Рішення

від 05.11.2024 по справі 380/1417/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.11.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 380/1417/23

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Шкіндер П.А. секретар судового засідання Попович Л.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Сервіс"

до Івано-Франківської міської ради,

третя особа яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Комунальне підприємство "Муніципальні ринки" Івано-Франківської міської ради,

про визнання протиправним та скасування рішення Івано-Франківської міської ради 31 сесії восьмого демократичного скликання від 02.12.2022 №213-31 «Про припинення договору оренди».

за участю :

від позивача: Дудяк Р.А. (присутній в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду).

від відповідача Буджак В.М. представник

від третьої особи : Устинський А.В. -представник

в с т а н о в и в

У січні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Сервіс" звернулося до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача: Комунального підприємства "Муніципальні ринки" Івано-Франківської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення Івано-Франківської міської ради 31 сесії восьмого демократичного скликання від 02.12.2022 №213-31 "Про припинення договору оренди".

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.06.2023, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2023, позов задоволено.

Не погодившись із вказаними судовими рішеннями, відповідач і третя особа яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача звернулися до Верховного Суду з касаційними скаргами. Постановою Верховного Суду від 17.07.2024 касаційну скаргу Комунального підприємства "Муніципальні ринки" Івано-Франківської міської ради задоволено повністю, касаційну скаргу Івано-Франківської міської ради задоволено частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.06.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2023 у справі №380/1417/23 скасовано, провадження у справі №380/1417/23 закрито.

30.07.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Сервіс" звернулося до Верховного Суду із заявою, в якій просить направити справу за встановленою юрисдикцією.

Ухвалою від 15 серпня 2024 року Верховний суд задовольнив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Сервіс" про направлення справи за встановленою юрисдикцією, справу №380/1417/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Сервіс" до Івано-Франківської міської ради, третя особа - Комунальне підприємство "Муніципальні ринки" Івано-Франківської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення передав до Господарського суду Івано-Франківської області (вул. Грушевського, 32, м. Івано-Франківськ, 76018).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Івано-Франківської області від 27.08.2024 для розгляду справи № 380/1417/23 визначено суддю Шкіндер П.А.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 29.08.2024, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 02.10.2024; встановив сторонам строк для надання відзиву, відповіді на відзив та заперечення.

05.09.2024 до суду електронною поштою, підписаний КЕП, від Комунального підприємства "Муніципальні ринки" Івано-Франківської міської рад надійшли пояснення третьої особи щодо позову (вх.13952/24) у яких просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

06.09.2024 до суду електронною поштою, підписаний КЕП, від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№14051/24)у якому вказує, що позов є безпідставним та необгрунтованим та не підлягає до задоволення.

11.09.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№14249/24).

За наслідками підготовчого засідання 02.10.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 05.11.2024, про що постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

05.11.2024 від ІІІ особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача КП "Муніципальні ринки" Івано-Франківської міської ради надійшла заява про розподіл судових витрат (вх.17239/26) у якій заявник просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1400,00грн.

Підставою звернення позивача до суду є прийняте рішення Івано-Франківської міської ради (31 сесія) восьмого демократичного скликання від 02.12.2022 №213-31 «Про припинення договору оренди» згідно якого вирішено: « 1.Відмовити в продовженні та припинити з 31.12.2022 року договір оренди №ДО-3493 від 23.01.2012р. нежитлових приміщень площею 14167,72 кв. м, розташованих в цоколі та на першому поверсі будівлі критого ринку за адресою: м.Івано-Франківськ, вул. Дністровська,5, укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий сервіс», в зв`язку з необхідністю використання об`єкта оренди для власних потреб балансоутримувача - Комунального підприємства «Муніципальні ринки» Івано-Франківської міської ради (код ЄДРПОУ 44901319, юридична адреса 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 7). Підстава: абзац 3 частини 1 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», частина 5 Постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 року «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану», лист комунального підприємства «Муніципальні ринки» вх.№3991/01-15/18 від 30.11.2022р. Уповноважити міського голову Р.Марцінківа та/або заступника міського голови директора Департаменту комунальних ресурсів та сільського господарства Івано-Франківської міської ради М.Вітенка вчиняти всі необхідні дії, пов`язані з припиненням договору оренди зазначеного в п.1 цього рішення, зокрема, але не виключно, підписувати листи, заяву про державну реєстрацію припинення права оренди, акт приймання-передачі від орендаря до орендодавця об`єкта оренди тощо».

Позивач вважає спірне рішення Івано-Франківської міської ради №213-31 від 02.12.2022 року «Про припинення договору оренди» протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки при прийнятті відповідачем порушено процедуру прийняття рішення, а саме порушення статей 4, 10, 14, 29, 30 Регламенту Івано-Франківської міської ради.

Представником позивача подано відповідь на відзив, в якій зазначає, що сесійне засідання 02.12.2022 року тривало 10 хв. 31 с. (відповідно до відеозапису та аудіозапису) включно з процедурою реєстрації депутатів, гімном України, хвилиною мовчання, молитвою, привітанням одного з депутатів з днем народження, і, власне розглядом семи питань порядку денного.

Водночас, з протоколу 31 позачергової сесії восьмого скликання Івано-Франківської міської ради від 02.12.2022 року випливає, що сесійне засідання 02.12.2022 року тривало 08 хв. 00 с. На відеозаписі видно, що при розгляді шостого питання порядку денного - «Про припинення договору оренди» - доповідач: Матешко Віталій (починаючи з 7 хв. 16 с відеозапису), а в протоколі 31 позачергової сесії восьмого скликання Івано-Франківської міської ради від 02.12.2022 року значиться доповідач: М.Вітенко заступник міського голови директор Департаменту комунальних ресурсів та сільського господарства міської ради.

Позивач звертає увагу, що Марцінків Р. при розгляді шостого питання порядку денного - «Про припинення договору оренди» - допускає судові розгляди справ, дослівно: «Ми не застраховані від судів, тобто, як воно в суді буде, то вже інше питання, щоб потім ніхто не сказав, що ми не вчинили….. » (починаючи з 7 хв. 37 с. відеозапису).

