Ухвала

від 06.11.2024 по справі 910/116/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"06" листопада 2024 р. Справа№ 910/116/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

секретар судового засідання - Чечотка В.Д.

за участю представників сторін:

від позивача: Медведський В.В.

від відповідача: не з`явився

розглянувши заву Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецімідж"

про ухвалення додаткового рішення

за апеляційною скаргою Національної поліції України

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2024 (повний текст складено 16.08.2024)

у справі №910/116/24 (суддя Мандичев Д.В.)

за позовом Національної поліції України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецімідж"

про стягнення 623 972,80 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.08.2024 у справі №910/116/24 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецімідж" на користь Національної поліції України 121 572,16 грн, 65 619,84 грн процентів за користування чужими грошовими коштами, та витрати по сплаті судового збору в розмірі 9 359,60 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Національна поліція України подала апеляційну скаргу, у якій просила скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12 серпня 2024 року у справі № 910/116/24 в частині відмови у задоволенні позовних вимог Національної поліції України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецімідж" про стягнення з останнього 283 668,38 грн пені та 153 112,96 грн процентів за користування коштами попередньої оплати, і ухвалити в цій частині нове рішення, а саме задовольнити позовні вимоги Національної поліції України повністю та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецімідж" на користь Національної поліції України додатково 283 668,38 грн пені та 153 112,96 грн процентів за користування коштами попередньої оплати. Стягнути з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір за подачу апеляційної скарги.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 у справі №910/116/24 апеляційну скаргу Національної поліції України на рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2024 у справі №910/116/24 залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2024 у справі №910/116/24 залишено без змін.

25.10.2024 (судом отримано 28.10.2024) через електронний суд від Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецімідж" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №910/116/24, у даній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецімідж" просило суд визнати поважними причини неподання доказів щодо витрат на правничу допомогу (акт підписано 22.10.2024 після розгляду апеляційної скарги, адже не було відомо чи буде розглянута скарга 21.10.2024 чи не буде оголошено перерву, а до цього 03.10.2024 розгляд не відбувся) і поновити цей строк; ухвалити додаткове рішення у справі №910/116/24 про стягнення з Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40108578) витрати на професійну правничу допомогу адвоката на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецімідж" (код ЄДРПОУ 35842316) в розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецімідж" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/116/24 призначено до розгляду на 06.11.2024.

31.10.2024 позивачем через систему «Електронний суд» було подано заперечення на заяву, у якому позивач просив суд відмовити у задоволенні вказаної заяви відповідача.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецімідж" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/116/24, колегія суддів дійшла висновку про залишення заяви без розгляду з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Апеляційним господарським судом встановлено, що під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції відповідачем не заявлялось про намір стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Так до закінчення судових дебатів представник відповідача не заявляв усних клопотань про покладення на відповідача судових витрат, що підтверджується звукозаписом судового засідання.

Відзив на апеляційну скаргу не містить ані попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс чи які очікує понести у зв`язку із розглядом справи у суді апеляційної скарги, ані вимогу про стягнення судових витрат.

Із заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката доказів вбачається, що 14.07.2022 між адвокатом Кузнецовим І.С. та ТОВ «Спецімідж» укладено договір б/ н про надання правової допомоги, відповідно до умов якого адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Клієнт зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки, обумовлені Сторонами. Згідно до п.4.2 договору, сума наданої правової допомоги і послуг погоджується Сторонами шляхом укладення письмових додаткових угод або без їх укладення за домовленістю. 05.09.2024 між адвокатом та клієнтом до вищевказаного договору підписано розрахунок вартості наданих послуг з правничої допомоги, яким узгоджено, що вартість наданої правничої допомоги Адвоката у справі №910/116/24 в межах розгляду в суді апеляційної інстанції (Північному апеляційному господарському суді) здійснюється у фіксованому розмірі 4000грн. 05.09.2024 між адвокатом та клієнтом до вищевказаного договору підписано Додаткову угоду б/н, якою також узгоджено, що оплата наданої правничої допомоги Адвоката у справі №910/116/24 в межах розгляду в суді апеляційної інстанції (Північному апеляційному господарському суді) здійснюється у фіксованому розмірі 4000грн. протягом 30 календарних днів з дати отримання або стягнення з відповідача присудженої правничої допомоги у цій справі в суді апеляційної інстанції, та підлягає перерахуванню Клієнтом на рахунки Адвоката.

Тобто до прийняття постанови апеляційним господарським судом у даній справі відповідач достеменно знав про очікувані витрати на послуги адвоката та мав право відповідно до приписів ч. 8 ст. 129 ГПК України зробити відповідну заяву, проте зазначеного відповідачем у встановленому законом порядку здійснено не було.

Колегія суддів відзначає, що положеннями частини першою статті 221 ГПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина перша). Така норма кореспондується з частиною восьмою статті 129 ГПК України, якою визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Судова колегія вважає за необхідне відзначити, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 08 жовтня 2024 року у справі № 907/715/20 наголосив, що право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов'язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (постанова Верховного Суду від 19.07.2021 у справі № 910/16803/19). Процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (постанови Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 921/221/21 та від 31.05.2022 у справі № 917/304/21).

Колегія суддів відзначає, що заявляючи клопотання про визнання поважними причини неподання доказів щодо витрат на правничу допомогу (акт підписано 22.10.2024 після розгляду апеляційної скарги, адже не було відомо чи буде розглянута скарга 21.10.2024 чи не буде оголошено перерву, а до цього 03.10.2024 розгляд не відбувся) і поновлення цього строку, відповідач не враховує те, що ним взагалі, до закінчення судових дебатів, не було подано суду приблизного розрахунку суми судових витрат, які він поніс або очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

Колегія відзначає, що відповідачем не заявлялось про намір стягнення витрат на професійну правничу допомогу. По такий намір відповідач заявив лише у заяві про ухвалення додаткового рішення, поданій 25.10.2024 разом із клопотанням про визнання поважними причини неподання доказів щодо витрат на правничу допомогу.

Проте, нормами чинного ГПК передбачено можливість подання відповідних доказів або клопотань про поновлення строку на їх подання лише після подання заяви, у якій сторона зобов`язана заявити про очікувані судові витрати та зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача визнати поважними причини неподання доказів щодо витрат на правничу допомогу та відмову у задоволенні вказаного клопотання.

Отже, відповідач у встановлений процесуальним законом строк - до закінчення судових дебатів, не заявив про понесені витрати або намір їх понести.

Відповідно до ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Колегія суддів наголошує, що зважаючи на положення частини восьмої статті 129 ГПК України, Верховний Суд у своїх судових рішеннях дотримується позиції, що відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється за наявності відповідної заяви (клопотання) сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, а в суді касаційної інстанції - до прийняття постанови у справі (постанова КГС ВС від 22.03.2018 у справі № 910/9111/17).

Відповідно, якщо учасник справи до закінчення судових дебатів не заявив клопотання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, суд не має підстав для розгляду питання про розподіл здійснених учасником витрат на професійну правничу допомогу (постанова КГС ВС від 14.01.2019 у справі № 927/26/18).

За таких обставин, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецімідж" про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст. ст. 126, 129, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецімідж" про визнання поважними причини неподання доказів щодо витрат на правничу допомогу.

2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецімідж" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/116/24 залишити без розгляду.

3. Справу №910/116/24 повернути Господарському суду міста Києва.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран