Постанова

від 21.10.2024 по справі 910/17085/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2024 р. Справа№ 910/17085/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Кропивної Л.В.

Руденко М.А.

при секретарі судового засідання Рижій А.В.,

за участю представників:

від позивача - представник не прибув,

від відповідача - Пасечник Ю.А.,

від третьої особи - представник не прибув,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 29.02.2024 у справі №910/17085/23 (суддя Полякова К.В., повний текст складено: 19.03.2024 року) за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Райффайзен Банк", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-ремонтне підприємство "Таргет" про визнання припиненим договору поруки.

Встановив наступне.

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" про визнання таким, що припинив свою дію договір поруки від 26.07.2021 №015/1800/1107847/П, укладений між Акціонерним Товариством "Райффайзен Банк" та ОСОБА_1 у забезпечення виконання договору овердрафту від 26.07.2021 № 015/1800/1107847, укладеного між Акціонерним Товариством "Райффайзен Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-ремонтне підприємство "Таргет".

Так, позивач визначає наступні підстави припинення поруки:

наявність судового рішення (рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 06.06.2023 у третейській справі №302/23) про задоволення вимог кредитора;

зміна відповідачем строку виконання основного зобов`язання шляхом пред`явлення вимоги до поручителя 15.02.2023, у зв`язку з чим строк для пред`явлення позовних вимог до поручителя сплив 15.09.2023 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.02.2024 у справі №910/17085/23 у задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи вказане рішення місцевий господарський суд виходив з відсутності підстав для визнання поруки припиненою.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована аналогічними доводами, що й позовна заява.

Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Апелянт (позивач) правом на участь представника у даному судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином; про що свідчить довідка про доставку електронного документу в електронний кабінет вказаної особи.

Третя особа також не скористалася правом на участь представника у даному судовому засіданні, кореспонденція суду направлена на адресу Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-ремонтне підприємство "Таргет" повернулася з відміткою органу поштового зв`язку про відсутність адресата за вказаною адресою.

Відповідно до частин 3, 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Враховуючи належне повідомлення вказаних осіб, а також з урахуванням того, що неявка їх представників в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, вона розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

26.07.2021 між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-ремонтне підприємство "Таргет" (позичальник) укладено договір про надання овердрафту №015/1800/1107847.

Із метою забезпечення виконання зобов`язань за Договором про надання овердрафту від 26.07.2021 № 015/1800/1107847 між АТ "Райффайзен Банк" (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) укладено Договір поруки № 015/1800/1107847/П (надалі - договір поруки), відповідно до умов якого поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов`язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов основного договору. Порукою за цим договором забезпечується виконання забезпечених зобов`язань у повному обсязі, включаючи, але не обмежуючись, сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків та сплату нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України сум тощо.

Відповідно до умов п. 2.1. договору поруки у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Позичальником всіх або окремих забезпечених зобов`язань, Поручитель та Позичальник відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Згідно з умовами п. 2.2. договору поруки Поручитель зобов`язався здійснити виконання забезпечених зобов`язань протягом 10 (десяти) календарних днів з дати відправлення Кредитором відповідної вимоги та в обсязі, зазначеному в такій вимозі.

Відповідно до п. 3.1.2 договору поруки Поручитель засвідчив та гарантував, що належним чином та в повному обсязі ознайомлений із положеннями Кредитного договору та договорів, що забезпечують його виконання, цілком розуміє їх зміст і будь-яке посилання в тексті цього Договору на Кредитний договір чи окремі його положення застосовуються рівною мірою до виконання прав і обов`язків сторін за цим Договором.

До всіх інших правовідносин, окрім пов`язаних із укладенням договору (із додатковими угодами) та визнання його недійсним, застосовується строк позовної давності тривалістю в п`ять років.

У пункті 6.1 договору поруки встановлено, цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печаткою Кредитора.

У матеріалах справи наявна вимога від 15.02.2023 № 114/5-К-286535, №114/5-К-286536 до поручителя ОСОБА_1 про термінове дострокове виконання грошових зобов`язань за кредитним договором № 015/1800/1107847, борг за яким станом на 13.02.2023 складає 506765,05 грн.

Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 06.06.2023 позов Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-ремонтне підприємство "Таргет" та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено повністю, стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-ремонтне підприємство "Таргет" (код ЄДРПОУ 36989273) та ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (код ЄДРПОУ 14305909) заборгованість за договором про надання овердрафту від 26.07.2021 №015/1800/1107847 у сумі 508 181 (п`ятсот вісім тисяч сто вісімдесят один) грн. 31 коп.; стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-ремонтне підприємство "Таргет" (код ЄДРПОУ 36989273) та ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (код ЄДРПОУ 14305909) третейський збір у сумі 5 481 (п`ять тисяч чотириста вісімдесят одна) грн. 81 коп., по 2 740 (дві тисячі сімсот сорок) грн.. 90 коп. з кожного.

22.08.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява від Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 06.06.2023 у справі 302/23.

17.09.2023 ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду із заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 06.06.2023 у третейській справі № 302/23 в частині солідарного стягнення боргу та третейського збору з поручителя ОСОБА_1 . У заяві відповідач заявив клопотання про розгляд заяви разом із заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду, яка подана раніше Акціонерним товариством "Райффайзен Банк" та перебуває на розгляді Північного апеляційного господарського суду (суддя Доманська М.Л.) у справі № 873/415/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2023 об`єднано в одне провадження заяву ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 06.06.2023 у третейській справі №302/23 (господарська справа №873/497/23) та заяву Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 06.06.2023 у справі №302/23 (господарська справа №873/415/23). Вирішено розглядати вказані заяви спільно, з присвоєнням єдиного номеру справи 873/415/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2023 (з урахуванням ухвали від 15.11.2023 про виправлення описки) у справі № 873/415/23 задоволено заяву ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 06.06.2023 у третейській справі №302/23 в частині солідарного стягнення боргу та третейського збору з поручителя. Рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно - фінансового бізнесу" від 06.06.2023 по справі №302/23 за позовною заявою Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-ремонтне підприємство "Таргет" та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості скасовано в частині солідарного стягнення боргу та третейського збору з поручителя. В іншій частині рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 06.06.2023 по справі № 302/23 залишено без змін. Відмовлено в задоволенні клопотання АТ "Райффайзен Банк" в частині видачі виконавчого документа в одному екземплярі. Заяву АТ "Райффайзен Банк" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 06.06.2023 по справі № 302/23 задоволено частково. Вирішено після набрання даною ухвалою законної сили видати накази на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 06.06.2023 по справі №302/23, у задоволенні решти заяви АТ "Райффайзен Банк" про видачу наказу відмовлено.

Предметом даного позову є вимога позивача про визнання припиненним договору поруки від 26.07.2021 № 015/1800/1107847/П.

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 22.09.2022 у справі № 462/5368/16-ц, якщо особа звернулася до суду з вимогою про визнання договору поруки припиненим, хоча мета, яку вона переслідує, підстави позову, надані докази вказують, що ця особа, захищаючи інтерес, спрямований на усунення юридичної невизначеності у відносинах із кредитором, прагне визнати припиненою саме поруку, а не відповідний договір, то неточне формулювання позовної вимоги згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") не перешкоджає суду за наявності для цього підстав визнати припиненою поруку (вказане узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, сформульованим у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №490/5224/14-ц).

Згідно із частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися порукою (частина перша статті 546 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Частиною четвертою статті 559 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Позивач однією із підстав припинення поруки визначає наявність судового рішення (рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 06.06.2023 у третейській справі №302/23) про задоволення вимог кредитора.

Стосовно вказаного, слід зазначити наступне.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц відступила від висновку, сформульованого в постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), згідно з яким наявність рішення суду про стягнення кредитної заборгованості саме по собі свідчить про закінчення строку дії договору; на правовідносини, які виникають після ухвалення рішення про стягнення заборгованості, порука не поширюється, якщо інше не встановлене договором поруки. Велика Палата Верховного Суду вказала, що наявність рішення суду про стягнення кредитної заборгованості свідчить, що суд дійшов висновку про те, що строк виконання зобов`язання настав, причому саме за тією вимогою, яку задоволено судом, та встановив наявність обов`язку відповідача (відповідачів) сплатити заборгованість.