Позивач зазначає, що оскаржуване рішення приймалося з чисельними процедурними порушеннями, поспіхом, без доповіді заступника міського голови директора Департаменту комунальних ресурсів та сільського господарства міської ради - М.Вітенка, без попередньої належної підготовки для обговорення і без обговорення депутатським корпусом.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав суду додаткові пояснення та докази, просив позов задовольнити повністю.

Відповідач та третя особа проти позову заперечили з підстав, що розпорядженням міського голови від 01.12.2022 №319-р «Про скликання позачергової 31 сесії міської ради восьмого скликання» скликати позачергову 31 сесію міської ради 02.12.2022 року о 10.00 годині. Згідно даного розпорядження на обговорення сесії міської ради пропонувалося винести питання: про земельні питання; різне.

Відповідно до ч. 4 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» наступні сесії ради скликаються: сільської, селищної, міської відповідно сільським, селищним, міським головою; районної у місті, районної, обласної - головою відповідної ради. Аналогічна норма відображена у п.2.1 ст. 10 Регламенту Івано-Франківської міської ради, затвердженого рішенням Івано-Франківської міської ради від 26.11.2020 №306-1 сесії Ради, крім першої, скликаються міським головою.

Згідно п. 3 ст. 10 Регламенту розпорядження (рішення) про скликання сесії невідкладно надсилається секретарю Ради та відповідному виконавчому органу Ради, які зобов`язані вжити заходів щодо його виконання. Секретар Ради організовує інформування кожного депутата Ради про скликання сесії у письмовій або електронній формі, у телефонному режимі або в інший можливий спосіб.

Розпорядження (рішення) про скликання позачергової сесії Ради доводиться до відома депутатів і населення не пізніш, як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд Ради.

Відповідно до п. 3 ст. 14 Регламенту порядок денний сесії Ради затверджується Радою відповідним рішенням на кожній сесії Ради.

Враховуючи наведене, у розпорядженні міського голови про скликання позачергової сесії ради може міститися тільки орієнтовний перелік питань для розгляду депутатами на сесії, оскільки порядок денний затверджується безпосередньо радою на кожній сесії ради.

Згідно п. 4 ст. 14 Регламенту порядок денний сесії Ради повинен містити інформацію про порядковий номер, назву питання, призначеного до розгляду, та доповідача (доповідачів).

Пунктом 2 ст. 15 Регламенту передбачено, що рада визначає послідовність розгляду питань, внесених до порядку денного.

Спірне рішення було передбачено у порядку денному позачергової 31 сесії міської ради 02.12.2022 року під шостим номером. Також, в порядку денному міститься інформація, що по даному рішенню доповідає М. Вітенко - заступник міського голови - директор Департаменту комунальних ресурсів та сільського господарства.

Згідно протоколу 31 позачергової сесії восьмого скликання Івано-Франківської міської ради від 02.12.2022р. порядок денний затверджено в цілому.

Відповідно до протоколу 31 позачергової сесії восьмого скликання Івано-Франківської міської ради від 02.12.2022р. за рішення №213 «Про припинення договору оренди» проголосувало 28 депутатів.

Даний протокол 02.12.2022р. оприлюднено на офіційному сайті Івано-Франківської міської ради за посиланням (http://www.namvk.if.ua/ppddt/813916/).

Отже, відповідач наголошує, що оспорюване рішення було розглянуто на позачерговій 31 сесії міської ради та прийнято більшістю депутатів від загального складу Івано-Франківської міської ради.

Крім того, відповідач посилається на п.1 ст.29 Регламенту згідно якого проєкт рішення на розгляд Ради може вносити: міський голова; секретар Ради; депутат Ради; постійні комісії Ради; депутатські фракції та групи; виконавчий комітет міської ради; громадяни міста в порядку місцевої ініціативи.

Проєкт рішення Івано-Франківської міської ради «Про припинення договору оренди» попередньо розглядалося на засіданні виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, за результатами розгляду прийнято рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 01.12.2022року №1219 «Про внесення на розгляд міської ради проєкту рішення «Про припинення договору оренди». На титульній сторінці проєкту рішення «Про припинення договору оренди» зазначено, що дане рішення приймається враховуючи пропозиції виконавчого комітету міської ради від 01.12.2022 року. Зокрема, проєкт рішення Івано-Франківської міської ради «Про припинення договору оренди» був оприлюднений 01.12.2022року на офіційному сайті Івано-Франківської міської ради за посиланням (http://www.namvk.if.ua/prdt/803401/). Крім того, проєкт рішення Івано-Франківської міської ради «Про припинення договору оренди» розглядався на постійній депутатській комісії з питань містобудування та земельних відносин, оренди та приватизації комунального майна (далі - комісія). За результатами розгляду на комісії згідно протоколу №02/12 від 02.12.2022 року рекомендовано сесії міської ради підтримати запропонований проєкт рішення «Про припинення договору оренди».

Рішення Івано-Франківської міської ради «Про припинення договору оренди» на зворотному боці останньої сторінки погоджено (завізовано) керівником органу, що готував проєкт; спеціалістом загального відділу (протокольної частини); керівником Департаменту правової політики виконавчого комітету; заступником міського голови згідно розподілу посадових обов`язків; керуючим справами виконавчого комітету

Щодо аргументації позивача, про те, що проєкт рішення Івано-Франківської міської ради від 02.12.2022р. №213-31 «Про припинення договору оренди» прийнято з порушенням регламенту та не оприлюднено за 10 робочих днів до дати його розгляду, відповідач посилається на норми Закону України «Про правовий режим воєнного стану», відповідно до якого у період дії воєнного стану на акти органів місцевого самоврядування не поширюються вимоги частини четвертої статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Відповідач зазначає, що листом КП «Муніципальні ринки» Івано-Франківської міської ради повідомило орендодавця (вх.№3991/01/-15/18 від 30.11.2022) та орендаря про непродовження Договору з підстав, визначених статтею 19 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна», а саме в зв`язку з тим, що об`єкт оренди необхідний для власних потреб балансоутримувача, у зв`язку з виконанням статутних завдань та відсутністю для цього інших приміщень. Отже, підставою для прийняття оскаржуваного рішення необхідність об`єкту оренди для власних потреб.

