Постанова

від 04.11.2024 по справі 916/2867/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/2867/24м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №1

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів: Діброви Г.І.,

Колоколова С.І.,

секретар судового засідання Полінецька В.С.,

за участю представників учасників судового процесу:

від прокурора: Шафарчук О.В., за посвідченням;

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Гоценко Т.А., за ордером;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Трапеза

на ухвалу Господарського суду Одеської області про забезпечення позову

від 28 червня 2024 року (повний текст складено 28.06.2024)

у справі № 916/2867/24

за заявою: керівника Березівської окружної прокуратури, подану в інтересах держави в особі Знам`янської сільської ради Березівського району Одеської області

до: Товариства з обмеженою відповідальністю Трапеза

про усунення перешкод у володінні та користуванні земельною ділянкою шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва, припинення права володіння з одночасним закриттям розділу, -

суддя суду першої інстанції: Желєзна С.П.,

місце винесення ухвали: м. Одеса, проспект Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 04.11.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

У червні 2024 керівник Березівської окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Знам`янської сільської ради Березівського району Одеської області (далі також позивач, Знам`янська сільська рада) звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трапеза» (далі також відповідач, ТОВ «Трапеза», Підприємство), в якому просить:

- припинити володіння ТОВ «Трапеза» правом приватної власності на нерухоме майно: нежитлову будівлю, загальною площею 687,1 кв.м., яка розташована за адресою: вул. Шевченка, 1б, смт. Радісне, Іванівського району Одеської області з одночасним закриттям реєстраційного розділу об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 1929281251218;

- зобов`язати ТОВ «Трапеза» усунути перешкоди у володінні та користуванні земельною ділянкою територіальної громади Знам`янської сільської ради загальною площею 83,8 кв.м. за адресою: вул. Шевченка, 1б, смт. Радісне, Березівського (колишнього Іванівського) району Одеської області шляхом знесення самочинно реконструйованих приміщень будівлі на першому поверсі площею 83,8 кв.м., перебудови другого поверху площею 190,6 кв.м. та приведення самочинно реконструйованих приміщень нежитлової будівлі за адресою: вул. Шевченка, 1б, смт. Радісне, Березівського (колишнього Іванівського) району Одеської області у первісний стан до загальної площі 412,7 кв.м., відповідно до технічної документації станом на 2011 рік (на дату реєстрації ТОВ «Одеський крохмаль» права власності на целісний майновий комплекс «Червонознам`янський цукровий завод»).

В обґрунтування позовних вимог, прокурор посилається на те, що ТОВ «Трапеза» набуто у власність об`єкт нерухомого майна, який розташований на земельній ділянці комунальної власності, яка у власність або користування сільською радою не надавалась. При цьому, набуте відповідачем у власність нерухоме майно було створено шляхом виділу з об`єкту нерухомого майна цілісного майнового комплексу Червонознам`янський цукровий завод; відповідачем фактично змінено розміри частини об`єкту в спірній будівлі: збільшення площі її першого поверху за рахунок земельної ділянки комунальної власності, що не була відведена для цієї мети. Крім того відбулось здійснення прибудови другого поверху.

Разом із позовними вимогами прокурором було подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом заборони органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо нежитлової будівлі, загальною площею 687,1 кв.м, розташованої за адресою: с. Радісне, вул. Шевченка, 1б, Березівського (колишнього Іванівського) району Одеської області (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1929281251218).

В обґрунтування заяви про забезпечення позову прокурор посилається на те, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити, або взагалі зробити неможливим виконання рішення суду щодо приведення земельної ділянки до первісного стану шляхом знесення самочинно реконструйованого об`єкта будівництва, у разі задоволення позовних вимог, чим фактично буде нівельована функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів позивача. Зокрема, прокурор вказує на можливу перереєстрацію відповідачем права власності на спірний об`єкт на користь третіх осіб, що позбавить позивача виконати рішення суду (у разі позитивного висновку на користь позивача) та створить умови для необхідності звернення позивача до суду з іншими позовами.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.06.2024 у справі №916/2867/24 (суддя Желєзна С.П.) заяву керівника Березівської окружної прокуратури про забезпечення позову - задоволено. Заборонено органам, які здійснюють державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо нежитлової будівлі, загальною площею 687,1 кв. м, розташованої за адресою: с. Радісне, вул. Шевченка, 1б, Березівського (колишнього Іванівського) району Одеської області (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1929281251218).

