Постанова

від 04.11.2024 по справі 926/445/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2024 р. Справа № 926/445/24

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача)Якімець Г.Г.,

Суддів:Бойко С.М.,Бонк Т.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю К.Д.П. Білдінг від 16 серпня 2024 року

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 24 липня 2024 року (повний текст підписано 01.08.2024), суддя Марущак І.В.

у справі №926/445/24

за позовом Чернівецької міської ради, м. Чернівці

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю К.Д.П. Білдінг, м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Редека, м. Київ

про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю в сумі 162 446,96 грн

в с т а н о в и в :

05 лютого 2024 року Чернівецька міська рада звернулася до Господарського суду Чернівецької області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «К.Д.П. Білдінг» про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю в сумі 162 446,96 грн.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 24 липня 2024 року у справі №926/445/24 позов задоволено в повному обсязі: присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно збережені кошти з орендної плати за землю в сумі 162 446,96 грн. Здійснено розподіл судових витрат.

Рішення суду мотивоване тим, що з 28.07.2023 відповідач набув у власність нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці комунальної власності, площею 0,224 га, кадастровий номер 7310136300:05:004:0039, разом з тим, відповідач не був та не є власником або постійним користувачем вказаної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, а єдиною формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата. При цьому, судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів належного оформлення права користування земельною ділянкою площею 0,224 га, кадастровий номер 7310136300:05:004:0039 ТОВ «К.Д.П. Білдінг», зокрема укладення відповідного договору оренди з Чернівецькою міською радою та державної реєстрації такого права. Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач з 28.07.2023 по 31.12.2023 (заявлений позивачем період) користувався цією земельною ділянкою без достатньої правової підстави, відтак, відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України. Щодо розміру відсоткової ставки орендної плати, суд зазначив, що позивач наділений дискреційними повноваженнями щодо встановлення розміру нормативної грошової оцінки в діапазоні від 3% до 12%, відтак він був вправі розраховувати на отримання орендної плати в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що є мінімальним розміром відсоткової ставки. Дана ставка 3% орендної плати, згідно категорії та цільового призначення спірної земельної ділянки, відповідає Положенню про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки у м. Чернівці, затвердженого рішенням Чернівецької міської ради від 23.10.2008 №715. Також даним положенням пунктом 4.5 встановлено формулу розрахунку розміру річної орендної плати. Суд у рішенні зазначив, що відповідачем не спростовано наданий позивачем розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, разом з тим, відповідачем не доведено факту сплати земельного податку, що могло мати значення для правильного розрахунку суми безпідставно збережених коштів з орендної плати за землю.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю К.Д.П. Білдінг звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 24 липня 2024 року у справі №926/445/24 та прийняти нове рішення про відмову в позові. Зокрема, зазначає, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Апелянт наголошує, що з огляду на те, що використання землі в Україні є платним та враховуючи положення законодавства України про перехід права власності на земельну ділянку під нерухомим майном, яке отримано у власність, відповідач має обов`язок щодо оплати за землю. Земельна ділянка не передавалася в оренду попередньому власнику нерухомого майна, і відповідач, який має на праві власності нерухоме майно та земельну ділянку, що розміщена під ним, яку використовує у своїй господарській діяльності, керується вимогами законодавства щодо оплати за землю у формі земельного податку. Оскільки законодавство, визначає дві форми оплати за землю, а саме «земельний податок» та «орендна плата» то відповідач, який використовує майно у своїй господарській діяльності сплачує саме земельний податок, що на думку скаржника, не було враховано місцевим господарським судом.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21 серпня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі №926/445/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю К.Д.П. Білдінг на рішення Господарського суду Чернівецької області від 24 липня 2024 року; витребувано з місцевого господарського суду матеріали справи; позивачу та третій особі надано строк (15 днів з дня вручення ухвали) на подання суду відзивів на апеляційну скаргу; справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи на підставі ч.10 ст.270 ГПК України.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема, зазначає, що спірна земельна ділянка стала об`єктом земельних відносин, на підставі рішення Чернівецької міської ради від 25.05.2006 року №19 яким затверджено проект відведення земельної ділянки і надано земельні ділянки в оренду, з цільовим призначенням «для обслуговування майнового комплексу». Земельна ділянка перебувала в оренді з 04.09.2006 року по 2019 рік, при цьому, оскільки, попередній власник відмовився від укладання договору оренди, рішенням Господарського суду Чернівецької області у справі №926/5232/23 з нього стягнуто безпідставно збережені кошти за період з 08.09.2021 по 27.07.2023. Відтак, вважає правильним стягнення з відповідача саме безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

Заяв щодо розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи до суду не надходило.

Згідно з ч.1 ст.273 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до п.10 ч.3 ст.2 ГПК України.

Поняття «розумного строку» не має чіткого визначення, проте, розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, №4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, №№32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07 від 15.03.2012).

Західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №362480868 від 19.01.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «К.Д.П. Білдінг» за договором купівлі-продажу від 28.07.2023, серія та номер 315, зареєстрованим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Позняковою С.В., набуло у власність нежитлові будівлі швейного цеху літ. А площею 712,0 кв.м. та гаража літ. Б площею 36,10 кв.м., розташовані за адресою: м. Чернівці, вул. Капеланська, (вул. Нікітіна Павла старшого лейтенанта), 17-А.

Зазначене нерухоме майно розміщене на земельній ділянці комунальної власності площею 0,224 га, кадастровий номер 7310136300:05:004:0039, цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07).

04 серпня 2023 року нежитлові будівлі швейного цеху літ. А площею 712,0 кв.м. та гаража літ. Б площею 36,10 кв.м., за договором довірчого управління майном передано в управління Товариству з обмеженою відповідальністю «Редека» строком на 1 рік.

Листом за вих.№24/01-08/3-04/4/1511 від 15 вересня 2023 року Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради повідомив ТОВ «К.Д.П. Білдінг» про необхідність оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно, розміщене на вказаній земельній ділянці.

Листом за вих.№11/10-23/17 від 11 жовтня 2023 року ТОВ «К.Д.П. Білдінг» відмовилося від укладення договору оренди земельної ділянки, вважаючи себе власником земельної ділянки.

Листом за вих.№24/01-08/1-4447 від 27 жовтня 2023 року Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради повідомив ТОВ «К.Д.П. Білдінг» про те, що фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України. Враховуючи відмову ТОВ «К.Д.П. Білдінг» від оформлення документів, що посвідчують право користування вищезазначеною ділянкою, департаментом проведено розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю за користування ТОВ «К.Д.П. Білдінг» без належних на те правових підстав у період з 28.07.2023 до 26.10.2023 на суму 94 157,15 грн.

Проте, ТОВ «К.Д.П. Білдінг» відповіді на лист Департаменту не надало та безпідставно збережені кошти не сплатило.

Поряд з тим, судом встановлено, що рішенням Чернівецької міської ради №118 від 26 лютого 2021 року затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Чернівці, яку введено в дію з 01 січня 2022 року.

Відповідно до витягу №НВ-9927936312023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, сформованого 13 вересня 2023 року, нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 7310136300:05:004:0039 становить 12 588 776,55 грн.

На підставі вказаного витягу Департаментом урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради відповідно до Положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки у м. Чернівці, затвердженого рішенням Чернівецької міської ради від 23.10.2008 №715, зі змінами, проведено розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, згідно з яким недоотримана Чернівецькою міською радою сума орендної плати за фактичне користування відповідачем земельною ділянкою площею 0,2240 га, кадастровий номер 7310136300:05:004:0039, розташованою за адресою: м. Чернівці, вул. Капеланська, 17-А, за період з 28 липня 2023 року по 31 грудня 2023 року становить 162 446,96 грн.

У лютому 2024 року Чернівецька міська рада звернулася до суду з цим позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «К.Д.П. Білдінг» безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю в сумі 162 446,96 грн.

Відповідно до ч.2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно з ст.80 ЗК України суб`єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування

В силу положень частин 1 статей 122, 123, 124 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 ЗК України реалізується через право постійного користування або право оренди.

Частиною 1 статті 93 і статтею 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Статтею 206 ЗК України установлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 ЗК України).

Судом встановлено, що з 28 липня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «К.Д.П. Білдінг» є власником нежитлових будівель швейного цеху літ. А площею 712,0 кв.м. та гаража літ. Б площею 36,10 кв.м., розташованих за адресою: м. Чернівці, вул. Капеланська, (вул. Нікітіна Павла старшого лейтенанта), 17-А (договір купівлі-продажу від 28.07.2023, серія та номер 315, зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Позняковою С.В.).

Вказані нежитлові будівлі розташовані на земельній ділянці комунальної власності площею 0,224 га, кадастровий номер 7310136300:05:004:0039, цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Вказані факти не заперечуються відповідачем.

Одночасно відповідач заперечує виникнення саме права користування земельною ділянкою, натоміть вважає, що така набута ним у власність, у звязку з придбанням нерухомого майна, розміщеного на такій ділянці.

Відповідно до ч.1 ст.120 ЗК України у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об`єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об`єкта переходить право власності на таку частку. При вчиненні правочину, що передбачає перехід права власності на зазначений об`єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті.

Колегія суддів звертає увагу, що спірна земельна ділянка, на якій розташоване належне відповідачу на праві власності нерухоме майно, є земельною ділянкою комунальної власності (площею 0,224 га, кадастровий номер 7310136300:05:004:0039, цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07)), відтак, при придбанні нерухомого майна до відповідача не перейшло право власності на таку земельну ділянку від попереднього власника, оскільки така не була у власності продавця нежитлових будівель.

