Постанова

від 06.11.2024 по справі 904/1124/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2024 року м.Дніпро Справа № 904/1124/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.

секретар судового засідання: Манець О.В.

представники сторін:

від позивача: Шкоп А.О. - керівник, наказ №8-К від 26.05.2015р.

від позивача: Пономаренко Г.О. - адвокат, ордер АХ №1170385 від 07.03.2024р.

від відповідача:Скиба О.С. - адвокат, довіреність № 15-ПУ/АУП/2024 від 26.01.2024р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2024р. (суддя Васильєв О.Ю., м. Дніпро, повний текст рішення підписано 07.06.2024р.) у справі

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-технічний центр Екомаш, м. Харків

до: Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля, м. Павлоград

про: стягнення 2 408 790,76грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

ТОВ "НТЦ "Екомаш" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з до ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" 2 408 790,76грн. , з яких: 1 552 320,00грн. заборгованість, 151 100,00грн. пеня, 593 986,48грн. інфляційні втрати та 111 384,28грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов договору поставки, у частині повної оплати поставленої за договором №3645-ПУ від 22.02.2021 продукції.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2024р. позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний центр «Екомаш» 1 552320,00грн. заборгованості, 77 616,00грн. пені, 593 986,48грн. інфляційних втрат , а також 111 377,30 грн. 3% річних, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 11.06.2024р. і витрати зі сплати судового збору. У решті позовних вимог відмовлено.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, через систему "Електронний суд", Приватне акціонерне товариство ДТЕК Павлоградвугілля звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник стверджує, що за спірним договором (накладною №РН 0000007) відбулася поставка продукції неналежної якості та комплектації. Питання якості продукції були предметом судового розгляду по справі №922/1110/23. При цьому у Постанові східного апеляційного господарського суду від 19.10.2023р. у зазначеній справі вказано, що відповідні показники можливо перевірити лише після проведення монтажу та пуско - налагоджувальних робот за участі представників Постачальника (виробника). Про що наголошував і сам Позивач та замовив експертне дослідження, згідно висновків якого встановити якість продукції можна лише після її монтажу.

Також, у скарзі йдеться про те, що згідно з п. 5.5. Договору остаточні взаєморозрахунки між Покупцем та Постачальником здійснюються на підставі даних якості, кількості, асортименту та комплектності продукції, визначених відповідно до розділу 2 Договору. Пуско-наладка продукції проводитися за участі Позивача. Між тим, до теперішнього часу монтаж та пуско-наладка продукції не проводилася, а отже якісні показники взагалі не перевірено. Згідно оскаржуваного рішення Відповідача фактично змушують заплатити за Продукцію невідомої якості, а Позивача звільняють від обов`язку приймати участь у монтажі Продукції.

Апелянт вказує, що Позивач не звертався до Відповідача з питанням проведення монтажу продукції, натомість Відповідач направив Позивачу лист, зазначивши, що проведення монтажу можливе, на який Позивач відповіді не надав і ця обставина не була проаналізована судом в оскаржуваному рішенні.

Скаржник звертає увагу, що за Специфікацією, участь Позивача у монтажу не має окремого грошового вираження, отже входить у ціну Продукції, відтак ця послуга хоча й не надана, але згідно з оскаржуваним рішенням її треба оплатити. Отже, на думку скаржника, приймаючи оскаржуване рішення суд не з`ясував обставини, що мають значення для справи, недоведені обставини визнав встановленими та припустився неправильного застосування матеріального права.

При цьому, за твердженням Скаржника, у випадку безпідставного стягнення заявленої у позові суми за зобов`язання, строк виконання якого не настав, ПрАТ "ДТЕК Павлогравугілля" буде змушене згодом звертатись до суду із позовом до ТОВ "НТЦ "Екомаш" про стягнення з останнього безпідставно набутого майна. З необхідністю сплатити значний розмір судового збору.

