Ухвала

від 05.11.2024 по справі 296/5018/19

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/5018/19

1-кп/296/205/24

У Х В А Л А

Іменем України

05 листопада 2024 року.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч.1 ст. 366, ч.3 ст. 368, ч.2 ст. 369-2, ч.1 ст. 366 КК України, ОСОБА_5 за ст. 369 ч.2 КК України та ОСОБА_6 за ст. 369 ч.2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Корольовського районного суду м. Житомира знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 за ч.1 ст. 366, ч.3 ст. 368, ч.2 ст. 369-2, ч.1 ст. 366 КК України, ОСОБА_5 за ст. 369 ч.2 КК України та ОСОБА_6 за ст. 369 ч.2 КК України.

У судовому засіданні захисником обвинуваченого ОСОБА_4 адвокатом ОСОБА_8 було заявлене клопотання про зняття арешту з майна, яке викладено у письмовому виді.

У вказаному клопотанні зазначено наступне.

03.07.2018 старшим слідчим СВ прокуратури області ОСОБА_10 слідчому судді Корольовського районного суду м.Житомира було подано клопотання про арешт майна підозрюваного ОСОБА_4 .

На той час ОСОБА_4 працював на посаді директора Житомирської регіональної державної лабораторії державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Житомирської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини) та підозрювався у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.1 статті 366, ч.3 статті 368 КК України.

Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира (справа № 296/6304/18) клопотання слідчого було задоволено, накладено арешт на наступне майно:

- земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1821484800:01:002:0007;

- житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 ;

- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 ;

- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 (стара адреса АДРЕСА_4 ).

Згідно з ч.1 статті 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

У своєму клопотанні про арешт майна, слідчий вказував на мотиви досудового розслідування, зазначивши, зокрема, наступне: завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абз.4 арк.2 клопотання).

Також у клопотанні вказано (абз.6 арк.2), що мотивує свою позицію щодо арешту майна тим, що ОСОБА_4 може намагатись ухилитись від призначеного покарання, реалізувати майно, що перебуває в його власності.

На думку слідчого, арешт необхідно було накласти з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Згідно КПК України, метою арешту майна може бути: збереження речових доказів; спеціальна конфіскація; конфіскація майна як вид покарання; конфіскація майна як захід кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов); стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Підставами для скасування арешту майна можуть бути:

-відсутність фігуранта справи при вирішенні питання про накладення арешту на майно, для можливості встановлення всіх обставин накладення арешту, дослідження яких є необхідним при розгляді клопотання;

-в подальшому застосуванні арешту відпала необхідність;

-арешт накладено необґрунтовано.

У даному випадку відсутність ОСОБА_4 при вирішенні клопотання слідчого призвела до того, що слідчим суддею накладено арешт на майно, яке ОСОБА_4 не належить, а саме - житловий будинок за адресою АДРЕСА_2 на момент розгляду клопотання, як і на даний час, належить іншій особі - ОСОБА_11 .

Інше арештоване майно набуте ОСОБА_4 в шлюбі і згідно чинного законодавства відноситься до спільного сумісного майна подружжя, тому його реалізація, як зазначено в клопотанні слідчого, не залежить лише від волі ОСОБА_4 .. Навіть з цих підстав аргументація клопотання слідчого про загрозу відчуження майна є помилковою і була спрямована виключно на створення тиску на підозрюваного ОСОБА_4 з метою забезпечення надання ним необхідних для досудового розслідування показів.

Згідно усталеної судової практики, необґрунтованість арешту визначається: наявністю підстав для його накладення; дотриманням законодавчих приписів при вирішенні клопотання про накладення арешту; відповідністю майна, на яке накладено арешту, меті арешту; зв`язком майна з обставинами, що розслідуються; обґрунтованістю належності майна певній особі; належним мотивуванням застосованого заходу забезпечення кримінального провадження в ухвалі слідчого судді про накладання арешту; розумністю і співмірністю арешту.

