Рішення

від 28.10.2024 по справі 725/6327/24

ПЕРШОТРАВНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІВЦІВ

Єдиний унікальний номер 725/6327/24

Номер провадження 2-а/725/49/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2024

Першотравневий районний суд м.Чернівці в складі:

головуючого судді Галичанського О.І.,

при секретарі Симик І.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 725/6327/24 за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання : АДРЕСА_1 ) до Чернівецької митниці Державної митної служби України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до Першотравневого районного суду м. Чернівці із вищевказаною позовною заявою, в якій стверджує, що26.06.2024 року Чернівецькою митницею винесено постанову по справі про порушення митних правил №0492/40800/24, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч.2 ст.471 Митного Кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 233004,00 гривень.

Із вказаною постановою позивач , не погоджується , оскільки розгляд справи відбувся без врахування доказів, наданих ним через електронну пошту.

Крім того вказує, що при складанні протоколу митницею порушено процедуру винесення оскаржуваної постанови , оскільки на його думку, виготовлений висновок експерта про оцінку вартості товару , не відповідає вимогам занокодавства , експерт не попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок , оціночна вартість вилученого майна суттєво відрізняється від вартості , згідно документів на придбання товару , не взято до уваги пояснення свідків , які перебували у автомобілі разом з позивачем на момент перетину кордону.

На підставі вищевикладених обставин , просить суд скасувати постанову заступника начальника Чернівецької митниці Майтапова Є. від 26.06.2024 р. у справі про порушення митних правил № 0492/40800/24 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч.2 ст.471 Митного Кодексу України; провадження по справі закрити; у разі , якщо суд дійде висновку про наявність складу правопорушення у діях ОСОБА_1 - визначити розмір штрафу 30 відсотків вартості вилученого майна ,тобто 897 Євро , що еквівалентно 37943,10 гривень.

У судове засідання представник позивача не з`явився. Від нього до суду надійшла заява, у якій стверджує, що позовні вимоги підтримує та просить задовільнити позов.

Представник відповідача у судове засідання не з`явилася. Скерувала до суду заяву про розгляд справи без її участі. Крім того вказала , що заперечує проти задоволення позову з підстав його необґрунтованості. Посилалася на доводи , викладені у відзиві на позовну заяву.

Суд, дослідивши матеріали справи прийшов до наступного висновку.

Частиною 2 ст.19КонституціїУкраїни передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно достатті 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободнікого не може бути визнано винним у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення на підставі будь-якої дії чи бездіяльності, яка на час її вчинення не становила кримінального правопорушення згідно з національним законом або міжнародним правом; також не може бути призначене суворіше покарання ніж те, що підлягало застосуванню на час вчинення кримінального правопорушення.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.

За правиламист.7 КУпАПніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно ч.1ст.9 КАС Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що відповідно до наданих відповідачем копії матеріалів справи про порушення митних правил № 0492/40800/24, при перетині державного кордону через митний пост « Дяківці» Чернівецької митниці автомобілем раки « Мерседес» ОСОБА_1 обрав смугу руху « Червоний коридор». При проведенні митного оформлення , митницею виявлено не задекларований товар "велосипеди електричні " країна виробник Італійська Республіка у кількості 10 штук.

Громадяни , які слідували разом з ОСОБА_1 , а саме ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виявлені товари не визнали своєю власністю. ОСОБА_1 подав митну декларацію , яку заповнив особисто, на вказав щодо переміщення ним особистих речей та валютних цінностей.

На думку митниці, враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив дії спрямовані на недекларування товару « велосипеди електричні» у кількості 10 штук , він підлягає адміністративній відповідальності за порушення митних правил , передбачених ч.2 ст 471 МК України. У процесі провадження митницею справи відносно ОСОБА_1 , за клопотанням його представника ОСОБА_5 , розгляд справи переносився на інші дати , визначені митницею.

У процесі провадження митної справи відносно ОСОБА_1 03.07.2024 року заступник начальника Чернівецької митниці Є.В. Майтапов, розглянувши матеріали справи про порушення митних правил №0492/40800/24 , розпочатої за ознаками вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення , передбаченого ч.2 ст .471 МК України виніс постанову про визнання Штефанеси винним у порушенні митних правил , передбачених ст.471 ч.2 МК України та на нього накладено штраф у розмірі 30 відсотків вартості товару , тобто 233004,00 гривень , стягнено витрати за зберігання товарів у розмірір 4163,14 гривень.

Відповідно до ст 5 КАС України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень .

Зі змістуст. 458 Митного кодексу Українивбачається, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Завданням провадження у справах про порушення митних правил, відповідно до вимогст. 486 Митного кодексу України, є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Частиною 1статті 495 МК Українипередбачено, що доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Згідно ч. 1ст. 529 МК Українипостанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченомуКодексом адміністративного судочинства України.

Частинами 1, 2ст. 77 КАС Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, в даній адміністративній справі надано докази , що ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил , передбачених ст.471 ч.2 МК України постановою Чернівецької митниці від 03.07.2024 року , а не постановою , яка оскаржується позивачем від 26.06.2024 року.

Ч. 1ст.73 КАС Українивизначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2ст.74 КАС України).

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно дост. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючинаведені норми матеріального і процесуального права, взаємний та достатній зв`язок зібраних по справі доказів у їх сукупності та зважаючи на те, що згідно витягу , який міститься на аркуші справи 114, ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності постановою від 03.07.2024 року , яка не є предметом даного спору, суд вважає позовні вимоги позивача необгрунтованими. Керуючись ст.ст.2,8-10,121,241-246 КАС України , суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог- відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці О. І. Галичанський