31.07.2024 у системі Електронний суд надійшла заява Відповідача , в якій йдеться про те, що відмова Позивача замінити неякісну продукцію була предметом судового розгляду по справі №922/1110/23, за наслідком розгляду якої суди дійшли висновку, що умовами Договору визначений іншій, ніж Інструкцією № П-7 порядок прийняття товару відповідно до якісних показників, зазначених у відповідних Специфікаціях до Договору (п.2.5. Договору).

За твердженнями Відповідача, не пересвідчившись у можливості проведення монтажу, Позивач одразу звернувся до суду з позовом який зараз розглядається. Натомість Відповідач звертався до Позивача з листами про можливість проведення монтажу та про направлення представників Позивача для його проведення, однак отримав відмову від останнього .

Відповідач підтримує клопотання Позивача про долучення нових (додаткових) доказів, які не були досліджені судом першої інстанції, оскільки листи, які бажає додати Позивач, підтверджують небажання останнього повністю виконати свої обов`язки, вочевидь через острах зайвий раз пересвідчитись у невідповідності своєї продукції вимогам якості.

На переконання Відповідача, відмова Позивача від виконання свого обов`язку з монтажу, має наслідком правомірну відмову Відповідача від свого, оскільки перевірка якості продукції є умовою її оплати.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Позивач у відзиві зазначає, що Господарським судом Дніпропетровської області були розглянуті всі доводи Відповідача, з`ясовані всі обставини, що мають значення для справи, тому є необґрунтованими твердження апелянта в апеляційній скарзі про не з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

За твердженням Позивача, п.5.5. договору поставки не встановлено, що Відповідач не повинен розрахуватися за поставлену йому продукцію. Під час виконання договору Апелянт діяв недобросовісно, використовуючи той факт, що договором не визначений термін проведення монтажу та пуско-налагоджувальних робот, що дозволило йому майже три роки з дати поставки не проводити монтаж та пуско-налагоджувальні роботи.

Також у відзиві йдеться про те, що Додатковою угодою від 25.05.2021 до договору № 3645-ПУ від 22.02.2021 сторони встановили додаткові (спеціальні) умови оплати за поставлену продукцію за специфікацією б / н від 25.05.2021.

Відповідач фактично отримав у власність продукцію та, не бажаючи за неї розраховуватися у повному об`ємі, стверджував про наявність не підтверджених і не доведених в судовому порядку недоліків продукції, які він самостійно визначив візуально , і на цій підставі не проводити остаточні розрахунки за поставлену продукцію.

Замість призначення та проведення пуско-налагоджувальних робіт за участі виробника Апелянт намагався застосувати до Позивача правові наслідки. Так, у справі №922/1110/23 ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» звернулося з позовом про стягнення з ТОВ «НТЦ «Екомаш» попередньої оплати у розмірі 1 470 000, 00 грн, сплаченої ним в рамках укладеного договору поставки № 3645 - ПУ від 22.02.2021; по справі № 922/675/22 звернувся з позовом до ТОВ «НТЦ «Екомаш» про стягнення з останнього штрафу за прострочку поставки за Специфікацією від 25.05.2021 р. в сумі 151 116,00 грн. (прострочка складала 2 дні), стягнення з штрафу за прострочку заміни неякісної продукції в сумі 151 116,00 грн. та зобов`язаня забрати неякісну продукцію.

Крім цього Позивач вказує, що у 2021 році Апелянт не допустив залученого Позивачем експерта Харківської торгово-промислової палати з питань проведення незалежної експертизи на територію свого підприємства (лист № 577 від 15.10.2021), де і на теперішній час під відкритим небом (у порушення умов використання та зберігання обладнання відповідно до паспорту на виріб) зберігається придбана ним у власність продукція, для визначення фактичної якості обладнання та його зовнішнього стану, про що вказано у висновку експерта (долучений до справи).

За твердженням Позивача, враховуючи вищенаведені пояснення, обставини та докази у справі, рішення Господарських судів Харківської області та рішення, що оскаржується, Відповідач не довів факт поставки неякісної продукції за договором постачання № 3645-ПУ від 22.02.2021, а отже посилання відповідача на п.5.5. договору є безпідставним.

