Рішення

від 04.11.2024 по справі 910/4865/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.11.2024Справа № 910/4865/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Капцової Т.П., за участю секретаря судового засідання Баринової О.І., розглянувши за правилами загального позовного провадження справу

за первісним позовом Керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Києва (вул.Юрія Поправки, 14 а, м.Київ, 02094; ідентифікаційний код 02910019) в інтересах держави в особі 1) Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (б.Котляревського Івана, буд.1/1, м.Київ, 02094; ідентифікаційний код 37203257)

2) Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (просп.Миру, буд.6-А, м.Київ, 02105; ідентифікаційний код 37397216)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «РТЕ Юкрейн» (вул.Будіндустрії, буд.6, літера В, офіс 11, м.Київ, 01013; ідентифікаційний номер 43741891)

про визнання додаткових угод до договору недійсними та стягнення 823 326,78 грн

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РТЕ Юкрейн» (вул.Будіндустрії, буд.6, літера В, офіс 11, м.Київ, 01013; ідентифікаційний номер 43741891)

до Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (просп.Миру, буд.6-А, м.Київ, 02105; ідентифікаційний код 37397216)

про стягнення 38 200,32 грн

За участі представників:

прокуратури: Гамаюнова А.І.;

позивача-1 за первісним позовом: не з`явився;

позивача-2 за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): не з`явився;

відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Перетятько В.Є.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Керівник Дніпровської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «РТЕ Юкрейн» про визнання додаткових угод № 2 від 22.11.2023, № 3 від 27.11.2023, № 4 від 15.12.2023, № 5 від 25.12.2023 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 123 від 01.09.2023 недійсними та стягнення 823 326,78 грн безпідставно надмірно сплачених коштів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор зазначає, що оспорювані додаткові угоди, за якими зменшено обсяги поставки товару при збільшенні ціни за одиницю товару, укладені сторонами всупереч інтересам держави, за відсутності на це підстав, а саме без жодного обґрунтованого документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткових угод, що свідчить про порушення положень статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та, серед іншого, встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.

17.05.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «РТЕ Юкрейн» надійшли відзив на позовну заяву та зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «РТЕ Юкрейн» до Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення 200 000,00 грн.

У відзиві на первісний позов, відповідач вказує, що прокурор безпідставно посилається на порушення статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» в частині перевищення допустимої межі збільшення ціни за одиницю товару (10%), що визначена цим Законом, адже сторони при укладенні оспорюваних додаткових угод діяли відповідно до умов укладеного договору та підпункту 7 пункту 19 постанови Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022, якою встановлено особливе регулювання публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану. Крім того, за доводами відповідача, прокурором неправильно визначено склад сторін, оскільки Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, яку прокурор залучив як позивача, має бути співвідповідачем як сторона оспорюваних додаткових угод. Також відповідач вказує, що вимога про стягнення коштів на користь Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації не ґрунтується на нормах права, оскільки ця особа не є стороною в зобов`язанні, а тому не може отримувати кошти у порядку реституції.

20.05.2024 від Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації надійшла заява про залишення позову без розгляду, на обґрунтування якої зазначено, що у спірних правовідносинах порушений інтерес держави полягає не у законності використання коштів місцевого бюджету, а у додержанні законодавства в сфері публічних закупівель, тому прокурором безпідставно визначено позивачами Дніпровську районну в місті Києві державну адміністрацію та Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації і не надано жодних належних та допустимих доказів в підтвердження факту невиконання або неналежного виконання останніми захисту державних інтересів в даних правовідносинах. При цьому, Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація зазначила, що самостійною юридичною особою, з відповідною процесуальною дієздатністю щодо здійснення захисту прав та охоронюваних законом інтересів держави у судовому порядку є Державна аудиторська служба України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2024 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «РТЕ Юкрейн» до Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення 200 000,00 грн разом з доданими до неї документами було повернуто заявнику.

23.05.2024 від Керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Києва надійшли відповідь на відзив та пояснення, які здебільшого відтворюють зміст первісного позову. У поясненнях прокурор додатково зазначив, що листи-пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «РТЕ Юкрейн» про внесення змін до договору було надано в порушення норм законодавства, без належного обґрунтування таких змін, а у відповіді на відзив, з приводу складу сторін, зауважив, що Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації є стороною оспорюваних правочинів та суб`єктом владних повноважень, тому визначене позивачем. Крім того, прокурор зазначив, що вимога про стягнення коштів на користь Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації обумовлена тим, що остання є головним розпорядником бюджетних коштів, які без належної підстави були перераховані постачальнику.

29.05.2024 від Керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Києва надійшли пояснення щодо заяви Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про залишення позовної заяви без розгляду.

05.06.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «РТЕ Юкрейн» надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач наголошує, що при укладенні оспорюваних додаткових угод сторони не порушили норм, викладених у п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки вона у той час не діяла в силу Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та інших законодавчих актів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану», яким Закон України «Про публічні закупівлі» та постанови Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022.

14.06.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла ухвала Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2024 про витребування матеріалів оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 22.05.2024 про повернення зустрічної позовної заяви у справі № 910/4865/24 у зв`язку з надходженням апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «РТЕ Юкрейн» на вказану ухвалу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2024 зупинено провадження у справі № 910/4865/24 до перегляду ухвали Господарського суду міста Києва від 22.05.2024 про повернення зустрічної позовної заяви.

18.06.2024 від Керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Києва надійшли пояснення на заперечення на відповідь на відзив.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.05.2024 у справі № 910/4865/24 скасовано.

29.07.2024 матеріали справи № 910/4865/24 було повернуто до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2024 поновлено провадження у справі № 910/4865/24, зустрічну позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк і спосіб усунення недоліків.

07.08.2024 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «РТЕ Юкрейн» надійшла заява про усунення недоліків зустрічної позовної заяви. В поданій зустрічній позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю «РТЕ Юкрейн» просить стягнути з Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації 38 200,32 грн, з яких 32 899,03 грн інфляційних втрат та 5 301,29 грн 3% річних.

