Ухвала

від 06.11.2024 по справі 754/4799/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2-др/754/132/24

Справа № 754/4799/24

У Х В А Л А

Іменем України

06 листопада 2024 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б., розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вертикаль-Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Деснянського районного суду м. Києва перебувала вищевказана цивільна справа.

11 вересня 2024 року ухвалою Деснянського районного суду м. Києва позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вертикаль-Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишено без розгляду.

21 жовтня 2024 року відповідачем ОСОБА_1 до суду подано заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу, в якій остання просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вертикаль-Сервіс» витрати, понесені на правничу допомогу під час розгляду справи в розмірі 9 000,00 грн.

Вимоги заяви відповідач обґрунтовує тим, що ухвалою суду від 11 вересня 2024 року позов ТОВ «Вертикаль-Сервіс» залишено без розгляду, при цьому відповідач в ході розгляду справи користувалась послугами адвоката - Білан В.І., з яким попередньо було укладено договір про надання юридичних послуг від 04.04.2024 та сплачено відповідно за надання юридичних послуг в повному обсязі, а відтак просить ухвалити додаткове рішення та стягнути з позивача понесені витрати на правову допомогу.

Згідно з п. 3 ч. 1 і ч. 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Питання про компенсацію судових витрат суд вирішує без виклику учасників справи.

Вивчивши зміст поданої до суду заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Статтею 182 ЦПК України встановлено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 ст. 142 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Тлумачення вищенаведених норм права дає підстави для висновку, що можливість подання сторонами доказів в підтвердження понесених судових витрат, в тому числі і витрат на професійну правничу допомогу у відповідній інстанції процесуальний закон ставить у залежність від процесуальної стадії розгляду справи у конкретній інстанції.

Вивчивши подану заяву та матеріали цивільної справ, суд дійшов наступного висновку.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 11 вересня 2024 року залишено без розгляду позов ТОВ «Вертикаль-Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у зв`язку із повторною неявкою позивача.

Заява про компенсацію судових витрат від відповідача надійшла до суду 21 жовтня 2024 року (передано у провадження 04 листопада 2024 року).

Водночас за положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК України такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За загальним правилом, встановленим ст. 126 ЦПКУкраїни, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Водночас цивільний процесуальний закон не містить жодних положень щодо строків та порядку заявлення сторонами вимог про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу та подання доказів щодо їх розміру у справах, у яких судові дебати не проводились, зокрема, закінчених розглядом з постановленням ухвали про закриття провадження у справі чи про залишення позову без розгляду.

Частиною 9 статті 10 ЦПК України передбачено, що якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Разом з тим, у даній справі позов було залишено без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача, також через ненадання останнім заяви про розгляд справи за його відсутності.

Залишення заяви без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення.

Отже аналізуючи зазначені процесуальні норми в їх сукупності та виходячи з таких основних засад цивільного судочинства як верховенство права, змагальність сторін, диспозитивність, пропорційність, суд дійшов висновку, що у справі, яка закінчена розглядом з постановленням ухвали про залишення позову без розгляду, відповідач має право заявити вимогу про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу та подати докази щодо їх розміру у строк, встановлений ч.8 ст. 141 ЦПК України - протягом п`яти днів після постановлення ухвали.

З матеріалів справи вбачається, що до постановлення ухвали про залишення позову без розгляду у справі сторона відповідача не вимагала компенсації здійснених витрат на професійну правничу допомогу і не зазначала суму понесених витрат на правову допомогу.

Згідно з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №161/5317/18 (провадження № 61-3454св22), неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів на підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду.

Суд відзначає, що з матеріалів справи встановлено, що представник відповідача адвокат Білан В.І докази про розмір витрат, які відповідач поніс у зв`язку з розглядом справи, надав до суду вже після постановлення ухвали суду, проте сторона відповідача взагалі не робила заяви про надання доказів на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу в порядку, визначеному ч. 8 ст. 142 ЦПК України.

Таким чином, суд вважає, що стороною відповідача пропущено строк для подання заяви про компенсацію витрат на правничу допомогу, у зв`язку з цим суд приходить до висновку, що заяву слід залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст.141, 142, 270 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву відповідача ОСОБА_1 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вертикаль-Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали складено 07.11.2024.

Суддя Деснянського районного суду м. Києва О.Б. Саламон