Ухвала

від 07.11.2024 по справі 291/1199/24

РУЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 291/1199/24

Провадження №2-о/291/37/24

У Х В А Л А

07 листопада 2024 року селище Ружин

Ружинський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Гарбарук І.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Ружинська селищна рада, особа щодо якої вирішується питання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна,

В С Т А Н О В И В:

18.09.2024 на адресу суду надійшла заява.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2024 головуючим суддею по справі визначено суддю Гарбарук І.М.

Ухвалою суду від 18.09.2024 заяву залишено без руху.

10.10.2024 заявник подав заяву про усунення недоліків заяви.

04.11.2024 надійшли відомості із Житомирської міської ради щодо зареєстрованого місця проживання фізичної особи, яка визнається недієздатною ОСОБА_2 .

Розглянувши матеріали заяви суд дійшов таких висновків.

Так, заявник ОСОБА_1 , обґрунтовуючи підсудність заяви Ружинському районному суду Житомирської області, вказує, що ОСОБА_2 з вересня 2014 року постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Ружинського районного суду Житомирської області, при цьому посилається на ч.1ст.29ЦК України, відповідно до якої місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Частиною 1ст.295ЦПК України визначено, щозаява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги - за місцезнаходженням цього закладу.

Відповідно до ч. 3ст. 294 ЦПК Українисправи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Стаття 125 Конституції України встановлює, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Принцип територіальності забезпечує територіальне розмежування компетенції судів загальної юрисдикції і зумовлений потребою доступності правосуддя на всій території України.

Принцип територіальності реалізується через правила територіальної юрисдикції (підсудності) справ.

Правила територіальної підсудності визначають розмежування компетенції судів першої інстанції щодо розгляду справ, підвідомчих загальним судам, за територіальною ознакою. Крім того, правила територіальної підсудності дають можливість визначити конкретний місцевий суд, який повинен розглядати справу як суд першої інстанції.

Кожен місцевий чи апеляційний суд має свою територіальну юрисдикцію (підсудність), тобто поширює свою компетенцію на правовідносини, що виникли чи існують на певній території. Це є важливою гарантією для вирішення судових спорів у розумні строки в умовах ускладнення правових відносин і збільшення правових конфліктів.

Порушення судами правил територіальної юрисдикції має наслідком обов`язкове скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд (стаття 378, пункт 6 частини 1 статті 411 ЦПК України).

Відповідно до статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати; місце перебування-житло абоспеціалізована соціальнаустанова длябездомних осіб,інший надавачсоціальних послугз проживанням,у якомуособа,яка отрималадовідку прозвернення зазахистом вУкраїні,проживає строкомменше шестимісяців нарік абоотримує соціальніпослуги; місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об`єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.

Порядок декларування/реєстрації місця проживання (перебування) осіб в Україні, а також форми необхідних для цього документів, на момент звернення ОСОБА_1 до суду з заявою встановлюються Порядком декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265 (далі - Порядок).

Особа можезадекларувати/зареєструватисвоє місцепроживання (перебування)лише заоднією адресою.У разіколи особапроживає удвох ібільше місцях,вона здійснюєдекларування/реєстраціюмісця проживання(перебування)за однієюз такихадрес завласним вибором.За адресоюзадекларованого/зареєстрованогомісця проживання(перебування)з особоюведеться офіційнелистування тавручення офіційноїкореспонденції. (пункт 4 Порядку).

Результат аналізу змісту вказаних норм дозволяє зробити висновок, що особа може мати декілька місць проживання/перебування. Водночас, законодавством визначено необхідність проведення реєстрації (декларування) місця проживання/перебування особи, яка може бути здійснена тільки за однією адресою за її власним вибором, в тому числі й на підставі договору оренди житлового приміщення.

Реєстрація (декларування) місця проживання/перебування у встановленому порядку має значення для реалізації окремих прав особи, зокрема, під час вибору суду, якому підсудна справа.

Отже, в нормахЦПК Українипередбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.

З огляду на викладене, використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстроване може бути лише одне місце проживання.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24.06.2024 № 554/7669/21.

Як вбачається з матеріалів заяви, зокрема копії паспорта та довідки з Управління ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради, ОСОБА_2 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , що територіально відноситься до Богунського районного суду м.Житомира.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст.31ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення (ч. 3ст. 31 ЦПК України).

Відповідно достатті 32ЦПК Україниспори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленомустаттею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Отже, враховуючи положення ч. 1ст. 295 ЦПКта відсутність підстав для визначення підсудності зазначеної справи за Ружинським районним судом Житомирської області, суд дійшов висновку про передачу справи за підсудністю до Богунського районного суду м.Житомира (10014, м. Житомир, Соборний майдан, 1).

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.31,32,258,260,295,353,354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Ружинська селищна рада, особа щодо якої вирішується питання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна, передати для розгляду за підсудністю до Богунського районного суду м.Житомира (10014, м. Житомир, Соборний майдан, 1).

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Передача справи на розгляд іншого суду здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Суддя Ружинського районного суду

Житомирської області І.М. Гарбарук