Одночасно Позивач у відзиві зазначає, що п.2.5 розділу 2 договору було обумовлено лише ті якісні показники, за якими слід робити висновок про якість або недоліки поставленої продукції. В іншому, тобто в частині застосування термінів приймання продукції за якістю, воно здійснюється відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7 (п.2.2 договору). Оскільки договором постачання №3645-ПУ від 22.02.2021 не визначені терміни приймання продукції за якістю, то в цій частині слід керуватися вимогами Інструкції від 25.04.1966 № П-7.

З моменту поставки продукції, Відповідач повинен був протягом 12 місяців, тобто до 12 серпня 2022 року здійснити приймання продукції за якістю шляхом проведення монтажу та пуско-налагоджувальних робот за участі представників постачальника (виробника) (п.9 специфікації від 25.05.2021 до договору постачання №3645-ПУ від 22.02.2021). При цьому, на думку Позивача, не відповідає звичаям ділового обороту та умовам договору поставки, посилання в апеляційній скарзі на те, що постачальник (позивач) повинен звернутися до покупця для проведення останнім монтажу та пуско-налагоджувальних робіт. Відповідно діючого законодавства власник має самостійно на власний розсуд користуватися своїм майном, і його не потрібно спонукати виконувати щодо його майна будь-які дії.

Позивач стверджує, що поставлена продукція відповідає комплектності та якості, визначеним договором та специфікацією від 25.05.2021 до договору. Зазначені в акті № 361 від 17.08.2021 зауваження до поставленої продукції (велика кількість болтових з`єднань на кришці ротора, наявність окремих непофарбованих ділянок на ємності) не є зауваженнями щодо якості продукції, визначеної сторонами в специфікації від 25.05.2021 до договору постачання №3645-ПУ від 22.02.2021.

З моменту придбання обладнання до подачі ТОВ НТЦ «Екомаш» позову до ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» про стягнення заборгованості останній не повідомляв Позивача (постачальника) про призначення ним дати проведення монтажних та пуско-налагоджувальних робіт, про допуск на охоронювану територію підприємства працівників Позивача.

Одночасно позивачем заявлено клопотання про долучення нових (додаткових) доказів, в якому йдеться про те, що для доведення недобросовісності поведінки Відповідача під час виконання договірних зобов`язань в своїх запереченнях на апеляційну скаргу Позивач посилається на нові та додаткові докази, які не були досліджені судом першої інстанції, а саме листи: ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» №14-16/6- 355/2024 від 22.06.2024 р. та відповідь ТОВ "НТЦ "Екомаш" №28 від 24.06.2024 з додатками, вказані письмові докази не були долучені під час слухання справи судом першої інстанції, але мають значення по справі. У вказаних листах є посилання на обставини, які не досліджувалися судом першої інстанції, зокрема: питання щодо недоречності проведення монтажу поставленого обладнання 26.06.2024 р. внаслідок порушення ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» умов зберігання поставленого обладнання та недобросовісної поведінки Відповідача. Отже, Позивач просить долучити листи: №14-16/6- 355/2024 від 22.06.2024 р., №28 від 24.06.2024, №281 від 17.05.2024 та №728 від 23.12.2021.

У запереченнях на відповідь на відзив на апеляційну скаргу Позивач вказує, що Відповідачем не надані докази про поставку неякісної продукції за договором постачання №3645-ПУ від 22.02.2021р. та специфікацією від 25.05.2021р. (центрифуга Ecomash SHS461C-113 та ємність класифікуюча БФЯИ 1308), а отже строк виконання зобов`язання в частині оплати є таким, що настав 30.08.2021р., тому позовні вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості у розмірі 1 552 320,00грн., пені, інфляційних втрат та 3% річних є обґрунтованими.

