Ухвала

від 07.11.2024 по справі 322/1330/24

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

смт. Новомиколаївка

Іменем України

УХВАЛА

про закриття кримінального провадження

07 листопада 2024 року Справа № 322/1330/24 Провадження № 1-кп/322/177/24

Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

захисника ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

обвинуваченого ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження

за обвинуваченням: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Харкова, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України,

встановив:

Наказом командувача Десантно-Штурмових військ Збройних Сил України солдата військової служби за мобілізацією ОСОБА_6 призначено на посаду старшого розвідника-оператора 3-го розвідувального відділення 2-го розвідувального взводу 3-ї розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройові частині) від 21.08.2023 № 242, уважається, що солдат ОСОБА_7 посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ введено воєнний стан на всій території України.

В подальшому, відповідними Указами Президента України, правовий режим воєнного стану в Україні продовжувався та діє до теперішнього часу.

Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.

Будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, солдат ОСОБА_7 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

Разом з цим, солдат ОСОБА_7 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, продовжуючи свою злочинну діяльність, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин за наступних обставин.

06 жовтня 2023 року, у ранковий час, солдат ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, в умовах воєнного стану, з метою ухилення від військової служби, самовільно залишив тимчасове місце розташування медичного пункту підрозділу військової частини НОМЕР_1 , який дислокувався у населеному пункті Новоукраїнка Новомиколаївської селищної громади Запорізького району Запорізької області, після чого свої службові обов`язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до військової частини не приймав та про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв, тим самим незаконно перебуває за межами військової частини.

Дії ОСОБА_6 кваліфікуються за ч. 4 ст. 408 КК України, а саме як дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.

ОСОБА_5 під час судового розгляду добровільно звернувся до суду із клопотанням про намір повернутися до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби.

Також, 07.11.2024 судом отримано письмову згоду командира військової частини НОМЕР_2 капітана ОСОБА_8 , в якій зазначено про можливість заміщення вакантної посади оператора гранатометного відділення безпілотних наземних комплексів взводу безпілотних наземних комплексів військової частини НОМЕР_2 та згоду на прийняття на цю посаду ОСОБА_5 для продовження проходження військової служби у разі звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.

ОСОБА_5 , після роз`яснення йому судом порядку та підстав звільнення від кримінальної відповідальності, відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, у судовому засіданні просив звільнити його від кримінальної відповідальності на цій підставі та закрити кримінальне провадження.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання ОСОБА_5 , зазначив про наявність підстав для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, передбачених ч. 5 ст. 401 КК України, та закриття кримінального провадження.

Вирішуючи питання про наявність підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності та закриття провадження у справі, суд виходить з такого.

Частиною п`ятою статті 401 КК України визначено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.

Згідно з ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Частиною першою статті 286 КПК України передбачено звільнення судом від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення.

У разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п`ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим (ч. 2 ст. 286 КПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов`язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов`язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.

Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_5 вперше під час дії воєнного стану вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 408 КК України, добровільно звернувся до суду з клопотанням про намір повернутися до військової частини для продовження проходження військової служби, наявність згоди командира військової частини на продовження проходження обвинуваченим військової служби та відсутність заперечень з боку обвинуваченого проти звільнення від кримінальної відповідальності, суд дійшов висновку про наявність підстав, передбачених ч. 5 ст. 401 КК України, для звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження відносно нього.

Документально підтверджені процесуальні витрати та речові докази у справі відсутні.

Ухвалою Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 10.10.2024 по справі № 322/1330/24 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 було продовжено до 09.12.2024 включно.

Водночас, згідно з ч. 1 ст. 203 КК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 КК України якщо обвинувачений тримається під вартою, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання у разі виправдання; звільнення від відбування покарання; засудження до покарання, не пов`язаного з позбавленням волі; ухвалення обвинувального вироку без призначення покарання.

Отже, у зв`язку з припиненням дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою внаслідок закриття кримінального провадження, обвинувачений підлягає звільненню з-під варти.

Керуючись ч. 5 ст. 401 КК України, ст.ст. 203, 284, 288, 369 372, 377, 392, 532 КПК України, суд

ухвалив:

1. Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинене ним вперше під час дії воєнного стану кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 408 КК України, та у зв`язку з цим закрити кримінальне провадження відносно нього, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 грудня 2023 року за №62023080100000795.

2. Державній установі «Вільнянська установа виконання покарань (№11)» негайно звільнити з-під варти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з припиненням дії ухвали суду про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

3. Зобов`язати командира військової частини НОМЕР_2 після набрання цією ухвалою законної сили невідкладно поновити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на військовій службі.

4. Зобов`язати ОСОБА_5 не пізніше 72 годин після набрання цією ухвалою законної сили прибути до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвалу може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Новомиколаївський районний суд Запорізької області, шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня проголошення ухвали.

Суддя ОСОБА_1