Рішення

від 06.11.2024 по справі 913/377/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року м.Харків Справа № 913/377/24

Провадження №6/913/377/24

Господарський суд Луганської області у складі судді Драгнєвіч О.В., розглянувши

позовні матеріали в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін у справі за позовом заступника керівника Лисичанської окружної прокуратури Луганської області, вул.Соборна, 5А, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25001 в інтересах держави в особі позивача Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, вул.М.Грушевського, буд.7, м.Лисичанськ Луганської області, 93100

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікотек», вул.Тимошенка, буд.9, м.Київ, 04212

про стягнення 87 593 грн 26 коп.

С У Т Ь С П О Р У:

Заступник керівника Лисичанської окружної прокуратури Луганської області звернувся через систему «Електронний суд» до Господарського суду Луганської області з позовом в інтересах держави в особі Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікотек» про стягнення на користь Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області заборгованості з орендної плати в сумі 31 091 грн 65 коп., штрафу у розмірі 26 643 грн 20 коп., пені - 15 992 грн. 05 коп., 3% річних - 2 385 грн 39 коп. та інфляційних втрат у розмірі 11 480 грн 97 коп.

В обґрунтування позовних вимог заступник прокурора послався на те, що на підставі рішення Лисичанської міської ради від 29.03.2018 №44/625 27.04.2018 між Лисичанською міською радою Луганської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вікотек» (далі ТОВ «Вікотек», відповідач, орендар) укладено договір оренди землі від 27.04.2018 (далі договір), згідно предмету якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельні ділянки для експлуатації вбудовано-прибудованого приміщення книжного супермаркету «Буква» з прибудовою, з кадастровими номерами: 4411800000:17:006:0101 (загальною площею 0,0190 га) та 4411800000:17:006:0104 (загальною площею 0,0010 га), цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, які знаходяться за адресою: Луганська область, м.Лисичанськ, просп.Перемоги, 127.

Згідно з п.11 договору, орендна плата вноситься орендарем у строки відповідно до норм Податкового кодексу України.

Прокурор зауважує, що відповідно до положень п.п.287.3, 287.4 ст.287 Податкового кодексу України (далі ПК України) орендна плата вноситься орендарем щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Сторонами також було погоджено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором:

- у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором;

- стягується пеня відповідно до норм глави 12 Податкового кодексу України (п.13 договору).

В порушення умов вказаного договору, відповідач тривалий час, а саме, з 01.01.2021 орендну плату за користування вказаними земельними ділянками не сплачував, внаслідок чого виникла заборгованість. Зокрема, прокурор просить стягнути заборгованість з орендної плати, що обліковується за відповідачем, обраховану за період з 01.01.2021 по 23.02.2022 в загальному розмірі 31091 грн 65 коп., зазначаючи про допущене порушення інтересів держави, адже неналежне виконання відповідачем зобов`язань за вказаним договором оренди призвело до невиконання дохідної частини місцевого бюджету.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2024 справа передана на розгляд судді Драгнєвіч О.В.

Ухвалою суду від 03.09.2024 підтверджено підстави представництва заступника керівника Лисичанської окружної прокуратури Луганської області інтересів держави в особі позивача Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області заявленим позовним вимогам; прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; встановлено позивачу строк для надання письмових пояснень з викладом власної правової позиції щодо заявленого позову; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

При відкритті провадження у справі судом була надана оцінка правильності визначення прокурором територіальної юрисдикції цього спору Господарському суду Луганської області, враховані висновки, наведені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі №911/2390/18, в якій було зауважено про те, що за правилами чинного ГПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Відповідна правова позиція у подібних правовідносинах викладена і у постанові Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 910/6644/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі № 910/10647/18.

Велика Палата Верховного Суду виснувала, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій ст.30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини третьої ст.30 ГПК України.

Таким чином, посилання прокурора на положення ч.5 ст.29 ГПК України при визначенні територіальної юрисдикції цього спору є помилковим.

Однак, оскільки правила виключної підсудності поширюються в даному випадку на цей спір щодо стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за користування нерухомим майном (вказаними земельними ділянками), які розташовані у місті Лисичанську Луганської області, то спір у цій справі у відповідності до положень ч.3 ст.30 ГПК України підлягає вирішенню Господарським судом Луганської області.

Через підсистему «Електронний суд» 25.09.2024 від заступника керівника Лисичанської окружної прокуратури Луганської області надійшли письмові пояснення №б/н від 25.09.2024, в яких заступник керівника повідомив, що станом на 25.09.2024 відзив на позовну заяву від відповідача на адресу органу прокуратури, у тому числі електронну адресу, не надходив; у зв`язку з цим, надати письмову відповідь на відзив з поясненнями, доказами та нормативним обґрунтуванням на виконання ухвали господарського суду від 03.09.24 не надається можливим; позовні вимоги, викладені у позовній заяві заступник керівника підтримую повністю та просить задовольнити їх у повному обсязі.

Зареєстрованою адресою місцезнаходження відповідача, ТОВ «Вікотек», згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є : вул.Тимошенка, буд.9, м.Київ, 04212.

Судом встановлено, що відповідач, як і інші учасники справи, має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд».

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 03.09.2024 була направлена відповідачу до електронного кабінету та отримана останнім 04.09.2024.

Крім того, з метою належного повідомлення відповідача про розгляд справи ухвала суду від 03.09.2024 також була направлена відповідачу на зазначену вище зареєстровану адресу місцезнаходження, однак поштове відправлення було повернуто до суду з відміткою органу зв`язку «за закінченням терміну зберігання».

