природного газу починаючи з 01.10.2022 до дня скасування/припинення запровадженого в Україні воєнного стану, а після припинення дії воєнного стану покупець зобов`язаний упродовж 18 місяців згідно з графіком погашення забезпечити щомісячну оплату залишку грошового зобов`язання та процентів за користування грошовими коштами.

Крім того, сторони передбачили у випадку продовження воєнного стану змінити орієнтовний графік з урахуванням нового терміну дії воєнного стану, про що укладається відповідна додаткова угода.

Відповідно до умов Додаткової угоди №2 до Індивідуального договору, як забезпечення виконання покупцем умов Індивідуального договору, позивачем були надані відповідачу в межах строків визначених сторонами, відповідні банківські гарантії від 26.10.2022 №4480-22 на суму 33 520 000 грн та від 26.10.2022 №4481-22 на суму 11 620 492,27 грн, видані Акціонерним товариством "Банк Альянс".

Суди з посиланням на правові висновки, викладені Верховним Судом у постановах від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, від 29.03.2021 у справі №910/16800/20, від 16.03.2021 у справі № 921/302/20, від 18.12.2018 у справі № 912/1616/18 і від 26.09.2019 у справі № 917/751/19 виходили з того, що оскільки предметом спору у цій справі є немайнова вимога, суд має дослідити, чи може відсутність таких заходів істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Так, суди вказали на те, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову, гарант - АТ "Банк Альянс" може у безспірному порядку перерахувати на користь бенефіціара -АТ "Укргазвидобування" суму банківської гарантії, не дивлячись на те, що строк та порядок виконання гарантії буде змінено у разі задоволення позовних вимог, а відтак, ефективний захист в даному судовому процесі втрачає свій зміст, оскільки виплата коштів гарантом за банківською гарантією, знівелює значення судового рішення у випадку задоволення позову ТОВ "І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ".

У разі сплати гарантом на користь бенефіціара грошових коштів за банківськими гарантіями, гарант набуває право на зворотну вимогу (регрес) до боржника (принципала) в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, а оскільки ТОВ "І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ" не визнається законність вимог АТ "Укргазвидобування", ним не будуть задоволенні регресні вимоги гаранта, у зв`язку з чим останнім будуть нараховуватись штрафні санкції у виді пені та штрафу за порушення принципалом зобов`язання відшкодування гаранту витрати за банківською гарантією.

Для забезпечення позову має бути підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 15.09.2023 у справі № 917/453/23, від 26.09.2023 у справі № 911/1518/22, від 18.10.2023 у справі № 922/1864/23, від 11.01.2024 у справі № 916/3599/23).

Необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення (такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 15.09.2023 у справі № 910/6804/23, від 18.10.2023 у справі № 922/1864/23).

Разом з тим особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з останньою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника (такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 15.09.2023 у справі № 917/453/23, від 26.09.2023 у справі № 911/1518/22).

Законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

ТОВ "І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ", обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, вказувало на те, що воно неодноразово зверталося до відповідача з листами, в яких просило підписати додаткові угоди до Індивідуального договору від 07.02.2022 до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу від 07.02.2022, які були проігноровані відповідачем, додаткові угоди, підписані не були. Такі дії відповідача, з огляду на продовження на території України воєнного стану, на думку позивача, суперечать пунктам 2 та 5 додаткової угоди №2 до Індивідуального договору від 07.02.2022 №ПГ0702/3213-22 до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу від 07.02.2022 №ПГ/3212/34-22.

У зв`язку з цим позивач 17.05.2022 звернувся з листами до голови правління та комерційного директора Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" щодо сприяння у підписанні додаткових угод, оскільки саме Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - НАК "Нафтогаз України") є засновником АТ "Укргазвидобування".

За результатами розгляду вказаних звернень НАК "Нафтогаз України" звернулося до АТ "Укргазвидобування" стосовно надання плану заходів щодо врегулювання спірних взаємовідносин між АТ "Укргазвидобування" та ТОВ "І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ".

Однак АТ "Укргазвидобування" відповідним листом повідомило НАК "Нафтогаз України" про те, що не має наміру укладати додаткові угоди до Індивідуального договору, натомість має на меті після 21.06.2024 вжити заходів щодо виконання банківських гарантій, які були надані АТ "Банк Альянс".

У той же час, як зазначав позивач, строк оплати за договором не настав, а отже і не настав гарантійний випадок за гарантіями у зв`язку із продовженням правового режиму воєнного стану на території України. Також у разі задоволенні позовних вимог ТОВ "І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ" про визнання укладеною додаткової угоди, графік оплати за Індивідуальним договором буде змінено, а додатковою угодою буде передбачено видачу нової банківської гарантії для забезпечення грошових зобов`язань за нею, що буде мати безпосередній вплив на обов`язки АТ "Банк Альянс" за банківськими гарантіями від 26.10.2022 № 4480-22 та № 4481-22.

