Ухвала

від 07.10.2024 по справі 520/2762/19-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 520/2762/19-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2024 року

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Григоренко І.В. ,

при секретарі: Андрієнко І.І.,

за участю:

позивача: не з`явився,

представника відповідача-1: не з`явився,

представника відповідача-2: не з`явився,

третьої особи: не з`явився,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Департаменту Державної архітектурно-будівельної у Харківській області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування реєстрації декларації, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Верховного Суду від 29.10.2020 року задоволено частково касаційну скаргу ОСОБА_1 , скасовано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2020 року у справі № 520/2762/19; провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання протиправною та скасування реєстрації декларації закрито; роз`яснено позивачу, що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції цивільного суду та що він вправі звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Ухвалою Верховного Суду від 26.11.2020 року справу за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання протиправною та скасування реєстрації декларації передано до Печерського районного суду м. Києва; матеріали справи надійшли до суду першої інстанції 02.12.2020 року, 03.12.2020 року передано судді (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями).

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва під головуванням судді Писанця В.А. від 11.12.2020 року відкрито провадження у справі.

29.11.2021 року матеріали справи передано судді Печерського районного суду м. Києва Волковій С.Я. (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями).

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва під головуванням судді Волкової С.Я. від 03.02.2022 року цивільну справу праву передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) на розгляд Ленінському районному суду м. Харкова (61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 20).

Постановою Київського апеляційного суду від 01.02.2023 року ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 03.02.2022 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27.09.2023 року в порядку загального позовного провадження відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання у справі.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25.01.2024 року клопотання позивача про заміну відповідача правонаступником у цивільній справі задоволено та залучено в якості правонаступника відповідача - Державної архітектурно-будівельної інспекції України у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Департаменту Державної архітектурно-будівельної у Харківській області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування реєстрації декларації - Державну інспекцію архітектури та містобудування України (ДІАМ).

24.01.2024 року на адресу Печерського районного суду м. Києва в підсистемі «Електронний суд» від позивача надійшла заява про відвід головуючого судді. В обґрунтування заявленого відводу позивач зазначає про його незгоду з процесуальними рішеннями головуючого судді.

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Хайнацьким Є.С. від 29.04.2024 року у заявленому відводі відмовлено.

10.07.2024 року на адресу Печерського районного суду м. Києва в підсистемі «Електронний суд» від позивача надійшла заява про відвід головуючого судді. В обґрунтування заявленого відводу позивач зазначає про його незгоду з процесуальними рішеннями головуючого судді та останнім подано скарги на такі дії.

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Соколова О.М. від 06.08.2024 року у заявленому відводі відмовлено.

В підготовче засідання 07.10.2024 року учасники справи не з`явились, про дату, час та місце засідання повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суддя вважає за необхідне заявити самовідвід, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 36 ЦПК України визначено перелік підстав для відводу судді, а саме: суддя не може брати участі у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу) якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Частиною 1 статті 39 ЦПК України визначено, що в разі наявності підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 ЦПК України, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Згідно з частиною 3 статті 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до практики ЄСПЛ (рішення від 09.11.06. у справі «Білуга проти України», від 28.10.98. у справі «Ветштан проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

В свою чергу, у Рішенні по справі «П`єрсак проти Бельгії» (Piersack v. Belgium) від 01.10.1982, заява № 8692/79, Європейський Суд з прав людини вказав (п.30): не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу. Вказаний висновок, що потім був підтриманий у наступних рішеннях Суду, зокрема, у справі «МакГоннелл проти Сполученого Королівства» (McGonnell v. the United Kingdom), заява № 28488/65, § 51, ECHR 2000, та Клейн та інші (Kleyn and Others), започаткував розмежуванням критеріїв неупередженості (безсторонності): - суб`єктивний - беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі; - об`єктивний - визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий та його склад відсутність будь яких сумнівів у його безсторонності.

Таким чином, судді заборонено брати участь у розгляді справи за наявності будь-яких обставин, які викликають чи можуть викликати сумнів у його об`єктивності.

Визначаючи, чи є суд незалежним, ЄСПЛ звертає увагу й на ті зовнішні ознаки незалежності, що можуть стосуватися навіть гіпотетичної можливості впливу на суд. Існування самої лише можливості зовнішнього впливу на суд ЄСПЛ іноді визнає достатнім, щоб поставити під сумнів незалежність суду («Белілос проти Швейцарії», «Очолан проти Туреччини»). ЄСПЛ застерігає, що навіть самі лише сумніви «розсудливого спостерігача» в тому, що суд незалежний та неупереджений, можуть мати певне значення в розумінні забезпечення громадянами права на справедливий суд («Ферантелі та Сантанджело проти Італії», «Хаусчілдт проти Данії», «Ветштайн проти Швейцарії»).

У преамбулі «Бангалорських принципів поведінки суддів» йдеться про те, що «компетентність, незалежність і неупередженість судових органів має велике значення у питанні захисту прав людини, оскільки здійснення всіх інших прав цілком залежить від належного здійснення правосуддя».

Об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім. При цьому, суб`єктивна впевненість сторони в упередженості судді навіть за відсутності об`єктивних підстав для неї є чинником, що перешкоджає реалізації її права на справедливий суд.

Підставою заявлення самовідводу є намір уникнути сумнівів у осіб, які приймають участь у справі, стороннього спостерігача у неупередженості головуючого судді, неодноразовими скаргами позивача на дії головуючого судді.

З урахуванням неодноразово заявлених відводів позивачем на дії головуючого судді, з метою запобігання можливих безпідставних звинувачень у необ`єктивному розгляді справи, запобігання у подальшому негативного ставлення учасників справи до судді, уникнення будь яких сумнівів в неупередженості або об`єктивності головуючого судді, попередження надходження скарг на дії головуючого по даній справі, розгляд яких займає тривалий час, попередження конфліктних ситуацій, з метою процесуальної економії, в інтересах правосуддя та сторін по справі вважаю за необхідне заявити самовідвід від розгляду даної цивільної справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-19, 33, 36, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Заявити самовідвід від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Департаменту Державної архітектурно-будівельної у Харківській області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування реєстрації декларації.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст судового рішення складений та підписаний суддею 07.10.2024 року.

Суддя І.В. Григоренко