Ухвала

від 07.11.2024 по справі 750/10998/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа № 750/10998/24

Провадження № 4-с/750/22/24

У Х В А Л А

07 листопада 2024 року м. Чернігів

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Войтеха Валерія Феодосійовича,

заінтеренсована особа ОСОБА_2 ,

в с т а н о в и в :

У серпні 2024 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова зі скаргами, в яких просить скасувати постанови старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Войтеха В.Ф. про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчих провадженнях № 60005245, № 60875521, № 65314382 та № 69783993 та визнати протиправною бездіяльність державного виконавця щодо винесення вказаних постанов.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 вересня 2024 року скарги ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Войтеха Валерія Феодосійовича у виконавчих провадженнях № 60005245, № 60875521, № 65314382 та № 69783993 об`єднано в одне провадження, об`єднаній справі присвоєно унікальний номер - № 750/10998/24.

Вимоги скарг обґрунтовано тим, що 26 липня 2024 року заявник отримав листи державного виконавця Войтеха В.Ф., яким надіслано копії оскаржуваних постанов та оригінали виконавчих листів № 750/5088/19 (провадження № 2/750/1444/19), № 750/8823/19 (провадження № 2/750/2050/19), № 750/569/21 (провадження № 2/750/632/21) та № 750/785/22 (провадження № 2/750/620/22), виданих Деснянським районним судом м. Чернігова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошових коштів. Вказані постанови прийняті на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку із тим, що законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення. Проте, заявник вважає постанови про повернення виконавчих документів стягувачу незаконними, необґрунтованими та невмотивованими, оскільки в них не зазначено які саме дії вчинялися за весь час перебування виконавчих листів на примусовому виконанні, а також які саме доводи боржника чи фактичні обставини стали підставою для прийняття оскаржуваних постанов.

Старший державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Войтех В.Ф. надіслав до суду відзиви на скарги, в яких просив відмовити заявнику в задоволенні скарг посилаючись на те, що ним вчинено всі дозволені законом виконавчі дії стосовно боржника та повернуто виконавчі документи на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», а саме «Встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на кошти боржника», оскільки іншого доходу, крім пенсії, чи зареєстрованого майна, за боржником не виявлено. Також виконавець вказав, що стягувач має право повторно подати до виконавчої служби виконавчі листи для примусового виконання.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, вказавши, що скарги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Державний виконавець у судовому засіданні проти задоволення скарг заперечував, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність.

ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, заяв чи клопотань до суду не подав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 450 ЦПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Заслухавши пояснення державного виконавця та дослідивши письмові докази у справі, оглянувши матеріали зведеного виконавчого провадженя, суд встановив наступне.

На виконанні в Центральному відділі державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало зведене виконавче провадження АСВП № 60135664, до складу якого входили:

- виконавче провадження № 55866405 з примусового виконання виконавчого листа № 750/5298/13-ц (№ 2/750/2577/14), виданого 24.09.2014 Деснянським районним судом м. Чернігова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу в розмірі 45000 грн. Стягнуто на користь стягувача 7263 грн. 51 коп., залишок боргу 3783 грн. 09 коп.;

- виконавче провадження № 60005245 з примусового виконання виконавчого листа № 750/5088/19 (№ 2/750/1444/19), виданого 30.08.2019 Деснянським районним судом м. Чернігова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу в розмірі 33707 грн. 07 коп. Стягнуто на користь стягувача 0,00 грн., залишок боргу 33707 грн. 07 коп.;

- виконавче провадження № 60875521 з примусового виконання виконавчого листа № 750/8823/19 (№ 2/750/2050/19), виданого 27.11.2019 Деснянським районним судом м. Чернігова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу в розмірі 11165 грн. 61 коп. Стягнуто на користь стягувача 0,00 грн., залишок боргу 11165 грн. 61 коп.;

- виконавче провадження № 65314382 з примусового виконання виконавчого листа № 750/569/21 (№ 2/750/632/21), виданого 16.03.2021 Деснянським районним судом м. Чернігова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу в розмірі 7382 грн. 39 коп. Стягнуто на користь стягувача 3816 грн. 47 коп., залишок боргу 3565 грн. 92 коп.;

- виконавче провадження № 69783993 з примусового виконання виконавчого листа № 750/785/22 (№ 2/750/620/22), виданого 29.06.2022 Деснянським районним судом м. Чернігова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу в розмірі 5856 грн. 09 коп. Стягнуто на користь стягувача 0,00 грн., залишок боргу 5856 грн. 09 коп.;

- виконавче провадження № 71704475 з примусового виконання виконавчого листа № 750/1281/23 (№ 2/750/477/23), виданого 21.04.2023 Деснянським районним судом м. Чернігова, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу в розмірі 13321 грн. 04 коп. Стягнуто на користь стягувача 0,00 грн., залишок боргу 13321 грн. 46 коп.

