Ухвала

від 29.10.2024 по справі 908/829/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/48/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

29.10.2024 Справа № 908/829/18

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Зінченко Н.Г., розглянувши матеріали заяви вих. № б/н від 14.10.2024 (вх. № 20364/08-08/24 від 16.10.2024) ОСОБА_1 , м. Полтава про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, у справі № 908/829/18

за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4)

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «СИСТЕМ АКТИВС», (69095, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 114, а/с1374)

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю ГК «УКРГАЗ», (69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 101)

до відповідача-3 Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНОЛ ЕНЕРДЖІ», (м. Запоріжжя, Дніпровський район, вул. Сергія Синенка, буд.63 А)

до відповідача-4 Фізичної особи ОСОБА_2 , ( АДРЕСА_1 )

до відповідача-5 Фізичної особи ОСОБА_1 , (юридична адреса: АДРЕСА_2 ; адреса для листування: АДРЕСА_3 ), представник заявника (боржника) адвокат Фесун Назар Володимирович, (040563, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 1-5, офіс 503)

до відповідача-6 Фізичної особи ОСОБА_3 , ( АДРЕСА_4 )

про стягнення солідарно 52 794 090,50 грн.

За участю представників сторін:

від позивача (стягувача): не з`явився;

від відповідача 1 (боржника): не з`явився;

від відповідача 2 (боржника): не з`явився;

від відповідача 3 (боржника): не з`явився;

від відповідача 4 (боржника): не з`явився;

від відповідача 5 (боржника, заявника): Фесун Н.В., на підставі Ордеру на надання правничої допомоги серія АА № 1464504 від 12.07.2024 (в режимі відеоконференції);

від відповідача 6 (боржника): не з`явився;

УСТАНОВИВ

16.10.2024 ОСОБА_1 , м. Полтава (заявник, боржник у виконавчому провадженні) звернувся до господарського суду Запорізької області із заявою вих. № б/н від 14.10.2024 (вх. № 20364/08-08/24 від 16.10.2024), поданою адвокатом Фесун Назаром Володимировичем, про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, у справі № 908/829/18, якою просить суд на підставі ст. 328 ГПК України визнати наказ господарського суду Запорізької області від 15.11.2018 у справі № 908/829/18 таким, що не підлягає виконанню.

Згідно Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.10.2024 заяву вих. № б/н від 14.10.2024 (вх. № 20364/08-08/24 від 16.10.2024) ОСОБА_1 , м. Полтава про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, у справі № 908/829/18 передано на розгляд судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.10.2024 заяву ОСОБА_1 , м. Полтава про визнання наказу господарського суду Запорізької області від 15.11.2018 у справі № 908/829/18 таким, що не підлягає виконанню, прийнято судом до розгляду, судове засідання з розгляду заяви призначено на 29.10.2024.

В судове засідання 29.10.2024 з`явився представник відповідача 5 (заявника), судове засідання проводилося в режимі відеоконференції з використанням системи відеоконференцзв`язку vkz.court.gov.ua.

До системи відеоконференцзв`язку 29.10.2024 приєднався представник відповідача 5 (заявника).

Представники позивача (стягувача) та відповідачів 1-4, 6 (боржників) в судове засідання 29.10.2024 не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, у справі № 908/829/18 сторони повідомлялися належним чином у відповідності до приписів Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» сторони спору зобов`язані в розумні інтервали часу вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

У справі «Осіпов проти України» суд зазначив, що стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та на рівність у користуванні правами з протилежною стороною, передбаченими принципом рівності сторін. Суд повинен лише встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з наданими іншою стороною зауваженнями або доказами та прокоментувати їх, а також представити свою справу в умовах, що не ставлять його в явно гірше становище vis-а-vis його опонента (там само). З точки зору Конвенції заявник не має доводити, що його відсутність у судовому засіданні справді підірвала справедливість провадження або вплинула на його результат, оскільки така вимога позбавила б змісту гарантії статті 6 Конвенції.

Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, згідно з ч. 3 ст. 328 ГПК України.

Враховуючи присічний строк розгляду заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви в судовому засіданні 29.10.2024.

З урахуванням викладеного, суд розглянув заяву про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, у справі № 908/829/18 по суті за наявними в ній матеріалами та прийняв ухвалу по суті заяви в судовому засіданні 29.10.2024.

29.10.2024 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду Запорізької області від Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (позивач, стягувач) надійшли Пояснення по суті заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, у справі № 908/829/18 (вх. № 21207/08-08/24 від 29.10.2024), в яких АТ «ПУМБ» проти заяви ОСОБА_1 про визнання наказу господарського суду Запорізької області від 15.11.2018 у справі № 908/829/18 таким, що не підлягає виконанню, заперечило повністю, в обґрунтування своєї позиції послалося на наступне. На примусове виконання рішення господарського суду Запорізької області від 18.09.2018 у справі № 908/829/18 15.11.2018 судом видано стягувачу АТ «ПУМБ» накази окремо щодо кожного солідарного боржника (відповідача), у тому числі про стягнення заборгованості з боржника (відповідача-5) ОСОБА_1 20.10.2021 постановою головного державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Торбинською О. М. було відкрито виконавче провадження за № 67190620 щодо примусового виконання рішення суду за наказом господарського суду Запорізької області від 15.11.2018 у справі № 908/829/18 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 52 794 090,50 грн. на користь АТ «ПУМБ». 16.08.2024 між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено Угоду про розірвання договору поруки № КІЕ-П-3209-3322-3324/5 від 04.08.2017, відповідно до п. 1 якої цією Угодою сторони вирішили розірвати договір поруки в майбутньому з моменту настання відкладальної обставини, визначеної у п. 2 цієї Угоди. Згідно з п. 2 Угоди сторони домовились, що договір поруки буде розірвано та зобов`язання сторін за ним припинено виключно з моменту настання відкладальної обставини, якою є сплата Поручителем Кредитору у повному обсязі суми коштів у гривні, еквівалентній всього 60 000 доларів США за курсом НБУ станом на дату сплати, в рахунок часткового погашення Основного зобов`язання у строк до 31.07.2025 включно у порядку, визначеному в п. 3 цієї Угоди. Як зазначено в п. 7 Угоди з моменту настання відкладальної обставини в порядку та на умовах, визначених цією Угодою, договір поруки вважається розірваним за взаємною згодою сторін та зобов`язання сторін за договором поруки припиняються. Таким чином, в Угоді про розірвання АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 визначили, що укладений між ними договір поруки № КІЕ-П-3209-3322-3324/5 від 04.08.2017 буде розірвано в майбутньому виключно з моменту настання відкладальної обставини, якою є часткове погашення поручителем ОСОБА_1 на користь кредитора АТ «ПУМБ» заборгованості на підставі договору поруки в сумі 60 000 доларів США (за курсом НБУ станом на дату сплати), визначеній в п. 2 цієї Угоди, (а не з моменту укладення сторонами цієї Угоди про розірвання). Отже, договір поруки буде розірвано виключно за умови та з моменту настання відповідної відкладальної обставини, обумовленої Угодою про розірвання. На теперішній час відкладальна обставина, передбачена у п. 2 Угоди про розірвання, не наступила, тому договір поруки є діючим (не розірваним). Як зазначає ОСОБА_1 у своїй заяві та не заперечується позивачем, на виконання графіку, зазначеного у п. 3 Угоди про розірвання, відповідачем 5 сплачено на підставі договору поруки на користь Банку лише частину суми, вказаної у п. 2 цієї Угоди, а саме 10 000 дол.США. Решта обумовленої Угодою про розірвання суми в розмірі, еквівалентному 50 000 доларів США, поручителем ОСОБА_1 на даний час не погашено Банку, тому обумовлена Угодою про розірвання відкладальна обставина станом на сьогодні не наступила. Таким чином, укладення між сторонами договору поруки Угоди від 16.08.2024 про розірвання договору поруки (під відкладальною обставиною) не змінює та не припиняє зобов`язання за договором поруки в момент укладення такої Угоди, тому правовідносини поруки за договором поруки залишаються чинними до моменту настання відкладальної обставини, обумовленої в п. 2 цієї Угоди про розірвання. У п. 8 Угоди про розірвання сторони домовились, що з моменту розірвання договору поруки у зв`язку з настанням відкладальної обставини в порядку та на умовах, визначених цією Угодою, Кредитор втрачає право вимоги до Поручителя за договором поруки щодо виконання Основного зобов`язання та ця Угода буде підставою для закінчення всіх незавершених судових та/або виконавчих проваджень щодо стягнення з Поручителя на користь Кредитора залишку будь-яких сум заборгованості за Основним зобов`язанням. За таких обставин, оскільки ОСОБА_1 не сплатив Банку у повному обсязі суму коштів, визначену у п. 2 Угоди про розірвання, відповідна відкладальна обставина не наступила, тому звернення ОСОБА_1 до суду із заявою про визнання виконавчого документа у справі № 908/829/18 таким, що не підлягає виконанню, є передчасним. Також позивач вважає, що повернення до суду наказу щодо боржника ОСОБА_1 за заявою стягувача АТ «ПУМБ» постановою державного виконавця від 18.09.2024 у виконавчому провадженні № 67190620 також не є підставою для визнання такого наказу таким, що не підлягає виконанню, оскільки частиною 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи. Отже, АТ «ПУМБ» має право повторно пред`явити наказ суду щодо ОСОБА_1 для примусового виконання органу ДВС чи приватному виконавцю до моменту розірвання договору поруки (тобто до моменту настання відкладальної обставини, обумовленої у п. 2 Угоди про розірвання).

