Рішення

від 07.11.2024 по справі 335/10171/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/10171/24 2/335/3465/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі

головуючого - судді Мінаєва М.М.,

при секретарі - Печерей О.С.,

за участю

представника позивача - адвоката Чоп`яка В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим через представника адвоката Чоп`яка Володимира Михайловича, до Міського комунального підприємства «Основаніє», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Хортицький відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про усунення перешкод у розпорядженні майном шляхом зняття арешту з об`єкту нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року ОСОБА_1 , звернулась до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з позовом, яким просить усунути перешкоди у розпорядженні майном шляхом зняття арешту з частки квартири АДРЕСА_1 , що зареєстрована за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), накладеного постановою Хортицького ВДВС ЗМУЮ від 18.04.2006р. серії АА №759659 (реєстраційний номер обтяження: 3177605, зареєстрований 05.05.2006 реєстратором: Восьма Запорізька державна нотаріальна контора).

В обґрунтування своєї вимоги ОСОБА_1 послалась на те, що вона є спадкоємцем за заповітом майна, яке залишилось після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . До складу спадщини входить, зокрема, частина квартири АДРЕСА_1 . Позивач своєчасно прийняла спадщину, однак не може в повній мірі реалізувати свої спадкові права, в тому числі й право на розпорядження спадковим майном, оскільки було виявлено, що вказаний об`єкт нерухомості перебуває під арештом, накладеним постановою Хортицького ВДВС ЗМУЮ від 18.04.2006 серії АА №759659. При цьому позивач зібрала документи, із сукупності яких випливає, що станом на час смерті ОСОБА_2 та на час звернення позивача до суду відсутні будь-які виконавчі провадження, де ОСОБА_2 є боржником. Крім того, відсутні будь-які відомості про невиконання ОСОБА_2 тих чи інших зобов`язань, в тому числі визначених судовими рішеннями, в забезпечення яких міг би бути накладений арешт на належне йому майно. Документи судової справи та виконавчого провадження, в межах якого був накладений арешт, не збереглись, а із зібраним позивачем документів випливає, що вказаний був накладений, вірогідніше всього, щодо однофамільця ОСОБА_2 , який був зареєстрований і проживав за іншою адресою, і який до спадкового майна відношення не мав.

Ухвалою від 12.09.2024 було відкрите провадження у справі, а її розгляд визначений в порядку спрощеного позовного провадження. Учасникам справи було надано час для подання письмових заяв по суті позову та доказів на їх обґрунтування.

За клопотанням представника позивача від приватного нотаріуса Нарохи О.В. була витребувана копія спадкової справи № 146/2021, заведеної після смерті ОСОБА_2 .

Під час розгляду справи по суті представник позивача, адвокат Чоп`як В.М., позовні вимоги підтримав, пославшись на факти і норми права, викладені у позовній заяві.

Відповідач та третя особа, будучи належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, двічі не забезпечили явку представника без повідомлення причин, відзивів на позов та (або) заяв з процесуальних питань не подали, що не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Заслухавши пояснення представника позивача і дослідивши наявні у справі докази, судом були встановлені такі обставини.

Відповідно до Свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_2 , виданого 18.12.1995 Акціонерним товариством (мовою оригіналу) «Запорожжилгражданстрой», відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», квартира за адресою АДРЕСА_2 , належала на праві спільної сумісної власності громадянам ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .

30.03.2021 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Хамулою Н.Г. Вказаним заповітом ОСОБА_2 розпорядився про те, що все належне йому майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде йому належати на момент смерті і на що він за законом матиме право, він заповідає ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим Вільнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

26.10.2021 ОСОБА_6 подала приватному нотаріусу Запорізького міського нотаріального округу Наросі О.В. заяву про прийняття спадщини за заповітом ОСОБА_2 , до складу якої входить вказана частина квартири.

22.02.2022 ОСОБА_6 уклала (зареєструвала) шлюб із ОСОБА_7 та взяла прізвище чоловіка « ОСОБА_8 », що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 , виданим Хортицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (інформаційна довідка № 363719962 від 30.01.2024), на квартиру за адресою АДРЕСА_2 , накладений арешт на підставі постанови Хортицького ВДВС ЗМУЮ від 18.04.2006р. серії АА №759659 (реєстраційний номер обтяження: 3177605, зареєстроване 05.05.2006 реєстратором: Восьма Запорізька державна нотаріальна контора).

Відповідно до листа Хортицького відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі від 01.03.2024р. №30930/29.25-30, надано у відповідь на запит позивача, надати копії документів виконавчих проваджень або матеріали виконавчих проваджень цей орган ДВС немає змоги, оскільки неможливо ідентифікувати, за яким виконавчим провадженням було накладено вищевказаний арешт. Разом з цим, до листа було додано копію постанови державного виконавця, на підставі якої накладено арешт, з якої випливає, що боржник ОСОБА_2 ідентифікувався державним виконавцем, виключно за місцем проживання, яке вказано як АДРЕСА_3 .

За ствердженням позивача та його представника, ОСОБА_2 , 30.08.1963 року, за вказаною адресою ніколи не проживав, що відповідачем і третьою особою не оспорювалось і матеріалами справи не спростовується.

Навпаки, відповідно до довідок Департаменту адміністративних послуг виконавчого комітету Запорізької міської ради, які були надані у відповідь на запит нотаріуса, ОСОБА_2 , 30.08.1963 року, в період часу з 27.04.1988 року і до дня смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) проживав у квартирі, на яку накладено арешт, за адресою: АДРЕСА_2 .

Оскільки у постанові про накладення арешту було вказано, що виконується рішення Хортицького районного суду, то Представник позивача звернувся до Хортицького районного суду із запитом про надання інформації щодо ухвалених судових рішень де боржником виступав би ОСОБА_2 .. На цей запит Хортицький районний суд м. Запоріжжя повідомив, що цим судом ухвалено рішення по справі № 2-1207/2003 про стягнення на користь КП «ВРЕЖО-6» із ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_2 заборгованості за житлово комунальні послуги у сумі 3899,37 грн. При цьому за змістом копії вказаного рішення, наданої позивачем, заборгованість по судовій справі № 2-1207/2003 стягнута з боржників, зокрема і ОСОБА_2 , які були зареєстровані та проживали у квартирі АДРЕСА_4 .

Як виливає з листа Хортицького ВДВС у м. Запоріжжі від 01.03.2024 №30930/29.25-30, у відділі станом на поточну дату відсутні виконавчі провадження про стягнення будь-яких боргів з ОСОБА_2 .

Згідно Автоматизованої системи виконавчих проваджень, за параметрами запиту боржника фізична особа ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості відсутні.

Згідно з Інформацією з Єдиного реєстру боржників за параметрами запиту боржника - фізична особа ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, РНОКПП НОМЕР_1 інформація відсутня.

Вирішуючи питання щодо законності та обґрунтованості позовних вимог, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістомст.1226ЦК Україничастка управі спільноїсумісної власностіспадкується назагальних підставах. Суб`єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

За змістом ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець ОСОБА_2 та власник його майна, має право на захист свого права власності у спосіб, передбачений законом.

Право власності належить до основоположних прав людини, втілення яких у життя становить підвалини справедливості суспільного ладу. Захист зазначеного права гарантовано статтею першою Першого протоколу до Конвенції. Як передбачено цією міжнародно-правовою нормою, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, і ніхто не може бути позбавлений власного майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики ЄСПЛ втручання в це право повинно мати законні підстави й мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.

Особи, котрі зазнають порушення права мирного володіння майном, як і інших визначених Конвенцією прав, відповідно до статті 13 цього міжнародно-правового акта повинні бути забезпечені можливістю ефективного засобу юридичного захисту в національному органі.

На рівні національного законодавства гарантії захисту права власності закріплені у статті 41 Конституції України, за змістом якої кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень, установлених законом.

Зазначений принцип відображено й конкретизовано в частині першій статті 321 Цивільного кодексу України, згідно з якою право власності є непорушним, і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Одним із способів захисту права власності є гарантована статтею 391 цього Кодексу можливість власника вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.

Вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин.

При цьому суд погоджується з доводами позивача та його представника щодо того, що, оскільки згідно рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя у справі № 2-1207/2003 заборгованість, стягнуто на користь КП «ПРЕЖО 6», правонаступником якого, є МКП «Основаніє», саме ця особа, як правонаступник особи, в інтересах якої накладено арешт, що є предметом спору, є належним відповідачем у цій справі.

Частинами 1 та 2 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Виходячи, що арешт на майно накладений ще в 2006 році, між сторонами виникли спірні правовідносини, які регулюються як нормами Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016, так і нормами Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21.04.1999, редакція якого діяла на час накладення арешту на майно позивача.

Відповідно до ч.4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016, підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 12 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

У всіх інших випадках, як передбачено у ч.5 ст.59 зазначеного вище Закону, арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно з пунктом 9.9 Порядку роботи з документами в органах держави виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2274/5 від 25.12.2008, чинного до 19.07.2017 (далі Порядок), строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 рік.

Відповідно до пункту 9.10 Порядку завершені виконавчі провадження включаються в акт про вилучення виконавчих проваджень для знищення, якщо передбачений для них строк зберігання закінчився до 1 січня року, в якому складений акт.

Наказом Міністерства юстиції України № 1829/5 від 07.06.2017 «Про затвердження Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями» затверджено Правила ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями; номенклатуру справ приватного виконавця.

Відповідно до положень розділу XI вказаних Правил передані до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця справи та виконавчі провадження, строк зберігання яких закінчився, підлягають знищенню. Строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік.

Таким чином, знищенню підлягають лише завершені виконавчі провадження.

Отже, суд вважає доведеним, що будь-яких виконавчих проваджень щодо примусового виконання судових рішень та рішень інших органів, боржником у яких був би ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і для забезпечення виконання яких накладався арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження немає.

Як наслідок, суд погоджується з доводами сторони позивача про те, що відсутні будь-які підстави для того, щоб продовжувало свою дію обтяження у вигляді арешту майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, накладеного постановою державного виконавця Хортицького ВДВС постановою від 18.04.2006р. серії АА №759659, адже існування незнятого арешту майна боржника та оголошення заборони на його відчуження порушує права позивача.

Наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Також суд бере до уваги, що Рішенням Запорізької міської ради № 101 від 19.02.2016 вулиця Сорок Років Радянської України була перейменована на вулицю Незалежної України.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 28, 141, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , поданим через представника адвоката Чоп`яка Володимира Михайловича, до Міського комунального підприємства «Основаніє», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Хортицький відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про усунення перешкод у розпорядженні майном шляхом зняття арешту з об`єкту нерухомого майна, - задовольнити повністю.

Усунути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перешкоди у розпорядженні квартирою (частиною квартири) АДРЕСА_1 .

Зняти арешт, накладений на квартиру (частину квартири) АДРЕСА_1 на підставі постанови Хортицького ВДВС ЗМУЮ від 18.04.2006 серії АА №759659 (реєстраційний номер обтяження 3177605, зареєстровано 05.05.2006 14:46:14, реєстратор: Восьма Запорізька державна нотаріальна контора).

Стягнути з Міського комунального підприємства «Основаніє» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення постанови апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту рішення, а разі подання апеляційної скарги особою, яка не брала участі у справі, - протягом 30 днів з дня вручення копії рішення.

Суддя М.М. Мінаєв