Постанова

від 06.11.2024 по справі 916/2180/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/2180/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В.,

при секретарі судового засідання: Колцун В.В.,

за участю представників:

від Товариства з обмеженою відповідальністю "МУЗЕЙ ІВАНА ФРАНКА" участі не брали,

від Фізичної особи-підприємця Мазур Юлії Петрівни участі не брали,

від приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва Віталія Олександровича участі не брали,

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Мазур Юлії Петрівни

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.09.2024, прийняту суддею Рогою Н.В., м. Одеса, повний текст складено 10.09.2024,

у справі №916/2180/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "МУЗЕЙ ІВАНА ФРАНКА"

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Мазур Юлії Петрівни

за участю: приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва Віталія Олександровича

про стягнення 1 075 481 грн

ВСТАНОВИВ:

У травні 2024 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "МУЗЕЙ ІВАНА ФРАНКА" звернулося з позовом до Фізичної особи-підприємця Мазур Юлії Петрівни, в якому просило стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість у сумі 1075481 грн.

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 22.05.2024 відкрито провадження у справі №916/2180/24.

20.06.2024 до суду першої інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю "МУЗЕЙ ІВАНА ФРАНКА" надійшла заява про забезпечення позову б/н від 20.06.2024 (вх.№2-1030/24 від 20.06.2024), в якій останнє просило вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ОСОБА_1 , як фізичній особі-підприємцю та як фізичній особі, що знаходяться на всіх відкритих рахунках та на тих, які будуть відкриті після винесення ухвали, у всіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, де б вони не знаходились, та на все рухоме і нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 , із внесенням в державні реєстри, в межах заявлених позовних вимог в сумі 1075481 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.06.2024 у справі №916/2180/24 частково задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МУЗЕЙ ІВАНА ФРАНКА" про забезпечення позову б/н від 20.06.2024 (вх.№2-1030/24 від 20.06.2024); вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ОСОБА_1 , як фізичній особі-підприємцю та як фізичній особі, що знаходяться на всіх відкритих рахунках та на тих, які будуть відкриті після винесення ухвали, у всіх банківських або інших фінансово-кредитних установах в межах ціни позову у розмірі 1075481 грн; у задоволенні решти заяви відмовлено.

14.08.2024 до місцевого господарського суду від Фізичної особи-підприємця Мазур Юлії Петрівни надійшла скарга на дії (бездіяльність) приватного виконавця б/н від 12.08.2024 (вх.№2-1313/24 від 14.08.2024), в якій остання просила зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва Віталія Олександровича зняти арешт з грошових коштів, які надходять як пенсія ОСОБА_1 на карту № НОМЕР_1 , рахунок № НОМЕР_2 , IBAN НОМЕР_3 , відкритий в Акціонерному товаристві "Комерційний банк "Приватбанк".

В обґрунтування даної скарги Фізична особа-підприємець Мазур Юлія Петрівна посилалася на те, що під час виконання ухвали про вжиття заходів забезпечення позову арешт не може бути накладений на кошти, які становлять пенсію боржниці, у зв`язку з чим бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва Віталія Олександровича щодо не зняття відповідного арешту після отримання ним інформації про призначення належного відповідачці банківського рахунку НОМЕР_3 , відкритого в Акціонерному товаристві "Комерційний банк "Приватбанк", для надходження пенсії та соціальної допомоги, є протиправною.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.09.2024 у справі №916/2180/24 (суддя Рога Н.В.) у задоволенні скарги Фізичної особи-підприємця Мазур Юлії Петрівни б/н від 12.08.2024 (вх.№2-1313/24 від 14.08.2024) відмовлено повністю.

Вказана ухвала мотивована тим, що належний відповідачці банківський рахунок НОМЕР_3 , відкритий в Акціонерному товаристві "Комерційний банк "Приватбанк", не є рахунком, що має спеціальний режим використання, і наявні у матеріалах справи банківські виписки свідчать про те, що на даний поточний рахунок, крім пенсії, надходять інші грошові кошти, у зв`язку з чим приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Цинєв Віталій Олександрович не мав правових підстав для зняття арешту з коштів на цьому рахунку.

