Ухвала

від 07.11.2024 по справі 910/3390/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"07" листопада 2024 р. Справа№ 910/3390/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.09.2024

за заявою Товариства з обмеженою відповідальності «Компанія «Ніко-Тайс» до Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ)

про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу

у справі № 910/3390/19 (суддя Смирнова Ю.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальності «Компанія «Ніко-Тайс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Білогірьє Груп»

про стягнення 90 759, 87 грн,

ВСТАНОВИВ:

Додатковою ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» задоволено частково. Вирішено стягнути з Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 1 000 грн 00 коп.

В іншій частині заяви відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» строк для подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 по справі № 910/3390/19 в частині здійснення розподілу судових витрат на правничу допомогу. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 по справі № 910/3390/19 скасувати в частині відмови в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» про покладення на Святошинський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального Управління Юстиції (м. Київ) судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому ст. 123, 126, 124, 129, 130, 244, 344 ГПК України, в розмірі 8 500, 00 грн. Прийняти нове рішення, котрим заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» про покладення на Святошинський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального Управління Юстиції (м. Київ) судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому ст. 123, 126, 124, 129, 130, 244, 344 ГПК України, задовольнити повністю. Стягнути із Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального Управління Юстиції (м. Київ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» судові витрати на правничу допомогу у розмірі 9 500 гривень 00 копійок згідно договору № 04-01-2021/22 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 04.01.2024.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2024, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі № 910/3390/19 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/3390/19.

До Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/3390/19.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України у чинній редакції, до апеляційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Як вбачається із матеріалів справи, повний текст оскаржуваної ухвали було складено 11.09.2024. Останнім днем подання апеляційної скарги було 23.09.2024.

Апеляційна скарга направлена скаржником засобами поштового зв`язку 24.09.2024 та зареєстрована в Північному апеляційному господарському суді 30.09.2024, тобто, з пропуском встановленого законом процесуального строку.

Втім, в обґрунтування свого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, скаржник зазначає, що оскаржувана ухвала надійшла на електронну адресу скаржника лише 24.09.2024.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що у матеріалах справи відсутнє повідомлення про вручення скаржнику оскаржуваної ухвали.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).

Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, зокрема, що: «вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження» (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03.04.2008): «Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Отже, національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши в подальшому постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за п. 1 ст. 6 Конвенції» (USTIMENKO v. UKRAINE, № 32053/13, § § 46, 47, 53, ЄСПЛ, від 29.10.2015).

Отже можливість поновлення пропущеного строку судом апеляційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку, обов`язок з доведення яких покладено на скаржника.

Законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Тлумачення вказаних вище норм Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням усталеної практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Відкриття апеляційного провадження без розгляду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та як наслідок не дослідження питання щодо можливості поновлення такого строку на оскарження рішення є порушенням вимог норм Господарського процесуального кодексу України.

Відповідний обов`язок відповідає судовій практиці та висновкам, викладеним Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 14.12.2020 у справі № 521/2816/15-ц.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку про те, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення не обґрунтоване, оскільки до матеріалів апеляційної скарги не надано доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції скаржником.

Відповідно до ч. 3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху для можливості заявнику надати докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.

Частиною 2 статті 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 119, 164, 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі № 910/3390/19 залишити без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

Попередити Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС», що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська