Рішення

від 06.11.2024 по справі 908/2308/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/146/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2024 Справа № 908/2308/24

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,

при секретареві судового засідання Концур Г.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 908/2308/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю СТІЛ ВОРК, ідентифікаційний код юридичної особи 35006184 (вул. Соборності, буд. 32, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50065)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь, ідентифікаційний код юридичної особи 00191230 (Південне шосе, буд. 72, м. Запоріжжя, 69008)

про стягнення 8 924 785 грн 78 коп.

за участю уповноважених представників сторін:

від позивача: Золотарьова М.К., адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1903 від 20.10.2008, ордер АЕ № 1248001 від 06.02.2024 (в режимі відеоконференції);

від відповідача: Прокопенко М.О., адвокат, посвідчення № ЗП 001437 від 30.10.2017, довіреність № 20-144 від 01.01.2024

СУТЬ СПОРУ:

29.08.2024 до Господарського суду Запорізької області через систему Електронний суд надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю СТІЛ ВОРК про стягнення з Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь заборгованості за Договором підряду № 20/2023/2098 від 23.05.2023 у розмірі 8 924 785,78 грн, з яких: 8 235 146,93 грн основний борг; 150 703,19 грн пеня; 160 670,09 3% річних, 378 265,57 грн інфляційні втрати, а також судовий збір.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за Договором підряду № 20/2023/2098 від 23.05.2023 відповідачем, як підрядником, на замовлення ПАТ Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь проведено ремонтні роботи техніки. Основний борг за ремонт грейфера V-5,6м3 рудно-грейферних перевантажувачів №1 (РГП) доменного цеху ПАТ «Запоріжсталь», становить 3 528 940,80 гривень. Вартість додаткового ремонту грейфера становить 875 558,42 грн. Дата виконання робіт та передача грейфера 29.09.2023. Строк сплати протягом 10 календарних днів. Дата виникнення прострочення сплати 10.11.2023 р. Основний борг за ремонт грейфера V-5,6м3 рудно-грейферних перевантажувачів №3 (РГП) доменного цеху ПАТ «Запоріжсталь», становить 3 528 940,80 гривень. Вартість додаткового ремонту грейфера становить 301 706,90 грн. Дата виконання робіт та передача грейфера 07.02.2024. Строк сплати протягом 10 календарних днів. Дата виникнення прострочення сплати 17.02.2024. Позивачем проведений ремонт в повному обсязі, а відповідачем прийнято відремонтоване обладнання без будь-яких претензій згідно з умовами Договору. Станом на сьогоднішній день відповідачем не здійснено жодної оплати за Договором на користь позивача, а отже існує порушення договірних зобов`язань за Договором з боку відповідача. За порушення строків оплати відповідачеві також 150 703,19 грн пеня; 160 670,09 3% річних, 378 265,57 грн інфляційні втрати.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2024 справу № 908/2308/24 передано на розгляд судді Науменку А.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.09.2024 у справі № 908/2308/24 прийнято позовну заяву до розгляду призначено підготовче судове засідання на 25.09.2024 о 10 год. 20 хв.

В судовому засіданні 25.09.2024 здійснювалась відеоконференція.

Суд відкрив судове засідання з розгляду справи № 908/2308/24. Оголосив склад суду.

Суд з`ясував про відводи. Відводів не заявлено.

18.09.2024 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву. Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що в даному випадку, перебіг строку виконання грошового зобов`язання, який виник на підставі Договору, повинен починатись з моменту отримання відповідачем рахунку зазначеного у п. 4.1 Договору. Оскільки відповідач відповідно до умов спірного договору був позбавлений можливості здійснити оплату за виконані роботи у порядку та строк, встановлений договором, через не надання позивачем рахунку, як це передбачено у п. 4.1 Договору, вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими. Позивачем не доведено належними засобами доказування, що строк виконання грошових зобов`язань з боку ПАТ «Запоріжсталь» на оплату послуг за Договором підряду № 20/2023/2098 від 23.05.2024 на момент звернення до суду настав. Звертає увагу суду на те, що добровільна сплата ПАТ «Запоріжсталь» коштів на користь ТОВ «СТІЛ ВОРК», в тому числі на виконання рішення суду, може привести до негативних наслідків у вигляді притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб ПАТ «Запоріжсталь» та мати іміджові ризики для компанії, оскільки такі дії в кінцевому результаті можуть бути розцінені як допомога державі-агресору. Прохаючи про зменшення штрафних санкцій, відповідач вказує, що загальний негативний вплив російської агресії на результати господарської діяльності відповідача, суттєва матеріальна допомога ЗСУ, призов працівників відповідача до лав ЗСУ, є об`єктивними причинами, що негативно впливають на господарську діяльність підприємства та відповідно на можливість своєчасного виконання грошових зобов`язань перед контрагентами.

23.09.2024 від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

Вищеперелічені документи прийнято судом до розгляду.

Представник відповідача зазначив, що ознайомлений із відповіддю на відзив, просив надати можливість підготувати заперечення.

Ухвалою суду від 25.09.2024 відкладено підготовче засідання по справі на 07.10.2024 о 10 год. 10 хв.

04.10.2024 від представника відповідача через підсистему Електронний суд до суду надійшла заява про надання доступу до матеріалів електронної справи.

07.10.2024 дані про адвоката Гінінгера А.А. внесені до відомостей про учасника справи для доступу до справи № 908/2308/24 в електронному кабінеті.

07.10.2024 через підсистему Електронний суд від представника відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, які прийнято судом до розгляду.

