Ухвала

від 31.10.2024 по справі 518/1353/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

31 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 518/1353/23

провадження № 61-14342ск24

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 12 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Ширяївської селищної ради Березівського району Одеської області, про зменшення розміру аліментів,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , який у подальшому уточнив та просив зменшити розмір аліментів, що стягуються з позивача на користь відповідача на утримання їх спільних дітей з 33 % з усіх видів заробітку (доходу) платника на 1/5 частку всіх доходів на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до досягнення ОСОБА_3 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , та продовжувати стягувати аліменти в розмірі 1/4 всіх доходів на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення нею повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 включно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку.

16 квітня 2024 року рішенням Ширяївського районного суду Одеської області позов задоволено та зменшено розмір аліментів, що стягуються на підставі рішення Ширяївського районного суду Одеської області у справі № 518/1739/16-ц від 23 грудня 2016 року. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/5 частки всіх доходів до досягнення ОСОБА_3 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 та постановлено надалі продовжувати стягувати аліменти у розмірі 1/4 всіх доходів на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не менше 50 % прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, до досягнення нею повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 включно.

12 вересня 2024 року постановою Одеського апеляційного суду рішення Ширяївського районного суду Одеської області від 16 квітня 2024 року скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

10 жовтня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 12 вересня 2024 року у вказаній вище справі.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).

Предметом спору в цій справі є вимоги про зменшення розміру аліментів.

Доводів щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження у справі відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не наведено.

Застосування критерію малозначності у цій справі є передбачуваним, судовий спір було розглянуто судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не навів інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).

Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов`язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі. У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб (п. 122 рішення у справі «Zubac v. Croatia» (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків не встановлено, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 3 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 12 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Ширяївської селищної ради Березівського району Одеської області, про зменшення розміру аліментів.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. І. Грушицький І. В. Литвиненко Є. В. Петров