Не погодившись з постановленою ухвалою, Фізична особа-підприємець Мазур Юлія Петрівна звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.09.2024 у справі №916/2180/24 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити скаргу б/н від 12.08.2024 (вх.№2-1313/24 від 14.08.2024).

Зокрема, в апеляційній скарзі скаржниця наголошує на тому, що, з огляду на наявність документального підтвердження тієї обставини, що належний відповідачці банківський рахунок НОМЕР_3 , відкритий в Акціонерному товаристві "Комерційний банк "Приватбанк", має спеціальний режим використання у зв`язку з надходженням на нього грошових коштів у вигляді пенсії, беручи до увагу встановлену чинним законодавством заборону звернення стягнення на пенсію на час воєнного стану, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Цинєв Віталій Олександрович протиправно не зняв арешт з грошових коштів, які надходять на вказаний рахунок як пенсія.

У відзиві на апеляційну скаргу б/н від 14.10.2024 (вх.№3582/24/Д1 від 14.10.2024) приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Цинєв Віталій Олександрович, посилаючись на її необґрунтованість, просить апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Мазур Юлії Петрівни залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.09.2024 у справі №916/2180/24 без змін. Зокрема, виконавець зауважує на безпідставності доводів скаржниці щодо заборони звернення стягнення на пенсію на час воєнного стану, оскільки відповідна постанова про звернення стягнення на майно в межах виконавчого провадження з виконання ухвали про забезпечення позову у даній справі не виносилася, натомість було прийнято лише постанову про арешт коштів боржниці. Крім того, виконавець зазначає про проведення ним виконавчих дій відповідно до змісту виконавчого документа, а також про те, що згідно з інформацією, наданою на його запит Акціонерним товариством "Комерційний банк "Приватбанк", рахунок відповідачки НОМЕР_3 не має спеціального режиму використання.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В. від 07.10.2024 у справі №916/2180/24 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження; встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 22.10.2024.

В подальшому ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.10.2024 призначено справу №916/2180/24 до розгляду на 06.11.2024 о 10:30.

У судовому засіданні 06.11.2024 представники учасників процесу участі не брали, хоча був належним чином сповіщені про дату, час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами оскарження ухвали (а.с.129-131).

09.10.2024 до суду апеляційної інстанції надійшла заява приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва Віталія Олександровича б/н від 09.10.2024 (вх.№3790/24 від 09.10.2024) про закриття провадження за скаргою Фізичної особи-підприємця Мазур Юлії Петрівни на дії/бездіяльність приватного виконавця.

Протокольною ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 у справі №916/2180/24 відмовлено у задоволенні вищенаведеної заяви з огляду на те, що приписами Господарського процесуального кодексу України не передбачено можливості закриття провадження з викладених заявником підстав, до того ж закриття провадження у даній справі на підставі ухвали, постановленої вже після прийняття оскаржуваної ухвали, не спростовує необхідності перевірки законності та обґрунтованості висновку суду першої інстанції про відмову у задоволенні скарги на дії (бездіяльність) приватного виконавця, тим більше, що оскаржувана ухвала, як об`єкт апеляційного оскарження, залишилась чинною.

Товариство з обмеженою відповідальністю "МУЗЕЙ ІВАНА ФРАНКА" своїм правом згідно з частиною першою статті 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалося, відзив на апеляційну скаргу не надало, що в силу частини третьої статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Одеської області норм права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як зазначалося вище, ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.06.2024 у справі №916/2180/24 частково задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МУЗЕЙ ІВАНА ФРАНКА" про забезпечення позову б/н від 20.06.2024 (вх.№2-1030/24 від 20.06.2024); вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ОСОБА_1 , як фізичній особі-підприємцю та як фізичній особі, що знаходяться на всіх відкритих рахунках та на тих, які будуть відкриті після винесення ухвали, у всіх банківських або інших фінансово-кредитних установах в межах ціни позову у розмірі 1075481 грн; у задоволенні решти заяви відмовлено.