Крім того, відповідач наголошує, що обов`язковою умовою визнання акта недійсним є порушення прийняття відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації.

Таким чином, саме по собі порушення процедури може бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що таке порушення вплинуло або могло вплинути на правильність оскаржуваного рішення.

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Комунальним підприємством «Муніципальні ринки» Івано-Франківської міської ради подано письмові пояснення, в яких зазначає, що п. 6.2.1 Договору оренди №ДО-3493від 23.01.2012 передбачено, що припинення чи розірвання цього договору може мати місце у випадку закінчення строку, на який цей договір було укладено. Про припинення договору оренди в цьому випадку сторони письмово повідомляють одна одну в будь-який час, але не пізніше як в місячний термін з дня закінчення терміну дії цього договору. Згідно пункту 6.5.4 Договору, договір оренди не підлягає продовженню у випадку необхідності використання приміщень для потреб територіальної громади міста.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що рішення про відмову у продовженні договору оренди може бути прийнято якщо орендоване приміщення необхідне для власних потреб балансоутримувача, які обґрунтовані у письмовому зверненні балансоутримувача, поданому ним орендарю.

Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 «Про особливості оренди держаного та комунального майна в період воєнного стану» визначено, що договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону.

Рішенням Івано-Франківської міської ради від 28.01.2021 №56-4 «Про створення комунального підприємства «Муніципальні ринки» Івано-Франківської міської ради» вирішено створити комунальне підприємство «Муніципальні ринки» Івано-Франківської міської ради та затверджено статут даного підприємства. Згідно статуту одним з основних напрямів діяльності КП «Муніципальні ринки» Івано-Франківської міської ради є організація торгівлі сільськогосподарською продукцією, продовольчими, непродовольчими товарами.

Пунктом 8 рішення Івано-Франківської міської ради «Про використання об`єктів комунальної власності Івано-Франківської міської територіальної громади» №194-30 від 18.11.2022 вирішено закріпити за комунальним підприємством «Муніципальні ринки» Івано-Франківської міської ради» на праві господарського відання з постановкою на баланс будівлю критого ринку загальною площею 14167,7 кв.м., розташовану за адресою: вул. Дністровська, 5 (РНОНМ: 308298926101).

Як вбачається з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 22.11.2022 було зареєстровано право господарського відання на будівлю критого ринку за КП «Муніципальні ринки». Наказом директора КП «Муніципальні ринки» від 29.11.2022 №3 будівлю критого ринку введено в експлуатацію на праві господарського відання з постановкою на баланс підприємства.

29.11.2022 КП «Муніципальні ринки», як балансоутримувач будівлі ринку, своїм листом повідомило орендодавця (Івано-Франківську міську раду) та орендаря (ТОВ «Торговий сервіс») про не продовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», а саме у зв`язку з тим, що об`єкт оренди необхідний для власних потреб балансоутримувача з метою виконання статутних завдань підприємства, зокрема організації торгівлі сільськогосподарською продукцією, продовольчими, непродовольчими товарами тощо, оскільки в підприємства відсутні інші приміщення, які можна використати під зазначені цілі.

Крім того, КП "Муніципальні ринки" зауважує, що договір оренди не міг бути продовжений без проведення аукціону.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, давши оцінку доказам у відповідності до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.

02.12.2022 рішенням Івано-Франківської міської ради 31 сесії восьмого демократичного скликання №213-31 «Про припинення договору оренди»:

«Керуючись ст. 59, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про оренду державного та комунального майна», Порядком передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання оренди державного та комунального майна» від 3 червня 2020 року № 483, Постановою Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 року «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану», а також враховуючи пропозиції виконавчого комітету міської ради (рішення виконавчого комітету міської ради від 01.12.2022р. №), Івано- Франківська міська рада

вирішила:

1. Відмовити в продовженні та припинити з 31.12.2022 року договір оренди №ДО-3493 від 23.01.2012р. нежитлових приміщень площею 14 167,72 кв.м, розташованих в цоколі та на першому поверсі будівлі критого ринку за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Дністровська, 5 укладений з товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий сервіс», в зв`язку з необхідністю використання об`єкта оренди для власних потреб балансоутримувача - комунального підприємства «Муніципальні ринки» Івано-Франківської міської ради (код ЄДРПОУ 44901319, юридична адреса 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 7).

Підстава: абзац 3 частини 1 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», частина 5 Постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 року «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану», лист комунального підприємства «Муніципальні ринки» вх.№3991/01-15/18 від 30.11.2022р.

2. Уповноважити міського голову Р. Марцінківа та /або заступника міського голови - директора Департаменту комунальних ресурсів та сільського господарства Івано-Франківської міської ради М. Вітенка вчиняти всі необхідні дії, пов`язані з припиненням договору оренди зазначеного в п. І цього рішення, зокрема, але не виключно, підписувати листи, заяву про державну реєстрацію припинення права оренди, акт приймання-передачі від орендаря до орендодавця об`єкта оренди тощо.

3. Контроль за виконанням цього рішення покласти на заступника міського голови - директора Департаменту комунальних ресурсів та сільського господарства Миколу Вітенка та постійну депутатську комісію з питань містобудування, земельних відносин оренди та приватизації комунального майна (Р. Терешко)».

Згідно із ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма зобов`язує суб`єкта владних повноважень діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування (ст. 7 Конституції України).

Статтею 8 Конституції України установлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно із ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване в інших законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Згідно із ч. 3 ст. 140 Конституції України, місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно із ч. 1 ст.144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно із ч. 2 ст. 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка підписана від імені України 06.11.1996 в м. Страсбурзі, ратифікована Законом України від 15.07.1997 №452/97-ВР Про ратифікацію Європейської хартії місцевого самоврядування та відповідно до частин першої, п`ятої статті 6 КАС України є міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу.

Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі Закон № 280/97-ВР) відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (ч.1 ст.10 Закону №280/97-ВР).

Згідно із ст. 25 Закону №280/97-ВР, сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно із п.п. 2, 3, 8 ч. 4 ст. 42 Закону №280/97-ВР, сільський, селищний, міський голова: організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; підписує рішення ради та її виконавчого комітету; скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради.