Зустрічний позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про постачання електричної енергії споживачу № 123 від 01.09.2023, а саме несвоєчасною оплатою спожитої у період з вересня по листопад 2023 року електричної енергії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2024 прийнято зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом, вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.09.2024.

У підготовче засідання 16.09.2024 з`явився представник прокуратури. Також з`явився представник Товариства з обмеженою відповідальністю «РТЕ Юкрейн», повноваження якого представляти інтереси відповідача були оформлені неналежним чином. Представники інших учасників справи не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

У підготовчому засіданні 16.09.2024 судом було оголошено перерву до 21.10.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 позивача-1 за первісним позовом та позивача-2 за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) було повідомлено про те, що підготовче засідання призначено на 21.10.2024.

21.10.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «РТЕ Юкрейн» надійшла заява про залишення позовної заяви без руху, з тих підстав, що Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація, як позивач у справі, в порушення норм ст.6 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), не зареєструвала електронний кабінет; прокурор, в порушення ч.1 ст.172 ГПК України, не надіслав копій доданих до позовної заяви документів відповідачу; позовна заява не містить зазначення щодо наявності у позивача чи іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів. Заявляючи про залишення позовної заяви без руху Товариство з обмеженою відповідальністю «РТЕ Юкрейн» також просило надати прокурору строк на усунення недоліків, шляхом реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації; направлення Товариству з обмеженою відповідальністю «РТЕ Юкрейн» додатків до позовної заяви відповідно до переліку, зазначеного в позовній заяві; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

У підготовче засідання 21.10.2024 з`явились представники прокуратури та відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), представники інших учасників справи не з`явилися, їх явка обов`язковою судом не визнавалась і їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

У підготовчому засіданні 21.10.2024 судом було відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «РТЕ Юкрейн» про залишення позовної заяви без руху, оскільки:

1) за приписом абз.2 ч.1 ст.174 ГПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, однак у даному випадку позовну заяву подав прокурор в інтересах особи, яка такий кабінет не зареєструвала, що унеможливлює залишення позовної заяви без руху з цієї підстави;

2) до позовної заяви додано докази направлення Товариству з обмеженою відповідальністю «РТЕ Юкрейн» позовної заяви з доданими до неї документами, а саме накладну №0209427442400 від 19.04.2024 та опис вкладення у поштове відправлення № 0209427442400, з якого вбачається що відповідачеві було надіслано позовну заяву з додатками на 179 арк, прийняття яких засвідчено штемпелем оператора поштового зв`язку. Крім того судом було забезпечено сканування матеріалів справи поданих в паперовій формі, у тому числі позову з додатками, та долучено їх до матеріалів електронної судової справи. А тому, з урахуванням того, що Товариством з обмеженою відповідальністю «РТЕ Юкрейн» ще 15.05.2024 було подано зустрічний позов та відзив на первісний позов, права останнього, щодо отримання додатків до позовної заяви, порушені не були і відповідач за первісним позовом обізнаний щодо змісту всіх документів долучених прокурором до позовної заяви. За таких підстав, подання 21.10.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю «РТЕ Юкрейн» заяви про залишення позовної заяви без руху, на переконання суду, вказує лише на намагання Товариства з обмеженою відповідальністю «РТЕ Юкрейн» затягнути судовий процес;

3) залишення ж позовної заяви без руху з підстави не зазначення щодо наявності осіб, у яких знаходяться оригінали документів, доданих до позовної заяви, було б проявом надмірного формалізму з боку суду, оскільки прокурор не є учасником спірних правовідносин, натомість зі змісту позовної заяви вбачається, що документи було надано прокурору позивачем-1, а також частина з них є у вільному доступі.

Крім того у підготовчому засіданні 21.10.2024 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.11.2024, а також відмовлено в задоволенні заяви Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про залишення позову без розгляду з підстав, викладених у мотивувальній частині цього рішення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 позивача-1 за первісним позовом та позивача-2 за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) було повідомлено про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 04.11.2024.

31.10.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «РТЕ Юкрейн» надійшла заява про поновлення строку на подання доказів та долучення додаткових доказів до матеріалів справи.

У судове засідання 04.11.2024 з`явилися представники прокуратури та відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), представники інших учасників справи не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце проведення судового засідання позивач-1 за первісним позовом та позивач-2 за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) були повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи містяться рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0600299454344 позивачу-1 за первісним позовом та повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету позивача-2 за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом).

У судовому засіданні 04.11.2024 судом було залишено заяву відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) про долучення додаткових доказів без розгляду та відмовлено в поновленні строку на їх подання з таких підстав.

Згідно з частиною 1 статті 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

За приписами частин 2, 3 статті 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Статтею 118 ГПК України встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Надані Товариством з обмеженою відповідальністю «РТЕ Юкрейн» докази не є належними в розумінні 76 ГПК України, оскільки не стосуються спірних правовідносин, подані з пропуском встановленого законом строку, а мотиви, викладені у клопотанні про поновлення строку на їх подання, не містять обґрунтування неможливості їх подання у встановлений строк.

Частиною 8 статті 80 ГПК України передбачено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Представник прокуратури надав суду усні пояснення по суті спору, позовні вимоги первісного позову підтримав у повному обсязі, у задоволенні зустрічного позову просив відмовити.

Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), також, надав суду усні пояснення по суті спору, проти первісного позову заперечував, зустрічний позов просив задовольнити.

У судовому засіданні 04.11.2024 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення присутніх представників учасників справи, суд

ВСТАНОВИВ:

10.08.2023 Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації на веб-порталі публічних закупівель «Рrоzоrrо» було розміщено оголошення про проведення відкритих торгів з особливостями UА-2023-08-10-004229-a про закупівлю товару - Лот 2 Електрична енергія (ДК 021:2015:09310000-5). Очікувана вартість становила 8 258 800,00 грн.

Тендерну пропозицію подав лише один учасник - Товариство з обмеженою відповідальністю «РТЕ Юкрейн».

