Постанова

від 06.11.2024 по справі 914/873/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2024 р. Справа №914/873/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача)Якімець Г.Г.,

Суддів:Бойко С.М.,Бонк Т.Б.,

в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Відділу освіти Галицького та Франківського районів Управління освіти Департаменту розвитку Львівської міської ради від 14 серпня 2024 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 18 липня 2024 року (підписане 25.07.2024), суддя Стороженко О.Ф.

у справі №914/873/24

за позовом Фізичної особи-підприємця Собенка Назара Богдановича, м. Львів

до відповідача Відділу освіти Галицького та Франківського районів Управління освіти Департаменту розвитку Львівської міської ради, м. Львів

про стягнення боргу в сумі 110 462,78 грн.

в с т а н о в и в :

03 квітня 2024 року Фізична особа-підприємець Собенко Назар Богданович звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Відділу освіти Галицького та Франківського районів Управління освіти Департаменту розвитку Львівської міської ради про стягнення боргу в сумі 110 462,78 грн., що виник у зв`язку з порушенням відповідачем грошового зобов`язання (з оплати вартості поставлених овочів), передбаченого умовами договору №47-23 від 23.05.2023 року.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 18 липня 2024 року у справі №914/873/24 позов задоволено в повному обсязі: присуджено до стягнення з Відділу освіти Галицького та Франківського районів Управління освіти Департаменту розвитку Львівської міської ради на користь Фізичної особи-підприємця Собенка Назара Богдановича 110 462,78 грн - боргу та 3028,00 грн - судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що оскільки відсутні докази порушення позивачем умов договору стосовно визначення цін на товари, які поставлялись за видатковими накладними, тому факт порушення відповідачем договірного зобов`язання з оплати вартості поставлених товарів зумовлює наявність підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення боргу в сумі 110 462,78 грн.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач Відділ освіти Галицького та Франківського районів Управління освіти Департаменту розвитку Львівської міської ради звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 18 липня 2024 року у справі №914/873/24 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Зокрема, зазначає, що вважає зазначене рішення таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, беручи до уваги наступне. Апелянт звертає увагу суду, що відповідно до пункту 5.12. проекту договору тендерної документації постачальник при постачанні товару керується цінами згідно моніторингу, що ведеться Головним управлінням статистики у Львівській області або Торгово-промисловою палатою України або іншим органом державної влади, а тому позивач при постачанні товару зобов`язаний був здійснювати поставку товару за цінами, які щомісячно надавались Головним управлінням статистики у Львівській області, при цьому, позивач мав право на власний розсуд надавати також і від Торгово-промислової палати України або документи від інших органів державної влади про рівень цін на товари у відповідний місяць, у який здійснювалась поставка овочів. Скаржник також звертає увагу суду на той факт, що ФОП Собенком Н.Б. не було подано жодних пропозицій у Відділ освіти про внесення змін до вказаного договору, а також даний договір позивачем не оскаржувався у судових органах, а відтак він повністю погодився з усіма пунктами договору № 47-23 від 23.05.2023 року, в тому числі із пунктом 5.12., тому ФОП Собенко Н.Б. зобов`язаний був виконувати усі умови договору у повному обсязі до кінцевого строку його дії. Однак, позивачем на оплату надавались документи, у яких вартість за один кілограм таких овочів, як буряк, морква капуста, цибуля, тощо перевищувала у двічі, а у деяких випадках і втричі ціни, які є на споживчому ринку Львівської області у відповідний місяць на дані продукти харчування. При цьому, скаржник зазначає, що акти звірки за період червень-жовтень 2023 ФОП Собенком Н.Б. були підписані, а відтак своїм підписом останній повністю погодився із тим що Відділом освіти правомірно здійснювалась йому оплата за поставлені овочі і відповідно заборгованість перед ним відсутня.

Ухвалою суду від 09 вересня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі №914/873/24 за апеляційною скаргою Відділу освіти Галицького та Франківського районів Управління освіти Департаменту розвитку Львівської міської ради на рішення Господарського суду Львівської області від 18 липня 2024 року; позивачу надано строк (15 днів з дня вручення ухвали суду) для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано з Господарського суду Львівської області матеріали справи; справу №914/873/24 призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи на підставі ч.10 ст.270 ГПК України.

Судом встановлено, що ухвала суду належним чином надіслана сторонам у справі, доставлена до їх електронних кабінетів 11 вересня 2024 року о 18:45 год., що підтверджується довідками про доставку електронного листа, підписаними відповідальним працівником.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема, зазначає, що при здійсненні постачання товару він керувався цінами, згідно моніторингу і брав до уваги ціни моніторингу, і тим самим виконав пункт 5.12. договору належним чином. Позивач зазначає, що у договорі не було жодного пункту про те, що постачальник обов`язково постачає товар лише по тих цінах, які встановлені у моніторингу станом на дату постачання, а тому він не повинен був цього робити. Також позивач повідомляє, що сторонами не було укладено жодних додаткових угод і відповідно не було внесено зміни до ціни договору, а також ціни на овочі не були змінені, а це означає, що ціни були незмінні, сталі і саме по таких цінах повинна була здійснюватися поставка, тому, посилання відповідача на моніторинг цін є недоречним і таким, що не може вважатися допустимим доказом. Поряд з тим, позивач вказує, що так як відповідачем порушені умови договору в частині оплати за одержаний товар, то це свідчить про те, що присутня його вина у неналежному виконанні зобов`язання і саме тому він повинен здійснити оплату боргу в повному обсязі.

Заяв про розгляд апеляційної скарги в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 23.05.2023 року Фізична особа-підприємець Собенко Назар Богданович та Відділ освіти Галицького та Франківського районів Управління освіти Департаменту розвитку Львівської міської ради, за результатами проведених публічних закупівель, уклали договір №47-23, згідно з умовами якого відповідач, упродовж строку дії договору, здійснював постачання закладам дошкільної освіти обумовленої сільськогосподарської продукції, що підтверджується видатковими накладними (за період з 25.05.2023 року до 26.12.2023 року).

Сторони, умовами пунктів 1.2, 5.11, 5.12 Договору, встановили:

- ціна товарів визначається специфікацією, яка є додатком №1 до договору;

- постачальник має право здійснювати поставку товарів за цінами, які відповідають середнім ринковим (на момент поставки), але такі ціни не можуть перевищувати цін, зазначених у специфікації;

- постачальник керується цінами згідно з моніторингом, що ведеться Головним управлінням статистики у Львівській області або іншим державним органом.

Відповідно до умов пунктів 5.3, 6.1.2 договору, поставка товарів підтверджується видатковими накладними.

Загальна вартість поставленої продукції склала 362 432,50 грн.

Згідно з умовами п.4.3 договору, у відповідача наявним був обов`язок з оплати вартості поставлених товарів упродовж десяти робочих днів після їх отримання, - на підставі рахунків-фактур позивача та видаткових накладних.

Згідно з даними, зазначеними у виписці банку, відповідачем виконано грошове зобов`язання лише частково, що зумовило виникнення боргу в сумі 110 462,78 грн.

У квітні 2024 року Фізична особа-підприємець Собенко Назар Богданович звернувся до суду з цим позовом про стягнення з Відділу освіти Галицького та Франківського районів Управління освіти Департаменту розвитку Львівської міської ради боргу в сумі 110 462,78 грн.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а у відповідності до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу положень ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Судом встановлено, що згідно із зазначеними у пунктах 1.2, 5.11, 5.12 умовами договору, у відповідача наявний обов`язок не перевищувати цін, визначених специфікацією, а якщо середні ринкові ціни нижчі відповідач має право поставляти за такими цінами.

Судом першої інстанції правомірно встановлено, що поставка товарів за цінами, нижчими від зазначених у специфікації, є правом позивача, а не обов`язком, так як у нього наявний лише обов`язок не перевищувати цін, встановлених специфікацією.

Позивачем рахунки-фактури та докази їх надіслання відповідачу не надано, проте спір між сторонами стосовно отримання рахунків-фактур відсутній.

Як встановлено судом, відповідачем виконано грошове зобов`язання лише частково, таким чином, як правильно встановлено судом першої інстанції, у зв`язку із цим, у відповідача виникла заборгованість в сумі 110 462,78 грн.

Зважаючи на те, що відповідач не довів, що зазначені позивачем ціни перевищують ціни, встановлені специфікацією, у позивача наявним був обов`язок з поставки товарів за цінами, що не перевищували цін, встановлених специфікацією; відповідач не надав доказів стосовно заявлення ним (позивачу) обґрунтованої відмови від прийняття товарів за вказаними цінами і від оплати (у письмовій формі), а видаткові накладні, які є первинними обліковими документами стосовно поставки, підписано без зауважень, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про безпідставність заперечень відповідача стосовно наявності грошового зобов`язання з оплати вартості поставлених товарів за цінами, які зазначені (позивачем) у видаткових накладних.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що оскільки відсутні докази порушення позивачем умов договору стосовно визначення цін на товари, які поставлялись за видатковими накладними, тому факт порушення відповідачем договірного зобов`язання з оплати вартості поставлених товарів зумовлює наявність підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення боргу в сумі 110 462,78 грн.

Колегія суддів критично оцінює твердження скаржника, що позивачем на оплату надавались документи, у яких вартість за один кілограм таких овочів, як буряк, морква капуста, цибуля, тощо перевищувала у двічі, а у деяких випадках і втричі ціни, які є на споживчому ринку Львівської області у відповідний місяць на дані продукти харчування, оскільки, згідно п. 5.11. договору визначено, що ціни за одиницю товару не перевищуватимуть ціни за одиницю товару, зазначеної в специфікації цього договору.

Поряд з тим, доводи скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі не спростовують наведених вище висновків.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Беручи до уваги все наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 110 462,78 грн.

Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги без задоволення.

Судовий збір за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.236, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,

постановив:

Рішення Господарського суду Львівської області від 18 липня 2024 року у справі №914/873/24 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відділу освіти Галицького та Франківського районів Управління освіти Департаменту розвитку Львівської міської ради без задоволення.

Матеріали справи №914/873/24 повернути до Господарського суду Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Головуючий (суддя-доповідач)Якімець Г.Г.

СуддяБойко С.М.

СуддяБонк Т.Б.