Згідно із ч. 1 ст. 46 Закону №280/97-ВР, сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Згідно із ч. 2 ст. 46 Закону №280/97-ВР, перша сесія новообраної сільської, селищної, міської ради скликається відповідною територіальною виборчою комісією не пізніш як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів ради в кількості, яка забезпечує повноважність складу ради відповідно до статті 45 цього Закону. Перше пленарне засідання першої сесії відкриває голова зазначеної територіальної виборчої комісії, який інформує раду про підсумки виборів депутатів, а також про підсумки виборів відповідно сільського, селищного, міського голови. З моменту визнання повноважень депутатів ради нового скликання та новообраного сільського, селищного, міського голови відповідно до статті 42 цього Закону головує на пленарних засіданнях ради першої сесії новообраний голова. У разі якщо на час проведення першої сесії відповідний сільський, селищний, міський голова не зареєстрований відповідно до закону про місцеві вибори, про що на сесії ради інформує голова територіальної виборчої комісії, рада обирає тимчасову президію з числа депутатів ради в кількості трьох - п`яти осіб. Члени тимчасової президії почергово головують на пленарних засіданнях ради до обрання секретаря ради. З часу обрання секретаря ради він головує на пленарних засіданнях ради.

Наступні сесії ради скликаються: сільської, селищної, міської - відповідно сільським, селищним, міським головою; районної у місті, районної, обласної - головою відповідної ради. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць (ч.4, 5 ст. 46 Закону №280/97-ВР).

Згідно із ч. 6 ст. 46 Закону №280/97-ВР, у разі немотивованої відмови сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті, районної, обласної ради або неможливості його скликати сесію ради сесія скликається: сільської, селищної, міської ради - секретарем сільської, селищної, міської ради; районної у місті, районної, обласної ради - відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради. У цих випадках сесія скликається: 1) якщо сесія не скликається сільським, селищним, міським головою (головою районної у місті, районної, обласної ради) у строки, передбачені цим Законом; 2) якщо сільський, селищний, міський голова (голова районної у місті, районної, обласної ради) без поважних причин не скликав сесію у двотижневий строк після настання умов, передбачених частиною сьомою цієї статті.

Згідно із ч. 7 ст. 46 Закону №280/97-ВР, сесія сільської, селищної, міської, районної у місті ради повинна бути також скликана за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, а сесія районної, обласної ради - також за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради або голови відповідної місцевої державної адміністрації.

У разі якщо посадові особи, зазначені у частинах четвертій та шостій цієї статті, у двотижневий строк не скликають сесію на вимогу суб`єктів, зазначених у частині сьомій цієї статті, або у разі якщо такі посади є вакантними сесія може бути скликана депутатами відповідної ради, які становлять не менш як одну третину складу ради, або постійною комісією ради (ч. 9 ст. 46 Закону №280/97-ВР).

Рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради (ч. 10 ст. 46 Закону №280/97-ВР).

Сесію сільської, селищної, міської ради відкриває і веде відповідно сільський, селищний, міський голова, а у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті, - секретар ради; сесію районної у місті, районної, обласної ради - голова ради або відповідно заступник голови районної у місті, районної ради чи перший заступник, заступник голови обласної ради. У випадку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, сесію відкриває за дорученням групи депутатів, з ініціативи якої скликана сесія, один з депутатів, що входить до її складу, а веде за рішенням ради - один з депутатів цієї ради (ч. 11 ст. 46 Закону №280/97-ВР).

Сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради (ч. 12 ст. 46 Закону №280/97-ВР).

Не пізніш як на другій сесії затверджується регламент роботи відповідної ради, а також положення про постійні комісії ради (ч. 14 ст. 46 Закону №280/97-ВР).

Порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності. До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні (ч. 15 ст. 46 Закону №280/97-ВР).

Протоколи сесій сільської, селищної, міської ради, прийняті нею рішення підписуються особисто сільським, селищним, міським головою, районної у місті, районної, обласної ради - головою відповідної ради, у разі їх відсутності - відповідно секретарем сільської, селищної, міської ради, відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради, а у випадку, передбаченому частинами сьомою та восьмою цієї статті, - депутатом ради, який за дорученням депутатів головував на її засіданні (ч. 16 ст. 46 Закону №280/97-ВР).

Сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається радою відповідно до закону. Протоколи сесії ради є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України Про доступ до публічної інформації (ч. 17 ст. 46 Закону № 280/97-ВР).

Згідно із п.п. 1-4 ч. 3 ст. 50 Закону №280/97-ВР, секретар сільської, селищної, міської ради: у випадку, передбаченому частиною першою статті 42 цього Закону, здійснює повноваження сільського, селищного, міського голови; скликає сесії ради у випадках, передбачених частиною шостою статті 46 цього Закону; повідомляє депутатам і доводить до відома населення інформацію про час і місце проведення сесії ради, питання, які передбачається внести на розгляд ради; веде засідання ради та підписує її рішення у випадках, передбачених частиною шостою статті 46 цього Закону; організує підготовку сесій ради, питань, що вносяться на розгляд ради, забезпечує оприлюднення проектів рішень ради відповідно до Закону України Про доступ до публічної інформації та інших законів.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 59 Закону № 280/97-ВР, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України Про доступ до публічної інформації. На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради (ч.3 ст.59 Закону №280/97-ВР).

Рішенням Івано-Франківської міської ради від 26.11.2020 року №306-1 затверджено Регламент Івано-Франківської міської ради (далі Регламент).

Згідно зі ст. 4 Регламенту, засідання Ради та її органів є відкритими і гласними, за винятками, встановленими чинним законодавством та Регламентом.

Для висвітлення діяльності Ради функціонує вебсайт Ради, що регламентується відповідними положеннями, затвердженими рішенням Ради.

Гласність засідань Ради забезпечується шляхом публікації рішень Ради, в тому числі прийнятих на закритих засіданнях (при закритому розгляді окремих питань порядку денного), на вебсайті Ради, в офіційному друкованому органі Ради газеті «Західний кур`єр», в іншому друкованому засобі масової інформації, визначеному відповідним рішенням Ради.

Гласність засідань Ради може забезпечуватися також шляхом її трансляції по телебаченню і радіо.