Що стосується участі представників постачальника в проведенні перевірки показників роботи поставленого обладнання, то така перевірка та наладка проводиться після проведення монтажу устаткування, яку Відповідач може провести самостійно. Між тим, про закінчення проведення монтажу поставленого обладнання Відповідачем не повідомлялося. Ці обставинироблять неможливим проведення пуско-налагоджувальних робіт обладнання із протермінованими строками гарантійного зберігання.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.06.2024р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. (доповідач), судді Чус О.В., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.07.2024р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/1124/24.

05.07.2024р. матеріали справи № 904/1124/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.07.2024р. (з урахуванням ухвали суду від 09.07.2024р. про виправлення описки) апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2024р. у справі № 904/1649/24 залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Від Скаржника до суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.07.2024р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою та призначено її розгляд у судовому засіданні на 06.11.2024 р..

У судовому засіданні 06.11.2024 р., проведеному в режимі відеоконференції, була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи

22.02.2021р. між ПрАТ «ДТЕК Павлогравугілля» (покупцем) та ТОВ «НТЦ Екомаш» (постачальником) укладено договір поставки продукції № 3645-ПУ, відповідно до умов якого постачальник зобов`язався поставити у власність покупця продукцію (обладнання), а покупець зобов`язався прийняти та оплатити цю продукцію .

Відповідно до п.2.1. договору якість та комплектність продукції, що поставляється , повинно відповідати нормам, стандартам якісних показників та технічним вимогам, встановленим діючими нормативними актами України.

Згідно до п.2.2. договору приймання продукції здійснюється на підставі фактичних даних якості та кількості у відповідності до звичаїв ділового обороту. Під такими звичаями сторони розуміють перевірку дотримання постачальником умов цього договору по відношенню кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та упаковки продукції у відповідності до «Інструкції про порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю» (Інструкція П-6) та «Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю» (інструкція П-7).

Продукція приймається покупцем на підставі даних: за кількістю у відповідності з фактичною кількістю продукції; за якістю у відповідності з якісними показниками, зазначеними у специфікаціях (п.2.5. договору).

Пунктом 2.7. договору встановлено, що якщо за результатами вхідного контролю під час приймання продукції покупцем виявлено невідповідність вимогам до продукції , узгодженим сторонами в специфікації, покупець зобов`язується викликати постачальника шляхом направлення телеграми на його адресу та /або факсу та/або електронного листа для сумісного приймання продукції .

Постачальник зобов`язується з урахуванням вимог, передбачених п.2.7. договору направити свого повноважного представника для участі в прийманні продукції та для складання /підписання акту невідповідності (за кількістю, якістю, асортименту , комплектності ) . (п.2.8.)

Згідно з п.2.9. договору в акті невідповідності (за кількістю, якістю, асортиментом, комплектністю) зазначається, поміж іншим , але не виключно: … опис виявлених невідповідностей (за кількістю, якістю, асортиментом, комплектністю), тощо.

У разі, якщо результаті приймання продукції буде встановлено, що фактичні показники кількості та/або якості та /або комплектності не відповідають даним, вказаним у товарно супровідній документації, сертифікаті якості заводу-виробника, паспорті, ТУ або іншій документації, передбаченій для продукції цього виду, а також у разі поставки постачальником продукції, не погодженою сторонами у специфікаціях до договору , покупець має право: відмовитися від прийняття продукції та оплати її вартості, а у разі здійснення попередньої оплати продукції, вимагати повернення сплачених грошових коштів; на заміну продукції; прийняти продукцію із зменшенням її ціни в залежності від показників невідповідності якості та/або кількості та/або асортименту та/або комплектності продукції (п.2.11.).

Згідно з п.2.13. договору у разі наявності розбіжностей про причини невідповідності продукції вимогам до якості, кожна із сторін має право залучити для вирішення спору експертну організацію, висновки якої про якість вважаються остаточними та обов`язковими для виконання сторонами.