07.10.2024 від представника позивача через підсистему Електронний суд надійшло клопотання про долучення доказів, які прийнято судом до розгляду.

Представники сторін в судовому засіданні надали пояснення по суті спору.

Позивач усно просила витребувати у Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь докази. Вказане клопотання заявлено усно та не відповідає ст.81 ГПК України, тому судом відхилено.

В той же час, суд з метою повного і об`єктивного дослідження обставин справи суд пропонує відповідачеві надати пояснення з приводу відображення в податковому обліку спірних господарських операцій.

Ухвалою суду від 07.10.2024 відкладено підготовче засідання по справі на 23.10.2024 о 11 год. 00 хв.

21.10.2024 від представника відповідача через підсистему Електронний суд до суду надійшла заява про розстрочку виконання рішення; клопотання про долучення до матеріалів справи на виконання ухвали суду звіт про фінансовий результат.

Представник відповідача надав пояснення в судовому засіданні по поданим ним документам.

Вищеперелічені документи відповідача прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.

23.10.2024 через підсистему Електронний суд від представника позивача надійшли додаткові пояснення, які прийнято судом до розгляду.

За наслідками судового засідання, суд, запитавши думку представників сторін, на підставі ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 06.11.2024 о10 год. 40 хв.

В судовому засіданні 06.11.2024 здійснювалась відеоконференція.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала вимоги позовної заяви, просила її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив у його задоволені відмовити, зменшити 3% річних та пеню, надати розстрочку виконання рішення.

В судовому засіданні 06.11.2024 судом прийнято рішення, проголошено його вступну та резолютивну частини.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

23.05.2023 між ТОВ «СТІЛ ВОРК» (Підрядник) та ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» (Замовник) було укладено договір підряду № 20/2023/2098 (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується на свій ризик виконати в порядку та на умовах цього Договору роботи з ремонту змінного обладнання - грейферів V-5,6м3 рудно-грейферних перевантажувачів №1, №3 (РГП) інв.№ 10505842, 10506033 доменного цеху ПАТ «Запоріжсталь», перелік яких наводиться в Специфікаціях (надалі Роботи). Роботи виконуються на території ТОВ «СТІЛ ВОРК».

Згідно із п. 1.2. Договору, Замовник зобов`язується надати Підряднику об`єкт для виконання Робіт, прийняти та оплатити виконані Роботи в порядку та строки, передбачені цим Договором.

23.05.2023 між Позивачем та Відповідачем підписано Специфікацію № 1 до Договору, відповідно до умов якої Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується на свій ризик виконати в порядку та на умовах Договору роботи з ремонту змінного обладнання - грейферів V-5,6м3 рудно-грейферних перевантажувачів №1, №3 (РГП) інв.№ 10505842, 10506033 доменного цеху ПАТ «Запоріжсталь» у кількості 2 одиниць. Терміни виконання: 75 календарних днів-ремонт 1 одиниці при послідовному ремонті, можливий паралельний ремонт 2-х одиниць, з моменту передачі обладнання. Вартість робіт 2 одиниць складає 7 057 881,60 грн. з ПДВ, в т.ч. вартість ремонту одного грейфера складає 3 528 940,80 грн. з ПДВ.

24.07.2023 між Позивачем та Відповідачем підписано Додаткову угоду № 1 до Договору щодо збільшення загальної вартості робіт за Договором до 7 933 440,02 грн. з ПДВ, а також Договір доповнено додатком № 6 Специфікацією № 2.

24.07.2023 між Позивачем та Відповідачем підписано Специфікацію № 2 до Договору щодо додаткового об`єму робіт з ремонту грейферів V-5,6м3 рудно-грейферних перевантажувачів №1, №3 (РГП) інв.№ 10505842, 10506033 доменного цеху ПАТ «Запоріжсталь» з терміном виконання робіт 30 календарних днів з моменту затвердження додаткових робіт. Вартість додаткових робіт 1 одиниці складає 875 558,42 грн. з ПДВ.

10.10.2023 було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору, якою була змінена загальна ціна робіт за Договором, яка становить 8 235 146,93 грн. з ПДВ, а також Договір доповнено додатком № 7 Специфікацією № 3.

10.10.2023 між Позивачем та Відповідачем підписано Специфікацію № 3 до Договору щодо додаткового об`єму робіт з ремонту грейферів V-5,6м3 рудно-грейферних перевантажувачів №1, №3 (РГП) інв.№ 10506033 доменного цеху ПАТ «Запоріжсталь» з терміном виконання робіт додатково 30 календарних днів з моменту затвердження додаткових робіт. Вартість додаткових робіт 1 одиниці складає 301 706,90 грн. з ПДВ.

12.12.2023 було укладено Додаткову угоду № 3 до Договору, якою були змінені терміни виконання робіт, визначені у Специфікації № 1 від 23.05.2023 Договору, у зв`язку з чим терміни виконання робіт грейфера V-5,6м3 рудно-грейферних перевантажувачів №1 по 30.09.2023, грейфера V-5,6м3 рудно-грейферних перевантажувачів №3 по 29.12.2023

12.01.2024 було укладено Додаткову угоду № 4 до Договору, якою були змінені терміни виконання робіт, визначені у Специфікації № 1 від 23.05.2023 Договору, у зв`язку з чим терміни виконання робіт грейфера V-5,6м3 рудно-грейферних перевантажувачів №1 по 30.09.2023, грейфера V-5,6м3 рудно-грейферних перевантажувачів №3 по 31.01.2024.