Суди попередніх інстанцій виходили з того, що ефективний захист у цьому судовому процесі втратить свій зміст у зв`язку із виплатою коштів гарантом за банківською гарантією, що знівелює значення судового рішення у випадку задоволення позову ТОВ "І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ", оскільки у такому випадку для ефективного захисту ТОВ "І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ" необхідно буде ініціювати новий судовий спір про стягнення з бенефіціара безпідставно отриманих грошових коштів. У разі сплати гарантом на користь бенефіціара грошових коштів за банківськими гарантіями гарант набуває право на зворотну вимогу (регрес) до боржника (принципала) в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, і оскільки ТОВ "І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ" не визнається законність вимог АТ "Укргазвидобування", ним не будуть задоволенні регресні вимоги гаранта, у зв`язку з чим останнім будуть нараховуватись штрафні санкції у виді пені та штрафу за порушення принципалом зобов`язання відшкодування гаранту витрати по банківській гарантії.

За змістом норм Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Обраний заявником захід забезпечення позову є тимчасовим, на період вирішення спору по суті, з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.

У межах вирішення питання щодо вжиття заходу забезпечення позову в цій справі судами попередніх інстанцій також встановлено, що тимчасова (до вирішення спору по суті) заборона АТ "Банк Альянс" здійснювати будь-які виплати на виконання банківських гарантій від 26.10.2022 за певним переліком вимог бенефіціара, не є втручанням в господарську діяльність АТ "Банк Альянс" у розумінні статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльності". Також не встановлено судами обставин стосовно того, що захід забезпечення позову, запропонований заявником, призведе до зупинення господарської діяльності АТ "Укргазвидобування", як і не припинить його права на банківську гарантію, натомість такий захід спрямований на зменшення ризику порушення майнових прав заявника, пов`язаного із перерахуванням грошових коштів за банківською гарантією до вирішення справи по суті.

Ураховуючи встановлені судами обставини справи щодо наявності підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову шляхом заборони АТ "Банк Альянс" здійснювати будь-які виплати за банківськими гарантіями від 26.10.2022 №4480-22, від 26.10.2022 №4481-22 за будь-якими вимогами АТ "Укргазвидобування" до набрання законної сили судовим рішенням у справі, колегія суддів вважає, що вжиті судами попередніх інстанцій заходи забезпечення позову відповідають процесуальним нормам, що регулюють дані правовідносини. Зокрема відповідають вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог немайнового характеру, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, що зумовлює відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

За результатами перегляду оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку Верховний Суд не встановив порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права чи неврахування сформованої практики Верховного Суду у цій категорії справ, а тому відсутні підстави для скасування чи зміни ухвали та постанови, які оскаржується, а доводи касаційної скарги не спростовують висновку судів попередніх інстанцій та зводяться до незгоди скаржника із судовими рішеннями.

Доводи касаційної скарги про неврахування висновків, викладених об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у постанові від 17.05.2024 у справі № 910/17772/20 та у постанові Верховного Суду від 06.06.2023 року в справі № 910/6924/22 є помилковими. У справі № 910/17772/20 розглядався спір про стягнення грошової суми відповідно до виданої Банком гарантії по суті заявлених вимог, висновки про застосування положень статтей 136,137 ГПК України у цій справі не формувався.

Не релевантними для цієї справи є і висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 06.06.2023 року в справі № 910/6924/22. У цій справі № 910/6924/22 первісний позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до Акціонерного товариства "Банк Альянс" про стягнення заборгованості за банківською гарантією. У зв`язку з чим Верховний Суд дійшов висновку, що вживаючи заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю «Одесагаз-Постачання» (третя особа за первісним позовом, позивач за зустріним позовом) захід забезпечення позову суд першої інстанції фактично вирішив первісний позов у даній справі по суті, заборонивши відповідачу (банку) виконувати зобов`язання за гарантією, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції обґрунтовано скасував ухвалу суду першої інстанції та прийняв законне рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову. У справі № 910/7487/24 подібних обставин не встановлено. У цій справі Товариство з обмеженою відповідальністю "І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Укргазвидобування" про визнання укладеною додаткової угоди щодо продовження дії договору та строку оплати до закінчення дії воєнного стану в України. У разі задоволення позовних вимог ТОВ "І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ" про визнання укладеною додаткової угоди, графік оплати за Індивідуальним договором буде змінено, а додатковою угодою буде передбачено видачу нової банківської гарантії для забезпечення грошових зобов`язань за нею, що буде мати безпосередній вплив на обов`язки АТ "Банк Альянс" за банківськими гарантіями від 26.10.2022 № 4480-22 та № 4481-22. Тобто правовідносини у справах № 910/6924/22 та № 910/7487/24 є неподібними ні за суб`єктним, ні за змістовним складом.

За таких обставин, підстав для скасування ухвали місцевого господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції з наведених у касаційній скарзі підстав, не вбачається.

Висновки Верховного Суду

Ураховуючи те, що доводи скаржника про порушення судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права не знайшли свого підтвердження, підстав для їх скасування та задоволення касаційної скарги колегія суддів не вбачає.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 зазначеного Кодексу суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розподіл судових витрат

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2024 у справі №910/7487/24 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді О. Кролевець

О. Мамалуй