Отже, наразі відповідач у відповідності до положень п.2 ч.6 ст.242 ГПК України є належним чином повідомлений про розгляд справи.

Суд зауважує, що від учасників клопотань про розгляд справи в судовому засіданні до суду не надходило.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 03.09.2024 відповідачу було запропоновано подати відзив на позовну заяву у строк - протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду.

Однак, на час прийняття цього рішення за результатами розгляду справи від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов, будь-які процесуальні клопотання також до суду не надходили.

Судом враховується, що згідно положень ст.42 ГПК України, подання відзиву та письмових пояснень є правом відповідача, а не обов`язком.

Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з приписами ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до положень ст.248 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Прокурор звернувся із відповідним позовом в інтересах держави в особі Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області.

Щодо наявності підстав представництва інтересів держави прокурором у цій справі в особі зазначеного органу суд виходив з наступного.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до положень ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду із відповідним позовом, заступник прокурора зазначає, що орган уповноважений наразі державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Лисичанська міська військова адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області, належним чином не здійснює захист інтересів держави не пред`явив до суду позов про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати, що обліковується ще до початку повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України; на запити прокурора також не повідомив про заплановані для вжиття заходи щодо захисту інтересів держави, не повідомив про бажання звернутися до суду із відповідним позовом до відповідача; позивач обмежився лише повідомленням про звернення до відповідача з претензією про сплату заборгованості, яка залишена без виконання.

Відповідно до вимог ст.ст.13, 14 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу, а земля перебуває під особливою охороною держави. Держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування (ст.142 Конституції України). Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад (ст.143 Конституції України, ч.3 ст.16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

За змістом ст.14.1.147, ст.265.1.3, ст.10.1.1 Податкового кодексу України плата за землю є місцевим податком.

В той же час прокурор зауважує, що ненадходження коштів зі сплати орендної плати, або надходження їх несвоєчасно та не в повному розмірі, призводить до спричинення шкоди державним інтересам, призводить до підриву основ фінансово-економічної діяльності держави та економічної безпеки в цілому. Систематична несплата відповідачем орендної плати порушує фактично право місцевої територіальної громади на володіння, ефективне користування і розпорядження на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй; ослаблює економічні інтереси органу місцевого самоврядування, компетенцію якого на даний час виконує позивач, з огляду на ненаповненість місцевого бюджету через ненадходження коштів.

Визначаючи позивачем у справі Лисичанську міську військову адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, прокурор послався на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, що передбачено п.2 ст.2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Повноваження органів місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади, у сфері регулювання земельних відносин визначені у ст.33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», зокрема, до відання виконавчих органів селищних рад належать власні (самоврядні) повноваження, такі як справляння плати за землю, та делеговані повноваження, а саме здійснення контролю за додержанням земельного законодавства, у тому числі щодо своєчасності надходження в місцевий бюджет коштів за користування землями територіальної громади.

Згідно з підпунктом 1 пункту «а» ч.1 ст.29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать повноваження з управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Земельні ділянки, що є предметом оренди відповідно до вказаного договору оренди землі від 27.04.2018 належать до земель комунальної власності, повноваження із розпорядження якими здійснює наразі позивач.

Зі змісту договору оренди вбачається, що орендодавцем земельних ділянок є Лисичанська міська рада Луганської області.

Разом з тим, прокурор зауважує, що у спірних правовідносинах на час звернення до суду з цією позовною заявою відбулась заміна уповноваженого органу, враховуючи наступне.

Відповідно до абз.1, 2 ч.1 ст.1 Закону України Про військово-цивільні адміністрації для виконання повноважень місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених цим Законом, в районі відсічі збройної агресії Російської Федерації, зокрема в районі проведення антитерористичної операції можуть утворюватися військово-цивільні адміністрації. Військово-цивільні адміністрації - це тимчасові державні органи у селах, селищах, містах, районах та областях, що діють у складі Антитерористичного центру при Службі безпеки України (у разі їх утворення для виконання повноважень відповідних органів у районі проведення антитерористичної операції) або у складі Об`єднаного оперативного штабу Збройних Сил України (у разі їх утворення для виконання повноважень відповідних органів у районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях) і призначені для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення безпеки і нормалізації життєдіяльності населення, правопорядку, участі у протидії актам збройної агресії, диверсійним проявам і терористичним актам, недопущення гуманітарної катастрофи в районі відсічі збройної агресії Російської Федерації, зокрема проведення антитерористичної операції.

Частиною 1 ст.3 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» передбачено, що військово-цивільні адміністрації утворюються у разі потреби за рішенням Президента України.

Указом Президента України «Про утворення та реорганізацію військово-цивільних адміністрацій у Луганській області» №62/2021 від 19.02.2021 на виконання Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» утворено Лисичанську міську військово-цивільну адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області (ідентифікаційний код 44044068), реорганізовано військово-цивільну адміністрацію міста Лисичанськ Луганської області шляхом приєднання до Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» у разі утворення військово-цивільної адміністрації населених пунктів повноваження відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, сільських, селищних, міських голів припиняються з дня призначення керівника такої військово-цивільної адміністрації. Повноваження виконавчих органів зазначених рад, апаратів цих рад та їх виконавчих комітетів, посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які працюють у таких органах та апаратах, припиняються з дня, наступного за днем прийняття рішення зазначеним керівником військово-цивільної адміністрації населених пунктів про можливість цієї військово-цивільної адміністрації здійснювати повноваження, віднесені законом до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Абзацом 4 ч.11 ст.3 Закону України Про військово-цивільні адміністрації встановлено, що повноваження військово-цивільних адміністрацій населених пунктів, районних, обласних військово-цивільних адміністрацій також припиняються згідно із Законом України «Про правовий режим воєнного стану».

Відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» військові адміністрації населених пунктів, районні, обласні військові адміністрації здійснюють свої повноваження протягом дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування. У зв`язку з утворенням військових адміністрацій населених пунктів повноваження військово-цивільних адміністрацій цих населених пунктів припиняються з дня початку здійснення відповідною військовою адміністрацією своїх повноважень.

Указом Президента України від 11.06.2022 №406/2022 «Про утворення військової адміністрації» утворено Лисичанську міську військову адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ідентифікаційний код 44044068 належить Лисичанській міській військовій адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області.

Згідно з п.26 ч.2 ст.15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» до повноважень військових адміністрацій населених пунктів на відповідній території віднесені повноваження із вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (крім вирішення питань відчуження з комунальної власності земельних ділянок та надання таких земельних ділянок в оренду на строк понад один рік).

Отже, за вказаних обставин відбувся перехід повноважень у спірних правовідносинах від Лисичанської міської ради до Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації, в подальшому - до Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області.

Таким чином, саме на Лисичанську міську військову адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області покладені наразі повноваження щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (із зазначеними обмеженнями).

Однак, як вказує прокурор, суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо здійснення необхідного захисту інтересів держави у спірних правовідносинах тривалий час бездіє та належного захисту не здійснює, що відповідно до ст.131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» покладає на орган прокуратури обов`язок здійснювати представництво інтересів держави в суді шляхом пред`явлення та підтримання цього позову.

Допущення бездіяльності компетентним органом (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

З наданих прокурором матеріалів вбачається, що листом від 15.03.2024 №50-596вих-24 прокурором було повідомлено Лисичанську міську військову адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області про виявлені порушення інтересів держави, що виникли внаслідок утворення заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельними ділянками відповідно до договору від 27.04.2018; повідомлено, що у разі невжиття відповідних заходів реагування, прокурор має намір звернутись до суду із відповідним позовом.

У відповідь позивач листом №1568/01-16 від 22.04.2024 підтвердив наявність заборгованості з орендної плати за договором, зауважив про залишення архіву з документами на тимчасово окупованій РФ території України, повідомив, що звернувся до відповідача з претензією №119 від 17.04.2024 про погашення заборгованості.

Управління власності Лисичанської міської військової адміністрації на адресу Лисичанської окружної прокуратури направило лист №181 від 31.05.2024, в якому повідомило, що вказана вище претензія відповідачем не отримана та повернута 08.05.2024 з довідкою АТ «Укрпошта» з причини закінчення терміну зберігання; також було повідомлено, що через відсутність позитивного врегулювання досудового спору, виникає необхідність його врегулювання в судовому порядку, але підготовка та подача позову про стягнення заборгованості ускладнюється відсутністю оригіналів документів.

В подальшому, листом від 12.06.2024 №50-1268вих-24 прокурор звернувся до позивача та просив надати детальний розрахунок заборгованості з орендної плати, штрафних санкцій, відомості чи переглядався розмір річної плати за користування земельними ділянками, зазначивши, що вказані відомості та документи витребовується з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді.

Управління власності Лисичанської міської військової адміністрації на адресу Лисичанської окружної прокуратури листом №269 від 22.07.2024 надало прокурору витребувані відомості та документи.

У відповідності до вимог ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» листом від 20.08.2024 за вих.№50-1805вих-24 прокурор повідомив позивача про прийняте рішення представництва інтересів держави шляхом пред`явлення цього позову до суду оскільки протягом тривалого часу останнім не вчиняються заходи для усунення порушень інтересів держави (долучено докази направлення на поштову адресу тимчасово місцезнаходження позивача).

Надаючи оцінку вказаним обставинам, суд врахував, що прокурор, звертаючись до компетентного органу до подання позову, фактично надав йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення, чи повідомлення про заплановані заходи.

Надаючи оцінку поведінці позивача на предмет здійснення ним самостійного належного захисту інтересів держави у даній ситуації, суд виходив із того, що останнім належно не було відреаговано на звернення прокурора, не повідомлено відомостей про те чи планує позивач вживати відповідні заходи з метою відновлення порушених інтересів держави (зокрема звертатися до суду), і якщо планується, то коли.

За оцінкою суду, за вказаних обставин не можна встановити наміри позивача вживати такі заходи, спрямовані на захист інтересів держави у спірних правовідносинах; посилання позивача в листі №181 від 31.05.2024 на відсутність оригіналів документів, що утруднює можливість підготовки позовної заяви, додатково свідчить про відсутність запланованих для вчинення заходів та визначення конкретних строків для їх вчинення.

Враховуючи зазначене, суд погодився з доводами прокурора про те, що у нього були достатні підстави, вбачаючи порушення інтересів держави, та не отримавши на свої звернення належні відповіді, в яких позивач повідомив би про наміри вчиняти конкретні заходи із зазначенням строків, вважати, що уповноважений орган держави у спірних правовідносинах, будучи обізнаним з такими порушеннями не вживає тривалий час заходів до їх усунення з метою захисту інтересів держави, та не повідомив прокурора про наміри та строки вжиття таких заходів.