Розглянувши та дослідивши матеріали справи № 908/829/18 та заяву про визнання наказу господарського суду Запорізької області від 15.11.2018 у справі № 908/829/18 таким, що не підлягає виконанню, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.09.2018 у справі № 908/829/18 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «СИСТЕМ АКТИВС» солідарно з Товариством з обмеженою відповідальністю ГК «УКРГАЗ», солідарно з Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНОЛ ЕНЕРДЖІ», солідарно з Фізичною особою ОСОБА_2 , солідарно з Фізичною особою ОСОБА_1 , солідарно з Фізичною особою ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» 44 176 244,69 грн. заборгованості з відшкодування платежу за гарантією, 3 194 757,98 грн. заборгованості за процентами за платіж за гарантією, 1 086 725,82 грн. заборгованості по сплаті сум комісій (комісійної винагороди) за обслуговування гарантії, 3 984 694,27 грн. пені, 351 667,74 грн. 3 % річних, а також стягнуто з відповідачів на користь позивача судовий збір в рівних частинах по 102 783,34 грн.

Зазначена заборгованість, яка була стягнута з відповідача 5 ОСОБА_1 , виникла у останнього на підставі Договору поруки № КІЕ-П-3209-3322-3324/5 від 04.08.2017, відповідно до умов якого поручитель ОСОБА_1 поручився перед кредитором АТ «ПУМБ» за виконання боржником ТОВ «СИСТЕМ АКТИВС» основного зобов`язання за Генеральним договором про надання гарантій № КІЕ-Г-3322 від 04.08.2017 року у повному обсязі.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 18.09.2018 у справі № 908/829/18 сторонами не оскаржувалося і у встановленому порядку набрало законної сили.

15.11.2018 на виконання зазначеного рішення Господарським судом Запорізької області видані відповідні накази щодо кожного з солідарних боржників окремо, в тому числі про стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 солідарно з Товариством з обмеженою відповідальністю «СИСТЕМ АКТИВС», солідарно з Товариством з обмеженою відповідальністю ГК «УКРГАЗ», солідарно з Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНОЛ ЕНЕРДЖІ», солідарно з Фізичною особою ОСОБА_2 , солідарно з Фізичною особою ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» 44 176 244,69 грн. заборгованості з відшкодування платежу за гарантією, 3 194 757,98 грн. заборгованості за процентами за платіж за гарантією, 1 086 725,82 грн. заборгованості по сплаті сум комісій (комісійної винагороди) за обслуговування гарантії, 3 984 694,27 грн. пені, 351 667,74 грн. 3 % річних.

16.10.2024 ОСОБА_1 (солідарний боржник, відповідач 5 у справі) звернувся до господарського суду Запорізької області із заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, у справі № 908/829/18, у зв`язку із таким: в порядку примусового виконання рішення з ОСОБА_1 стягнуто 1463,00 грн., фактично реалізовано через систему електроних торгів арештованим майном все наявне у ОСОБА_1 майно, яке належало йому на праві приватної власності. 16.08.2024 між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено Угоду про розірвання договору поруки № КІЕ-П-3209-3322-3324/5 від 04.08.2017, відповідно до якої сторони вирішили розірвати договір поруки в майбутньому з моменту настання відкладальної обставини, визначеної у п. 2 цієї Угоди. Відповідно до умов Угоди про розірвання сторони домовились, що ОСОБА_1 зобов`язується сплатити Банку у повному обсязі суму коштів у гривні, еквівалентній всього 60 000 доларів США за курсом НБУ станом на дату сплати, в рахунок часткового погашення Основного зобов`язання у строк до 31.07.2025 включно у порядку, визначеному в п. 3 цієї Угоди. Згідно з п. 7 Угоди з моменту настання відкладальної обставини в порядку та на умовах, визначених цією Угодою, договір поруки вважається розірваним за взаємною згодою сторін та зобов`язання сторін за договором поруки припиняються. На виконання Угоди про розірвання ОСОБА_1 сплачено Банку 10 000 доларів США. У зв`язку із укладенням між стягувачем та боржником 5 Угоди від 16.08.2024 про розірвання договору поруки № КІЕ-П-3209-3322-3324/5 від 04.08.2017 та з урахуванням факту виконання ОСОБА_1 умов цієї Угоди, заявник вважає, що наказ господарського суду Запорізької області від 15.11.2018 у справі № 908/829/18, виданий судом щодо нього, підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню. Також заявник звертає увагу суду, що 18.09.2024 на підставі заяви АТ «ПУМБ» державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Дослідивши матеріали справи № 908/829/18, подану відповідачем 5 у справі заяву про визнання наказу господарського суду Запорізької області від 15.11.2018 у справі № 908/829/18 таким, що не підлягає виконанню, та докази, надані на її обґрунтування, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).