У розділі 3 договору сторони узгодили гарантійні зобов`язання постачальника на всі складові вузли поставленої ним продукції на протязі строку, зазначеного в специфікації (п.3.1.). Гарантійний строк на продукцію відраховується з моменту вводу її в експлуатацію , якщо інше не встановлено у специфікації (п.3.3.).

Відповідно до п.3.4. договору у разі, якщо на протязі гарантійного строку у поставленій продукції будуть виявлені приховані недоліки, постачальник зобов`язується здійснити гарантійний ремонт та/або гарантійну заміну не пізніше ніж через 14 календарних днів з дати підписання акту про гарантійний випадок.

Поставка продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, за цінами, якісними характеристиками та в строки, погоджені сторонами в специфікаціях (п.4.1.).

У разі поставки продукції без товарно - супровідної документації, що унеможливлює здійснити приймання продукції за кількістю, якістю, асортименту, комплектності , покупець має право відмовитися від приймання продукції, що надійшла. В такому випадку повернення продукції здійснюється в порядку , передбаченому п.2.5. цього договору (п.4.5.).

Згідно з п.5.1. договору загальна сума договору визначається загальною сумою всіх специфікацій; в будь якому випадку загальна орієнтовна сума договору не може перевищувати 2 500 000,00 грн.

Розрахунки за продукцію здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок постачальника у вигляді 100% передплати на протязі 15 банківських днів з дати отримання повідомлення постачальника про готовність продукції до відвантаження та відповідного рахунку на оплату (п.5.4.).

Кінцевий розрахунок між сторонами проводиться на підставі даних якості, кількості, асортименту та комплектності продукції, визначених відповідно до розділу 2 цього договору (п.5.5.).

У разі несвоєчасної оплати продукції покупець за письмовою вимогою постачальника сплачує тому неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від вартості своєчасно не оплаченої продукції, але не більше 5% від вартості такої продукції ( п.6.8.) .

Додатковою угодою від 25.05.2021р. до договору № 3645-ПУ сторони погодили додаткові (спеціальні) умови оплати за поставлену продукцію за специфікаціями, зазначеними в цій додатковій угоді, а саме: специфікацією б / н від 25.05.21р. на загальну суму 2 940 000, 00 грн, з ПДВ.: передплата 50% від вартості продукції в специфікації - протягом 30 робочих днів з дати укладення специфікації; остаточний розрахунок 50% від вартості продукції в специфікації - протягом 5 робочих днів після закінчення 10 календарних днів з дати поставки відповідної продукції за специфікацією б/н від 25.05.2021р. на загальну суму 2 940 000,00грн. (т.1 а.с.29).

25.05.2021р. сторонами узгоджено специфікацію до договору, згідно з якою постачальник взяв на себе зобов`язання поставити покупцю центрифугу Еcomash SНS 461С -113 в кількості 1 шт. та ємність класифікуючу БФЯИ 1308 в кількості 1 шт. загальною вартістю 2 940 000,00 грн. у строк до 09.08.21р. (т.1 а.с.30).

Додатковою угодою від 02.08.2021р. сторонами збільшена загальна вартість центрифуги Ecomash SHS 461C-113 та емності класифікуючої БФЯИ 1308 до 3 022 320,00грн. (т.1 а.с.31).

04.06.2021 р. ПрАТ «ДТЕК Павлогравугілля» здійснена передплата вартості продукції в сумі 1 470 000,00грн., що підтверджується відповідною банківською випискою та не заперечується сторонами.

Поставка продукції відбулася 12.08.2021р. транспортом постачальника за адресою, визначеною в специфікації до договору від 25.05.2021р. - Дніпропетровська обл., Павлоградский район, с. Вербки, вул. Шахтарська, 8 ; що підтверджується актом здачі-приймання продукції від 12.08.21р., підписаним представниками сторін із зауваженнями щодо якості продукції з боку ПрАТ «ДТЕК Павлогравугілля», товарно-транспортною накладною №12/08 від 12.08.21 р. (т.1 а.с.32-35).