Під час розгляду спору судом встановлено, що рішенням №44/625 Лисичанської міської ради «Про продовження терміну оренди землі» від 29.03.2018 вирішено продовжити ТОВ «Вікотек» термін оренди землі строком на 5 років шляхом укладення нового договору оренди землі по земельним ділянкам загальною площею 0,0200 га, наданої для експлуатації вбудовано-прибудованого приміщення книжного супермаркету «Буква» з прибудовою за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, просп. Перемоги, 127, кадастрові номери: 4411800000:17:006:0101 - для площі 0,0190 га, 4411800000:17:006:0104 для площі 0,0010 га.

На підставі вказаного рішення 27.04.2018 між Лисичанською міською радою Луганської області (далі Лисичанська міська рада орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вікотек» (орендар) укладено договір оренди землі (далі договір), згідно предмету якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельні ділянки для експлуатації вбудовано-прибудованого приміщення книжного супермаркету «Буква» з прибудовою, з кадастровими номерами: 4411800000:17:006:0101 та 4411800000:17:006:0104, які знаходяться за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, просп. Перемоги, 127 (п.1 договору).

У відповідності до п.2 договору, в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 0,0200 га, у тому числі:

- під капітальною одноповерховою забудовою 0,0190 га;

- під спорудою 0,010 га.

Пунктом 3 договору визначено, що на земельних ділянках розміщені наступні об`єкти нерухомого майна, які є власністю орендаря: вбудовано-прибудоване приміщення книжкового супермаркету «Буква» з прибудовою.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок на дату укладання договору становить:

- кадастровий номер 4411800000:17:006:0101 253 110 грн 39 коп.;

- кадастровий номер 4411800000:17:006:0104 13 321 грн 60 коп. (п.5 договору).

Пунктом 8 договору передбачено, що договір укладено на 5 років, починаючи з дати державної реєстрації права оренди земельної ділянки (земельних ділянок) відповідно до закону. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

В п.9 договору сторони визначили розмір орендної плати, встановивши, що орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі у розмірі 10% суми нормативної грошової оцінки земельних ділянок за рік на р/р 33214812700051 в УК м.Лисичанськ, ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, код ЄДРПОУ 37800278, код платежу 18010600.

Згідно з п.11 договору, орендна плата вноситься орендарем у строки відповідно до норм Податкового кодексу України.

Прокурор зауважує, що відповідно до положень п.п.287.3, 287.4 ст.287 Податкового кодексу України орендна плата вноситься орендарем щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Сторонами також було погоджено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором:

- у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором;

- стягується пеня відповідно до норм глави 12 Податкового кодексу України (п.13 договору).

Відповідно до п.14 договору, земельні ділянки передаються в оренду для експлуатації вбудовано-прибудованого приміщення книжного супермаркету «Буква» з прибудовою.

Цільове призначення земельних ділянок для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, код 03.07 (п.15 договору).

Згідно з п.17 договору, після припинення дії договору оренди земельних ділянок орендар повертає орендодавцеві земельні ділянки у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав їх в оренду.

Пунктом 24 договору встановлені права орендодавця, зокрема орендодавець вправі вимагати своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до п.27 договору, орендар зобов`язаний своєчасно вносити орендну плату у відповідності з цим договором та повернути орендодавцю земельну ділянку після закінчення строку оренди у попередньому стані.

Дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено (п.32 договору).

Згідно з пунктом 36 договору, за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

Відповідно до п.38 договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Невід`ємною частиною договору є: розрахунок розміру орендної плати (далі розрахунок).

В додатку до договору наведено розрахунок розміру орендної плати за земельні ділянки за рік у сумі 26643 грн 20 коп.

Договір та розрахунок підписаний уповноваженими представниками сторін, скріплений відбитками печаток цих юридичних осіб.

Право власності територіальної громади в особі Лисичанської міської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 4411800000:17:006:0101 зареєстровано 05.06.2018, на земельну ділянку з кадастровим номером 4411800000:17:006:0104 09.06.2018 (інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, довідка № 388269800 від 25.07.2024 ).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (довідка №388269800 від 25.07.2024) вбачається, що право оренди вказаних земельних ділянок за договором оренди від 27.04.2018 було зареєстровано ТОВ «Вікотек» 21.06.2018.

Зі змісту наявних у справі матеріалів (копій свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане Виконкомом Лисичанської міської ради від 30.08.2006, договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Лисичанського міського нотаріального округу Бабенко О.В. від 06.10.2004, Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна) вбачається, що відповідач є власником нерухомого майна, а саме вбудовано-прибудованого приміщення книжного супермаркету «Буква» з прибудовою (Загальна площа (кв.м): 814.1, Опис: вбудовано-прибудоване приміщення книжного супермаркету "Буква" з прибудовою літер "А, а-а{3}" загальною площею-814,10 кв. м.розташоване на 1-му поверсі 9-ти поверхового житлового будинку та складається з приміщень: №1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12,13,14,15,16,17,18,19,20,21,22,23,24,25,26, 27,28,29), що розташовано на орендованій земельній ділянці загальною площею 0,0200 га у тому числі: під капітальною одноповерховою забудовою - 0,0190 га та під спорудою - 0,0010 га.