На засіданнях Ради та її органів можуть бути присутні народні депутати України, представники центральних органів виконавчої влади, депутати та посадові особи Івано-Франківської обласної ради, голова та посадові особи Івано-Франківської обласної державної адміністрації, посадові особи місцевого самоврядування, керівники підприємств, установ і організацій комунальної власності, запрошені особи, особи, присутність яких визначена Радою як обов`язкова, члени територіальної громади, інші особи, присутність яких передбачена чинним законодавством.

Право члена територіальної громади бути присутніми на засіданні Ради може бути обмежено лише за відсутності вільних місць або відповідно до законодавства України в інтересах нерозголошення конфіденційної інформації про особу, державної чи іншої таємниці, що охороняється законами України.

На вимогу Ради, постійних, тимчасових контрольних депутатських комісій, міського голови чи секретаря Ради, керівники розташованих на території міської територіальної громади чи зареєстрованих у місті підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, посадові особи місцевого самоврядування, зобов`язані прибути на засідання Ради чи її органів для подання інформації з питань, віднесених до відання Ради та її органів, надання відповідей на запити депутатів.

Відповідно до абз. 3 ч. 3 ст. 10 Регламенту розпорядження (рішення) про скликання позачергової сесії Ради доводиться до відома депутатів і населення не пізніш, як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд Ради.

Стаття 14 Регламенту передбачає, що « 1. Проект порядку денного сесії Ради формується міським головою в порядку, передбаченому Регламентом, і повідомляється депутатам не пізніше, як за 7 днів до відкриття чергової сесії Ради. Секретар Ради організовує інформування депутатів про проект порядку денного.

2. Всі проекти рішень реєструються у секретаря Ради.

3. Порядок денний сесії Ради затверджується Радою відповідним рішенням на кожній сесії Ради.

4. Порядок денний сесії Ради повинен містити інформацію про порядковий номер, назву питання, призначеного до розгляду, та доповідача (доповідачів)».

У статті 29 Регламенту визначено, що: « 1. Проект рішення на розгляд Ради може вносити: 1.1 міський голова; 1.2 секретар Ради; 1.3 депутат Ради; 1.4 постійні комісії Ради; 1.5 депутатські фракції та групи; 1.6 виконавчий комітет міської ради; 1.7 громадяни міста в порядку місцевої ініціативи.

2. Проект рішення повинен бути оприлюднений не пізніше, як за 10 робочих днів до дати його розгляду з метою прийняття.

3. Всі проекти рішень попередньо розглядаються на засіданнях виконавчого комітету Ради та профільних комісій Ради, крім тих, що стосуються внутрішньої організації роботи Ради та роботи депутатських комісій.

Приписами ст. 30 Регламенту обумовлено, що « 1. На титульній стороні проекту рішення Ради обов`язково вказується, ким вноситься проект із зазначенням прізвища та ініціалів автора (авторів проекту) або назви колективного органу Ради (виконавчий комітет, депутатська комісія, фракція, група).

2. Текст проекту рішення повинен бути стислим, суть документу повинна бути викладена чітко і виключати можливість неоднозначного тлумачення.

3. Текст проекту рішення повинен містити посилання на документи, наявність яких для прийняття рішення передбачена чинним законодавством.

4. Проект рішення у мотивувальній частині повинен передбачати законодавчі підстави для прийняття рішення (з посиланням на конкретні статті законів України, інші нормативно-правові акти).

5. Проект рішення в заключній частині повинен містити пункт, в якому вказана посадова особа і постійна комісія, на яких покладається контроль за виконанням рішення.

6. До проекту рішення нормативно-правового характеру додається пояснювальна записка, в якій, як правило, вказується: 6.1 характеристика стану речей у сфері, яку врегульовує це рішення; 6.2 потреба і мета прийняття рішення; 6.3 прогнозовані соціально-економічні та юридичні наслідки прийняття рішення; 6.4 фінансово-економічне обґрунтування; 6.5 механізм виконання рішення.

7. Проект рішення Ради підлягає обов`язковому погодженню (візуванню).

7.1. Візування здійснюється на зворотному боці останньої сторінки проекту рішення. При цьому зазначається посада, ініціали і прізвище особи, яка візує проект, а також дата візування. При погодженні (візуванні) кожна особа особисто розписується і проставляє дату.

7.2. Візування посадовими особами проводиться в день подання проекту рішення. За наявності заперечень (зауважень) до проекту рішення про це робиться відповідна примітка біля підпису особи. При цьому заперечення можуть бути викладені додатком на окремому аркуші та подані такою особою в день розгляду проекту.

7.3. Візування здійснюється: - керівником структури чи органу, що готували проект; - спеціалістом загального відділу (протокольної частини); - керівником Департаменту правової політики виконавчого комітету; - керівником уповноваженого виконавчого органу міської ради з питань регуляторної політики (щодо регуляторних актів); - керівником фінансової служби виконавчого комітету (щодо проектів рішень, що стосуються фінансування з боку міського бюджету чи впливають на його дохідну частину); - керівниками структурних підрозділів, виконавчих органів чи підприємств, яким даним проектом рішення передбачені пункти на виконання; - заступником міського голови згідно розподілу посадових обов`язків; - керуючим справами виконавчого комітету.

7.4. Проект рішення може бути завізований також іншими особами на розсуд розробника документа.

7.5. Проект рішення, який внесений депутатом Ради на пленарному засіданні Ради з голосу підлягає візуванню таким депутатом та Секретарем Ради.

8. До проекту рішення додаються передбачені текстом копії додатків, а також висновки і рекомендації постійних комісій Ради, якщо такі документи з даного питання були ними прийняті.

9. При внесенні проекту регуляторного акта до проекту рішення додається аналіз регуляторного впливу.

Судом встановлено, що керуючись ст. 42, п. 10 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 10 Регламенту Івано-Франківської міської ради, міським головою м. Івано-Франківськ прийнято розпорядження міського голови №319-р від 01.12.2022 року «Про скликання позачергової 31 сесії міської ради восьмого скликання», в якому вказано наступне:

1. Скликати позачергову 31 сесію міської ради 02 грудня 2022 року о 10.00 годині (вул. Грушевського, 21, зал засідань (4 поверх)).

