Ухвала

від 06.11.2024 по справі 916/3605/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"06" листопада 2024 р. Справа № 916/3605/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., за участю секретаря судового засідання Крутькової В.О., розглянувши у відкритому засіданні справу

за позовом ОСОБА_1

до відповідача- ОСОБА_2

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Харчування плюс

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3

про розірвання договору

за участю представників:

від позивача - Чекмарьова Л., ОСОБА_4

від відповідача- не прибули

від третіх осіб - ОСОБА_5

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 подав через Електронний суд позов до ОСОБА_2 про розірвання укладеного між ними договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ Харчування плюс (код 39234512) від 31.08.2023 та застосувати наслідки розірвання договору. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав умов договору щодо оплати і не сплатив позивачу кошти у встановлений договором строк.

Ухвалою від 03.09.2024 відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 02.10.2024, залучено до участі у справі третю особу-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Харчування плюс.

Ухвалою від 02.10.2024 відкладено розгляд справи та залучено до участі у справі в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 .

Ухвалою від 23.10.2024 строк підготовчого провадження у справі продовжено на 30 днів та повідомлено про перерву в підготовчому засіданні до 06.11.2024.

04.11.2024 через підсистему Електронний суд позивач подав заяву про зміну предмету позову, якою він просить суд:

1) Розірвати договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРЧУВАННЯ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 39234512, місцезнаходження: вул. Сонячна, буд. 5, офіс 614, м. Одеса, 65062) від 31 серпня 2023 року, що укладений між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) та повернути частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРЧУВАННЯ ПЛЮС» (Код ЄДРПОУ: 39234512, місцезнаходження: вул. Сонячна, буд. 5, офіс 614, м. Одеса, 65062), що у грошовому еквіваленті становить 1 000,00 грн. та становить 100% розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРЧУВАННЯ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 39234512, місцезнаходження: вул. Сонячна, буд. 5, офіс 614, м. Одеса, 65062).

2) Стягнути (витребувати з володіння) з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРЧУВАННЯ ПЛЮС» (Код ЄДРПОУ: 39234512, місцезнаходження: вул. Сонячна, буд. 5, офіс 614, м. Одеса, 65062), що у грошовому еквіваленті становить 1 000,00 грн. та становить 100% розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРЧУВАННЯ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 39234512, місцезнаходження: вул. Сонячна, буд. 5, офіс 614, м. Одеса, 65062).

Розглянувши в засіданні заяву позивача про зміну предмету позові, суд відмовив у прийнятті її до розгляду, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 3 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Отже, одночасна зміна предмету та підстав позову не допускається в силу норм ГПК України.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій заявив позовну вимогу немайнового характеру - розірвати укладений між ним та ОСОБА_2 договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ Харчування плюс (код 39234512) від 31.08.2023 та застосувати наслідки розірвання договору.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи:

1) заміна одних позовних вимог іншими;

2) доповнення позовних вимог новими;

3) вилучення деяких із позовних вимог;

4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Таким чином, позивач змінив предмет позову, оскільки доповнив позовні вимоги новою вимогою про стягнення (витребування) частки в статутному капіталі. Однак, суд дійшов висновку, що позивачем одночасно змінено і предмет і підстави позову, що є недопустимим.

Так, у пунктах 36, 37 постанови від 19.12.2019 у справі № 925/185/19 Верховний Суд погодився з висновками суду першої інстанції, що доповнення немайнового позову (про визнання договору недійсним) майновою вимогою про стягнення коштів є не збільшенням позовних вимог, а є пред`явленням нового позову із іншим предметом та підставами позову.

Відповідно до частини першої статті 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Однак, касаційний суд відзначив, що таке об`єднання позовних вимог можливе саме в одній позовній заяві при зверненні з позовом до суду, а не шляхом подання нового самостійного позову з додатковими похідними вимогами після порушення провадження у справі для його спільного розгляду з первісним позовом.

В постанові від 16.05.2024 у справі № 905/36/22 Верховний Суд (п. 40) зазначив, що такі висновки є застосовними і для випадків доповнення немайнової вимоги майновою шляхом зміни предмету позову.

Також Верховний Суд в постанові від 17.02.2023 у справі № 902/560/20(902/301/21) зазначив, що позовна вимога про витребування майна ( в даному випадку витребування майна - частки у статутному капіталі) є самостійним, нормативно визначеним способом захисту прав власника майна, яка грунтується на зовсім відмінних підставах аніж вимоги немайнового характеру (в даному випадку про розірвання договору). Згідно з ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно без відповідної правової підстави заволоділа ним. Тобто, навіть за відсутності посилань на норми матеріального права в позові (в даному випадку заяві про зміну предмету), вирішення питання щодо витребування майна обумовлено аналізом правових підстав щодо права позивача на витребування такого майна.

З огляду на викладене, суд відмовляє у прийнятті до розгляду заяви позивача про зміну предмету позову, оскільки суд дійшов висновку, що цією заявою позивач одночасно змінив і предмет і підстави позову, що ГПК України не передбачено.

Крім того, суд зауважує, що позивач в заяві про зміну предмету позову просить і повернути йому частку в статутному капіталі і одночасно просить цю ж частку стягнути (витребувати) у ОСОБА_3 .

Також позивач 04.11.2024 подав до суду через підсистему Електронний суд заяву про зміну процесуального статусу третьої особи-2 на співвідповідача відповідно до ст. 48 ГПК України, посилаючись на те, що ним подано заяву про зміну предмету позову, у якій є позовна вимога до ОСОБА_3 про стягнення (витребування) у нього частки в статутному капіталі.

Суд відмовляє в задоволенні цієї заяви, оскільки судом відмовлено у прийнятті до розгляду заяви про зміну предмету позову і відповідно до ОСОБА_3 позовних вимог немає.

Відповідно до ст. 177 ГПК України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Згідно з ч. 2 ст. 185 ГПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: залишення позовної заяви без розгляду; закриття провадження у справі; закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Отже, враховуючи те, що судом під час підготовчого провадження, було вчинено всі дії, які необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, остаточно з`ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників судового процесу; визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази; вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті.

Керуючись ст. 46, 48, 177, 185, 234, 235, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

постановив:

1. Відмовити у прийнятті до розгляду заяви позивача про зміну предмета позову від 04.11.2024.

2. Відмовити в задоволені заяви позивача від 04.11.2024 про зміну процесуального статусу третьої особи-2 на співвідповідача.

3. Закрити підготовче провадження по справі .

4. Призначити справу до розгляду по суті у судовому засіданні на "11" грудня 2024 р. о 12:00. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Одеської області за адресою: м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, в залі судових засідань № 11 (5 поверх), тел. 0(482)307-967.

Ухвала набрала законної сили з моменту її оголошення 06.11.2024 та не підлягає оскарженню окремо від судового рішення. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (ст. 255 ГПК України).

Ухвалу підписано 06.11.2024.

Суддя В.В. Литвинова