02.02.2024 року було укладено Додаткову угоду № 5 до Договору, якою були змінені терміни виконання робіт, визначені у Специфікації № 1 від 23.05.2023 Договору, у зв`язку з чим терміни виконання робіт грейфера V-5,6м3 рудно-грейферних перевантажувачів №1 по 30.09.2023 р., грейфера V-5,6м3 рудно-грейферних перевантажувачів №3 по 07.02.2024.

Як вказує Позивач, Відповідачем ремонті роботи, усе вищезазначене обладнання та усі необхідні супроводжуючі документи були прийняті в повному обсязі без будь-яких претензій та зауважень, але не проведено оплату замовлених робіт, у зв`язку з чим подано позов у цій справі.

На день подання позовної заяви основна заборгованість Відповідача перед Позивачем за договором № 20/2023/2098 від 23.05.2023 р. становить 8 235 146,93 гривень.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представників сторін, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами виник спір з приводу оплати ремонтних робіт.

Підрядник належним чином та в повному обсязі виконав умови вищевказаного договору, зокрема, провів Роботи відповідно до умов Договору та здійснив повернення відремонтованих грейферів за актами здачі-приймання виконаних робіт:

1) 29.09.2023 підписаний між Позивачем та Відповідачем акт здачі-приймання виконаних робіт № 99 про те, що Підрядник надав, а Замовник прийняв роботи ремонту грейферів V-5,6м3 рудно-грейферних перевантажувачів №1, №3 (РГП) інв.№ 10505842, 10506033 доменного цеху ПАТ «Запоріжсталь» відповідно до відомості робіт у кількості 1 одиниці загальною вартістю 3 528 940,80 грн. з ПДВ. Актом здачі приймання виконаних робіт № 100 від 29.09.2023, що був підписаний обома сторонами, передано Відповідачу додатковий об`єм робіт по ремонту грейферів V 5,6м3 рудно-грейферних перевантажувачів №1, №3 (РГП) інв.№ 10505842, 10506033 доменного цеху ПАТ «Запоріжсталь» у кількості 1 одиниці загальною вартістю 875 558,42 грн з ПДВ. Дані акти зі сторони Відповідача підписані без будь-яких претензій та зауважень. Передача вищевказаного відремонтованого грейфера Відповідачу підтверджується підписаною сторонами договору товаро-транспортною накладною № 91 від 29.09.2023. Разом із грейфером та вищевказаними ТТН і актами здачі-приймання виконаних робіт Відповідачу були надані рахунки на оплату № 282 від 29.09.2023 р. та № 283 від 29.09.2023;

2) 06.02.2024 був підписаний між Позивачем та Відповідачем акт здачі приймання виконаних робіт № 2 про те, що Підрядник надав, а Замовник прийняв роботи ремонту грейферів V-5,6м3 рудно-грейферних перевантажувачів №1, №3 (РГП) інв.№ 10505842, 10506033 доменного цеху ПАТ «Запоріжсталь» відповідно до відомості робіт у кількості 1 одиниці загальною вартістю 3 528 940,80 грн з ПДВ. Актом здачі-приймання виконаних робіт № 3 від 06.02.2024, що був підписаний двома сторонами, передано Відповідачу додатковий об`єм робіт по ремонту грейферів V-5,6м3 рудно-грейферних перевантажувачів №1, №3 (РГП) інв.№ 10505842, 10506033 доменного цеху ПАТ «Запоріжсталь» у кількості 1 одиниці загальною вартістю 301 706,90 грн з ПДВ. Дані акти зі сторони Відповідача підписані без будь-яких претензій та зауважень. Передача вищевказаного відремонтованого грейфера Відповідачу підтверджується підписаною сторонами договору товаро-транспортною накладною № 3 від 06.02.2024. Разом із грейфером Разом із грейфером та вищевказаними ТТН і актами здачі приймання виконаних робіт Відповідачу були надані рахунки на оплату № 4 від 06.02.2024 та № 5 від 06.02.2024.

Таким чином, Підрядник належним чином та у повному обсязі виконав свої зобов`язання за підписаним Договором та укладеними Специфікаціями № 1 від 23.05.2023, № 2 від 24.07.2023, № 3 від 10.10.2023. Відповідачем ремонті роботи, усе вищезазначене обладнання та усі необхідні супроводжуючі документи були прийняті в повному обсязі без будь-яких претензій та зауважень, що підтверджується первинними документами. Отже, Позивачем проведений ремонт в повному обсязі, а Відповідачем прийнято відремонтоване обладнання без будь-яких претензій згідно з умовами Договору, що підтверджується вищевказаними доказами.

Відповідно до п. 4.1. Договору оплата Замовником виконаних робіт проводиться поетапно протягом 10 (десяти) календарних днів від дати підписання Замовником Акту виконаних робіт на підставі наданих Підрядником актів та рахунків.

Відповідачем суду не надано доказів здійснення оплати за Договором на користь Позивача, а отже виникло порушення грошових зобов`язань за Договором з боку Відповідача. Таким чином, позовні вимоги про стягнення 8 235 146,93 грн основного боргу підлягають задоволенню.

Пунктом 4.4 Договору передбачено, що замовник має право не приймати неналежним чином оформлені документи від Підрядника. В цьому разі вся відповідальність за можливе порушення строків виконання Робіт, несвоєчасну їх оплату та інші негативні наслідки, пов`язані з подальшим порушенням Сторонами своїх зобов`язань та обов`язків за договором перекладається на підрядника.

Таким чином, відповідно до пункту 4.4. Договору Відповідач мав право відмовитися від прийому результатів робіт з ремонту до надання рахунків, які нібито не отримував, однак ним не скористався, товар прийняв у повному обсязі без заперечень.