18.08.2023 здійснено розкриття тендерних пропозицій та визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «РТЕ Юкрейн» переможцем із пропозицією 8 167 453,17 грн.

01.09.2023 за результатами процедури проведення публічних торгів між Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РТЕ Юкрейн» (постачальник) було укладено договір № 123 постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір), згідно з п. 2.1 якого постачальник зобов`язується постачати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб споживача, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити цю електричну енергію в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

У п. 2.5 Договору визначено обсяг закупівлі електричної енергії за цим Договором: 1520941 кВт*год.

Відповідно до п. 5.4 Договору ціна за одиницю товару (на момент укладення Договору) становить - 5,37 грн/кВт*год з урахуванням тарифу на послуги з передачі електричної енергії.

За умовами п.п. 5.5, 5.6 Договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію відповідно до порядку визначення ціни за одиницю товару за Договором у розрахунковому періоді, згідно з комерційною пропозицією, яка є додатком № 2 до цього Договору. Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Оплата здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника із спеціальним режимом використання на підставі рахунку та/або акту приймання-передачі електричної енергії. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни (п. 5.8 Договору).

Пунктами 5.9, 5.10 Договору передбачено, що постачальником складається рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії та, не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, надається споживачу. Споживач до 15 числа місяця наступного за розрахунковим зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі електричної енергії, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати у письмовій формі вмотивовану відмову від підписання. Розрахунок за спожиту електричну енергію здійснюється за фактично спожиту електричну енергію відповідно до комерційного обліку не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Договір набирає чинності з дати його підписання і діє в частині постачання електричної енергії з дати, вказаної у заяві-приєднання до цього Договору (додаток № 1) до 31.12.2023 (включно), а в частині взятих на себе фінансових зобов`язань сторонами - до їх повного виконання (п. 13.1 Договору).

Згідно з п.п. 13.6, 13.7 Договору умови цього Договору не можуть змінюватись протягом дії Договору, крім випадків, передбачених постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022 та цим Договором. Зміни в цей Договір можуть бути внесені відповідно до норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022 та умов цього Договору. Пропозицію щодо внесення змін до Договору може зробити кожна із сторін Договору, шляхом повідомлення відповідно до вимог цього Договору. Пропозиція щодо внесення змін до Договору має містити обґрунтування необхідності внесення таких змін і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Відповідь особи, якій адресована пропозиція щодо змін умов Договору, повинна бути повною і безумовною.

Пунктом 13.8 Договору визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення. Зміна ціни за одиницю товару за Договором допускається за умови надання стороною, яка пропонує зміни, документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку в торговій зоні «ОЕС України». Підтвердженням факту коливання ціни електричної енергії на ринку є офіційні дані про середньозважену ціну електричної енергії на ринку «на добу на перед» (далі - РДН), які склалися у відповідному періоді в торговій зоні «ОЕС України» та оприлюднені на офіційному веб-сайті АТ «Оператор ринку» (https://www/oree.com.ua). У якості документального підтвердження даних, передбачених цим підпунктом, визначаються наступні документи:

- або завірені належним чином копії (роздруківки з веб-сайту) інформації щодо торгів на РДН за відповідний період, які оприлюднюються на АТ «Оператор ринку»;

- або довідки Торгово-промислової палати України;

- або довідки регіональної Торгово-промислової палати;

- або довідки ДП «Держзовнішінформ»;

- або довідки Українського органу державної статистики тощо.

Нова (змінена відповідно до пп. 2 п. 13.8 цього Договору) ціна за одиницю товару за Договором застосовується до відносин між сторонами з дати, зазначеної в повідомленні ініціативної сторони про зміну умов Договору.

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

У випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, який застосовується в Договорі, нова (змінена відповідно до пп. 7 п. 13.8. цього Договору) ціна за одиницю товару за Договором розраховується наступним чином:

Цн = ((Ц*Кінф) + Тпер)* 1,2, з ПДВ

де,

Цн - нова (змінена) ціна за одиницю товару за Договором, грн/кВт*год, з ПДВ;

Ц - ціна електричної енергії на день укладення Договору (або на день застосування зміни умов в частині зміни ціни за одиницю товару в останній Додатковій угоді), що не включає вартість послуг постачальника, пов`язаних з постачанням електричної енергії, (без урахування регульованих тарифів, без ПДВ), грн/кВт*год;

Кінф - коефіцієнт інфляції за поточний місяць визначається у розрахунку до попереднього місяця (згідно індексу споживчих цін по регіонах у 2023 році (до відповідного місяця)), що опубліковано у встановленому порядку Державною службою статистики України на офіційному веб-сайті за адресою https://www.ukrstat.gov.ua/.

Для першого розрахунку коефіцієнту інфляції (у разі якщо перша зміна відбувається (або застосовується) у перший місяць постачання товару, в усіх інших випадках даний пункт не застосовується) Кінф - це коефіцієнт інфляції за поточний місяць у порівнянні з місяцем, що передує місяцю, в якому почалося постачання товару. Зазначена величина інфляції визначається відповідно до даних, опублікованих у встановленому порядку Державною службою статистики України;

Тпер - тариф на послуги з передачі електричної енергії, затверджений НКРЕКП у встановленому порядку, грн/кВт*год, без ПДВ;

1,2 - математичне вираження ставки податку на додану вартість (ПДВ - 20%).

У випадку зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в Договорі, а саме: тарифу на послуги з передачі електричної енергії, тарифу на послуги з розподілу електричної енергії, тариф на здійснення операцій купівлі-продажу на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку тощо, які встановлені НКРЕКП, і які враховані в структурі остаточної ціни електричної енергії, що постачається за Договором, зміна ціни за одиницю товару за Договором відбувається в наступному порядку.

Нова (змінена відповідно до пп. 7 п. 13.8. цього Договору) ціна за одиницю товару за Договором застосовується до відносин між Сторонами з дня набрання чинності рішенням НКРЕКП про зміну відповідного регульованого тарифу, що застосовується в Договорі, але не раніше дня, наступного за днем його оприлюднення на офіційному веб-сайті НКРЕКП.