Управління власності Лисичанська міська військова адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області зверталося з претензією до відповідача за вих.№119 від 14.04.2024 (направлена 20.04.2024 на адресу місцезнаходження, зазначену в договорі), в якій просило погасити заборгованість по орендній платі у 30-денний строк, однак претензія була залишена без виконання.

Зокрема в листі №181 від 31.05.2024 Управління власності повідомило прокурору про те, що поштове відправлення було повернуто органом поштового зв`язку із відміткою «за закінченням терміну зберігання».

У відповіді за вих.№ 1568/01-16 від 22.04.2024 на запит прокурора Лисичанська міська військова адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області повідомила, що згідно відомостей про зарахування та повернення коштів з аналітичних рахунків місцевого бюджету, наданих фінансовим управління Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації надходжень орендної плати від відповідача за спірний період не було.

Матеріали справи також не містять доказів сплати відповідачем орендної плати у спірний період.

Порушення виконання відповідачем своїх зобов`язань в частині своєчасної сплати орендної плати за договором оренди землі від 21.05.2021 в період з січня 2021 року - лютий 2022 року стало підставою звернення прокурора до суду з розглядуваним позовом.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам сторін, суд враховує наступне.

Спірні правовідносини є господарськими та пов`язані зі сплатою орендної плати за земельні ділянки комунальної форми власності.

Відповідно до положень ч.1 ст.2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексу України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі ст.83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю. Зокрема, у комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної

та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.283 Господарського кодексу України, яка кореспондується з приписами ст.759 Цивільного кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендарю) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно зі ст.792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (ст.11 ЦК України).

У ст.206 Земельного кодексу України та ст.270 Податкового кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно ст.206 Земельного кодексу України, пп.14.1.136 п.14.1 ст.14 ПК України здійснюється за плату, що має вноситися на користь міської територіальної громади, на підставі договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Положеннями п.287.1 ст.287 ПК України встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно з п.п.288.1, 288.4 ст.288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Пунктом 288.5 ст.288 ПК України передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Враховуючи укладений між сторонами договір оренди, надання відповідачу в користування вказаних земельних ділянок, здійснення державної реєстрації права оренди за які проведено 21.06.2018, відповідно до ст.509 ЦК України, ст.ст.173,174 ГК України, у відповідача виникло зобов`язання перед позивачем зі сплати орендної плати за користування орендованими земельними ділянками у розмірі та на умовах встановлених у договорі оренди землі від 27.04.2018.

За приписами ст.ст.525, 526 ЦК України та ст.193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст.2020 ГК України та ст.599 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В п.11 договору сторони погодили, що орендна плата вноситься орендарем у строки відповідно до норм Податкового кодексу України.

Згідно з положеннями п.п.287.3, 287.4 ст.287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Отже, сторонами було визначено, що орендна плата вноситься орендарем щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Виходячи з наведених умов договору та п.п.287.3, 287.4 ст.287 ПК України, граничний строк внесення орендної плати за спірний період становить: за січень 2021 року по 28.02.2021, за лютий 2021 року по 30.03.2021, за березень 2021 року по 30.04.2021, за квітень 2021 року по 30.05.2021, за травень 2021 року по 30.06.2021, за червень 2021 року по 30.07.2021, за липень 2021 року по 30.08.2021, за серпень 2021 року по 30.09.2021, за вересень 2021 року по 30.10.2021, за жовтень 2021 року по 30.11.2021, за листопад 2021 року по 30.12.2021, за грудень 2021 року по 30.01.2022; за січень 2022 року по 28.02.2022. за лютий 2022 року по 30.03.2022.

З урахуванням положень ст.288 ПК України і ст.ст.15, 21 Закону України «Про оренду зелі» нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

За змістом ст.ст.15, 20, 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки як нормативна грошова оцінка. Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру є обов`язковим. Відомості про нормативну грошову оцінку земель вносяться до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації з такої оцінки.

Згідно з ч.5 ст.5 Закону України «Про оцінку земель», за якою нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення, зокрема, розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч.2 ст.20, ч.3 ст.23 Закону України «Про оцінку земель»).

У постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі №804/937/16 викладено правовий висновок, виходячи з якого коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки завжди застосовується ретроспективно. Тобто, кожного року, після 01 січня, для розрахунку бази оподаткування земельним податком (орендної плати) враховується чинна нормативна грошова оцінка (яка проводиться раз на 5-7 років) з урахуванням кумулятивного (накопичувального) застосування коефіцієнтів індексації (які визначається щорічно). Такий підхід дозволяє актуалізувати величину бази оподаткування земельним податком (орендної плати) шляхом врахування інфляційних коефіцієнтів. Тобто, сенс кумулятивного застосування коефіцієнтів індексації саме у тому й полягає, щоб, застосовуючи їх за минулі роки, починаючи з дати проведення грошової оцінки, щорічно актуалізувати базу оподаткування земельним податком (орендної плати).

Згідно даних витягу (№18-12-0-29-110/164-18 від 27.04.2018, виданого на час укладення договору) з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 4411800000:17:006:0101, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 253 110 грн 39 коп.

Згідно даних витягу (№18-12-0-29-111/164-18 від 27.04.2018, виданого на час укладення договору) з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 4411800000:17:006:0104, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 13321 грн 60 коп.

Судом з відкритих джерел встановлено, що згідно з повідомленням Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення становить: за 2020 рік 1,0; за 2021 рік - 1,1; за 2022 рік - 1,15.