Крім того, відповідно до п. 18.6 постанови Верзхвоного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 915/641/19: «Колегія суддів звертає увагу, що за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє Відповідача від обов`язку оплатити товар. Така правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена в постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №910/32579/15, від 22.05.2018 у справі №923/712/17, від 21.01.2019 у справі №925/2028/15, від 02.07.2019 у справі №918/537/18, від 29.08.2019 у справі №905/2245/17, від 26.02.2020 у справі №915/400/18 і Суд не вбачає підстав для відступу від зазначеної позиції у цій справі».

Доводи відповідача з того приводу, що у наданих до позовної заяви товаро-транспортних накладних № 91 від 29.09.2023 та № 3 від 06.02.2024 міститься підпис зі сторони вантажоодержувача ст. майстер Нахімов Р.Ю., проте документів, які підтверджують, що вказана особа є уповноваженим представником ПАТ «Запоріжсталь» на отримання відповідних супровідних документів або товаро-матеріальних цінностей до позовної заяви не надано, суд відхиляє.

У постанові ОП КЦС ВС від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17) сформовано висновки стосовно заборони суперечливої поведінки (доктрина venire contra factum proprium). «В основі знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них».

Отримання результатів робіт товаро-транспортних накладних № 91 від 29.09.2023 та № 3 від 06.02.2024 зафіксовано актами акт здачі-приймання виконаних робіт № 99, № 100 № 2 № 3, додатковими угодами до Договору, які підписувалися після прийняття першої частини робіт. Вказані документи, які сам Договір підписані директором з інжинірингу ПАТ Запоріжсталь Петряковим М.В. Дійсність Договору та додаткових угод до нього не оспорюється відповідачем, що свідчить про суперечливу поведінку в частині не визнання повноважень представника відповідача на підписання товаро-транспортних накладних № 91 та № 3.

Також відповідач посилається на те, що добровільна сплата ПАТ Запоріжсталь коштів на користь ТОВ СТІЛ ВОРК, в тому числі на виконання рішення суду, може привести до негативних наслідків у вигляді притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб ПАТ ЗМК Запоріжсталь.

Так, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником ТОВ СТІЛ ВОРК є ПРИВАТНЕ ТОВ КІПАУЕР ІНВЕСТМЕНТ Б. В. - Нідерланди, кінцевим беніфінціаром є Панфілов Андрій Іванович Україна.

В ухвалі Київського апеляційного суду від 25.07.2024р. у справі № 761/21197/24, провадження № 11-сс/824/4746/2024 розміщеної в єдиному державному реєстрі судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/120782877), про арешт майна у кримінальному провадженні № 22023000000000761 від 27.07.2023 року зазначено наступне:

Досудовим розслідуванням встановлено, що 04.06.2007 року ОСОБА_7 здійснив реєстрацію ТОВ СТІЛ ВОРК (код ЄДРПОУ 35006184)…

…Надалі, ОСОБА_7 29.04.2015 року здійснив реєстрацію підприємства-нерезидента КІПАУЕР ІНВЕСТМЕНТ Б.В., (Keypower investment B.V.) Нідерланди, м. Амстердам, вул. Стравинськийлайн, 1431, 1077ХХ , єдиним власником та акціонером якої і являється, в тому числі, з метою зміни в подальшому засновника ТОВ СТІЛ ВОРК (код ЄДРПОУ 35006184) на вказану компанію-нерезидента.

У ОСОБА_7 не пізніше 17.10.2017 року виник умисел, направлений на ведення господарської діяльності на території Російської Федерації. Після чого, у невстановлений під час досудового розслідування час, але не пізніше 17.10.2017 року, невстановлені під час досудового розслідування особи за вказівкою ОСОБА_13 , перебуваючи у приміщенні Управления Федеральной налоговой службы по Липецкой области (ОГРН 1044800220057), яке розташоване за адресою: вул. Неділіна, 4, корп. А м. Липецьк, Російська Федерація, надали вказаним вище особам зазначеної установи вичерпний перелік документів для реєстрації у порядку, визначеному російським законодавством Товариства з обмеженою відповідальністю СТІЛ ВОРК РУ (ООО СТИЛ ВОРК РУ), якому присвоєно основний державний реєстраційний номер НОМЕР_8 у Единый государственный реєстр юридических лиц, юридична адреса: Російська Федерація, м. Липецьк, вул. Кутова, буд. 11, офіс 16. Генеральним директором ТОВ СТІЛ ВОРК РУ, у період з 16.03.2018 по 27.12.2023, з відома ОСОБА_7 призначено громадянина України ОСОБА_12, до повноважень якого входило загальне керівництво підприємством та можливість діяти без довіреності від імені вказаної юридичної особи, але фактично за згодою ОСОБА_7 на виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій…

…Водночас, засновником ТОВ СТІЛ ВОРК (код ЄДРПОУ 35006184), а також ТОВ СТІЛ ВОРК РУ (РФ, код 1174827018761) є підприємство нерезидент КІПАУЕР ІНВЕСТМЕНТ Б.В., Нідерланди, м. Амстердам, вул. Стравинськийлайн, 1431, 1077ХХ, а ОСОБА_7 є єдиним власником і акціонером підприємства-нерезидента КІПАУЕР ІНВЕСТМЕНТ Б.В..

Таким чином, ОСОБА_7 , використовуючи підприємство-нерезидент КІПАУЕР ІНВЕСТМЕНТ Б.В., здійснює вирішальний вплив, контроль, керівництво, а також отримує дохід з діяльності ТОВ СТІЛ ВОРК (код ЄДРПОУ 35006184) та ТОВ СТІЛ ВОРК РУ (РФ, код 1174827018761).