В такому разі підставою для зміни ціни за одиницю товару за Договором є набрання чинності рішенням НКРЕКП про зміну відповідного регульованого тарифу, що застосовується в Договорі, про що укладається відповідна Додаткова угода.

У випадку зміни середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», що застосовуються в Договорі, ціна за одиницю товару за Договором може визначатися в порядку, визначеному пунктом «Ціна за одиницю товару за Договором» комерційної пропозиції, що є додатком № 2 до цього Договору.

У разі зміни ціни за одиницю товару за Договором, у зв`язку зі зміною встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміною курсу іноземної валюти, зміною біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», що застосовуються в договорі про закупівлю, загальна сума Договору, яка визначена пунктом 5.2 цього Договору, відповідним чином може змінюватися (збільшуватися або зменшуватися), відповідно до зміни ціни за одиницю товару за Договором.

За умовами пунктів 13.9 - 13.12 Договору сторона, яка ініціює зміну умов Договору, надсилає іншій стороні повідомлення в письмовій формі з пропозицією про зміну умов Договору. Сторона Договору, яка одержала повідомлення з пропозицією зміни умов Договору, протягом 5 робочих днів з дня звернення ініціативної сторони, повідомляє ініціативну сторону про результати її розгляду повідомленням в письмовій формі та завіреним печаткою і підписом уповноваженої особи шляхом надсилання рекомендованим листом на поштову адресу сторони, що вказана в розділі 14 «Реквізити Сторін». Сторони розуміють волантильність (постійну зміну) ціни на ринку та підтверджують, що погоджуються з порядком зміни ціни, передбаченим Договором. У випадку непогодження споживача з пропозицією зміни умов Договору, споживач надає свої заперечення у письмовій формі з підтвердженнями, які спростовують обставини коливання та/або інші підстави для зміни умов Договору, на які посилається постачальник. В такому випадку постачальник має право достроково припинити постачання електричної енергії споживачу, в порядку, визначеному цим Договором. Сторони погоджуються, що у випадку внесення змін до умов Договору, можуть застосовуватись положення частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України.

01.09.2023 споживачем було підписано заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, що є додатком № 1 до Договору.

У подальшому сторонами були укладені спірні додаткові угоди, якими було внесено зміни до додатку № 3 до Договору «Вартість електричної енергії по Договору у розрахункових періодах у 2023 р.».

Так, відповідно до додатку № 3 до Договору, в редакції додаткової угоди № 2 від 22.11.2023, у розрахунковому періоді з 01.09.2023 по 30.09.2023 ціна за одиницю товару становить 6,1283976 грн/кВт*год.

Відповідно до додатку № 3 до Договору, в редакції додаткової угоди № 3 від 27.11.2023, у розрахунковому періоді з 01.10.2023 по 31.10.2023 ціна за одиницю товару становить 6,353617368 грн/кВт*год.

Відповідно до додатку № 3 до Договору, в редакції додаткової угоди № 4 від 15.12.2023, у розрахунковому періоді з 01.11.2023 по 30.11.2023 ціна за одиницю товару становить 6,3536077512 грн/кВт*год.

Крім того, пунктом 2 додаткової угоди № 4 від 15.12.2023 сторони доповнили пункт додатку № 2 до Договору «Ціна за одиницю товару за Договором» абзацом такого змісту: «Для визначення ціни за одиницю товару за Договором у грудні 2023 року (в усіх інших випадках дане положення не застосовується) Црдн - середньозважена ціна електричної енергії на РДН за перші 20 днів грудня 2023 року, грн/кВт*год, без ПДВ», а пунктом 3 зменшили коефіцієнт витрат постачальника на 7,933%. Таким чином, з 01.11.2023 коефіцієнт витрат постачальника становить 1,10367.

Відповідно до додатку № 3 до Договору, в редакції додаткової угоди № 5 від 25.12.2023, у розрахунковому періоді з 01.12.2023 по 31.12.2023 ціна за одиницю товару становить 6,3536041464 грн/кВт*год.

Зі змісту вищенаведених додаткових угод вбачається, що їх укладено відповідно до підп. 7 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, а підставою їх укладення були листи постачальника з інформацією з веб-сайту АТ «Оператор ринку» щодо коливання середньозважених цін на електричну енергію на РДН у відповідні місяці.

За результатами виконання умов Договору Товариство з обмеженою відповідальністю «РТЕ Юкрейн» поставило, а Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації отримало електричну енергію:

- у вересні 2023 року згідно з актом № РТЕ0007623091 від 23.11.2023 приймання-передавання електричної енергії 201273 кВт*год на суму 1 233 480,97 грн;

- у жовтні 2023 року згідно з актом № РТЕ0007623101 від 28.11.2023 приймання-передавання електричної енергії 197078 кВт*год на суму 1 252 158,20 грн;

- у листопаді 2023 року згідно з актом № РТЕ0007623111 від 20.12.2023 приймання-передавання електричної енергії 238402 кВт*год на суму 1 514 712,79 грн;

- у грудні 2023 року згідно з актом № РТЕ0007623121 від 22.12.2023 приймання-передавання електричної енергії 246378 кВт*год на суму 1 565 388,29 грн.

Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації оплатило вартість отриманої електричної енергії на загальну суму 5 565 740,25 грн відповідно до платіжних доручень:

- вересень 2023 року: № 4926 від 24.11.2023 на суму 31 555,24 грн, № 4927 від 24.11.2023 на суму 393 590,07 грн, № 4924 від 24.11.2023 на суму 807 054,82 грн, № 4925 від 24.11.2023 на суму 1 280,84 грн;

- жовтень 2023 року: № 4999 від 29.11.2023 на суму 26 568,52 грн, № 4997 від 29.11.2023 на суму 1 098 711,99 грн, № 4998 від 29.11.2023 на суму 3 062,44 грн, № 4988 від 28.11.2023 на суму 123 815,25 грн;

- листопад 2023 року: № 5864 від 21.12.2023 на суму 25 291,98 грн, № 5862 від 21.12.2023 на суму 1 332 332,48 грн, № 5863 від 21.12.2023 на суму 4 123,49 грн, № 5823 від 21.12.2023 на суму 152 964,84 грн;

- грудень 2023 року: № 6021 від 25.12.2023 на суму 1 342 918,54 грн, № 6022 від 25.12.2023 на суму 4 688,96 грн, № 5929 від 23.12.2023 на суму 177 111,37 грн, № 6023 від 25.12.2023 на суму 40 669,42 грн.

Листом № 50-1305Вих-24 від 20.02.2024 керівник Дніпровської окружної прокуратури міста Києва звернувся до Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави, у якому просив надати копії документів, що стали підставою для укладення оспорюваних додаткових угод, а також інших документів щодо виконання сторонами Договору та вжитих заходів щодо стягнення безпідставно надмірно сплачених коштів.

У відповідь Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації листом № 103/45-507 від 26.02.2024 надало копії запитуваних документів та повідомило про те, що з набранням чинності Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості), не має обмеження відсотка коливання ціни та частоти зміни умов договору про закупівлю.

Листом № 50-2725Вих-24 від 04.04.2024 керівник Дніпровської окружної прокуратури міста Києва звернувся до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави, у якому просив надати відомості щодо джерел фінансування Договору та інформацію про вжиті заходи реагування щодо усунення порушень Закону України «Про публічні закупівлі».

На виконання доручення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації листом № 103/45-974 від 11.04.2024 надано відповідь про те, що спірні додаткові угоди були укладені відповідно до умов Договору, без порушення вимог Особливостей та Закону України «Про публічні закупівлі», отже факт безпідставного збільшення вартості електричної енергії відсутній.

Листами № 50-3057Вих-24, № 50-3058Вих-24 від 16.04.2024 керівник Дніпровської окружної прокуратури міста Києва звернувся до Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації із повідомленням про те, що під час опрацювання даних, оприлюднених в електронній системі закупівель, було встановлення порушення п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» під час виконання Договору, тому він має намір звернутися до суду в інтересах держави в особі вказаних осіб до Товариства з обмеженою відповідальністю «РТЕ Юкрейн» з позовом про визнання недійсними додаткових угод № 2 від 22.11.2023, № 3 від 27.11.2023, № 4 від 15.12.2023, № 5 від 25.12.2023 до Договору та стягнення 823 326,78 грн безпідставно надмірно сплачених коштів.

Звертаючись до суду з даним позовом прокурор зазначає, що додаткові угоди до Договору були укладені його сторонами у порушення п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки вартість за одиницю товару збільшилась на понад 10%. При цьому, за доводами прокурора, документи, що слугували підставою для укладення цих угод не містять інформації про коливання ціни на товар, що є необхідною умовою для зміни ціни за одиницю товару, а лише засвідчують середній рівень цін на певну дату.

З огляду на викладене, прокурор просить визнати додаткові угоди № 2 від 22.11.2023, № 3 від 27.11.2023, № 4 від 15.12.2023, № 5 від 25.12.2023 до Договору недійсними та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РТЕ Юкрейн» на користь Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації 823 326,78 грн безпідставно надмірно сплачених коштів.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, Товариство з обмеженою відповідальністю «РТЕ Юкрейн» посилається на те, що оспорювані додаткові угоди до Договору укладені відповідно до умов Договору та вимог Особливостей, які не містять процентного обмеження подальших змін ціни за одиницю товару. Крім того, за доводами відповідача, прокурором неправильно визначено склад сторін, оскільки Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, яку прокурор залучив як позивача, має бути співвідповідачем як сторона оспорюваних додаткових угод. Також відповідач вказує, що вимога про стягнення коштів на користь Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації не ґрунтується на нормах права, оскільки ця особа не є стороною в зобов`язанні, а тому не може отримувати кошти у порядку реституції.

У зустрічному позові Товариство з обмеженою відповідальністю «РТЕ Юкрейн», посилаючись на неналежне виконання Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації зобов`язань за Договором, а саме несвоєчасну оплату спожитої у період з вересня по листопад 2023 року електричної енергії, просить стягнути на свою користь 32 899,03 грн інфляційних втрат та 5 301,29 грн 3% річних.

Частиною 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частин 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Частиною 1 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно з частиною 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постановах від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 та від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Як встановлено судом вище Дніпровською окружною прокуратурою міста Києва було скеровано на адреси Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, відповідно, лист № 50-1305Вих-24 від 20.02.2024 та лист № 50-2725Вих-24 від 04.04.2024, де проінформувано останніх про наявність порушень при підписанні додаткових угод до Договору та, серед іншого, витребувано інформацію про вжиті заходи щодо стягнення надмірно сплачених бюджетних коштів внаслідок укладення додаткових угод до Договору. На виконання доручення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації листом від 11.04.2024 №103/45-974 повідомило про відсутність порушень Закону України «Про публічні закупівлі» при укладенні додаткових угод до Договору та заперечило факт безпідставного збільшення вартості електричної енергії.

Прокурор, у порядку частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», повідомив позивачів про звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації щодо визнання недійсними додаткових угод № 2 від 22.11.2023, № 3 від 27.11.2023, № 4 від 15.12.2023, № 5 від 25.12.2023 до Договору та стягнення 823 326,78 грн безпідставно надмірно сплачених коштів.

Як зазначає прокурор у позовній заяві, проведення процедури закупівлі та укладення додаткових угод до Договору всупереч вимогам чинного законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання вимог законодавства у цій сфері суспільних відносин становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функція прокурора.

Підставою для звернення до суду з даним позовом прокурор зазначив те, що позивачі, як уповноважені органи у спірних правовідносинах, будучи обізнаними про наявність порушення під час проведення процедури закупівлі та неефективне витрачання бюджетних коштів, неналежно здійснюють надані їм законодавством України повноваження і протягом тривалого часу не вживають заходів щодо визнання недійсними оспорюваних додаткових угод до Договору та повернення безпідставно сплачених позивачем-2 коштів.

За таких підстав, суд вважає, що прокурором дотримано визначений статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» порядок звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації.

При цьому, суд відхиляє доводи Дніпровської державної адміністрації про те, що в даному випадку процесуальною дієздатністю щодо здійснення захисту прав та охоронюваних законом інтересів держави у судовому порядку надилена лише Державна аудиторська служба. Так, в своій постанові від 18.06.2021 № 927/491/19 Верховний Суд виснував, що місцеві державні адміністрації, також, можуть здійснювати контроль щодо законності закупівель за бюджетні кошти, і звертатися до суду; закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них. Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 912/9/20, від 19.08.2020 у справі № 923/449/18.

Отже, підстав для залишення позовної заяви без розгляду, в порядку пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України, після відкриття провадження у справі судом не встановлено, у зв`язку з чим судом було відмовлено у задоволенні відповідного клопотання Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації.

Крім того суд зауважує, що відповідно до частин 4, 5 статті 55 Господарського процесуального кодексу України якщо особа, яка має процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду, крім позову про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, поданого власником (власниками), учасником (учасниками), акціонером (акціонерами) цієї юридичної особи в її інтересах, а також позову прокурора в інтересах держави. Відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (абзац 1 частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Щодо заперечень відповідача за первісним позовом щодо складу сторін, суд вважає за необхідне зазначити таке.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19 викладено висновок, згідно з яким позов, який пред`являється особою, яка не була учасником правочину про визнання правочину недійсним, повинен бути пред`явлений до всіх учасників такого правочину. Суд зобов`язаний визначити суб`єктний склад спору залежно від характеру правовідносин і норм матеріального права, які підлягають застосуванню, та, встановивши факт пред`явлення позову до неналежного відповідача, відсутність клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем або залучення до участі у справі співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову саме через неналежність відповідача, зокрема через те, що не всі сторони правочину є сторонами справи.

Отже, оскільки оспорювати правочин у суді може як одна із сторін правочину, так і інша заінтересована особа, залучення усіх сторін правочину як співвідповідачів у позові про його недійсність є необхідним лише у випадку звернення з таким позовом особи, яка не є стороною такого правочину (заінтересованої особи).

Питання щодо складу сторін у категорії справ за позовами прокурорів щодо оскарження правочинів, укладених в межах публічних закупівель, було предметом розгляду Верховного Суду у справі № 916/1055/23, в якій 10.07.2024 було ухвалено постанову.

У цій постанові Верховний Суд, із посиланням на постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц, від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17, від 09.02.2021 у справі № 635/4741/17, виснував, що поняття «сторона у спорі» може не бути тотожним за змістом поняттю «сторона у процесі»: сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Втім, у жодній з цих постанов не йдеться про те, що у випадку звернення прокурора до суду для оскарження правочинів, укладених в межах публічної закупівлі, відповідачами у справі мають бути обидві сторони такого правочину.

З урахуванням вищенаведеного суд відхиляє доводи відповідача за первісним позовом щодо неналежності Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації як позивача, в особі якого в інтересах держави звернувся прокурор.

Як встановлено судом, Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, за результатами проведеної процедури закупівлі відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі», уклало з переможцем торгів - Товариством з обмеженою відповідальністю «РТЕ Юкрейн» Договір, у якому сторони обумовили усі істотні умови, зокрема предмет, ціну та строк його дії.

У розділі 13 Договору сторони передбачили випадки, за яких істотні умови Договору можуть бути змінені, і порядок внесення таких змін.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.

Частиною 1 статті 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що пункт 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» дає можливість змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% та має на меті запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Разом з тим, ця норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Документи щодо коливання ціни повинні підтверджувати, чому відповідне підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні запропонованій замовнику на тендері та/або чому виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним (подібна за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 915/346/18, від 12.02.2020 у справі № 913/166/19, від 21.03.2019 у справі № 912/898/18, від 25.06.2019 у справі № 913/308/18, від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18).

При цьому, обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 927/4058/21, від 22.06.2022 у справі № 917/1062/21, від 07.12.2022 у справі № 927/189/22.

Питання допустимості збільшення сторонами договору ціни товару більш ніж на 10% від початково встановленої ціни згідно з пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» виступало предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі № 922/2321/22, за наслідками розгляду якої ухвалено постанову від 24.01.2024.

У цій постанові Велика Палата Верховного Суду відзначила, що із системного тлумачення наведених норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі» вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 Цивільного кодексу України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 Цивільного кодексу України та пункті 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону України «Про публічні закупівлі», яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Системний аналіз положень статей 651, 652 Цивільного кодексу України та положень пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», з урахуванням вищенаведених висновків щодо застосування цієї норми права, дає підстави для висновку, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (подібний висновок наведений у постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 927/636/21 та від 07.12.2022 у справі № 927/189/22).

Судом встановлено, що предметом Договору було постачання електричної енергії в обсязі 1520941 кВт/год за ціною 5,37 грн за 1 кВт/год з ПДВ.

22.11.2023 сторони підписали додаткову угоду № 2, якою змінили вартість електричної енергії, яка вже була продана позивачу-2 та спожита ним у вересні 2023 року.

Як виснувала Велика Палата Верховного Суду, ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається відповідно до частини 3 статті 632 Цивільного кодексу України.

За умовами вищенаведеної додаткової угоди збільшення ціни за одиницю електричної енергії склало з 5,37 грн за 1 кВт/год з ПДВ до 6,1283976 грн за 1 кВт/год з ПДВ, що становить 14,1% від початкової ціни товару, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю.

