Ухвала

від 07.11.2024 по справі 904/4794/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про забезпечення позову

07.11.2024м. ДніпроСправа № 904/4794/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Балкер", м. Кропивницький

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конверсія Груп", м. Дніпро

про стягнення 910 454,33 грн, -

Суддя Бажанова Ю.А.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Балкер" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Конверсія Груп" заборгованість за Договором поставки №24/06 від 05 червня 2024 року у розмірі 910 454 грн. 33 коп., у тому числі 787 916 грн. 60 коп. основного боргу, штрафних санкцій 116918,98 грн, з яких: пеня - 74077,08 грн, відсотки річні - 8525,00 грн, інфляційні втрати - 34316,90 грн.

Судові витрати за подачу позову в розмірі 10925,44 та судові витрати на професійну правничу допомогу просить покласти на відповідача.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Балкер" подало до Господарського суду Дніпропетровської області заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову про стягнення заборгованості за договором поставки №24/06 від 05 червня 2024 року шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Конверсія Груп" (49000, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд.37, кімн.34, код ЄДР 42718877), які знаходяться на рахунках відкритих у будь-яких банківських або інших фінансово-кредитних установах та належать ТОВ "Конверсія Груп" в межах суми позову у розмірі 910 454 грн. 33 коп. (дев`ятсот десять тисячі чотириста п`ятдесят чотири грн. тридцять три коп.) до набрання законної сили рішенням суду у справі.

Заява обґрунтована тим, 08.08.2024 направив Відповідачу претензію з вимогою виплатити заборгованість за Договором поставки №24/06 від 05 червня 2024 року. Претензія була направлена на поштову адресу Відповідача та на електронну пошту Відповідача.

Однак, станом на дату подання цієї заяви відповідь на претензію не надходила та заборгованість не погашена.

Згідно з висновком Верховного Суду, викладеному у постанові від 24.05.2022 у справі №911/2719/21, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду.

Крім того, відносно відповідача в Єдиному державному реєстрі судових рішень є судове рішення від 13.11.2023 по справі №904/4819/23, яким було стягнуто з ТОВ "Конверсія Груп" заборгованість по договору поставки тобто аналогічна справа.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Конверсія Груп" вже неодноразово не виконує свої зобов`язання перед контрагентами. Таким чином, існує реальна загроза ухилення ТОВ "Конверсія Груп" від виконання судового рішення.

Забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду; забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вправі забезпечити позов шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (ч.2 ст.136 Господарського процесуального кодексу України).

Необхідність забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що предметом позову у даній справі є майнова вимога про стягнення з відповідача суми в розмірі 878000,00 грн. Наразі між сторонами є реальний спір, що пов`язаний зі сплати відповідачем коштів за пошкодження майна. Позивач вважає, що забезпечення позову накладенням арешту на кошти відповідача у межах ціни позову у розмірі 878000,00 грн, забезпечить реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову. Водночас застосування заходу забезпечення позову, обраного позивачем, не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками цього судового процесу, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо використання коштів, наявних у відповідача, що, в свою чергу, дозволить створити належні умови для виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Зі змісту цієї норми вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись майном або грошовими коштами, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (іншого речового права) на майно, витребування (передачу) майна або про стягнення грошових коштів.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

У п.п. 47-48 постанови від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду вказала, що при розгляді заяви про забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (п. 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/16866/20, від 15.04.2021 у справі № 910/16370/20.

У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (пункт 23 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22).

За обставин звернення з позовом про стягнення грошових коштів саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 905/446/22).

Отже, Верховний Суд відхиляє довід скаржника щодо обов`язку заявника (позивача) додатково доводити існування об`єктивних ризиків, що можуть утруднити або унеможливити виконання рішення у цій справі (про стягнення з відповідача заборгованості) за умови задоволення судом позову.

Суд звертає увагу, що це не перша заява про забезпечення позову, і відповідач мав можливість доводити суду недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач.

У той же час після вжиття заходів забезпечення позову відповідач не позбавлений права звернутися до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову повністю чи частково і доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з сумою коштів, на які просить накласти арешт.

Предметом позову є стягнення з відповідача суми 910 454,33 грн.

Враховуючи можливість відсутності на рахунку відповідача необхідної суми коштів, на час ухвалення рішення, у випадку задоволення позову, господарський суд дійшов висновку про необхідність застосувати захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Конверсія Груп" в межах ціни позову в розмірі 910 454,33 грн.

Невжиття цього заходу забезпечення позову до вирішення справи по суті й набрання законної сили судовим рішенням може істотно ускладнити в разі задоволення позовної вимоги поновлення порушених прав та інтересів, за захистом яких позивач звернувся до суду.

Подібний за змістом правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 490/6312/19, від 21.12.2020 у справі № 487/5726/19.

Також за правовим висновком, викладеним у п. 24 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22, виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості.

Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Також, суд бере до уваги, що заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті, з метою зупинення можливого вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення у випадку задоволення позову.

Окремо суд звертає увагу учасників справи на те, що в частиною 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачена можливість вирішення судом питання щодо зустрічного забезпечення.

Частинами 1 та 4 статті 141 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.

Оскільки на теперішній час у суду відсутня інформація з приводу можливих збитків відповідача та їх розміру, правові передумови для зустрічного забезпечення наразі не вбачаються. Разом з тим, Товариство з обмеженою відповідальністю "Конверсія Груп" не позбавлено права подати до суду відповідне клопотання, яке підлягає розгляду протягом строків, встановлених статті 141 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, заява позивача про вжиття забезпечення позову підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 136-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Балкер" про забезпечення позову.

Накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Конверсія Груп" (49000, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд.37, кімн.34, код ЄДР 42718877), які знаходяться на рахунках відкритих у будь-яких банківських або інших фінансово кредитних установах та належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Конверсія Груп" в межах суми позову у розмірі 910 454 грн. 33 коп. (дев`ятсот десять тисячі чотириста п`ятдесят чотири гривні тридцять три копійки) до набрання законної сили рішенням суду у справі.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Балкер" (25006, Кіровоградська область, місто Кропивницький, вул. Кропивницького, будинок 139, ідентифікаційний код 32508612);

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Конверсія Груп" (49000, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд.37, кімн. 34, ідентифікаційний код 42718877).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 07.11.2024.

Ухвала, як виконавчий документ, може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох років до 07.11.2027.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Учасники судового процесу мають право звернутися до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову повністю чи частково.

Оскарження ухвали в частині забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя Ю.А. Бажанова