У клопотанні наведено підставу необхідності накладання арешту на майно ОСОБА_4 - спроба відчуження власного майна іншим фігурантом кримінального провадження - ОСОБА_12 . Вказане явно не відповідає нормам КПК України в частині співвідношення цілей арешту майна з правом власності та потребами досудового розслідування.

Після арешту майна, а саме 26 вересня 2018 року, досудовим розслідуванням ОСОБА_4 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри.

Також після арешту майна з кримінального провадження виділялись матеріали в інші кримінальні провадження - № 12018060000000235, № 12018060000000236, які розслідувані і остаточно вирішені в суді щодо інших осіб - ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , об`єднувались № 12020060000000287, № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 .

Таким чином мета арешту, заявлена у клопотанні, на даний час не являється підставою для продовження перебування спільного сумісного майна подружжя ОСОБА_4 та його дружини, перебування під арештом майна ОСОБА_11 .

Після зміни підозри, об`єднання кримінальних провадження, виділення матеріалів із кримінального провадження було втрачено зв`язок арештованого майна із обставинами, які розслідувались.

На підставі викладеного сторона захисту просить суд скасувати арешт на вказане вище майно.

Інші учасники процесу зі сторони захисту залишили долю вказаного клопотання на розсуд суду.

Прокурор заперечував проти задоволення даного клопотання у повному обсязі.

Суд, заслухавши думки учасників процесу та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

У провадженні Корольовського районного суду м.Житомира знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч.1 ст. 366, ч.3 ст. 368, ч.2 ст. 369-2, ч.1 ст. 366 КК України, ОСОБА_5 за ст. 369 ч.2 КК України та ОСОБА_6 за ст. 369 ч.2 КК України.

У ході здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні за підозрою, зокрема ОСОБА_4 за ч.1 ст. 366, ч.3 ст. 368, ч.2 ст. 369-2, ч.1 ст. 366 КК України, оскільки санкція інкримінованих злочинів передбачає конфіскацію майна, тому задля її забезпечення на підставі ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 03 липня 2018 року в справі №296/6304/18 було накладено арешт на нерухоме майно, а саме на: земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер:1821484800:01:002:0007; житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 ; житловий будинок за адресою: АДРЕСА_5 ).

Частина вказаного майна, на яке був накладений арешт, належить обвинуваченому ОСОБА_4 , частина, що належить йому на праві спільної сумісної власності з його дружною, та що належить іншій особі - ОСОБА_11 .

На час звернення стороною захисту з клопотанням про зняття (скасування) арешту, накладеного на підставі ухвали слідчого судді, відсутні відомості про те, що власники вказаного вище майна були позбавлені вказаного права на майно або їх право на майно скасовано у передбаченому законом порядку.

На підставі викладеного, оскільки покарання за обвинуваченням ОСОБА_4 , у разі визнання його винуватим у вчиненні зазначених вище кримінальних правопорушень, передбачає конфіскацію майна, що йому належить, клопотання про скасування арешту на його майно задоволенню не підлягає.

Крім того, відповідно до КПК України, треті особи, яким належить майно на яке накладено арешт, мають самостійне право на звернення до суду з клопотанням про скасування даного арешту.

Крім того, ч. 4 ст. 174 КПК України встановлено, що суд з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, одночасно вирішує питання про скасування арешту майна. При цьому, суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації.

Судове слідство по даному кримінальному провадженню розпочато, але ще не завершено, тому суд вважає, що клопотання сторони захисту про скасування арешту на майно, яке зазначене у клопотанні, задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. 174, 376 КПК Украйїни,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_8 про зняття арешту з майна, накладеного ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 03.07.2018 року по справі № 296/6304/18, а саме з: земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер:1821484800:01:002:0007; житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 ; житлового будинку за адресою: АДРЕСА_5 ) - залишити без задоволення.

На ухвалу може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира протягом 7 днів з дня проголошення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали буде оголошено 08 листопада 2024 року о 08 год. 45 хв.

Головуючий суддя ОСОБА_1