Рішення суду про стягнення заборгованості, у тому числі з поручителя, не змінює змісту у відповідного правовідношення - характер та обсяг прав і обов`язків сторін залишаються незмінними, додається лише ознака безпосередньої можливості примусового виконання. До моменту здійснення такого виконання або до припинення зобов`язання після ухвалення судового рішення з інших підстав (наприклад, унаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог) відповідне зобов`язання продовжує існувати.

Отже, саме по собі набрання законної сили рішенням суду про стягнення з боржника або поручителя заборгованості за кредитним договором не змінює та не припиняє ані кредитного договору, ані відповідного договору поруки, доки не виникне договірна чи законна підстава для такого припинення.

Матеріали даної справи не містять доказів погашення заборгованості за договором про надання овердрафту від 26.07.2021 № 015/1800/1107847, що стягнута з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-ремонтне підприємство "Таргет" рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 06.06.2023 у третейській справі №302/23, частково скасованим ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2023 у справі № 873/415/23 у частині стягнення боргу з поручителя ОСОБА_1 .

Відтак, за відсутності доказів сплати заборгованості кредитної заборгованості або припинення грошового зобов`язання за іншою законною підставою, саме по собі рішення суду не є правовою підставою для припинення поруки.

Окрім наведеного, колегією суддів враховується наступне.

Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 508 181,31 грн., з яких 447 175,32 грн. - заборгованість за договором про надання Овердрафту № 015/1800/1107847 від 26.07.2021 р., 61 005,99 грн. - заборгованість за відсотками.

Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-ремонтне підприємство "Таргет" було укладено договір про надання Овердрафту № 015/1800/1107847 від 26.07.2021, зобов`язання за яким забезпечені договором поруки №015/1800/1107847/П від 26.07.2021, укладеним з відповідачем. Однак, в порушення взятих на себе зобов`язань позичальник не повернув отримані кредитні кошти у встановлений договором строк, у зв`язку з чим позивачем заявлено вимоги про стягнення з поручителя заборгованості по тілу Овердрафту в сумі 447 175,32 грн., заборгованості за відсотками в сумі 61 005,99 грн.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 26.02.2024 у справі № 917/2064/23 позовні вимоги задоволено; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" 447 175,32 грн. - заборгованість за договором про надання Овердрафту №015/1800/1107847 від 26.07.2021 р., 61 005,99 грн. - заборгованість за відсотками, 7 622,72 грн. судового збору.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 30.04.2024 вказане рішення залишено без змін.

Ухвалення судом рішення в справі про стягнення з поручителя кредитної заборгованості унеможливлює задоволення в іншій судовій справі позову про визнання поруки припиненою, якщо такий позов стосується тих самих правовідносин, тих самих прав вимоги, які вже були предметом дослідження у справі про стягнення з поручителя кредитної заборгованості (п. 66 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц).

Враховуючи те, що в іншій справі (№ 917/2064/23) були задоволені вимоги про стягнення з поручителя - ОСОБА_1 кредитної заборгованості, визнання поруки припиненою є неможливим, з огляду на те, що позов у даній справі стосується тих самих правовідносин, тих самих прав вимоги, які вже були предметом дослідження у справі про стягнення з поручителя кредитної заборгованості.

Зазначаючи про припинення договору поруки № 015/1800/1107847/П від 26.07.2021, апелянт посилається на положення частини 4 статті 559 Цивільного кодексу України.

Згідно наведеної норми, порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання

У пункті 6.2 договору поруки № 015/1800/1107847/П від 26.07.2021 сторони встановили строк поруки за кожним забезпеченим зобов`язанням, а саме - 5 (п`ять) років від дня закінчення строку/настання терміну виконання відповідного Забезпеченого зобов`язання.

До того ж, згідно п.12 розділу "Прикінцеві і перехідні положення" ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відтак, посилання апелянта на положення частини 4 статті 559 Цивільного кодексу України є безпідставними.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням чинних на даний час обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 29.02.2024 у справі №910/17085/23 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - позивача у справі.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 07.11.2024 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді Л.В. Кропивна

М.А. Руденко