Встановлено, що за рахунок здійснення підприємницької діяльності у 2023 році ТОВ СТІЛ ВОРК РУ (РФ, код 1174827018761), отримало прибуток у розмірі 23 013 000 рублів…

…не раніше 23.04.2022 та пізніше 31.12.2023 генеральним директором ТОВ СТІЛ ВОРК РУ (РФ, код 1174827018761) ОСОБА_12 передано невстановленим під час досудового розслідування представникам держави-агресора, а саме: Управления Федеральной налоговой службы по Липецкой области ( ОГРН 1044800220057 ), яке розташоване за адресою: вул. Неділіна, 4, корп. А м. Липецьк, Російська Федерація , фінансові активи у вигляді сплати податків, зокрема 4 084 525, 77 рублів за 1 квартал 2023 року, а саме: з 05.01.2023 по 31.03.2023, крім цього, 5 579 259, 29 рублів за 2 квартал 2023 року, а саме: з 01.04.2023 по 30.06.2023, а також 7 008 090, 55 рублів за 3 квартал 2023 року, а саме: з 03.07.2023 по 30.09.2023 на загальну суму 16 671 875, 61 рублів.

Так, за наведених вище обставин та у зв`язку з наявністю доказів, зібраних у ході досудового розслідування, 05.06.2024 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111- КК України.

На підставі викладеного Відповідач стверджує, що кінцевим бенефіціаром та фактичним керівником компаній ООО Стил Ворк РУ та ТОВ СТІЛ ВОРК виступає саме Андрій Панфілов. Для ведення бізнесу на території рф Панфілов залучив громадянина України Сергія Хіменка, який був керівником ООО Стил Ворк РУ та фактично перебував на території рф до 2024 року.

Позивач проти цих доводів заперечив, посилаючись на те, що в Україні діє принцип презумпції невинуватості, який закріплений в ст. 62 Конституції України: особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Крім цього, кожне підприємство, яке укладає договір з Відповідачем, проходить детальну перевірку, в т.ч. й Позивач. На офіційному сайті Метінвесту за посиланням https://metinvestholding.com/ua/procurement є процедура здійснення закупівель. Відповідач, входить до активів Групи Метінвест, що є загальновідомою інформацією, зокрема з офіційних джерел групи Метінвест.

Для участі в тендерах Групи Метінвест на закупівлю товарів, робіт та послуг новим постачальникам необхідно пройти процедуру попередньої кваліфікації за певною категорією. Підприємствам, які пройшли процедуру попередньої кваліфікації, направляються повідомлення про нові закупівлі та запрошення для участі в тендерах. Тендери активів групи Метінвест відбуваються на платформі SAP Ariba SLP. Так, для можливості приймання участі у тендерах групи Метінвест та укладення договору, підприємство повинно зареєструватися на цій платформі, пройти успішно попередню кваліфікацію і тільки після цього має можливість брати участь у тендерах. Під час подання заявки на участь в тендері відбувається аналіз наданих підприємством документів, оцінка технічних, фінансових та організаційних можливостей підприємства, необхідних для співпраці з Групою Метінвест та аналіз усіх ризиків, в т.ч. в репутаційних (про що зазначено на офіційному сайті).

На момент укладення Договору з Відповідачем інформація про те, що ПРИВАТНЕ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КІПАУЕР ІНВЕСТМЕНТ Б.В." є засновником Позивача була у вільному публічному доступі, зокрема містилася в реєстрах, як й інформація про те, що ПРИВАТНЕ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КІПАУЕР ІНВЕСТМЕНТ Б.В." є також засновником ТОВ СТІЛ ВОРК РУ.

Отже, враховуючи ретельну перевірку кожного контрагента перед укладенням з ним договору, Відповідач достовірно на момент укладення договору з Позивачем, володів або міг володіти інформацією про кінцевих бенефіціарних власників Позивача, яка є відкритою та публічною інформацією. На момент укладення Договору у Відповідача не виникало питань щодо іміджевих та будь-яких інших ризиків при оплаті виконаних за договором робіт.

Посилання Відповідача на ухвалу Київського апеляційного суду від 25.07.2024 р. у справі № 761/21197/24, яка не містить прямого посилання на те, що особа _7 це саме ОСОБА_1 , та посилання на статті та інформацію у засобах масової інформації не можуть розглядатися як обставини, які унеможливлюють виконання взятих на себе зобов`язань щодо оплати виконаних робіт, та які можуть призвести до іміджевих ризиків та негативних наслідків у вигляді притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб ПАТ Запоріжсталь. Інших доказів щодо ризиків здійснення оплати на користь Позивача Відповідачем не надано.

Згідно, ст. 1 Закону України Про санкції визначено, що з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції).

Відповідно до частини третьої статті 5 Закону України Про санкції рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій щодо окремих іноземних юридичних осіб, юридичних осіб, які знаходяться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб`єктів, які здійснюють терористичну діяльність (персональні санкції), передбачених пунктами 1, 2-21, 23-25 частини першої статті 4 цього Закону, приймається Радою національної безпеки і оборони України та вводиться в дію указом Президента України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту видання указу Президента України і є обов`язковим до виконання.