Відповідно до частини першої статті 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Згідно із частиною другою статті 328 ГПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою з інших причин.

Отже, виконання судового наказу може здійснюватися у будь-який передбачений чинним законодавством спосіб, або у спосіб, що не суперечить вимогам чинного законодавства.

Враховуючи імперативні приписи ст. 129-1 Конституції України, ст., ст. 18, 326 ГПК України щодо обов`язковості виконання судового рішення, що набрало законної сили, положення ст. 328 ГПК України визначають можливість визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню, лише за наявності для цього безумовних і безспірних підстав, тобто є процедурною нормою, що врегульовує правовідносини між боржником і стягувачем на стадії виконання рішення.

Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документа, зокрема: видача виконавчого документа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий документ виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого документа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого документа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого документа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого документа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого документа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання. (Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі N 755/15479/15-ц)

Отже, чинне процесуальне законодавство передбачає механізм нівелювання процедури примусового виконання судового наказу у разі відсутності відповідного обов`язку боржника шляхом визнання цього наказу таким, що не підлягає виконанню. При цьому суд виходить із того, що правовий механізм визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, не обмежено переліком таких обставин, а пов`язується із наявністю самого обов`язку.

Подібні за змістом висновки викладено також у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 914/3131/15, від 14.06.20218 у справі № 914/4134/15, від 06.07.2018 у справі № 918/882/15.

Відтак, при вирішенні судом питання про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню повністю/частково, підлягають дослідженню обставини наявності визначених процесуальним законодавством підстав визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові № 910/9026/13 від 12.10.2018, в межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Розгляд заяв у порядку ст. 328 ГПК України є інститутом процесуального права, який не передбачає розгляду спору по суті, дослідження розміру заборгованості за кредитним договором, надання правової оцінки розміру зобов`язання, дотримання порядку його припинення.

Тобто, в межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, проте, не здійснюється перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків.

Таким факт має або визнаватися сторонами або підтверджуватись безпірними та однозначними засобами доказування, котрі не допускають багатозначного розуміння.

У даному випадку заявник посилається на наявність матеріально-правових підстав визнання наказу господарського суду таким, що не підлягає виконанню укладення між стягувачем та боржником 5 Угоди від 16.08.2024 про розірвання договору поруки № КІЕ-П-3209-3322-3324/5 від 04.08.2017 та фактчасткового виконання ОСОБА_1 умов цієї Угоди (частково сплата коштів в сумі 10 000 дол.США).

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Правила припинення зобов`язання сформульовані в главі 50 «Припинення зобов`язання» розділу І книги 5 «Зобов`язальне право» ЦК України. Норми цієї глави передбачають, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599), переданням відступного (стаття 600), зарахуванням (стаття 601), за домовленістю сторін (стаття 604), прощенням боргу (стаття 605), поєднанням боржника і кредитора в одній особі (стаття 606), неможливістю виконання (стаття 607), смертю фізичної особи чи ліквідацією юридичної особи (статті 608 та 609).

Статтею 599 ЦК України унормовано, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

Як з`ясовано судом, 16.08.2024 між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено Угоду про розірвання договору поруки № КІЕ-П-3209-3322-3324/5 від 04.08.2017 (з відкладальною обставиною), відповідно до п. 1 якої цією Угодою сторони вирішили розірвати договір поруки в майбутньому з моменту настання відкладальної обставини, визначеної у п. 2 цієї Угоди.

Згідно з п. 2 Угоди сторони домовились, що договір поруки буде розірвано та зобов`язання сторін за ним припинено виключно з моменту настання відкладальної обставини, якою є сплата Поручителем Кредитору у повному обсязі суми коштів у гривні, еквівалентній всього 60 000 доларів США за курсом НБУ станом на дату сплати, в рахунок часткового погашення Основного зобов`язання у строк до 31.07.2025 включно у порядку, визначеному в п. 3 цієї Угоди.