2. На обговорення сесії міської ради пропонується винести питання:

2.1. Про земельні питання.

2.2. Різне.

02.12.2022 Івано-Франківська міська рада (31 сесії) восьмого демократичного скликання керуючись ст. 59, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про оренду державного та комунального майна», Порядком передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання оренди державного та комунального майна» від 03.06.2020 року №483, Постановою Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 року «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану», а також враховуючи пропозиції виконавчого комітету міської ради, прийняла рішення №213-31 «Про припинення договору оренди», яким:

« 1. Відмовила в продовженні та припинила з 31.12.2022 року договір оренди №ДО-3493 від 23.01.2012 року нежитлових приміщень площею 14167,72 кв.м., розташованих в цоколі та на першому поверсі будівлі критого ринку за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Дністровська, 5, укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий сервіс», в зв`язку з необхідністю використання об`єкта оренди для власних потреб балансоутримувача - Комунального підприємства «Муніципальні ринки» Івано-Франківської міської ради (код ЄДРПОУ 44901319, юридична адреса 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 7).

Підстава: абзац 3 частини 1 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», частина 5 Постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 року «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану», лист комунального підприємства «Муніципальні ринки» вх.№3991/01-15/18 від 30.11.2022 року.

2. Уповноважила міського голову Р.Марцінківа та/або заступника міського голови - директора Департаменту комунальних ресурсів та сільського господарства Івано-Франківської міської ради М.Вітенка вчиняти всі необхідні дії, пов`язані з припиненням договору оренди зазначеного в п. 1 цього рішення, зокрема, але не виключно, підписувати листи, заяву про державну реєстрацію припинення права оренди, акт приймання-передачі від орендаря до орендодавця об`єкта оренди тощо.

3. Контроль за виконанням цього рішення покладено на заступника міського голови - директора Департаменту комунальних ресурсів та сільського господарства Миколу Вітенка та постійну депутатську комісію з питань містобудування, земельних відносин оренди та приватизації комунального майна (Р.Терешко)».

Всупереч статтям 4, 10 Регламенту, питання «Про припинення договору оренди» відсутнє в порядку денному позачергової 31 сесії міської ради восьмого скликання, так як в розпорядженні міського голови міста Івано-Франківськ від 01.12.2022 року №319-р «Про скликання позачергової 31 сесії міської ради восьмого скликання» вказано про скликання позачергової 31 сесії міської ради 02 грудня 2022 року о 10.00 годині (вул. Грушевського, 21, зал засідань (4 поверх)) з такими питаннями: - 2.1. Про земельні питання; - 2.2. Різне.

Водночас, якщо питання «Про припинення договору оренди» розглядалося в комплексі питань під назвою «про земельні питання» або «різне», це є порушенням чинного законодавства України, адже відсутність в порядку денному позачергової 31 сесії міської ради 02 грудня 2022 року питання з формулюванням «Про припинення договору оренди» позбавило позивача права бути присутнім на позачерговому засіданні Ради, надати Раді і депутатам своє бачення цього питання порядку денного, пояснити фактичні обставини розглядуваного питання.

Таким чином, депутати, не дослідивши суть питання, проголосували «за», не бачивши альтернативної точки зору.

В порушення ст.14 Регламенту, порядок денний позачергової 31 сесії міської ради восьмого скликання не містить інформацію про порядковий номер питання «Про припинення договору оренди», назву питання, призначеного до розгляду, та доповідача (доповідачів)», тому незрозуміло, хто доповідав з питання «Про припинення договору оренди» (оскільки воно відсутнє в порядку денному позачергової 31 сесії міської ради восьмого скликання); якими аргументами, матеріалами, доказами доповідач мотивував необхідність розгляду і голосування «за» по питанню «Про припинення договору оренди».

Незважаючи на вимоги ст. 29 Регламенту, проект рішення міської ради від 01.12.2022 №153 «Про припинення договору оренди» не містить інформації про ініціаторів внесення на розгляд Ради вищезгаданого питання (як то: міський голова; секретар Ради; депутат Ради; постійні комісії Ради; депутатські фракції та групи; виконавчий комітет міської ради; громадяни міста в порядку місцевої ініціативи).

Проект рішення міської ради № 153 «Про припинення договору оренди» датований 01.12.2022, чим порушено ч. 2 ст. 29 Регламенту щодо оприлюднення рішення не пізніше, як за 10 робочих днів до дати його розгляду.

Всупереч частинам 1, 7 ст.30 Регламенту на титульній стороні проекту рішення Ради не вказано, ким вноситься проект із зазначенням прізвища та ініціалів автора (авторів проекту) або назви колективного органу Ради (виконавчий комітет, депутатська комісія, фракція, група), а також проект рішення міської ради від 01.12.2022 № 153 «Про припинення договору оренди» не погоджений (не завізований) уповноваженими на це органами (особами).

Стаття 10 Регламенту передбачає, що сесія Ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Сесії Ради, крім першої, скликаються: 2.1 міським головою; 2.2 секретарем Pади у випадках, передбачених законодавством; 2.3 не менш як 1/3 депутатів Ради або постійною комісією Ради у випадках, передбачених законодавством.

Розпорядження (рішення) про скликання сесії невідкладно надсилається секретарю Ради та відповідному виконавчому органу Ради, які зобов`язані вжити заходів щодо його виконання. Секретар Ради організовує інформування кожного депутата Ради про скликання сесії у письмовій або електронній формі, у телефонному режимі або в інший можливий спосіб.

Розпорядження (рішення) про скликання чергової сесії Ради доводиться до відома депутатів не пізніше, як за 10 днів до сесії із зазначенням дня та години скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд Ради.

Розпорядження (рішення) про скликання позачергової сесії Ради доводиться до відома депутатів і населення не пізніш, як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд Ради.

Розпорядження (рішення) про скликання чергової сесії Ради публікується на інтернет-сторінці Ради, а також у черговому номері газети «Західний кур`єр».

Розпорядження (рішення) про скликання позачергової сесії невідкладно публікується на інтернет-сторінці Ради. Документи на позачергову сесію надаються депутатам під час їх реєстрації перед сесією.

В матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про вчинення передбачених Регламентом дій, щодо послідовного скликання позачергової сесії та вчинення дій направлених на дотримання Регламенту щодо розгляду питання «Про припинення договору оренди».