Згідно з частиною другою статті 5 Закону України Про санкції рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій щодо іноземної держави або невизначеного кола осіб певного виду діяльності (секторальні санкції), передбачених пунктами 1, 2-5, 13-15, 17-19, 241, 25 частини першої статті 4 цього Закону, приймається Радою національної безпеки і оборони України, вводиться в дію Указом Президента України та затверджується протягом 48 годин з дня видання Указу Президента України постановою Верховної Ради України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту прийняття постанови Верховної Ради України і є обов`язковим до виконання.

Частиною першою статті 4 Закону України Про санкції визначаються види санкцій, які застосовуються до іноземної держави або невизначеного кола осіб певного виду діяльності, юридичних або фізичних осіб тощо.

Таким чином, рішення Ради національної безпеки і оборони України, введені в дію відповідними Указами Президента України, про застосування санкцій обов`язкові до виконання та встановлюють заборони та обмеження для здійснення визначених ними дій та операцій.

Крім того, відповідно до статті 53 Закону України Про санкції, з метою надання безоплатного публічного доступу до актуальної та достовірної інформації про всіх суб`єктів, щодо яких застосовано санкції, створений Державний реєстр санкцій, дані якого є відкритими і загальнодоступними, крім випадків, передбачених законом.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів того, що на дату прийняття рішення у справі в зазначеному Реєстрі санкцій міститься інформація щодо застосування санкцій до ТОВ Стил Ворк Ру (ОДРН 1174827018761), ТОВ Стіл Ворк (код ЄДРПОУ 35006184), ПТОВ "КІПАУЕР ІНВЕСТМЕНТ Б.В." (Нідерланди, м. Амстердам, вул. Стравинськийлайн, 1431, 1077ХХ Нідерланди, м. Амстердам, вул. Стравинськийлайн, 1431, 1077ХХ) або громадянина України ОСОБА_1 .

Обвинувальний вирок у вказаному Відповідачем кримінальному провадженні № 22023000000000761 на цей час не винесено, а отже вказані в ухвалі Київського апеляційного суду від 25 липня 2024 року у справі №761/21197/24 обставини досудового розслідування не можуть бути розцінені судом як такі, що доведені в законному порядку, з огляду на ст. 62 Конституції України.

Таким чином, в цій частині доводи відповідача суд не може визнати обґрунтованими на даний момент.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо стягнення 3% річних в сумі 160 670,09 грн за загальний період з 10.11.23 по 19.08.24, та 378 265,57 грн втрат від інфляції за загальний період листопада 2023 року по липень 2024 року суд зазначає, що вказані суми розраховані вірно та підлягають стягненню.

Нормами статті 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язань може забезпечуватися згідно з законом або договором, зокрема, неустойкою.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 10.2. Договору сторони передбачили, що у разі порушення строку оплати виконаних Робіт, Замовник сплачує Підрядникові пеню у розмірі 0,01 % від несплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на цей період, за який нараховується пеня.

Судом перевірено розрахунок пені за загальний період з 10.11.23 по 19.08.24 та встановлено правильний розмір в сумі 150 703,19 грн.

Відповідач у відзиві на позов просив зменшити пеню та річні до 1% від суми стягнення а також окремою заявою просив надати розстрочку виконання рішення терміном на 1 рік зі сплатою боргу щомісячно рівними частинами.

Вказані клопотання мотивовані такими обставинами. Позивач не поніс збитків у зв`язку з порушенням строків платежів з боку Відповідача (Позивачем не доведено зворотного). Крім того, наявні інші суттєві обставини, які істотно ускладнили виконання ПАТ «Запоріжсталь» грошових зобов`язань за Договором і які вказують на:

- погіршення умов господарювання та фінансового стану Відповідача внаслідок повномасштабного військового вторгнення росії на територію України,

- зменшення чисельності працівників Відповідача (зокрема, з причин призову до служби в ЗСУ),

- надання суттєвої матеріальної підтримки Збройним силам України;