ПрАТ «ДТЕК Павлогравугілля» не сплатив на користь Позивача її остаточну вартість у розмірі 1 552 320,00грн. (3 022 320,00грн. (вартість продукції згідно з умовами додаткової угод від 02.08.21р.) - 1 470 000,00грн. (сплачена передплата) =1 552 320,00грн.

Неоплата Відповідачем вказаних вище сум стало підставою для звернення Позивача з позовом у даній справі.

У зв`язку з невиконанням Відповідачем зобов`язань з оплати у повному обсязі основного боргу, Позивачем нараховані 151 100,00грн. пені, 593 986,48грн. інфляційних втрат та 111 384,28грн. 3% річних.

За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що Відповідач неналежно виконує зобов`язання за Договором поставки у частині своєчасної та повної оплати за отриманий товар, що є підставою для стягнення суми боргу, пені, а також сум , нарахованих у відповідності до статті 625 ЦК України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього грошову суму.

Ст. 536 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Щодо досліджуваної справи, то місцевим господарським судом встановлено, що на виконання умов Договору №3645-ПУ та Специфікації від 25.05.2021 Позивачем здійснена поставка продукції на загальну суму 3022320,00грн.

Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У даному випадку, як зазначено вище, додаткові умови оплати за поставку спірної продукції, передбачені сторонами у додатковій угоді від 25.05.2021р. до договору № 3645-ПУ (передплата 50% від вартості продукції в специфікації - протягом 30 робочих днів з дати укладення специфікації; остаточний розрахунок 50% від вартості продукції в специфікації - протягом 5 робочих днів після закінчення 10 календарних днів з дати поставки відповідної продукції за Специфікацією б/н від 25.05.2021р.).

Проте, у порушення вимог Договору та вимог діючого законодавства, ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" не виконало обов`язку по сплаті грошових коштів у повному обсязі за отриману продукцію у сумі 1552320,00грн.

Згідно з ч.1 ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З огляду на викладене, неоплата Відповідачем у повному обсязі поставленого йому товару, є порушенням останнім взятих на себе зобов`язань як за договором (додатковою угодою), так і за законом, доказів зворотного ним не надано.

Одночасно, відповідно до імперативних положень ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У даному випадку, місцевим господарським судом встановлено, що судовими рішеннями у справі №922/1110/23 за участю ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» та ТОВ «НТЦ «Екомаш» встановлено, що ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» не довів належними та достатніми доказами, що поставлена ТОВ «НТЦ «Екомаш» продукція за договором постачання №3645-ПУ від 22.02.2021р. та специфікацією від 25.05.21р. (центрифуга Ecomash SHS461C-113 та ємність класифікуюча БФЯИ 1308) за своїми якісними показниками не відповідає умовам договору.

Суд також враховує, що договором постачання №3645-ПУ від 22.02.2021 не визначені терміни приймання продукції за якістю, між тим зазначено, що у такому випадку слід керуватися звичаями ділового обороту, під якими розуміється застосування положень Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді, з чого і виходив Позивач.

Отже, вищевикладене, у тому числі, свідчить про настання строку оплати за поставлену спірну продукцію у повному обсязі, та, одночасно спростовує відповідні доводи Скаржника про ненастання такого строку у зв`язку з поставкою продукції неналежної якості.

Таким чином, з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме неналежне виконання Відповідачем зобов`язань за договором поставки (та додаткових угод до нього) у частині оплати заборгованості за поставлену продукцію та ненадання ним доказів які б спростовували таке порушення, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з Відповідача такої заборгованості у сумі 1552320,00грн. та про задоволення позовних вимог у відповідній частині.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, (ч. 1. ст. 612 ЦК України).

Згідно з ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойкою (пенею, штрафом) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Ст. 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У даному випадку наявність підстав для нарахування пені, річних та інфляційних втрат випливає, у тому числі, з висновків суду про доведеність обставин стосовно неналежного виконання Відповідачем умов договору. З огляду на викладене, місцевий господарський суд обґрунтовано визнав правомірним нарахування їх Позивачем.