Як зазначено в п. 7 Угоди з моменту настання відкладальної обставини в порядку та на умовах, визначених цією Угодою, договір поруки вважається розірваним за взаємною згодою сторін та зобов`язання сторін за договором поруки припиняються.

Таким чином, суд погоджується з доводами стягувача (позивача у справі), що в Угоді про розірвання АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 визначили, що укладений між ними договір поруки № КІЕ-П-3209-3322-3324/5 від 04.08.2017 буде розірвано в майбутньому виключно з моменту настання відкладальної обставини, якою є часткове погашення поручителем ОСОБА_1 на користь кредитора АТ «ПУМБ» заборгованості на підставі договору поруки в сумі 60 000 доларів США (за курсом НБУ станом на дату сплати), визначеній в п. 2 цієї Угоди, (а не з моменту укладення сторонами цієї Угоди про розірвання).

Отже, договір поруки буде розірвано виключно за умови та з моменту настання відповідної відкладальної обставини, обумовленої Угодою про розірвання.

Матеріали справи свідчать, що на теперішній час відкладальна обставина, передбачена у п. 2 Угоди про розірвання, не наступила.

Як зазначає сам ОСОБА_1 та не заперечується позивачем, на виконання графіку, зазначеного у п. 3 Угоди про розірвання, відповідачем 5 сплачено на підставі договору поруки на користь Банку лише частину суми, вказаної у п. 2 цієї Угоди, а саме 10 000 дол.США. Решта обумовленої Угодою про розірвання суми в розмірі, еквівалентному 50 000 доларів США, ОСОБА_1 на даний час не погашено Банку.

За таких обставин, суд вказує, що обумовлена Угодою про розірвання відкладальна обставина не наступила.

Таким чином, укладення між сторонами договору поруки Угоди від 16.08.2024 про розірвання договору поруки (з відкладальною обставиною) не змінює та не припиняє зобов`язання за договором поруки в момент укладення такої Угоди, тому правовідносини поруки за договором поруки залишаються чинними до моменту настання відкладальної обставини, обумовленої в п. 2 цієї Угоди про розірвання.

У п. 8 Угоди про розірвання сторони домовились, що з моменту розірвання договору поруки у зв`язку з настанням відкладальної обставини в порядку та на умовах, визначених цією Угодою, Кредитор втрачає право вимоги до Поручителя за договором поруки щодо виконання Основного зобов`язання та ця Угода буде підставою для закінчення всіх незавершених судових та/або виконавчих проваджень щодо стягнення з Поручителя на користь Кредитора залишку будь-яких сум заборгованості за Основним зобов`язанням.

Вказане свідчить про те, що станом на час вирішення судом заяви ОСОБА_1 про визнання наказу господарського суду Запорізької області від 15.11.2018 у справі № 908/829/18 таким, що не підлягає виконанню, зобов`язання відповідача 5 перед позивачем, яке виникло на підставі договору поруки № КІЕ-П-3209-3322-3324/5 від 04.08.2017 не припинено.

За таких обставин, оскільки ОСОБА_1 не сплатив Банку у повному обсязі суму коштів, визначену у п. 2 Угоди про розірвання, відповідна відкладальна обставина не наступила, тому звернення ОСОБА_1 до суду із заявою про визнання виконавчого документа у справі № 908/829/18 таким, що не підлягає виконанню, є передчасним.

Також суд вважає доречними доводи позивача, що відповідно до ч. 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи.

Отже, АТ «ПУМБ» має право повторно пред`явити наказ суду щодо ОСОБА_1 для примусового виконання органу ДВС чи приватному виконавцю до моменту розірвання договору поруки, тобто до моменту настання відкладальної обставини, обумовленої у п. 2 Угоди про розірвання.

Відтак, заява ОСОБА_1 , м. Полтава про визнання наказу господарського суду Запорізької області від 15.11.2018 у справі № 908/829/18 таким, що не підлягає виконанню, не підлягає задоволенню судом.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 327, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

В задоволенні заяви ОСОБА_1 , м. Полтава про визнання наказу господарського суду Запорізької області від 15.11.2018 у справі № 908/829/18 таким, що не підлягає виконанню відмовити повністю.

Копію даної ухвали направити сторонам у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Повний текст ухвали складено та підписано 07.11.2024.

Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: http://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/.

Суддя Н.Г.Зінченко

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 261 цього Кодексу.