Вищезазначені порушення свідчать про те, що Івано-Франківська міська рада під час прийняття рішення №213-31 від 02.12.2022 року «Про припинення договору оренди» не дотрималася вимог передбачених Регламентом.

У постанові Верховного Суду від 25.07.2019 у справі №826/13000/18 зазначено, що правова процедура (fair procedure - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами влади.

Правова процедура встановлює межі вчинення повноважень органом влади і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.

Ця правова процедура спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності, складовою якої є принцип легітимних очікувань як один з елементів принципу верховенства права.

Принципи правової процедури вже стали універсальними через рішення Європейського суду з прав людини і поширюються як на процесуальне судочинство, так і на правові процедури, яких повинні дотримуватися суб`єкти владних повноважень під час прийняття відповідних актів стосовно прав, свобод та законних інтересів людини.

Дотримання процедурних норм є юридичною вимогою, згідно з якою держава, яка керується принципом верховенства права (мірило правовладдя), повинна поважати і враховувати права особи, а також визначати процедурні межі здійснення повноважень органами влади.

Тобто, якщо було порушено належну правову процедуру в органі влади немає сенсу перевіряти змістову частину відповідного рішення (наслідків порушення процедури), оскільки таке є нікчемним.

Частина 2 статті 19 Конституції України гарантує: «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» регламентовано: «Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права».

У справі «Stretch v. the United Kingdom», заява №44277/98, рішення від 24.06.2003, пункти 37 - 41) Згідно з усталеною практикою Суду при здійсненні будь-якого втручання має забезпечуватися «справедливий баланс» між необхідністю забезпечення загальних інтересів суспільства та необхідністю захисту основоположних прав відповідної особи. Вимога забезпечення такого балансу знаходить своє відображення у всій структурі статті 1 Першого протоколу, включно з другою частиною. Отже, має бути забезпечено належне пропорційне співвідношення між використаними засобами та поставленими цілями. Крім того, як і в інших сферах соціальної, фінансової чи економічної політики, при впровадженні законів, які регулюють майнові та договірні правовідносини, національні органи влади користуються певним полем розсуду (див., mutatis mutandis, рішення у справі «АГОСІ» проти Сполученого Королівства» від 24.10.1986, серія А, №108, п.52). Уряд наголошував у цій справі на важливості дотримання принципу ultra vires, який служить гарантією проти зловживань владою з боку місцевих та інших заснованих за законодавством органів, не дозволяючи їм виходити за межі своєї компетенції, передбаченої національним законом. Суд не заперечує мети чи корисності цього принципу, що справді відповідає принципу верховенства права, на якому ґрунтується більшість положень самої Конвенції. Однак Суд не переконався в тому, що при застосуванні цього принципу у справі, що розглядається, забезпечується дотримання принципу пропорційності.

Суд зауважує, що з метою виконання покладених на них функцій місцеві органи влади неминуче вирішують питання, пов`язані з укладенням договорів приватноправового характеру зі звичайними громадянами, але не всі з цих функцій стосуються питань, що становлять життєво важливий суспільний інтерес.

У цій справі місцевий орган влади уклав орендний договір, не усвідомлюючи при цьому, що при здійсненні таких повноважень він не мав права погоджуватися на включення до договору умови про можливість продовження строку оренди. Зрештою, однак, він отримав передбачені цим договором орендні платежі, а коли справа дійшла до продовження строку оренди, скористався можливістю домовитися про підвищення розміру орендної плати за землю. Ніщо не вказує на те, що місцевий орган влади діяв всупереч суспільним інтересам, коли в зазначений спосіб розпорядився майном, що перебувало в його управлінні, або що реалізація договірної умови про продовження строку оренди могла б завдати шкоди інтересам тієї чи іншої третьої особи або інтересам виконання цим органом якихось інших передбачених законом функцій. Внесені згодом поправки до законодавства також свідчать про те, що в діях місцевого органу влади при включенні зазначеної умови до договору, не було нічого такого, що само по собі свідчило б про їх неприйнятність чи недоцільність (див. пункт 26).

Уряд посилався на те, що при укладенні договору з місцевим органом влади заявник - як і всі інші особи, що вчинюють такі правочини - повинен був усвідомлювати наслідки можливого визнання дій органу неправочинними, а також на те, що заявник мав можливість отримати юридичну консультацію або міг вчинити позов проти своїх соліситоріву зв`язку з їхньою недбалістю при наданні такої консультації. Проте сам цей орган вирішив, що має повноваження погодити в договорі умову про продовження строку оренди, і тому не видається нерозумним те, що заявник та його юридичні радники виходили з такої самої позиції. Хоча Уряд також стверджував, що суворість принципу ultra vires пом`якшується завдяки застосуванню норм щодо реституції безпідставного збагачення, при цьому не йшла мова про наявність у заявника в цій справі можливості одержати яку-небудь компенсацію за застосування зазначеного принципу в його ситуації. Заявник не лише мав сподівання на отримання майбутніх прибутків від своїх інвестицій в орендоване майно, але також - як зазначив Апеляційний суд - розглядав умову про продовження строку оренди як важливу частину орендного договору, оскільки його зобов`язання за цим договором були пов`язані з будівництвом і оскільки в протилежному випадку (без зазначеної умови) він мав би обмежені строки для того, щоб окупити вкладені ним кошти.

Виходячи з цих міркувань, суд визнає, що в цій справі відбулося непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном, і тому констатує, що мало місце порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Відповідачем не дотримано принцип юридичної визначеності, який, зокрема, сформульовано в Рішенні по справі «Олександр Волков проти України» (Заява №21722/11) Страсбург, 09.01.2013, остаточне 27.05.2013. Так, в пункті 143 згаданого Рішення зазначено: «Суд уже констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів (див. рішення від 21.10.2010 у справі «Дія-97» проти України», заява №19164/04, п. 47, з подальшими посиланнями). Цей принцип так само застосовується до процедур, що були використані для звільнення заявника з посади, включаючи процес ухвалення рішення на пленарному засіданні парламенту».

При цьому слід зазначити, що правомірні очікування позивача, є об`єктом правового захисту згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод національного законодавства України.