Постановами приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва Віталія Олександровича про арешт коштів боржника від 27.06.2024, прийнятими у межах виконавчого провадження №75406796, накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні кошти на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 1075481 грн.

19.07.2024 Фізична особа-підприємець Мазур Юлія Петрівна звернулася до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва Віталія Олександровича з заявою про зняття у межах виконавчого провадження №75406796 арешту з грошових коштів, що надходять як пенсія боржниці на рахунок НОМЕР_3 , відкритий в Акціонерному товаристві "Приватбанк". До вказаної заяви в якості додатків було долучено, зокрема, копії адресованої до УПСЗН у Малиновському районі м. Одеси заяви ОСОБА_1 про виплату пенсії або грошової допомоги від 05.05.2022 та виписок Акціонерного товариства "Приватбанк" по рахунку НОМЕР_3 , відкритому для ОСОБА_1 .

За результатами опрацювання вищенаведеного звернення приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Цинєв Віталій Олександрович надав відповідь №7109 від 01.08.2024 про відмову у знятті арешту з коштів, які знаходяться на рахунку НОМЕР_3 , у зв`язку з відсутністю законних підстав для цього.

В подальшому приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Цинєв Віталій Олександрович звернувся до Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" з вимогами №7418 від 14.08.2024 та №7649 від 16.08.2024, в якій просив надати інформацію/довідку чи є рахунок НОМЕР_3 в Акціонерному товаристві "Комерційний банк "Приватбанк" рахунком зі спеціальним режимом використання та чи можуть надходити на рахунок НОМЕР_3 в Акціонерному товаристві "Комерційний банк "Приватбанк" виключно кошти пенсії та соціальні виплати і чи можуть надходити інші платежі, а також надати повну інформацію щодо руху коштів по рахунку НОМЕР_3 в Акціонерному товаристві "Комерційний банк "Приватбанк", починаючи з 01.01.2024 і по 16.08.2024 або по дату відповіді на вимоги.

У відповідь на зазначені вимоги Акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" надіслало на адресу приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва Віталія Олександровича довідки №20.1.0.0.0/7-240815/64204 від 23.08.2024, №20.1.0.0.0/7-240819/78533 від 26.08.2024 та №20.1.0.0.0/7-240819/678534 від 26.08.2024 щодо запитуваної інформації, в яких повідомило, що на рахунок UA433052990000026201730719980 можуть зараховуватися будь-які платежі/перекази; цей рахунок не є рахунком зі спеціальним режимом використання; він відкритий для зарахування пенсії і також може використовуватись для надходження інших платежів. Крім того, до вказаних довідок додано інформацію про рух коштів (виписки) по рахунку НОМЕР_3 за період з 01.01.2024 по 16.08.2024.

Відмовляючи у задоволенні скарги Фізичної особи-підприємця Мазур Юлії Петрівни на дії (бездіяльність) приватного виконавця б/н від 12.08.2024 (вх.№2-1313/24 від 14.08.2024), суд першої інстанції виходив з того, що належний відповідачці банківський рахунок НОМЕР_3 , відкритий в Акціонерному товаристві "Комерційний банк "Приватбанк", не є рахунком, що має спеціальний режим використання, тим більше, що наявні у матеріалах справи банківські виписки свідчать про те, що на даний поточний рахунок, крім пенсії, надходять інші грошові кошти.

Колегія суддів Південно-західний апеляційний господарський суд погоджується з висновком Господарського суду Одеської області про відмову у задоволення скарги Фізичної особи-підприємця Мазур Юлії Петрівни на дії (бездіяльність) приватного виконавця б/н від 12.08.2024 (вх.№2-1313/24 від 14.08.2024) з огляду на наступне.

Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову у судовому процесі.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За правилами цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Отже, забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до частини другої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частиною першою статті 18 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

В силу частину першої статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Положеннями статті 19 Конституції України унормовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей

За умовами статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до пункту 1 частини другої статті 8 Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом (абзац 2 частини другої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Згідно з абзацом другим частини другої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.

Пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Таким чином, з наведених норм права вбачається, що судове рішення є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону України "Про виконавче провадження" встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

Виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження".

Крім того, в силу частини четвертої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

При цьому передбачене абзацом 2 частини другої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" зобов`язання виконавця зняти арешт на підставі повідомлення банку не виключає зняття такого арешту на підставі повідомлення боржника, та за наслідками здійснення контролю за правильністю стягнення на підставі наданих звітів про стягнення, оскільки відповідно до підпункту 1 частини четвертої статті 59 цього Закону підставами для зняття виконавцем арешту з майна боржника або його частини є отримання ним документального підтвердження, що звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом.

Для боржника надання вищевказаних підтверджуючих документів є процесуальною можливістю відновити свої права, порушені у зв`язку накладенням незаконного арешту, а для виконавця зняття такого арешту є здійсненням повноважень для усунення спричинених негативних наслідків. Однак, це не виключає зобов`язання банку при виконанні приписів державного та/або приватного виконавця окремо від боржника повідомити виконавця про неможливість накладення арешту на грошові кошти боржника у зв`язку з забороною встановленою законом.

Отже, у випадку, коли на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника-фізичної особи, що знаходяться на рахунку боржника та є пенсією боржника, виконавцю не вдалось виявити правову природу (статус) цих грошових коштів, як коштів, на які накладення арешту заборонено законом, то арешт на такі грошові кошти підлягає зняттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього та/або за результатами перевірки зазначених звітів.

Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.04.2022 у справі №756/8815/20.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи довідок Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк", наданих у відповідь на вимогу приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва Віталія Олександровича, на рахунок боржниці НОМЕР_3 можуть зараховуватись будь-які платежі/перекази, при цьому він не є рахунком зі спеціальним режимом використання і може використовуватись для надходження інших платежів, крім пенсії. Крім того, надходження низки інших платежів, крім пенсії, на вказаний рахунок боржниці за період з 01.01.2024 по 16.08.2024 підтверджується відповідною банківською випискою по рахунку НОМЕР_3 .

Колегією суддів також враховується, що відповідно до наданої скаржницею заяви про виплату пенсії або грошової допомоги, поданої до УПСЗН у Малиновському районі м. Одеси, ОСОБА_1 просила нараховані їй суми пенсії (грошової допомоги) перераховувати на її поточний рахунок НОМЕР_3 , який відкритий в Акціонерному товаристві "Комерційний банк "Приватбанк".

Накладаючи арешт на грошові кошти боржниці, приватний виконавець у відповідних постановах про арешт коштів зазначив, що арешт накладається на грошові кошти, які належать боржниці, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. Відтак під час винесення зазначених постанов приватним виконавцем не було порушено вимоги Закону України "Про виконавче провадження", частиною третьою статті 52 якого встановлено, що саме на банк покладено обов`язок перевірити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду міститься в постанові від 28.12.2022 у справі №183/4809/19.

Суд апеляційної інстанції вбачає, що Акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк", на яке положеннями статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" покладений обов`язок визначати статус рахунка та можливість накладення арешту на кошти на ньому, виконало постанови приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва Віталія Олександровича від 27.06.2024, прийняті у виконавчому провадження №75406796, про накладення арешту на кошти боржника, зокрема, на рахунок НОМЕР_3 , тобто сама банківська установа також не визнала вказаний рахунок та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт.