- відсутність доказів збитків заподіяних позивачу.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України № 64/2021 в Україні було введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року. Враховуючи стрімке наближення ворожих військ у напрямку м. Запоріжжя, з метою запобігання негативним наслідкам техногенного, природного характеру та збереження життя і здоров`я працівників підприємства та мешканців м. Запоріжжя, Відповідачем було видано Наказ № 226 від 28.02.2022 року про виведення з експлуатації основних фондів та консервацію основного та допоміжного обладнання терміном з 28.02.2022 року до дати закінчення бойових дій у м. Запоріжжя або зменшення їх інтенсивності. Починаючи з 28.02.2022 року основні фонди підприємства, всі допоміжні машини і агрегати були зупинені, у тому числі вантажно-розвантажувальні комплекси та механізми, локомотиви, системи служби сигналізації та блокування, які забезпечували рух, навантаження та розвантаження залізничних вагонів. Персонал ПАТ «Запоріжсталь» був виведений у вимушений простій відповідно до ст. 34, ст. 113 Кодексу Законів про працю України, на підставі наказу ПАТ «Запоріжсталь» № 179 від 07.03.2022 року. Через консервацію основних фондів підприємства та виведення у простій персоналу запилилось виробництво продукції комбінату. Відповідно до наказу ПАТ «Запоріжсталь» № 237 від 09.03.2022 року та акту технічного стану основних фондів ПАТ «Запоріжсталь» на час їх розконсервації від 01.04.2022 року та у зв`язку із частковою стабілізацією ситуації у м. Запоріжжі, ПАТ «Запоріжсталь» частково відновило процес виробництва готової продукції з частковою розконсервацією основних фондів. Відповідно до вказаного наказу та акту технічного стану основних фондів від 01.04.2022 року з 03.04.2022 року розпочався процес розконсервації доменних печей № 3 та № 4 та з 07.04.2022 року частково розпочався випуск продукції комбінату. Вказані обставини значно вплинули на обсяги виробництва та вплинули на матеріальне становище підприємства. Так, у 2022 в порівнянні з 2021 роком обсяги виробництва суттєво впали: по чавуну більше ніж на 50%, по сталі та металопрокату більше ніж на 70%. Відповідно, обсяг реалізації у 2022 році в порівнянні з 2021 роком було знижено на 60%, що підтверджується звітами з реалізації промислової продукції за період з 2021 по 2022 роки. Також серед причин падіння обсягу виробництва і реалізації готової продукції обмеження обсягу перевалки західних митних перетинів (через неможливість використання морських портів, вказані обставини є загальновідомими та підтверджуються телеграмами АТ «Укрзалізниця»), обмеження можливості закупки електроенергії та сировини у зв`язку з обстрілами енергооб`єктів України (вказані обставини є загальновідомими, а також підтверджується графіком фактично спожитої електроенергії за період з жовтня 2022 року по січень 2023 року). Крім того, ситуація була обтяжена включенням Запорізької області та міста Запоріжжя до «сірої зони», що призвело до ускладнення поверненню валютної виручки через Європейські банки. Так наприклад за період з 24.10.2022 по 09 лютого 2023 року контрагентами METINVEST TRAMETAL и FERRIERA VALSIDER SPA платежі на користь ПАТ «Запоріжсталь» у розмірі 27 734 392,02 Євро не здійснились через можливі ризики не зарахування та повернення платежів. Через погіршенням економічної ситуації в країні, контрагенти ПАТ «Запоріжсталь» стали неналежним чином виконувати перед останнім грошові зобов`язань, що зумовило виникнення дебіторської заборгованості у значних сумах. Так, сума дебіторської заборгованості контрагентів перед Відповідачем станом на 01.10.2022 склала 48460431322, 60 грн, на 10.02.2023 складає 39936976349, 94 грн, на 31.12.2023 склала 46153569853, 87 грн., на 30.06.2024 склала 50507614750, 95 грн. ПАТ «Запоріжсталь» є містоутворюючим підприємством, яке знаходиться в прифронтовому місті, яке постійно обстрілюється ворогом. ПАТ «Запоріжсталь» також неодноразово піддавалась ракетним атакам. Якщо на виконання рішення суду з рахунків відповідача будуть одночасно списані грошові кошти, що складають частину суми позову, то відповідач не зможе закупити сировину, виробити та реалізувати продукцію та отримати дохід, за рахунок якого може бути створено можливість виконання рішення суду в повному обсязі.

Позивач проти зменшення річних, пені і надання розстрочки виконання рішення заперечив, вказуючи, що відповідач посилається на обставини, які виникли ще до укладення договору № 20/2023/2298 від 23.05.2023, та ніяким чином не можуть впливати на виконання взятих на себе фінансових зобов`язань за Договором, укладеним 23 травня 2023 року. Після розконсервації основних фондів, в т.ч. доменних печей № 3 та № 4, минуло більше року і лише 23.05.2023 року Відповідач проводить тендер та укладає договір на проведення робіт з змінного обладнання - грейферів V-5,6м3 рудно-грейферних перевантажувачів №1, №3 (РГП) інв.№ 10505842, 10506033 доменного цеху ПАТ «Запоріжсталь», що є основним обладнанням Відповідача. Більш того, в наданих документах відсутні належні докази того, що грейфери V-5,6м3 рудно-грейферних перевантажувачів №1, №3 (РГП) відносяться саме до основних фондів доменних печей № 3 та № 4. В наданих Відповідачем актах таке обладнання відсутнє.

З огляду на запровадження в державі воєнного стану, тобто форс-мажорні обставини, на які посилається Відповідач, стосуються обох сторін договору. Відповідачем не надано доказів того, що Позивач перебуває в кращому становищі, порівняно з Відповідачем. Застосування до Відповідача штрафних санкцій є наслідком систематичного, довготривалого (з листопада 2023 р. по серпень 2024 р.) порушення Відповідачем взятих на себе на умовах п. 4.1. Договору зобов`язань щодо своєчасного здійснення розрахунків за договором, що в свою чергу, спричинило завдання збитків Позивачу у вигляді неодержаного Позивачем прибутку від здійснення господарської діяльності. Невиконання або неналежне виконання умов господарського зобов`язання є підставою для відповідальності і застосування господарських санкцій за таке порушення. Крім того, заявлена Позивачем до стягнення з Відповідача сума пені (150 703,19 грн.) є в 54,6 рази меншою від суми основного боргу Відповідача перед Позивачем, який становить 8 235 146,93 грн. Більш того, Відповідачем не наданого жодних доказів на підтвердження існування виняткових обставин, наявність яких спричинила порушення Відповідачем взятих на себе за договором зобов`язань щодо своєчасного здійснення розрахунків за договором. Водночас, як свідчить судова практика, суди звертають увагу на те, що зменшення розміру пені на 99 % фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін (правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду викладеними в постановах від 04.02.2020 у справі 918/116/19 (пункт 8.15), від 15.06.2022 у справі N 922/2141/21, від 05.04.2023 у справі N 910/18718/21 тощо).

Розглянувши вказані клопотання суд прийшов до висновку про їх часткове задоволення.

Згідно із частиною першою статті 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

За частиною другою статті 233 ГК України якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналогічні положення також містить частина третя статті 551 ЦК України, положення якої України надають суду право зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.01.2024 у справі № № 911/2269/22

7.17. При цьому Суд наголошує, що неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013. Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 918/116/19.