В призмі наведених спірних правовідносин, суд вважає за необхідне також зазначити і те, що принцип «пропорційності» (principle of proportionality), закріплений як загальний принцип у Договорі про заснування ЄС, вимагає співрозмірного обмеження прав і свобод людини для досягнення публічних цілей - органи влади, зокрема, не можуть покладати на громадян зобов`язання, що перевищують межі необхідності, які випливають із публічного інтересу, для досягнення цілей, які прагнуть досягнути за допомогою застосовуваної міри (або дій владних органів).

Вжиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Суд зазначає, що наявність правомірних (законних) очікувань є передумовою для відповідного захисту. У свою чергу, умовою наявності правомірних очікувань, у розумінні практики ЄСПЛ, є достатні законні підстави. Інакше кажучи, правомірні (законні) очікування - це очікування можливості здійснення певного права, як прямо гарантованого, так і опосередкованого, у разі якщо особа прямо не виключена з кола осіб, які є носіями відповідного права.

Так, суд враховує, що розгляд питання та прийняття рішення міською радою без дотримання свого же Регламенту є порушенням конституційного принципу належного урядування, що знайшов закріплення, зокрема у статті 6 (органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України), статті 8 (в Україні визнається і діє принцип верховенства права), статті 19 (органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України) Конституції України.

Крім того, згідно зі статтями 3 та 4 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (ратифіковано згідно із Законом № 1678-VII від 16 вересня 2014 року зміцнення поваги до демократичних принципів, верховенства права та доброго (належного) врядування, прав людини та основоположних свобод відносяться до головних ціннісних орієнтирів для взаємовідносин між Сторонами.

В рішенні у справі «Рисовський проти України» ЄСПЛ вказав на те, що принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків (заява №29979/04, пункт 70).

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), пункт 74).

Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 13.06.2019 №5-р/2019, Конституція України містить низку фундаментальних положень щодо здійснення державної влади, передбачених статтями 3, 5, 6, 8, 19 Основного Закону. Названі конституційні приписи перебувають у взаємозв`язку, відображають фундаментальне положення конституціоналізму щодо необхідності обмеження державної влади з метою забезпечення прав і свобод людини та зобов`язують наділених державною владою суб`єктів діяти виключно відповідно до усталених Конституцією України цілей їх утворення.

Тому, коли йдеться про реалізацію компетенції у межах дискреції суб`єктом владних повноважень, такі суб`єкти зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правова процедура (fair procedure- справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура встановлює чітку послідовність дій проведення такої перевірки із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності.

Правова процедура встановлює межі вчинення повноважень органом публічної влади і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.

Установлена правова процедура як складова частина принципу законності та принципу верховенства права є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

Ця правова процедура спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності, складовою якої є принцип легітимних очікувань як один з елементів принципу верховенства права.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.07.2019 у справі №826/13000/18, від 08.07.2021 у справі № 160/674/19.

Разом з тим, щодо посилання позивача та суду першої інстанції на порушення процедури прийняття оскаржуваного рішення колегія суддів вказує наступне.

Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі). Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Ключовим питанням при наданні оцінки можливим процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення , є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Суд зазначає, що наявность порушень внутрішньої процедури прийняття рішень міською радою, зачіпає права та інтереси позивача ТОВ "Торговий сервіс".

Більш того, обґрунтовуючи звернення до суду, позивач посилається на наявність у позивача у майбутньому інтересу щодо продовження орендних правовідносин.

Крім того, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до листа скерованого ТОВ "Торговий сервіс" Комунальним підприємством "Муніципальні ринки": "Комунальне підприємство «Муніципальні ринки» Івано-Франківської міської ради, як балансоутримувач будівлі критого ринку, розташованого за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Дністровська, 5 (РНОНМ 308298926101), керуючись Законом України «Про оренду державного та комунального майна», Порядком передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженим постановою КМУ від 3 червня 2020р. № 483, частиною 5 постанови КМУ від 27 травня 2022 р. № 634, повідомляє про непродовження договору оренди № ДО-3493 від 23.01.2012р, з підстав, визначених статтею 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» в зв`язку тим, що об`єкт оренди необхідний для власних потреб балансоутримувача з метою виконання статутних завдань підприємства, зокрема організації торгівлі сільськогосподарською продукцією, продовольчими, непродовольчими товарами тощо, оскільки у підприємства відсутні інші приміщення, які можна використати під зазначені цілі.

Згідно ст. до 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» рішення про відмову у продовженні договору оренди може бути прийняте у разі якщо орендоване приміщення необхідне для власних потреб балансоутримувача, які обґрунтовані у письмовому зверненні балансоутримувача, поданому ним орендарю.

У своєму листі балансоутримувач обгрунтовує необхідність приміщення для власних потреб загальними цілями. Разом з тим у приміщенні ринку надаються послуги іншим приватним та юридичних особа для продажу товарів власного вирорбництва та продажу товарів виробництва інших підприємств. У тому суд зауважує, що загальне посилання на необхідність у приміщення з метою виконання статутних завдань підприємства, зокрема організації торгівлі сільськогосподарською продукцією, продовольчими, непродовольчими товарами не може братися судом до уваги.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Отже, виходячи з вищевикладеного, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності прийнятого рішення, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Івано-Франківської міської ради 31 сесії восьмого демократичного скликання від 02.12.2022 №213-31 «Про припинення договору оренди» підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За правилами, встановленими п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позову, судовий збір в сумі 2684,00 грн. слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 73, 74, 80, 86, 123, 129, 236, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Сервіс» (79057, м. Львів, вул. Сельських, 10) до Івано-Франківської міської ради (76004, м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 21), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунального підприємства «Муніципальні ринки» Івано-Франківської міської ради ( 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 7) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Івано-Франківської міської ради 31 сесії восьмого демократичного скликання від 02.12.2022 №213-31 «Про припинення договору оренди».

Стягнути з Івано-Франківської міської ради (ЄДРПОУ 04054346, 76004, м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 21) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Сервіс» (ЄДРПОУ 31790495, 79057, м. Львів, вул. Сельських, 10) - 2684,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення: 07.11.2024

Суддя Шкіндер П.А.