Отже, апеляційний господарський суд зазначає, що відкритий Фізичною особою-підприємцем Мазур Юлією Петрівною в Акціонерному товаристві "Комерційний банк "Приватбанк" рахунок UA433052990000026201730719980, на кошти на якому приватним виконавцем був накладений арешт, є поточним рахунком боржниці, що використовується для зберігання грошей та здійснення різних розрахунково-касових операцій боржниці, у тому числі, але не виключно для отримання пенсії, оскільки на цей рахунок зараховуються та зберігаються не тільки пенсія, а й інші кошти скаржниці.

Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 01.06.2022 у справі №760/18128/20 та від 18.05.2022 у справі №910/21454/17, в яких суд касаційної інстанції наголосив на відсутності правових підстав для зняття арешту з коштів на поточному рахунку боржника, який використовується для зберігання грошей та здійснення різних розрахунково-касових операцій, а не тільки для зберігання коштів, звернення стягнення на які заборонено законом.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про недоведеність Фізичною особою-підприємцем Мазур Юлією Петрівною того факту, що належний їй банківський рахунок НОМЕР_3 , відкритий в Акціонерному товаристві "Комерційний банк "Приватбанк", є рахунком зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено чинним законодавством.

Крім того, з наданої боржницею виписки Акціонерного товариства "Приватбанк" по рахунку НОМЕР_3 , відкритому для ОСОБА_1 , вбачається, що у період з лютого місяця 2023 року по червень 2024 року розмір пенсії, яка надходила на цей рахунок, неодноразово змінювався.

Між тим, звертаючись до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва Віталія Олександровича з заявою про зняття у межах виконавчого провадження №75406796 арешту з грошових коштів, що надходять як пенсія боржниці на рахунок НОМЕР_3 , відкритий в Акціонерному товаристві "Приватбанк", Фізична особа-підприємець Мазур Юлією Петрівною не вказала з якої саме суми коштів вона просить зняти арешт, а тому зазначена заява правомірно було відхилена приватним виконавцем, що є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні скарги Фізичної особи-підприємця Мазур Юлії Петрівни на дії (бездіяльність) приватного виконавця б/н від 12.08.2024 (вх.№2-1313/24 від 14.08.2024).

Саме така правова позиція щодо правомірності відмови у задоволенні заяви боржника про зняття арешту з грошових коштів у разі відсутності конкретизації суми коштів, з яких заявник просить зняти арешт, викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №905/361/19 (пункт 7.23).

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги законність накладення приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Цинєвим Віталієм Олександровичем арешту на кошти боржниці, розміщені на рахунку UA433052990000026201730719980, та правомірність подальшої відмови даного приватного виконавця у знятті даного арешту, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про правомірність відмови у задоволенні скарги Фізичної особи-підприємця Мазур Юлії Петрівни на дії (бездіяльність) приватного виконавця б/н від 12.08.2024 (вх.№2-1313/24 від 14.08.2024).

Посилання апелянта на встановлену чинним законодавством заборону звернення стягнення на пенсію на час воєнного стану колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки зміст припису, викладеного у пункті 102 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження", свідчить про те, що цей Закон не встановлював додаткових заборон чи обмежень на вчинення виконавцем дій з накладення арешту на кошти боржника-фізичної особи на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, натомість у розумінні приписів цього розділу під зверненням стягнення мається на увазі саме списання (відрахування) коштів, що становлять заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, а не накладення на них арешту (постанова Верховного Суду від 26.09.2024 у справі №338/1549/21).

З огляду на викладене та враховуючи те, що доводи скаржниці стосовно порушення Господарським судом Одеської області норм права при прийнятті оскаржуваної ухвали від 05.09.2024 у справі №916/2180/24 не знайшли свого підтвердження, підстав для скасування зазначеного судового акта колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 232, 233, 236, 240, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну Фізичної особи-підприємця Мазур Юлії Петрівни залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.09.2024 у справі №916/2180/24 без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 07.11.2024.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя К.В. Богатир

Суддя Л.В. Поліщук