Ухвала

від 06.11.2024 по справі 357/4961/24

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/4961/24

Провадження № 2-а/357/146/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2024 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Бондаренко О. В. розглянувши в порядку письмового провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Білоцерківського міського відділу ДВС у Білоцерківському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про оскарження дій державного виконавця,

В С Т А Н О В И В:

21.03.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, шляхом направлення засобами поштового зв`язку, що зареєстрований судом 01.04.2024, в якому просив поновити строк звернення до суду з даним позовом, визнати протиправною та скасувати постанову від 28.09.2022 державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відкриття виконавчого провадження № 69779229, щодо конфіскації у ОСОБА_1 металевого підземного резервуару для зберігання пального ЛЗ-150 з залишком палива по метро штоку 31 см (1 483 т. на суму 44 490 грн.), який знаходиться на зберіганні ОСОБА_2 ; колонки паливо роздавальної «Adast-systems a.s.» ТИП-8997 722/UKR PDF №107/02, яка знаходиться на зберіганні ОСОБА_2 на підставі постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25.05.2021 №357/4042/21, 3/357/2433/21 та зобов`язати Білоцерківський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повернути виконавчий документ (постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25.05.2021 № 357/4042/21 3/357/2433/21 з додатками) стягувачу на підставі п. 2 ч. 4 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження».

08.04.2024 ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, адміністративний позов ОСОБА_1 до Білоцерківського міського відділу ДВС у Білоцерківському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про оскарження дій державного виконавця, передано за підсудністю (юрисдикцією) до Київського окружного адміністративного суду.

21.08.2024 ухвалою Київського окружного адміністративного суду адміністративну справу прийнято до провадження, визнано поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, поновлено ОСОБА_1 пропущений строк, звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

21.08.2024 ухвалою Київського окружного адміністративного суду адміністративну справу № 357/4961/24 передано за підсудністю до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.

05.11.2024 справа надійшла до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області для розгляду за підсудністю, справу розподілено відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями та 06.11.2024 передано до провадження судді Бондаренко О.В..

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За правилами частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною п`ятою вказаної статті визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

З матеріалів справи вбачається, що предметом оскарження є постанова про відкриття виконавчого провадження №69779229 від 28.09.2022, яка винесена державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Левенець Є.С., з виконання постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25.05.2021 у справі №357/4042/21.

Так, постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 25.05.2021 у справі №357/4042/21, провадження №3/357/2433/21 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП і застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн з конфіскацією в дохід держави: металевого підземного резервуару для зберігання пального ЛЗ-150 з залишком палива по метро штоку 31 см (1483 т на суму 44490 грн.), який знаходиться на зберіганні ОСОБА_2 ; колонки паливо роздавальної «Adast systems a.s.» тип 8997 722/UKR зав № 107/02, яка знаходиться на зберіганні ОСОБА_2 ; дизельного пального 3238 т (на суму 97140 грн.), яке знаходиться на зберіганні підприємства ТОВ «БУМ БИР» (код ЄДРПОУ 41298780 за адресою: м. Київ, пр-т Повітрофлотський 5).

Тобто, оскаржувана постанова державного виконавця стосується примусового виконання судового рішення про накладення адміністративного стягнення, передбаченого статтею 164 КУпАП, та рішення, яке знаходиться на виконанні, ухвалене не відповідно до КАС України. При цьому, такі справи (про накладення адміністративного стягнення) розглядаються районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами, іншими органами (посадовими особами) в порядку, встановленому КУпАП, яким передбачено порядок примусового виконання постанов про накладення адміністративного стягнення.

Однак, КУпАП не передбачено можливості оскарження в порядку судового контролю за виконанням судових рішень дій осіб, уповноважених здійснювати таке примусове виконання.

У свою чергу, частиною першою статті 20 КАС України визначено, що місцевим загальним судам, як адміністративним підсудні справи: 1) з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 2) деякі адміністративні справи, пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму; 3) деякі адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України; 4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті.

Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті (частина друга статті 20 КАС України).

Тобто, в контексті спірних правовідносин місцевому загальному суду як адміністративному суду підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів ухвалених в порядку КАС з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності.

У той же час, особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 КАС України, норми цієї статті є спеціальними при розгляді справ щодо оскарження рішень державного виконавця в адміністративних справах.

Так, відповідно до частини першої ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

У силу вимог частини п`ятої статті 287 КАС України адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.

Зазначена норма процесуального закону вказує на підсудність справ, предметом позову в яких є рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом.

Відповідно до ст. 1 КАС України Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

Відповідно до п. 3, 5 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративний суд - суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ та адміністративне судочинство - діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом.

Однак, оскільки у даній справі, позивач оскаржує постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, у зв`язку з примусовим виконанням судового рішення (постанови місцевого загального суду) про накладення адміністративного стягнення, ухваленого в порядку КУпАП, а не у зв`язку з примусовим виконанням виконавчого листа, виданого на виконання рішення місцевого загального суду, ухваленого за результатом розгляду адміністративної справи адміністративним судом в порядку КАС України, дана справа за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківського міського відділу ДВС у Білоцерківському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про оскарження дій державного виконавця, предметно не підсудна місцевому загальному суду як адміністративному суду, а відноситься до предметної підсудності окружного адміністративного суду.

Також, слід зазначити, що виходячи з положень частини першої статті 20 КАС України місцевий суд не є уповноваженим на розгляд даної справи, і тому у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод він не є судом, встановленим законом щодо розгляду даної категорії справи, а згідно положень ст. 318 КАС України будь-яке рішення, ухвалене судом з порушенням правил предметної юрисдикції є незаконним і підлягатиме скасуванню.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Тому, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Білоцерківського міського відділу ДВС у Білоцерківському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про оскарження дій державного виконавця, передати за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до ч. 8 ст. 29 КАС України, передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Відповідно до ст. 30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються. Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.

Керуючись ст. 20, 29, 30, 293, 294 КАС України суд

П О С Т А Н О В И В :

Справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Білоцерківського міського відділу ДВС у Білоцерківському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про оскарження дій державного виконавця, передати за предметною підсудністю для розгляду до Київського окружного адміністративного суду (01133, Київ, бульвар, Лесі Українки, 26).

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Ухвала складена 06.11.2024.

Суддя О. В. Бондаренко