Ухвала

від 03.12.2024 по справі 914/873/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 914/873/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Булгакової І.В., Жайворонок Т.Є.,

розглянувши матеріали касаційної скарги відділу освіти Галицького та Франківського районів управління освіти департаменту розвитку Львівської міської ради

на рішення господарського суду Львівської області від 18.07.2024

та постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.11.2024

у справі № 914/873/24

за позовом фізичної особи-підприємця Собенка Назара Богдановича

до відділу освіти Галицького та Франківського районів управління освіти департаменту розвитку Львівської міської ради

про стягнення боргу у сумі 110 462,78 грн,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Собенко Назар Богданович (далі - ФОП Собенко Н.Б.) звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до відділу освіти Галицького та Франківського районів управління освіти департаменту розвитку Львівської міської ради (далі - Відділ освіти), у якому просив суд стягнути з останнього борг у сумі 110 462,78 грн, що виник у зв`язку з порушенням відповідачем грошового зобов`язання (з оплати вартості поставлених овочів), передбаченого умовами договору від 23.05.2023 № 47-23.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 08.04.2024, зокрема, прийнято позовну заяву до розгляду, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.

Рішенням господарського суду Львівської області від 18.07.2024, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 у справі № 914/873/24 позов задоволено у повному обсязі; стягнуто з відповідача на користь позивача борг у сумі 110 462,78 грн.

Вказані судові рішення мотивовані відсутністю доказів порушення позивачем умов договору стосовно визначення цін на товари, які поставлялись за видатковими накладними, тому факт порушення відповідачем договірного зобов`язання з оплати вартості поставлених товарів зумовлює наявність підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення боргу в сумі 110 462,78 грн.

Відділ освіти 26.11.2024 через підсистему "Електронний суд" звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду Львівської області від 18.07.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 у справі № 914/873/24 скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали касаційної скарги Відділу освіти у справі № 914/873/24, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічне положення закріплено у частині першій статті 17 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), яким передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною п`ятою статті 12 ГПК України визначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 установлено у розмірі 3 028,00 грн.

Позов подано у 2024 році. Предметом позову у справі № 914/873/24 є стягнення у сумі 110 462,78 грн, а отже, ціна позову у цій справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (302 800,00 грн), тому справа є малозначною згідно з наведеними приписами ГПК України.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Отже, норма пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України передбачає виключні випадки для касаційного оскарження судових рішень, зокрема, у малозначних справах. При цьому тягар доказування наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, покладається саме на скаржника.

Натомість, подана касаційна скарга не містить жодних обґрунтувань та виключних випадків, які можуть бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Також Європейський суд з прав людини в ухвалі від 09.10.2018 у справі "Азюковська проти України" (Azyukovska v. Ukraine, заява № 26293/18) зазначив, що застосування критерію малозначності справи було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на викладене, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Відділу освіти на рішення господарського суду Львівської області від 18.07.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 у справі № 914/873/24, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 234, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою відділу освіти Галицького та Франківського районів управління освіти департаменту розвитку Львівської міської ради на рішення господарського суду Львівської області від 18.07.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 у справі № 914/873/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Булгакова

Суддя Т. Жайворонок