Поряд з тим, Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі) має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Таким чином, положення глави 15, статей 120, 125 ЗК України, статті 1212 ЦК України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянкою, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст.1212 ЦК України.

Відтак, відповідач, як власник об`єкта нерухомого майна, у спірний період з 28 липня по 31 грудня 2023 року, користувався земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, за відсутності оформленого згідно з вимогами чинного законодавства права користування земельною ділянкою, не сплачуючи коштів за користування нею, тому є фактичним користувачем спірної земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок позивача власника земельної ділянки, зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, відтак, зобов`язаний повернути ці кошти власникові земельної ділянки на підставі положень ч.1 ст.1212 ЦК України.

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка є сформованою та їй присвоєно кадастровий номер 7310136300:05:004:0039, відтак, набула статусу об`єкта цивільних прав.

Так, відповідно до п.289.1, 289.2 ст.289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за певною формулою.

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж установлено положеннями підп.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України. Відповідного правового висновку дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.11.2021 у справі №635/4233/19.

Відповідно до ст.20 ЗУ «Про оцінку земель» за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з положеннями ч.3 ст.23 Закону України «Про оцінку земель» витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Так, результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Отже, технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до статті 20 Закону України «Про оцінку земель», є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки.

Так, у матеріалах справи міститься витяг №НВ-9927936312023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, сформований 13 вересня 2023 року, за даними якого, нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 7310136300:05:004:0039 становить 12 588 776,55 грн.

Як встановлено судом вище, відповідач не був та не є власником або постійним користувачем спірної земельної ділянки, відтак, не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, як це помилково стверджує в апеляційній скарзі, при цьому, єдиною формою здійснення відповідачем плати за землю є орендна плата.

Судом також встановлено, що рішенням Господарського суду Чернівецької області від 29 лютого 2024 року у справі №926/5232/23 з Товариства з обмеженою відповідальністю «Індастріал Проджект», як попереднього власника нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці комунальної власності, площею 0,224 га, кадастровий номер 7310136300:05:004:0039 по вул. Капеланській (вул. Нікітіна Павла старшого лейтенанта) 17-А у м. Чернівці, присуджено до стягнення на користь Чернівецької міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за землю за період з 08 вересня 2021 року по 27 липня 2023 року, оскільки ним не було укладено договір оренди земельної ділянки та фактично використовувалась земельна ділянка без правовстановлюючих документів.

Згідно з п.14.1.136 ст.14 ПК України орендна плата обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (п.5 ст.288 ПК України).

Щодо розміру відсоткової ставки орендної плати, суд першої інстанції правильно зазначив, що позивач був вправі розраховувати на отримання орендної плати в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що є мінімальним розміром відсоткової ставки, яка згідно категорії та цільового призначення спірної земельної ділянки, відповідає Положенню про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки у м. Чернівці, затвердженому рішенням Чернівецької міської ради від 23.10.2008 №715.

Разом з тим, судом встановлено, що згідно інформації, наданої Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області у листі вих.№24/01-08/1-2130 від 28.05.2024 на запит Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради, ТОВ «К.Д.П. Білдінг» та ТОВ «Редека» у період з 28.07.2023 по 26.10.2023 не сплачували земельний податок з юридичних осіб на земельну ділянку за адресою: м. Чернівці, вул. Капеланська, 17-А, площею 0,224 га, кадастровий номер 7310136300:05:004:0039, у зв`язку з чим, суд відхиляє твердження апелянта про сплату ним земельного податку.

Поряд з тим, відповідач не надав суду доказів сплати ним земельного порядку у спірний період.

Так, Департаментом урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради відповідно до Положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки у м. Чернівці, затвердженого рішенням Чернівецької міської ради від 23.10.2008 №715, зі змінами, проведено розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, згідно з яким недоотримана Чернівецькою міською радою сума орендної плати за фактичне користування відповідачем земельною ділянкою площею 0,2240 га, кадастровий номер 7310136300:05:004:0039, розташованою за адресою: м. Чернівці, вул. Капеланська, 17-А, за період з 28 липня по 31 грудня 2023 року становить 162 446,96 грн.

Перевіривши розрахунок позивача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що такий є правильним.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Враховуючи все наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 162 446,96 грн безпідставно збережених коштів з орендної плати за землю за період з 28 липня по 31 грудня 2023 року.

Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги відповідача без задоволення.

Доводи скаржника про скасування рішення суду першої інстанції є безпідставними.

Судовий збір за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.236, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,

постановив:

Рішення Господарського суду Чернівецької області від 24 липня 2024 року у справі №926/445/24 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «К.Д.П. Білдінг» без задоволення.

Матеріали справи №926/445/24 повернути до Господарського суду Чернівецької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Головуючий (суддя-доповідач)Якімець Г.Г.

Суддя Бойко С.М.

СуддяБонк Т.Б.