Ухвала

від 07.11.2024 по справі 911/408/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"07" листопада 2024 р. Справа № 911/408/17

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши

заяву Корякіна Дмитра Вадимовича

про відвід судді

у справі № 911/408/17

за заявою боржника Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» (07412, Київська обл., Броварський р-н, с. Рожни, вул. Торфова, 1; код ЄДРПОУ 24888059)

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Київської області (суддя Наріжний С.Ю.) перебуває справа № 911/408/17 за заявою боржника Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» про банкрутство, провадження в якій відкрите ухвалою суду від 06.03.2017.

Постановою Господарського суду Київської області від 20.03.2017 визнано Дочірнє підприємство «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.02.2024 було серед іншого відсторонено арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича від виконання повноважень ліквідатора Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф», призначено ліквідатором Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» арбітражного керуючого Филика Андрія Ігоровича (свідоцтво № 2044 від 09.11.2021).

На даний час у справі № 911/408/17 за заявою боржника Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» про банкрутство триває ліквідаційна процедура.

04.11.2024 до Господарського суду Київської області надійшла заява Корякіна Дмитра Вадимовича б/н від 04.11.2024 (вх. № 12344/24 від 04.11.2024) про відвід судді Наріжного С.Ю. від розгляду справи № 911/408/17.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.11.2024 було визнано необґрунтованою заяву Корякіна Дмитра Вадимовича від 04.11.2024 б/н (вх. № 12344/24 від 04.11.2024) про відвід судді Наріжного С.Ю. від розгляду справи № 911/408/17, заяву Корякіна Дмитра Вадимовича від 04.11.2024 б/н (вх. № 12344/24 від 04.11.2024) про відвід судді Наріжного С.Ю. від розгляду справи № 911/408/17 передано до відділу автоматизованого документообігу для визначення складу суду згідно вимог ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2024 заяву Корякіна Дмитра Вадимовича б/н від 04.11.2024 (вх. № 12344/24 від 04.11.2024) про відвід судді Наріжного С.Ю. від розгляду справи № 911/408/17, передано на розгляд судді Господарського суду Київської області Лутак Т.В.

Розглянувши заяву Корякіна Дмитра Вадимовича від 04.11.2024 б/н (вх. № 12344/24 від 04.11.2024) про відвід судді Наріжного С.Ю. від розгляду справи № 911/408/17, суд зазначає таке.

В обґрунтування вказаної заяви Корякін Дмитро Вадимович посилається на те, що 23.07.2024 суддя Наріжний С.Ю. необґрунтовано, на думку заявника, відмовив у задоволенні його заяви про заміну кредитора правонаступником, та враховуючи, що в подальшому судом апеляційної інстанції було скасовано зазначену ухвалу Господарського суду Київської області від 23.07.2024, що за твердженням заявника викликає сумніви у об`єктивності та неупередженості судді Наріжного С.Ю., а також заявник посилається на порушення строків виготовлення повного тексту та форми процесуального документу по справі - ухвали Господарського суду Київської області від 23.07.2024.

Статтею 126 Конституції України передбачено, що незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється.

Відповідно до ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Статтею 23 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддя місцевого суду здійснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження, визначені законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України судді може бути заявлено відвід учасниками справи з підстав, зазначених у статтях 35 і 36 цього Кодексу.

Положеннями ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При оцінці об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).

Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

За приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Разом з тим, зі змісту заяви Корякіна Дмитра Вадимовича від 04.11.2024 б/н (вх. № 12344/24 від 04.11.2024) про відвід судді Наріжного С.Ю. від розгляду справи № 911/408/17 вбачається, що заявник фактично надає оцінку процесуальним діям судді та висловлює свою незгоду з такими діями, оскільки твердження заявника про те, що суддя Наріжний С.Ю. «знаючи закони, знаючи про відсутність підстав для визнання Договору купівлі-продажу (відступлення) права вимоги від 24.06.2024 нікчемним, ухвалює незаконне рішення» є суб`єктивним твердженням заявника, яке ґрунтується на його припущенні.

Так, 27.06.2024 до Господарського суду Київської області надійшла заява Корякіна Дмитра Вадимовича від 26.06.2024 б/н (вх. № 3041) про заміну кредитора правонаступником, а саме кредитора по справі ТОВ «Софт-Плюс» на правонаступника ФОП Корякіна Дмитра Вадимовича.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.07.2024 (суддя Наріжний С.Ю.) було відмовлено у задоволенні заяви Корякіна Дмитра Вадимовича від 26.06.2024 б/н (вх. № 3041) про заміну кредитора правонаступником.

В подальшому, заявником було подано апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.07.2024, за наслідками розгляду якої, Постановою Північного апеляційного Господарського суду від 16.10.2024 у справі № 911/408/17 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича було задоволено, ухвалу Господарського суду Київської області від 23.07.2024 у справі №911/408/17 скасовано, прийнято нове судове рішення, яким замінено кредитора у справі № 911/408/17 його процесуальним правонаступником, а саме, Товариство з обмеженою відповідальністю "Софт- Плюс" замінено на Фізичну особу-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) та відмовлено у задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича щодо постановлення окремої ухвали стосовно допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права.

Суд звертає увагу, що згідно з положеннями ст. ст. 35, 36 Господарського процесуального кодексу України не є підставою для відводу судді від розгляду справи - скасування вищестоящою інстанцією ухвали, винесеною таким суддею в межах даної справи (крім ухвали про закриття провадження в справі), та підстави скасування вищестоящою інстанцією такої ухвали, і такі обставини не можуть свідчити про будь-яку упередженість та необ`єктивність судді при розгляді даної справи, а тому обставини, що викладені у заяві заявника про відвід судді від розгляду справи з приводу упередженості судді при розгляді даної справи не можуть бути підставою згідно зі ст. 35 Господарського процесуального кодексу України для відводу судді, і тому заява Корякіна Дмитра Вадимовича про відвід судді від розгляду справи є необґрунтованою.

При цьому, щодо посилання заявника на порушення строків виготовлення повного тексту та форми процесуального документу по справі - ухвали Господарського суду Київської області від 23.07.2024, суд не приймає дане твердження до уваги, оскільки дане твердження не є підставою для відводу судді у розумінні положень ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, а з огляду на зміст заяви про відвід судді, вищезазначена обставина не була підставою для порушення права заявника на оскарження даного процесуального документа у відповідності до положень ст. 255-257 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, суд вважає, що наведені Корякіним Дмитром Вадимовичем у заяві від 04.11.2024 б/н (вх. № 12344/24 від 04.11.2024) про відвід судді Наріжного С.Ю. від розгляду справи № 911/408/17 доводи мають суб`єктивний для заявника характер, є незгодою з процесуальними діями та рішеннями судді і не свідчать про наявність обґрунтованих сумнівів у неупередженості або об`єктивності судді, а тому не можуть бути підставою для застосування передбачених правових підстав для відводу судді.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Корякіна Дмитра Вадимовича від 04.11.2024 б/н (вх. № 12344/24 від 04.11.2024) про відвід судді Наріжного С.Ю. від розгляду справи № 911/408/17.

Керуючись статтями 1, 35-36, 38-39, 73-74, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Корякіна Дмитра Вадимовича від 04.11.2024 б/н (вх. № 12344/24 від 04.11.2024) про відвід судді Наріжного С.Ю. від розгляду справи № 911/408/17.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.В. Лутак