У вказаній ухвалі суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність заявником обставин, які є підставою для задоволення вимог прокурора шляхом відповідної заборони, оскільки перереєстрація відповідачем права власності на об`єкт нерухомого майна на користь іншої особи, матиме наслідком неможливість виконання судового рішення по даній справі, у випадку задоволення позовних вимог прокурора. Водночас, місцевий господарський суд зазначив про існування взаємозв`язку між обраним прокурором заходом забезпечення позову та предметом спору.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю Трапеза звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.06.2024 року у справі № 916/2867/24 та прийняти нове рішення, яким зняти заборону органам, які здійснюють державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо нежитлової будівлі, загальною площею 687,1 кв. м, розташованої за адресою: с. Радісне, вул. Шевченка, 1б, Березівського (колишнього Іванівського) району Одеської області (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1929281251218).

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, ТОВ «Трапеза» вважає, що ухвала суду першої інстанції винесена з неповним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи.

Узагальнені довооди апеляційної скарги полягають у наступному.

- апелянт є добросовісним набувачем нежитлової будівлі, розташованої за адресою: Одеська область, Іванівський р-н, смт. Радісне, вул. Шевченка, 1-Б, загальною площею 687,1 кв.м (далі - Об`єкт), яка купувалась частинами (по ), про що свідчать Договори купівлі-продажу від 06.11.2019, зареєстровані в реєстрі за №№ 3733 та 3734, а також Витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №№ 187810754 від 06.11.2019 та 187812214 від 06.11.2019;

- спірна земельна ділянка, на якій розташоване зазначене нерухоме майно, як станом на час купівлі Об`єкту, так і досі не має кадастрового номеру; приватизована не була; державний Акт на цю земельну ділянку не видавався;

- 11.12.2019 Рішенням Знам`янської сільської ради надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди ТОВ «Трапеза» у довгострокову оренду терміном на 49 років для обслуговування Об`єкту;

- у зв`язку з установленням з початку 2020 року карантину (з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, що спричинило тимчасове зупинення роботи об`єктів загального користування незалежно від форми власності та підпорядкування) та подальшим введенням з 24.02.2022 на території України військового стану (у зв`язку з повномасштабним військовим вторгненням РФ на територію України), ТОВ «Трапеза» не мало можливості закінчити оформлення спірної земельної ділянки загальною площею 0,18 га, розташованої під Об`єктом;

- з 18.06.2024 ТОВ «Трапеза» продовжила оформлення зазначеної земельної ділянки шляхом звернення до КП «Одеський міський землевпорядний центр» з проханням здійснити наступні послуги: виготовлення топографо-геодезичної технічної документації; перерахування координат та вирахування площі земельної ділянки і контурів угідь для розробки проекту землеустрою; складання кадастрового плану земельної ділянки. Вказані послуги виконані 03.07.2024 (копії відповідних документів додаються);

- наразі перебуває у процесі наступний етап: розробка проекту землеустрою та погодження проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки (копії договорів додаються);

- ТОВ «Трапеза» прагне оформити договір оренди спірної земельної ділянки;

- ТОВ «Трапеза» не збирається відчужувати спірний Об`єкт, оскільки користується останнім: на зазначеному Об`єкті розташовані адміністрація заводу, їдальня, в якій харчуються співробітники підприємства, також розташована лабораторія, яка проводить необхідні дослідження;

- заборона органам, які здійснюють державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо спірної нежитлової будівлі (Об`єкту) не дасть можливості ТОВ «Трапеза» заключити та зареєструвати договір оренди землі і як результат територіальна громада Знам`янської сільської ради не зможе отримувати поповнення бюджету у якості орендної плати та податку на землю.

Детальніше доводи ТОВ Трапеза викладені в його апеляційній скарзі.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом від 08.07.2024, для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів: Богацької Н.С., Колоколова С.І.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Трапеза» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.06.2024 у справі № 916/2867/24 та призначено її розгляд на 25.09.2024 о 14:15 год.

Також вказаною ухвалою продовжено розгляд апеляційної скарги ТОВ Трапеза на розумний строк; встановлено позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

05.08.2024 від прокурора до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній не погоджується з її доводами та вимогами, просить залишити апеляційну скаргу ТОВ Трапеза» без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

По суті відзив на апеляційну скаргу є аналогічним заяві про вжиття заходів щодо забезпечення позову у даній справі.

У зв`язку із перебуванням з 25.09.2024 по 27.09.2024 у відпустці судді-члена колегії Богацької Н.С., розпорядженням керівника апарату суду від 24.09.2024 №405 призначено повторний автоматизований розподіл апеляційної скарги скаргу ТОВ Трапеза на ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.06.2024 у даній справі.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2024 для розгляду вищевказаної апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів: Діброви Г.І., Колоколова С.І.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 апеляційну скаргу ТОВ Трапеза на ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.06.2024 у справі №916/2867/24 прийнято до провадження зміненим складом суду.

Однак, судове засідання, призначене на 25.09.2024, не відбулось, у зв`язку із замінуванням будівлі суду, що підтверджується відповідним актом.

З 26.09.2024 по 09.10.2024 перебував у відпустці суддя- член колегії Колоколов С.І.

Тому, ухвалою суду апеляційної інстанції від 10.10.2024 учасників справи №916/2867/24 було повідомлено про те, що її розгляд відбудеться 30.10.2024 об 11:30 год.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 30.10.2024 було оголошено відкладення судового засідання на 04.11.2024 року о 09:50 год.

У судовому засіданні 04.11.2024 прокурор та представник відповідача підтримали свої позиції у даному спорі. Представник ТОВ «Трапеза» наполягав на задоволенні апеляційної скарги, представник прокуратури просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - залишити в силі.

Представник позивача - Знам`янської сільської ради у судове засідання не з`явився; про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Частиною 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, їх явка обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника позивача.

В судовому засіданні 04.11.2024 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Апеляційний суд зазначає, що з метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду апеляційної скарги, враховуючи обставини, пов`язані зі запровадженням в Україні воєнного стану, тривалі повітряні тривоги, відключення енергопостачання та інші чинники тощо; приймаючи до уваги навантаження суду, перебування членів судової колегії у відпустках і принцип незмінності складу суду, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, апеляційна скарга ТОВ «Трапеза» розглядається поза межами строку, встановленого статтею 273 Господарського процесуального кодексу України, але, у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, забезпечення можливості реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав та вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, заслухавши пояснення представників учасників справи, розглянувши матеріали оскарження ухвали суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду, дійшла наступних висновків.

Забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення, тобто, це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

За положеннями статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення (правова позиція викладена в постанові КГС ВС від 15.01.2020 у справі №915/1912/19).

Колегія суддів зазначає, що гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.11.2021 у справі №344/14718/20).

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 137 цього Кодексу, заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених статтею 136 Господарського процесуального кодексу України, а саме, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду; якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому, колегія суддів зазначає, що необхідно розрізняти види (способи) забезпечення позову, які можуть застосовуватись до позовів майнового характеру, а які - для забезпечення немайнових позовних вимог, тобто фактично заходи забезпечення позову можна поділити на майнові та немайнові. Майнові заходи забезпечення мають застосовуватись для забезпечення позовних вимог майнового характеру, тобто таких, де матеріальна позовна вимога виражена саме в грошовій формі в ціні позову в розумінні статті 163 Господарського процесуального кодексу України.

Метою застосування заходів забезпечення позову майнового характеру є обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача, на момент пред`явлення прозову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду.

Заходи забезпечення немайнового характеру спрямовані на покладення на відповідача чи інших осіб обов`язку вчинити активні дії чи утриматись від їх вчинення, не пов`язаних з передачею грошових сум чи майна.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 27 02 2024 у справі №916/4159/23.

Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою (судове рішення, у разі задоволення якого, не вимагається примусове виконання), то в такому випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, постановах Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 915/1912/19, від 11.02.2021 у справі №915/1185/20).

Крім того, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

Під час вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а також ймовірності ускладнення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №914/970/18, від 22.07.2019 у справі №914/120/19, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.

Враховуючи викладене, частина доводів апелянта, які наведені останнім в апеляційній скарзі та відносяться до обґрунтування позиції відповідача стосовно суті позовних вимог, судовою колегією не беруться до уваги.

Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового акту.

Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 17.12.2021 у справі №927/481/21.

Отже, апеляційний господарський суд враховує, що у даній справі позивач звернувся до суду з позовною вимогою немайнового характеру, а відтак, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

З огляду на матеріали справи вбачається, що постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції керувався тим, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до ускладнення виконання рішення суду, оскільки відповідач (власник майна) може бути зацікавленим у внесенні змін до запису про право власності на майно, передачі права власності на об`єкт іншим особам, а відтак, такі дії можуть мати наслідком порушення права особи на доступ до правосуддя в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи, що одною з вимог позивача є зобов`язання ТОВ «Трапеза» привести самочинно реконструйовані приміщення нежитлової будівлі за адресою: вул. Шевченка, 1б, смт. Радісне, Березівського (колишнього Іванівського) району Одеської області до попереднього стану до загальної площі 412,7 кв.м., відповідно до технічної документації станом на 2011 рік (на дату реєстрації ТОВ «Одеський крохмаль» права власності на целісний майновий комплекс «Червонознам`янський цукровий завод»), то у разі внесення змін до запису про право власності на спірний об`єкт нерухомого майна на користь третіх осіб (під час розгляду даної справи), в подальшому виконання рішення суду буде неможливим та не створіть будь-яких юридичних наслідків для сторін.

Таким чином, необхідність у забезпеченні позову викликана тим, щоб не допустити можливих подальших змін власника спірного об`єкту, враховуючи те, що незаконне вибуття земельної ділянки з володіння та користування власника - Знам`янської сільської ради відбулось у зв`язку із фактом здійснення самочинного збільшення площі спірного Об`єкта, який був відчужений на користь ТОВ Трапеза.

Поряд з викладеним судова колегія враховує, що у постанові від 29.06.2023 у справі №918/124/23 Верховний Суд, з посиланням на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кюблер проти Німеччини" (заява №32715/06), сформулював висновок, відповідно до якого метою заходу забезпечення позову є підтримання "status quo", поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору.

Разом з цим, у контексті наведеного колегія суддів звертає увагу, що при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, суду слід керуватися тим, що у випадку задоволення позову, судове рішення має бути реалізованим, позаяк це рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Рішення суду безумовно має бути виконаним і що його невиконання загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (надалі Суд) право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hor№sby v. Greece) від 19 березня 1997 року п. 40, Reports of Judgme№ts a№d Decisio№s 1997-II).

Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.

З урахуванням наведеного, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції щодо наявності законодавчо передбачених підстав для задоволення заяви прокурора про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо спірного нерухомого майна, до набрання сили судовим рішенням у даній справі.

Колегія суддів вважає, що апелянтом не наведено обставин, які б свідчили про те, що забезпечення позову призводить до дисбалансу прав сторін по справі, оскільки застосовані заходи жодним чином не впливають на право ТОВ «Трапеза» володіння та користування відповідним майном.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що вжиті місцевим господарським судом заходи забезпечення позову відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а тому, відсутні підстави для скасування оскарженої ухвали і задоволення апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи до уваги вищенаведені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала Господарського суду Одеської області від 28.06.2024 у справі №916/2867/24 відповідає загальним вимогам, встановленим Господарським процесуальним кодексом України, а тому правових підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Таким чином, Південно-західний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.06.2024 у справі №916/2867/24 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Трапеза без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати апелянту не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 255, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.06.2024 у справі №916/2867/24 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Матеріали справи №916/2867/24 повернути до Господарського суду Одеської області.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.

Повний текст постанови складений та підписаний 07.11.2024.

Головуючий суддяСавицький Я.Ф.

СуддяДіброва Г.І.

СуддяКолоколов С.І.