У подальшому сторонами було підписано додаткову угоду № 3 від 27.11.2023, якою було змінено ціну електричної енергії в бік збільшення до 6,353617368 грн за 1 кВт/год з ПДВ, та додаткові угоди № 4 від 15.12.2023, № 5 від 25.12.2023, якими ціну електричної енергії зменшено, відповідно, до 6,3536077512 грн та 6,3536041464 грн за 1 кВт/год з ПДВ.

Водночас, як було зазначено вище, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.

Суд враховує, що з 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості), яка прийнята Урядом на виконання пункту 3-7 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі».

Підпунктом 7 пункту 19 Особливостей передбачено випадок внесення змін до істотних умов у разі зміни зокрема середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», що застосовується в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Підпунктом 2 пункту 19 Особливостей передбачено внесення змін у разі погодження зміни ціни такого товару на ринку, що відбулась з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню цині такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна привести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.

На думку відповідача за первісним позовом, відповідні норми свідчать, що зміна ціни у разі коливання ціни товару на ринку могла у період дії пункту 3-7 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» відбуватися не обмежуючись періодичністю та відсотковою межею, пропорційно до такого коливання, яке фактично відбувається і є документально підтвердженим.

Водночас суд не може погодитись з такими доводами з огляду на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 28.08.2024 у справі № 918/694/23, за яким підпункт 2, підпункт 7 пункту 19 Особливостей не свідчить про зміну законодавства у відповідній категорії спору, оскільки: 1) постанова Кабінету Міністрів України є підзаконним нормативно-правовим актом; 2) їх зміст лише деталізує випадки для можливості зміни сторонами правочину ціни договору в порядку пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», та вони не встановлюють іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення передбаченого даною нормою.

Враховуючи викладене, суд вважає, що додаткові угоди № 2 від 22.11.2023, № 3 від 27.11.2023, № 4 від 15.12.2023, № 5 від 25.12.2023 до Договору суперечать наведеним вище нормам Цивільного кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі», тому підлягають визнанню недійсними, безвідносно коливання ціни товару на ринку та належності доказів такого коливання, оскільки перевищують імперативно визначену граничну межу можливого збільшення ціни за одиницю товару.

Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Оскільки додаткові угоди № 2 від 22.11.2023, № 3 від 27.11.2023, № 4 від 15.12.2023, № 5 від 25.12.2023 до договору є недійсними та не породжують правових наслідків, ціна за одиницю електричної енергії, що має застосовуватися при взаєморозрахунках між сторонами за Договором, складає 5,37 грн за 1 кВт/год з урахуванням тарифу на послуги з передачі електричної енергії та з ПДВ.

Як встановлено судом, за результатами виконання умов Договору Товариство з обмеженою відповідальністю «РТЕ Юкрейн» поставило, а Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації отримало 883131 кВт*год електричної енергії, а саме: у вересні 2023 року - 201273 кВт*год; у жовтні 2023 року - 197078 кВт*год; у листопаді 2023 року - 238402 кВт*год; у грудні 2023 року - 246378 кВт*год.

Отже, вартість поставленої відповідачем електричної енергії становить 4 742 413,47 грн.

Водночас Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації за вказаний обсяг спожитої електричної енергії сплатило відповідачу 5 565 740,25 грн

Таким чином, грошові кошти в сумі 823 326,78 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути потерпілій стороні, що відповідає приписам статей 216, 1212 Цивільного кодексу України, якою у даному випадку є держава, на захист інтересів якої прокурором подано позов.

Щодо вимог зустрічного позову, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі статтею 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

У відповідності до частин 1, 2 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «РТЕ Юкрейн» на виконання Договору поставило 883131 кВт*год електричної енергії, про що свідчать наявні в матеріалах справи, підписані та скріплені печатками обох сторін, акти приймання-передавання електричної енергії № РТЕ0007623091 від 23.11.2023, № РТЕ0007623101 від 28.11.2023, № РТЕ0007623111 від 20.12.2023, № РТЕ0007623121 від 22.12.2023.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням погодженого у п. 5.10 Договору та комерційній пропозиції, що є додатком № 2 до Договору, порядку розрахунків, зобов`язання з оплати спожитої електричної енергії мало бути виконане відповідачем не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відтак, приймаючи до уваги умови укладеного сторонами Договору, суд приходить до висновку, що строк виконання Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації своїх грошових зобов`язань за вересень 2023 року є таким, що настав 20.10.2023, за жовтень 2023 року є таким, що настав 20.11.2023, за листопад 2023 року є таким, що настав 20.12.2023.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації оплатило вартість спожитої електричної енергії:

- у вересні 2023 року відповідно до платіжних доручень № 4926 від 24.11.2023 на суму 31 555,24 грн (надійшли на рахунок постачальника 25.11.2023), № 4927 від 24.11.2023 на суму 393 590,07 грн (надійшли на рахунок постачальника 25.11.2023), № 4924 від 24.11.2023 на суму 807 054,82 грн (надійшли на рахунок постачальника 25.11.2023), № 4925 від 24.11.2023 на суму 1 280,84 грн (надійшли на рахунок постачальника 25.11.2023);

- у жовтні 2023 року відповідно до платіжних доручень № 4999 від 29.11.2023 на суму 26 568,52 грн (надійшли на рахунок постачальника 30.11.2023), № 4997 від 29.11.2023 на суму 1 098 711,99 грн (надійшли на рахунок постачальника 30.11.2023), № 4998 від 29.11.2023 на суму 3 062,44 грн (надійшли на рахунок постачальника 30.11.2023), № 4988 від 28.11.2023 на суму 123 815,25 грн (надійшли на рахунок постачальника 29.11.2023);

- у листопаді 2023 року відповідно до платіжних доручень № 5864 від 21.12.2023 на суму 25 291,98 грн (надійшли на рахунок постачальника 25.12.2023), № 5862 від 21.12.2023 на суму 1 332 332,48 грн (надійшли на рахунок постачальника 25.12.2023), № 5863 від 21.12.2023 на суму 4 123,49 грн (надійшли на рахунок постачальника 25.12.2023), № 5823 від 21.12.2023 на суму 152 964,84 грн (надійшли на рахунок постачальника 23.12.2023).