З огляду на зазначене, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 4411800000:17:006:0101 за 2021 рік складає 253110 грн 39 коп., відповідно розмір орендної плати за місяць складає 2 109 грн 25 коп.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 4411800000:17:006:0104 за 2021 рік складає 13321 грн 60 коп., відповідно розмір орендної плати за місяць складає 111 грн 01 коп.

Відповідно, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 4411800000:17:006:0101 за 2022 рік складає 278421 грн 43 коп. (253110 грн 39 коп. х1,1), відповідно розмір орендної плати за місяць складає 2 320 грн 18 коп.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 4411800000:17:006:0104 за 2022 рік складає 14653 грн 76 коп. (13321 грн 60 коп. х1,1), відповідно розмір орендної плати за місяць складає 122 грн 11 коп.

Зазначене, як вбачається зі змісту наведених розрахунків заборгованості з орендної плати за 2021 рік та січень-лютий 2022 року (не повний місяць) було враховано позивачем.

Щодо відсутності витягів про нормативну грошову оцінку земельних ділянок з кадастровими номерами 4411800000:17:006:0101 та 4411800000:17:006:0104 за 2021, 2022 роки, суд зазначає, що постановою Верховного Суду від 29.05.2020 у справі №922/2843/19 зроблений наступний правовий висновок про те, що чинне земельне законодавство, в тому числі ст.20 Закону України «Про оцінку земель», не містить обґрунтування обов`язковості надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, а лише зазначає про необхідність фіксування нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки у відповідному витязі; витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, внесених до Державного земельного кадастру, а формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично в режимі «реального часу», тобто на час звернення заявників, у зв`язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула.

Враховуючи відомості про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, умови укладеного між сторонами договору та п.п.287.3, 287.4 ст.287 ПК України орендна плата складає:

-у 2021 році 2220 грн 27 коп. за місяць (266 431 грн 99 коп. х10%/12), де 266 431 грн 99 коп. загальна сума нормативної грошової оцінки 2-х земельних ділянок за 2021 рік, 10% - ставка орендної плати;

у 2022 році 2442 грн 30 коп. за місяць (293 075 грн 19 коп. х10%/12), де 293075 грн 19 коп. загальна сума нормативної грошової оцінки земельних ділянок за 2022 рік, 10% - ставка орендної плати.

Перевіривши надані позивачем розрахунки заборгованості з орендних платежів у спірний період, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість. Зокрема, у 2021 році розмір орендної плати на місяць за земельну ділянку 4411800000:17:006:0101 складає 2109,253 грн; за земельну ділянку 4411800000:17:006:0104 складає 111,013 грн.

У 2022 році розмір орендної плати на місяць за земельну ділянку 4411800000:17:006:0101 складає 2320,18 грн (зокрема враховується та заявляється до стягнення за січень 2022 року); за лютий 2022 року (заявлено до стягнення за неповний місяць, з 01.02.2022 по 23.02.2022) та складає 1905,86 грн.

За земельну ділянку 4411800000:17:006:0104 розмір орендної плати на місяць складає 122,11 грн. (зокрема враховується та заявляється до стягнення за січень 2022 року); за лютий 2022 року (заявлено до стягнення за неповний місяць, з 01.02.2022 по 23.02.2022) та складає 100,30 грн.

Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем орендної плати за користування земельними ділянками з кадастровими номерами 4411800000:17:006:0101 та 4411800000:17:006:0104 за спірний період (січень грудень 2021 року, січень та 23 дні лютого 2022 року).

Враховуючи обставини справи встановлені судом, перевіривши розрахунок заборгованості, з огляду на умови укладеного договору, суд погоджується з доводами прокурора та позивача про те, що відповідач за оренду вказаних 2-х земельних ділянок повинен сплатити позивачу орендну плату в загальній сумі 26643 грн 20 коп. за зобов`язаннями січня грудня 2021 року та орендну плату в загальній сумі 4448 грн 45 коп. за зобов`язаннями січня 2022 року та лютого 2022 року (не повний місяць, нараховується з 01.02.2022 по 23.02.2022), а строк виконання спірних зобов`язань є таким, що настав.

Проте, в порушення ст.ст.525, 526 ЦК України, умов укладеного договору оренди, грошове зобов`язання відповідача перед позивачем за зобов`язаннями спірного періоду січня 2021 року - лютого 2022 року (зокрема 23 дні лютого 2022 року) не виконано.

Доказів, що свідчать про сплату відповідачем коштів за оренду земельних ділянок за зобов`язаннями спірного періоду в повному обсязі чи частково суду не представлено.

З огляду на встановлені обставини справи та мотиви з яких виходить суд, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу визнаються обґрунтованими та доведеними, а тому підлягають задоволенню в сумі 31091 грн 65 коп.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 2385 грн 39 коп. та інфляційні втрати в розмірі 11480 грн 97 коп.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Як вже зазначалося вище, відповідно до п.11 договору орендна плата вноситься орендарем у строки відповідно до норм ПК України.

Враховуючи положення п.11 договору та п.287.3., п.287.4 ст.287 ПК України, сторонами було погоджено внесення орендної плати за земельні ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних позивача, судом встановлено, що позивачем допущені помилки у розрахунках.

Алгоритм розрахунку 3% річних та інфляційних позивачем арифметично здійснюється вірно.

Однак, 3% річних та інфляційні обраховуються позивачем на загальну суму заборгованості з орендної палати в сумі 31091,65 грн в цілому за 2021 та 2022 роки (січень та не повний місяць лютий 2022 року).