7.18. Крім цього, таку функцію, як сприяння належному виконанню зобов`язання, стимулювання боржника до належної поведінки, неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер (постанова Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 910/14591/21).

Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити

У цих висновках Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 18.04.2023 у справі № 199/3152/20 (Провадження № 14-224цс21) з посиланням на висновки в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, (провадження № 12-79гс19) (пункт 8.24) та від 28.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц, (провадження № 14-623цс18) (пункт 85).

7.19. У визначенні підстав для зменшення розміру неустойки Суд виходить з такого.

Так, положеннями статті 3 ЦК України регламентовано загальні засади цивільного законодавства, якими, згідно з пунктами 3, 6 частини першої цієї статті ЦК України, є свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність.

7.20. Добросовісність є не тільки однією з основоположних засад цивільного законодавства, а також імперативним принципом щодо дій усіх учасників цивільних правовідносин (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Добросовісність - це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість.

Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20.

Отже, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності, добросовісності та справедливості.

7.21. А тому, в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності, може бути застосований також закріплений законодавцем в статті 3 ЦК України принцип можливості обмеження свободи договору (статті 6, 627 цього Кодексу) і як норма прямої дії, і як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах.

7.22. Главою 24 ГК України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Тож справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.

7.23. За частиною другою статті 216 ГК України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов`язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції (частина третя статті 216 ГК України).

7.24. За частинами першою та другою статті 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

7.25. Отже, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

У наведених висновках Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.

7.26. Таким чином, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі вичерпного переліку обставин як підстав для зменшення судом розміру неустойки (частина третя статті 551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 26.08.2021 у справі № 911/378/17 (911/2223/20).

ПАТ «Запоріжсталь» надано звіт про фінансові результати (звіт про сукупний фінансовий результат) за перший квартал 2024 року. Відповідно до розділу I (код рядка - 2355) звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за перший квартал 2024 року збиток товариства склав 516,056 млн грн.

Відповідно до розділу I (код рядка - 2355) звіту про фінансові результати ТОВ СТІЛ ВОРК (звіт про сукупний фінансовий результат) за I півріччя збиток у товариства відстуній.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 238 ГПК України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання розстрочки виконання рішення.

Підставою для відстрочки, розстрочки, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених відповідною статтею ГПК України не вимагається. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, питання щодо надання відстрочки (розстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватись господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Системний аналіз норм чинного законодавства свідчить, що підставою для відстрочення, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

ГПК України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини за правилами, встановленими цим Кодексом.

Тобто, можливість відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. (ч. 3 ст. 331 ГПК України).

З системного аналізу вказаної норми вбачається, що підставою для розстрочки, відстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Питання про задоволення заяви про відстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення. Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. При цьому господарський суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника і для стягувача.

Беручи до уваги наведені вище сторонами обставини, враховуючи матеріальний стан обох сторін, окрема, фінансові звіти за 2024 рік, в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності, суд доходить висновку, що зменшення пені до 50% в сумі 75351, 60 грн та надання розстрочки виконання рішення суду у цій справі на шість місяців не порушить балансу інтересів сторін, та сприятиме досягненню мети виконання судового рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

У пункті 3.17.4. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вказано, що у резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь, ідентифікаційний код юридичної особи 00191230 (Південне шосе, буд. 72, м. Запоріжжя, 69008) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СТІЛ ВОРК, ідентифікаційний код юридичної особи 35006184 (вул. Соборності, буд. 32, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50065) заборгованість за договором № 20/2023/2098 від 23.05.2023 року у розмірі 8 849 434 (вісім мільйонів вісімсот сорок дев`ять тисяч чотириста сорок чотири) грн 19 коп., з яких: основний борг 8 235 146,93 грн (вісім мільйонів двісті тридцять п`ять тисяч сто сорок шість) грн 93 коп., 75351 (сімдесят п`ять тисяч триста п`ятдесят одна) грн 60 коп. пені, 160 670,09 грн (сто шістдесят тисяч шістсот сімдесят) грн 09 коп. 3 % річних, 378 265 (триста сімдесят вісім тисяч двісті шістдесят п`ять) грн 57 коп. втрат від інфляції, розстрочивши виконання рішення суду в цій частині на шість, зі сплатою рівними частинами щомісячно:

- 1474905 (один мільйон чотириста сімдесят чотири тисячі дев`ятсот п`ять) грн 70 коп. до 30.11.24;

- 1474905 (один мільйон чотириста сімдесят чотири тисячі дев`ятсот п`ять) грн 70 коп. до 31.12.24;

-1474905 (один мільйон чотириста сімдесят чотири тисячі дев`ятсот п`ять) грн 70 коп. до 31.01.25;

- 1474905 (один мільйон чотириста сімдесят чотири тисячі дев`ятсот п`ять) грн 70 коп. до 28.02.25;

- 1474905 (один мільйон чотириста сімдесят чотири тисячі дев`ятсот п`ять) грн 70 коп. до 31.03.25;

- 1474905 (один мільйон чотириста сімдесят чотири тисячі дев`ятсот п`ять) грн 69 коп. до 30.04.25. Видати наказ.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь, ідентифікаційний код юридичної особи 00191230 (Південне шосе, буд. 72, м. Запоріжжя, 69008) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СТІЛ ВОРК, ідентифікаційний код юридичної особи 35006184 (вул. Соборності, буд. 32, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50065) 107 097 (сто сім тисяч дев`яносто сім) грн 43 коп. судового збору. Видати наказ.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 07.11.24.

Суддя А.О. Науменко