Ухвала

від 07.11.2024 по справі 917/1537/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000

адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607 тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

07.11.2024 Справа № 917/1537/24

Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., розглянувши

заяву Фермерського господарства Наш Лан

про забезпечення позову у справі

за позовною заявою Фермерського господарства Наш Лан, м. Карлівка

до Приватного підприємства Ареал, селище Степне

про стягнення 1 431 221,80 грн

встановив:

Фермерське господарство Наш Лан звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Приватного підприємства Ареал про стягнення заборгованості в сумі 1 431 221,80 грн за договором поставки № 08/07-22 від 01.07.2022, з якої 1 237 290,01 грн основного боргу, 127 606,85 грн втрат від інфляції, 66324,94 грн - 3% річних.

Разом з позовом Фермерське господарство Наш Лан подав заяву про забезпечення позову від 11.09.2024 (вхід. № 1606/24 від 12.09.2024).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.09.2024 цей позов переданий на розгляд судді Безрук Т.М. за номером справи 917/1537/24.

Ухвалою від 16.09.2024 суд відмовив позивачу в забезпеченні позову.

Ухвалою від 17.09.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження, призначив справу до розгляду у порядку загального позовного провадження в підготовче засідання.

Фермерське господарство Наш Лан повторно звернувся до суду із заявою про забезпечення позову від 05.11.2024 (вхід. № 14907 від 06.11.2024).

В заяві про забезпечення позову Фермерське господарство Наш Лан прохає накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на всіх рахунках у всіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно (рухоме та нерухоме) Приватного підприємства "Ареал" (ідентифікаційний код юридичної особи - 30296539) в межах суми позову у розмірі 1 431 221,80 та судового збору у розмірі 17 174,66 грн.

В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що:

- відповідач не виконав умови договору поставки № 08/07-22 від 01.07.2022 року, що на думку Позивача, свідчить про його недобросовісність як сторони договору та вказує на факт умисного ухилення від виконання своїх зобов`язань;

- відповідач не виконував умови вказаного договору поставки протягом строку його дії, допустив виникнення заборгованості та не вживає жодних заходів на її погашення. Також, на думку Позивача, Відповідач не має наміру цього робити, хоча й має майнові ресурси;

-відповідач не сплатив борг протягом серпня жовтня 2024, як він обіцяв у листі від 12.08.2024;

- незастосування заходів забезпечення позову щодо накладення арешту на майно та грошові суми, що належать Приватному підприємству АРЕАЛ може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду;

- сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, що виникла у зв`язку з неналежним виконанням Відповідачем зобов`язань за поставки є значною;

- звернення з вимогою про сплату заборгованості Відповідач ігнорує, у Фермерського господарства НАШ ЛАН наявні об`єктивні підстави вважати про наявне навмисне ухилення Відповідача від погашення заборгованості, що у своїй сукупності беззаперечно доводить той факт, що Відповідач може вчинити дії задля унеможливлення виконання рішення у цій справі, може здійснити відчуження нерухомого та рухомого майна, перереєструвати його на споріднених осіб в результаті чого стане неможливим виконання рішення суду у цій справі.

При розгляді заяви суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Положеннями ст. 140 ГПК України визначено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Згідно ч. 1 ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд відповідно до вимог ч. 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу (далі ГПК) України має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, для забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає оцінку господарським судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Підставою для застосування забезпечення позову є обґрунтоване припущення щодо ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Верховний Суд у постанові від 10 листопада 2021 року у справі № 361/6799/14-ц виклав такі правові висновки щодо вжиття заходів забезпечення позову:

- розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

- при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

Верховний Суд у постанові від 17 грудня 2020 у справі № 910/11857/20 виклав такі правові висновки щодо вжиття заходів забезпечення позову:

- вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення балансу інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу;

- достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінку такої відповідності здійснює господарський суд, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії;

- водночас якщо позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то така підстава для вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню;

- у цьому випадку підставою для застосування заходів до забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

- при цьому в таких немайнових спорах необхідно досліджувати, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Частиною четвертою статті 137 ГПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/ іншим особам здійснювати певні дії (постанова Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №910/4669/21).

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №910/12404/21).

Згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 ГПК, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Посилання позивача про наявність у нього підстав вважати, що у випадку не накладення арешту на грошові кошти та на майно (рухоме та нерухоме), буде неможливо виконати рішення суду не підтверджено будь-якими доказами.

Позивач не надав суду доказів, які б свідчили про дійсний фінансовий стан відповідача, а також доказів, якими б підтверджувалась реальна загроза неможливості виконання судового рішення та відсутність у відповідача грошових коштів та майна.

Позивач у заяві як підставу для вжиття заходів забезпечення позову вказує, що відповідач не виконував умови вказаного договору поставки протягом строку його дії, допустив виникнення заборгованості та не вживає жодних заходів на її погашення. Також, на думку Позивача, Відповідач не має наміру цього робити,

Проте, позивач у позові вказав про те, що відповідач під час дії договору провів розрахунки на суму 2398000,00 грн.

Крім того, на вимогу позивача сплатити борг відповідач у доданій до позову відповіді від 12.08.2024 повідомив про те, що заборгованість виникла внаслідок поломки техніки та він планує погашення боргу протягом серпня жовтня 2024 року.

У цій справі відповідач подав відзив на позов, в якому визнає суму основного боргу, його виникнення пояснює технічною несправністю виробничого процесу внаслідок постійних відключень електричної енергії під час воєнного стану; відповідач першочергово виконує зобов`язання по сплаті податків та зборів до бюджету, а також вживає заходи щодо поступового погашення заборгованості перед контрагентами.

Вказані обставини не підтверджують посилання позивача на те, що відповідач має намір ухилитися від виконання рішення суду.

Позивач не надав доказів, які б свідчили про намір відповідача відчужувати рухоме чи нерухоме майно, чи намір провести ліквідацію підприємства.

Саме лише посилання позивача в поданій заяві на потенційну можливість виведення з банківських рахунків усіх грошових коштів та відчуження третім особам належного відповідачу рухомого і нерухомого майна, на думку суду, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Приймаючи до уваги те, що заявник не надав доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення у справі, заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Відповідач у відзиві на позов визнав наявність основного боргу, у суду відсутні докази, що відповідач буде ухилятися від виконання рішення в цій справі.

За таких обставин, оскільки, заявником не доведено те, що невжиття, визначених ним заходів, забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду за заявленими позовними вимогами або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. 136, 137, 138-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Відмовити Фермерському господарству Наш Лан у забезпеченні позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду.

Дата підписання ухвали: 07.11.2024.

Суддя Т. М. Безрук