Наразі позивачем не було враховано, що сторонами за умовами договору було погоджено саме щомісячне внесення орендної плати, а не в цілому за рік, і відповідно кожне місячне зобов`язання відповідача із внесення орендної плати за відповідний місяць має граничний строк виконання (наводилося раніше в рішенні) та свою дату виникнення прострочення.

Оскільки зазначені вимоги повною мірою не були враховані позивачем, як вбачається з розрахунку, останній неправомірно здійснює нарахування 3% річних в цілому (фактично за зобов`язаннями січня грудня 2021 року, січня лютого (не повний) 2022 року) з 01.01.2022, адже за зобов`язаннями грудня 2021 року, січня лютого 2022 строк виконання зобов`язань, і відповідно прострочення у виконанні станом на 01.01.2022 у відповідача ще не настав.

А це в свою чергу впливає на правильність визначення періоду нарахування, кількості днів прострочення, за які нараховуються 3% річних.

Зокрема, за результатами перевірки розрахунку, здійсненої судом з урахуванням вимог ст.253, ч.5 ст.254 ЦК України, п.11 договору оренди, п.287.3., п.287.4 ст.287 ПК України (правильно визначивши граничний строк виконання зобов`язання та дату виникнення прострочення в межах заявлених позивачем у розрахунку, не виходячі за межі позовних вимог), суд наводить правильний розрахунок 3% річних:

- за зобов`язаннями січня листопада 2021 року, сума боргу = 24422,97 грн (2220,27 грн*11), прострочення за період з 01.01.2022 по 22.07.2024 (934 дні), 3% річних складає 1873,76 грн;

- за зобов`язаннями грудня 2021 року, сума боргу = 2220,27 грн (2109,253 грн+111,013 грн), прострочення за період з 01.02.2022 по 22.07.2024 (903 дні), 3% річних складає 164,68 грн;

- за зобов`язаннями січня 2022 року, сума боргу = 2442,29 грн (2320,18 грн+122,11 грн), прострочення за період з 01.03.2022 по 22.07.2024 (875 днів), 3% річних складає 175,53 грн;

- за зобов`язаннями лютого 2022 року, сума боргу = 2006,16 грн (1905,86 грн+100,30 грн), прострочення за період з 31.03.2022 по 22.07.2024 (845 днів), 3% річних складає 139,24 грн.

Отже, за правильним розрахунком суду 3% річних складають в загальному розмірі 2353 грн 21 коп., які обгрунтовано підлягають стягненню з відповіадча. В іншій частині стягнення 3% річних слід відмовити.

Як зазначалося вище, зазначені помилки вплинули також і на правильність обрахунку позивачем інфляційних втрат, а тому суд наводить власний розрахунок (правильно визначивши граничний строк виконання зобов`язання та дату виникнення прострочення в межах заявлених позивачем у розрахунку, не виходячі за межі позовних вимог).

- за зобов`язаннями січня грудня 2021 року, сума боргу=26643,20 грн, період індексації лютий 2022 року червень 2024 року, сукупний індекс складає 1.369%, інфляційні складають 9838,48 грн;

- за зобов`язаннями січня 2022 року, сума боргу = 2442,29 грн, період індексації березень 2022 року червень 2024 року, сукупний індекс складає 1.347%, інфляційні складають 849,20 грн;

- за зобов`язаннями лютого 2022 року, сума боргу = 2006,16 грн, період індексації квітень 2022 року червень 2024 року, сукупний індекс складає 1.289%, інфляційні складають 581,12 грн.

Отже, за правильним розрахунком суду інфляційні складають в загальному розмірі 11268 грн 80 коп., які обгрунтовано підлягають стягненню з відповіадча. В іншій частині стягнення інфляційних слід відмовити.

У зв`язку із допущеним простроченням виконання відповідачем зобов`язань за договором оренди в частині своєчасного та повного внесення орендної плати у спірний період прокурор також просить стягнути з відповідача штрафні санкції, нараховані на підставі п.13 договору оренди, зокрема штраф в сумі 26 643 грн 20 коп. та пеню в сумі 15 992 грн 05 коп.

В п.13 договору оренди сторонами було погоджено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором.

Зазначена умова договору щодо передбаченої відповідальності у вигляді сплати штрафу в розмірі річної орендної плати за допущене прострочення внесення орендної плати відповідає положенням типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року № 220 (із подальшими змінами).

Як вбачається, наразі прокурор просить стягнути штраф в сумі 26 643 грн 20 коп., що становить суму річної орендної плати за 2021 рік за двома земельними ділянками (25311,04 грн + 1332,16 грн) у зв`язку із не внесенням орендної плати у строки, визначені договором.

Оскільки під час розгляду спору судом встановлені обставини неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором оренди у спірний період, допущення прострочення та не здійснення відповідачем внесення орендних платежів за зобов`язаннями січня грудня 2021 року, зазначена вимога визнається судом обґрунтованою та підлягає задоволенню.

З приводу заявленої вимоги прокурора про стягнення з відповідача пені в сумі 15 992 грн 05 коп., яка обраховується за зобов`язаннями 2021 року, зокрема на суму боргу в цілому за рік 26 643 грн 20 коп. за період розрахунку з 01.01.2022 по 22.07.2024, суд зазначає наступне.