Разом з тим, апеляційний суд погоджується з перерахунком судом сум 3% річних та пені, у зв`язку з неправильним розрахунком цих сум Позивачем.

При цьому, колегія суддів зазначає, що доводи стосовно непогодження з перерахунком судом річних та пені сторонами не наведені.

Аргументи скарги про прийняття рішення при нез`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи та визнання ним встановленими недоведених обставин не мають під собою підґрунтя.

Твердження Апелянта про те, що у випадку необґрунтованого стягнення заявленої у позові суми за зобов`язання, строк виконання якого не настав, ПрАТ "ДТЕК Павлогравугілля" буде змушене згодом звертатись до суду із позовом до ТОВ "НТЦ "Екомаш" про стягнення з останнього безпідставно набутого майна є припущеннями Скаржника, а тому відхиляються судом .

Доводи про те, що Скаржника змушують заплатити за Продукцію невідомої якості, а Позивача звільняють від обов`язку приймати участь у монтажі Продукції, враховуючи обставини даного спору та наявні у матеріалах справи докази, мають декларативний характер.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 67, ч.4 ст.179 ГК України, ст.ст.6, 627 ЦК України сторони вільні у виборі предмету договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У цій справі, Додатковою угодою від 25.05.2021 до договору поставки сторони встановили спеціальні умови оплати за поставлену продукцію за спірною специфікацією від 25.08.2021, згідно з п.2 якої оплата за договором здійснюється в наступному порядку: передплата 50 % від вартості в Специфікації протягом 30 робочих днів з дати її укладення, а 50% від вартості Продукції в специфікації сплачується протягом 5 робочих днів після закінчення 10 календарних днів з дати поставки відповідної продукції по специфікації на загальну суму 2940000грн .

Обставини щодо поставки продукції за Специфікацією Апелянтом не заперечуються, а неналежна якість товару, як зазначалось раніше, ним не доведена.

При цьому п.5.5. договору не встановлено, що Відповідач не повинен розрахуватися за поставлену йому продукцію, тому посилання на цей пункт договору є безпідставними та такими, що ґрунтуються на власному хибному тлумаченні ним умов Договору.

Підсумовуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства та не спростовують вказаних вище висновків суду, які напряму випливають із матеріалів даної справи, обставин спору та норм чинного законодавства України.

Щодо клопотання Позивача про долучення листів сторін колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

У даному випадку, Позивач не навів належних доводів щодо обґрунтування неможливості подання відповідних доказів (листів від 17.05.2024, від 23.12.2021 тощо) до суду першої інстанції раніше з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що Позивач не зазначав у суді першої інстанції про намір подати відповідні докази, а також про те, що ці докази не можуть бути подані з об`єктивних причин у відповідності до ч.4 ст.80 ГПК України у строки, встановлені нормами ГПК України чи судом.

Враховуючи викладене, суд не бере до уваги долучені до відзиву на апеляційну скаргу листи від 17.05.2024 та від 23.12.2021.

Крім того, за усталеною правовою позицію Верховного Суду, наведеною зокрема у постановах від 10.08.2022 у справі №922/739/21, від 26.09.2023 у справі №910/4490/22, така обставина як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність.

Листи від 21.06.2024, від 24.06.2024, які також просить залучити до справи Позивач, складені вже після ухвалення рішення у даній справі, тому вказані нові докази судом апеляційної інстанції також не можуть бути враховані під час апеляційного перегляду справи, оскільки вони не існували на час ухвалення оскаржуваного рішення та відповідно не були предметом розгляду суду першої інстанції.

Отже, колегія суддів відмовляє Позивачу у клопотанні про долучення до матеріалів справи у якості доказів вказаних вище листів.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

У цій справі, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Скаржник, звертаючись з апеляційною скаргою, не довів неправильного застосування судом норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого у справі рішення.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення слід залишити без змін.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2024р. у справі № 904/1124/24 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 07.11.2024р.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус

Суддя М.О. Дармін