Ухвала

від 05.11.2024 по справі 754/4066/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2-о/754/194/24

Справа № 754/4066/24

У Х В А Л А

Іменем України

05 листопада 2024 року Деснянський районний суд міста Києва

у складі головуючої судді Гринчак О.І.,

за участю секретаря судових засідань Чехун Ю.В.,

заявниці ОСОБА_1 ,

представника заявниці Попова М.Г. ,

розглядаючи у судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Седлецька Тетяна Анатоліївна, Тетіївська міська рада Київської області про встановлення факту родинних відносин,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2024 року ОСОБА_1 , через представника - адвоката Попова Микиту Геннадійовича, звернулася до Деснянського районного суду міста Києва в порядку окремого провадження із заявою, заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якій просить суд встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 з померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю з 01 грудня 2015 року по 21 березня 2021 року.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 26 березня 2024 року вказану заяву залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків.

02 квітня 2024 року представником заявниці подано супровідний лист з новою редакцією заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій уточнено коло учасників справи, а саме визначено заінтересованою особою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Седлецьку Тетяну Анатоліївну.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 10 квітня 2024 року відкрито провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Седлецька Тетяна Анатоліївна про встановлення факту, що має юридичне значення. Витребувано судом за власною ініціативою у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Седлецької Тетяни Анатоліївни належним чином засвідчену копію матеріалів спадкової справи № 21/2021 після смерті громадянки України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

20 травня 2024 року, після відкриття провадження у справі, від представника заявника надійшла заява про уточнення (доповнення) заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій представник заявниці уточнив (доповнив) мотивувальну частину, раніше поданої заяви про встановлення факту, що має юридичне значення саме в частині мети встановлення факту проживання заявниці однією сім`єю з покійною ОСОБА_3 , вказавши, що окрім успадкування невиплаченої пенсії, ОСОБА_1 також має право успадкувати житловий будинок, що належав покійній ОСОБА_3 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельні ділянки, розташовані за вказаною адресою з кадастровими номерами 3224683601:01:040:0002 та 3224683601:01:040:0001.

25 вересня 2024 року від представника заявниці - адвоката Попова Микити Геннадійовича надійшло, зокрема, клопотання про залучення Кашперівської сільської ради Кашперівського старостинського округу та/або Тетіївської міської ради Київської області до розгляду справи як заінтересованих осіб. У судовому засіданні представник просив також поновити строк на подання вказаного клопотання.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 26 вересня 2024 року клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Попова Микити Геннадійовича задоволено частково. Визнано поважними причини пропуску строку на подання клопотання про залучення заінтересованих осіб у справі та поновлено вказаний строк. Залучено до участі у справі як заінтересовану особу Тетіївську міську раду Київської області. В іншій частині вимог клопотання відмовлено.

05 листопада 2024 року від представника Тетіївської міської ради Київської області надійшли пояснення, в яких йдеться про те, що заявниця просить суд встановити факт її постійного проживання однією сім`єю із спадкодавцем ОСОБА_3 . У заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, зазначає, що з листопада 2015 року постійно проживала з ОСОБА_3 в її квартирі по АДРЕСА_2 . Водночас, в довідці Кашперівського старостинськго округу № 307 від 30.08.2024 зазначена протилежна інформація, а саме, що з листопада 2015 року і до дня своєї смерті ОСОБА_3 проживала в с. Кашперівка Білоцерківського району Київської області. З нею постійно (без реєстрації) проживали ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Таким чином, неможливо достовірно визначитись з місцем постійного проживання заявниці. Крім того, довідка № 307 від 30.08.2024 не містить посилань на джерело інформації, зазначеної в ній, а також не містить жодних посилань на ведення заявницею разом з ОСОБА_3 спільного побуту, тощо. Отже, Тетіївська міська рада вважає, що в матеріалах справи відсутні переконливі докази спільного постійного проживання заявниці з ОСОБА_3 , а відтак в міської ради відсутні правові підстави погоджуватись із заявою.

У судовому засіданні представник заявниці заперечував щодо наявності спору про право у цій справі, яка розглядається у порядку окремого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частиною третьою статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

У постанові Верховного Суду від 28.09.2022 у справі №139/122/14-ц вказано, що під спором про право розуміють перешкоди у здійсненні цивільного права, які згідно із законом можуть бути усунені за допомогою суду. Спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. При відсутності цих елементів відсутній спір про право.

При цьому, у постанові Верховного Суду від 04.01.2023 в справі №198/99/15-ц вказано, що згідно з частиною шостою статті 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом. Отже, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають в реалізації такого права.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 14 червня 2021 року у справі № 760/33008/19, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Під спором про право у справах окремого провадження розуміється конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав, а також можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків у третіх осіб внаслідок задоволення відповідної заяви.

Згідно зі статтею 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою (абзац перший частини першої статті 1277 ЦК України).

Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням (частина третя статті 1277 ЦК України).

Якщо спадкоємці не приймають спадщину, то вона охороняється відповідно до статті 1283 ЦК України.

Відумерлою є спадщина, визнана такою на підставі встановлення судом існування (чи не існування) кількох юридичних фактів: факту смерті спадкодавця, відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від спадщини, неприйняття спадкоємцями спадщини чи відмови від її прийняття, дотримання органом місцевого самоврядування відповідної процедури (постанова Верховного Суду від 17 липня 2024 року у справі № 522/1364/20 (провадження № 61-7965св24)).

Із матеріалів спадкової справи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 слідує, що із заявою про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 звернулася лише заявниця ОСОБА_1 , якій постановою від 19.03.2024 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, що залишилося після смерті ОСОБА_3 , оскільки спадкоємиця ОСОБА_1 немає підстав для закликання до спадкування за законом.

Судом встановлено, що заінтересована особа - Тетіївська міська рада заперечує щодо встановлення факту спільного проживання заявниці ОСОБА_1 з померлою ОСОБА_3 . Відповідно, у власність Тетіївської міської ради, у разі недоведення заявницею факту спільного проживання зі спадкодавицею протягом п`яти років до відкриття спадщини, може перейти право власності на спадкове майно. Тому, з огляду на наявність заперечень Тетіївської міської ради щодо встановлення такого факту, а також у зв`язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно, суд дійшов висновку, що встановлення факту спільного проживання з померлою пов`язується із наступним вирішенням спору про право (визнанням права власності на спадкове майно - житловий будинок та дві земельні ділянки), який підлягає розгляду в порядку позовного провадження.

Зазначене свідчить про наявність підстав, передбачених ст. 315 ЦПК України, для залишення заяви про встановлення факту без розгляду з роз`ясненням права на звернення до суду з позовом в позовному провадженні з вимогами і про встановлення факту, і про визнання права власності на спадкове майно одночасно.

Керуючись ст. 260, 261, 293, 353, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Седлецька Тетяна Анатоліївна, Тетіївська міська рада Київської області про встановлення факту родинних відносин залишити без розгляду.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що вона має право на звернення до суду в позовному провадженні для вирішення вказаного спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 07.11.2024.

Суддя Деснянського

районного суду міста Києва Оксана Гринчак