Як вже зауважувалося судом вище стосовно розрахунків 3% річних та інфляційних втрат, позивачем не було враховано, що сторонами за умовами договору було погоджено саме щомісячне внесення орендної плати, а не в цілому за рік, і відповідно кожне місячне зобов`язання відповідача із внесення орендної плати за відповідний місяць має граничний строк виконання та свою дату виникнення прострочення.

Оскільки зазначені вимоги повною мірою не були враховані позивачем, як вбачається з розрахунку, останній неправомірно здійснює нарахування пені в цілому (фактично за зобов`язаннями січня грудня 2021 року), починаючи з 01.01.2022, змінюючи початок нарахування пені, не враховуючи фактичні дати виникнення прострочення для кожного місячного зобов`язання відповідача, крім того нараховуючи з 01.01.2022 пеню за зобов`язаннями грудня 2021 року, строк виконання якого станом на 01.01.2022 ще не наступив, відповідно прострочення у відповідача ще не виникло.

Зазначене впливає на правильність визначення періоду нарахування, кількість днів прострочення, за які нараховуються пеня та в цілому на розрахунок.

Разом з цим, щодо правомірності заявленої прокурором вимоги про стягнення з відповідача нарахованої пені в сумі 15 992 грн 05 коп. за зобов`язаннями 2021 року, суд зауважує про наступне.

В пункті 13 договору оренди сторонами було погоджено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, стягується пеня відповідно до норм саме глави 12 Податкового кодексу України.

Підпунктом 129.1.1. ст.129 ПК України визначено, що нарахування пені розпочинається, зокрема при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов`язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов`язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов`язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов`язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Зокрема, в п.129.4. ст.129 ПК України встановлено, що на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.1. цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Саме на підставі цієї норми ПК України, враховуючи положення п.13 договору, позивачем здійснений розрахунок заявленої до стягнення пені.

Однак, заявляючи відповідну штрафну санкцію (пеню) до стягнення з відповідача прокурором та позивачем не були враховані наступні обставини, зокрема зміни внесені до норм ПК України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" №211 від 11.03.2020 на усій території України з 12.03.2020 до 22.05.2020 введено карантин та запроваджено відповідні обмежувальні заходи.

Постановами Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020, №500 від 17.06.2020, №641 від 22.07.2020, №760 від 26.08.2020, №956 від 13.10.2020, №1236 від 09.12.2020, №104 від 17.02.2021, №405 від 21.04.2021, №611 від 16.06.2021, №855 від 11.08.2021, №981 від 22.09.2021, №1336 від 15.12.2021, №229 від 23.02.2022, №630 від 27.05.2022, №928 від 19.08.2022, №1423 від 23.12.2022, №383 від 25.04.2023 дія карантину продовжувалася по 30.06.2023.

Так, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 13.05.2020, який набрав чинності 29.05.2020, були внесені відповідні зміни до Податкового кодексу України й зокрема в частині норм, що стосуються відповідальності.

Зокрема, п.52-1 підрозділу 10 розділу XX Інші перехідні положення ПК України викладено в наступній редакції. За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за наведений перелік порушень, які зазначені в цьому пункті.

Суд зауважує про те, що в наведеному законодавцем переліку порушень (виключення порушення за які можуть застосовуватися у зазначений період штрафні санкції) не віднесено порушення строків внесення плати за землю, земельного податку, орендної плати.

Натомість в абзаці 11 цього п.52-1 підрозділу 10 розділу XX Інші перехідні положення ПК України конкретизовано, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №651 від 27.06.2023 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", на всій території України скасовано карантин з 24 год 00 хв. 30.06.2023, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на встановлений законодавцем мораторій в період з 01.03.2020 по 30.06.2023 на нарахування та стягнення пені за допущені порушення згідно ПК України, суд дійшов висновку про неправомірність заявленої прокурором вимоги про стягнення пені з відповідача в сумі 15 992 грн 05 коп. нарахованої за зобов`язаннями 2021 року, тобто в період дії мораторію.

А тому, з урахуванням наведених вище мотивів суд відмовляє в задоволенні заявленої вимоги про стягнення пені в сумі 15 992 грн 05 коп.

Відповідно до положень ст.ст.13, 73-74 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Під час розгляду справи відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, доказів відсутності заборгованості з орендної плати суду не надав.

За вказаних обставин, суд визнає позов заявленим обґрунтовано, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, враховуючи наведені судом у рішенні висновки.

Судовий збір в сумі 2422 грн 40 коп. за подання позову покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст.129, 232 - 233, 236 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов заступника керівника Лисичанської окружної прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікотек» про стягнення 87 593 грн 26 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікотек» (вул.Тимошенка, буд.9, м.Київ, 04212, ідентифікаційний код 31199958) на користь Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (вул.М.Грушевського, буд.7, м.Лисичанськ Луганської області, 93100, ідентифікаційний код 44044068) заборгованість з орендної плати за земельні ділянки в сумі 31 091 грн 65 коп., штраф у сумі 26 643 грн 20 коп., 3% річних у сумі 2 353 грн 21 коп. та інфляційні втрати в сумі 11 268 грн 80 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікотек» (вул.Тимошенка, буд.9, м.Київ, 04212, ідентифікаційний код 31199958) на користь Луганської обласної прокуратури (вул.Б.Ліщини, буд.27, м.Сєвєродонецьк Луганської області, 92700, ідентифікаційний код 02909921) судовий збір у сумі 1973 грн 38 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позову відмовити.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду згідно положень ст.256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення підписано 06.11.2024.

Суддя Олена ДРАГНЄВІЧ