Тобто оплата була здійснена поза межами 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

При цьому з урахуванням положень п. 5.8 Договору грошове зобов`язання споживача вважається виконаним з моменту надходження грошових коштів на рахунок постачальника.

Як встановлено частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту наданого позивачем за зустрічним позовом розрахунку 3% річних та інфляційних втрат вбачається, що позивачем було включено дні фактичної сплати до періоду часу, за який здійснено розрахунок, у той час як згідно з положеннями статей 253, 254 Цивільного кодексу України день фактичного виконання зобов`язання не включається до періоду прострочення (див. постанову Верховного Суду від 26.02.2024 у справі № 910/19787/21). Крім того позивачем не було враховано, що інфляційні нарахування здійснюються на суму боргу, прострочення якого тривало не менше повного місяця і з застосуванням індексу інфляції такого місяця, й також було помилково включено до розрахунку розміру інфляційних втрат за прострочення оплати електричної енергії, спожитої у вересні 2023 року, індекс інфляції у жовтні 2023 року, оскільки сума, внесена за період з 16 по 31 число не індексується і розрахунок починається з наступного місяця.

Підсумовуючи вищенаведене, а також враховуючи вищенаведені висновки щодо недійсності додаткових угод до Договору, якими сторони збільшували вартість 1 кВт*год електричної енергії, суд здійснює власний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, виходячи з вартості електричної енергії, що була визначена сторонами в Договорі.

За 201273 кВт*год спожитих Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації у вересні 2023 року воно мало сплатити 1 080 836,01 грн.

За 197078 кВт*год спожитих Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації у жовтні 2023 року воно мало сплатити 1 058 308,86 грн.

За 238402 кВт*год спожитих Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації у листопаді 2023 року воно мало сплатити 1 280 218,74 грн.

Відтак судом розраховано суму 3% річних у розмірі:

- 3 109,25 грн (з 21/10/2023 до 24/11/2023 за формулою 1 080 836,01 x 3 % x 35 : 365);

- 695,87 грн (з 21/11/2023 до 28/11/2023 за формулою 1 058 308,86 x 3 % x 8 : 365);

- 76,81 грн (з 29/11/2023 до 29/11/2023 за формулою 934 492,75 x 3 % x 1 : 365);

- 210,45 грн (з 21/12/2023 до 22/12/2023 за формулою 1 280 218,74 x 3 % x 2 : 365);

- 185,30 грн (з 23/12/2023 до 24/12/2023 за формулою 1 127 253,90 x 3 % x 2 : 365).

За перерахунком суду загальний розмір 3% річних становить 4 277,68 грн.

Розмір втрат позивача за зустрічним позовом від інфляції за прострочення оплати електричної енергії, спожитої у вересні 2023 року, за підрахунком суду склав 5 404,18 грн (1 080 836,01 x 1.00500000 - 1 080 836,01). В інші періоди прострочення відповідача за зустрічним позовом тривало менше повного місяця.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд встановив обґрунтованість первісного позову, у зв`язку з чим наявні підстави для визнання додаткових угод № 2 від 22.11.2023, № 3 від 27.11.2023, № 4 від 15.12.2023, № 5 від 25.12.2023 до Договору недійсними та стягнення з відповідача за первісним позовом 823 326,78 грн безпідставно надмірно сплачених коштів, а також встановлено часткову обґрунтованість зустрічного позову, у зв`язку з чим з відповідача за зустрічним позовом підлягають стягненню на користь позивача за зустрічним позовом 3% річних в розмірі 4 277,68 грн та інфляційні втрати в розмірі 5 404,18 грн.

Витрати прокуратури по сплаті судового збору за подання первісного позову в розмірі 24 461,90 грн, відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача за первісним позовом, оскільки первісний позов підлягає задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання зустрічного позову, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в розмірі 767,45 грн - на відповідача за зустрічним позовом, в розмірі 2 260,55 грн - на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись статтями 129, 231, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 22.11.2023 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 123 від 01.09.2023, укладеного між Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю «РТЕ Юкрейн».

3. Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 27.11.2023 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 123 від 01.09.2023, укладеного між Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю «РТЕ Юкрейн».

4. Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 15.12.2023 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 123 від 01.09.2023, укладеного між Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю «РТЕ Юкрейн».

5. Визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 25.12.2023 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 123 від 01.09.2023, укладеного між Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю «РТЕ Юкрейн».

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РТЕ Юкрейн» (вул.Будіндустрії, буд.6, літера В, офіс 11, м.Київ, 01013; ідентифікаційний номер 43741891) на користь Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (б.Котляревського Івана, буд.1/1, м.Київ, 02094; ідентифікаційний код 37203257) безпідставно надмірно сплачені кошти в сумі 823 326 (вісімсот двадцять три тисячі триста двадцять шість) грн 78 коп.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РТЕ Юкрейн» (вул.Будіндустрії, буд.6, літера В, офіс 11, м.Київ, 01013; ідентифікаційний номер 43741891) на користь Київської міської прокуратури (вул.Предславинська, буд.45/9, м.Київ, 03150; ідентифікаційний код 02910019) витрати по сплаті судового збору в розмірі 24 461 (двадцять чотири тисячі чотириста шістдесят одна) грн 90 коп.

8. Зустрічний позов задовольнити частково.

9. Стягнути з Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (просп.Миру, буд.6-А, м.Київ, 02105; ідентифікаційний код 37397216) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РТЕ Юкрейн» (вул.Будіндустрії, буд.6, літера В, офіс 11, м.Київ, 01013; ідентифікаційний номер 43741891) 3% річних в розмірі 4 277 (чотири тисячі двісті сімдесят сім) грн 68 коп., інфляційні втрати в розмірі 5 404 (п`ять тисяч чотириста чотири) грн 18 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 767 (сімсот шістдесят сім) грн 45 коп.

10. В іншій частині зустрічного позову відмовити.

11. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07.11.2024.

Суддя Т.П. Капцова