Останнє виконавче провадження приєднано до зведеного 03 травня 2023 року.

Також, до складу вказаного зведеного виконавчого провадження входили провадження про стягнення судового збору, які були завершені фактично, а саме: виконавче провадження № 60817250 з примусового виконання виконавчого листа № 750/5088/19 (№ 2/750/1444/19), виданого 30.08.2019 Деснянським районним судом м. Чернігова про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави судового збору в розмірі 1152 грн. 60 коп.; виконавче провадження № 61251464 з примусового виконання виконавчого листа № 750/8823/19 (№ 2/750/2050/19), виданого 21.11.2019 Деснянським районним судом м. Чернігова про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави судового збору в розмірі 768 грн. 40 коп.; виконавче провадження № 65394886 з примусового виконання виконавчого листа № 750/569/21 (№ 2/750/632/21), виданого 07.05.2021 Деснянським районним судом м. Чернігова про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави судового збору в розмірі 908 грн.; виконавче провадження № 70156773 з примусового виконання виконавчого листа № 750/785/22 (№ 2/750/620/22), виданого 29.06.2022 Деснянським районним судом м. Чернігова про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави судового збору в розмірі 992 грн. 40 коп.

22.07.2024 старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Войтехом В.Ф. винесено постанови про повернення виконавчого документа стягувачу у рамках виконавчих проваджень № 60005245, № 60875521, № 65314382 та № 69783993 на підставі пункту 9 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку із тим, що законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення (а.с. 3 на звороті, 38 на звороті, 65, 91 на звороті).

Стягувач вважає вказані постанови незаконними з тих підстав, що виконавець протягом десяти років не вчинив усіх дій в межах своїх повноважень, визначених ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження». А саме, не з`ясував чи відкриті на боржника спадкові справи, чи не зареєстровані за ним земельні паї, не звернувся до правоохоронних органів з поданням про відкриття кримінального провадження за умисне невиконання боржником судового рішення та не відслідкував подальшу долю кримінального правопорушення. За весь час перебування виконавчих документів на примусовому виконанні в органах ДВС на виконання рішення суду з боржника не стягнуто жодної копійки.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ЗУ «Провиконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Статтею 1Закону України«Про виконавчепровадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 10Закону України«Про виконавчепровадження» визначені заходи примусового виконання рішень.

За змістом цієї норми заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

З цієї норми вбачається, що її реалізація державним виконавцем можлива у звичайних умовах, коли після виявлення майнових активів боржника державний виконавець застосовує той чи інший засіб примусового виконання судового рішення.

Відповідно дочастини першоїстатті 13 ЗаконуУкраїни «Провиконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із частиною першою статті 18Закону України«Про виконавчепровадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Таким чином, здійснення державним виконавцем комплексу дій, які визначені законом, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження - стягувача та боржника.

Чинне законодавство України, у тому числі Закон України «Про виконавче провадження», надає виконавчій службі широке коло повноважень для своєчасного та повного вчинення виконавчих дій з метою виконання судових рішень, які набрали законної сили.

Статтею 18Закону України«Про виконавчепровадження» передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Згідно цієї статті державний виконавець має право, зокрема: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу. Застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис. У разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком. Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

При цьому, виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України. У разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби (частини четверта та п`ята статті 24 Закону України «Про виконавче провадження»).

За змістом частини восьмої статті 48Закону України«Про виконавчепровадження» перевірка майнового стану боржнику державним виконавцем проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Висновок щодо безрезультатності або неможливості розшуку боржника, майна боржника може бути обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець повністю реалізував надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07 серпня 2018 року в справі № 910/25970/14.

Судом встановлено, що під час примусового виконання виконавчих листів № 750/5088/19 (№ 2/750/1444/19), № 750/8823/19 (№ 2/750/2050/19), № 750/569/21 (№ 2/750/632/21) та № 750/785/22 (№ 2/750/620/22), було, зокрема, проведено наступні виконавчі дії:

- 10.09.2019 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 600005245 (а.с. 23);

- 13.12.2019 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 60875521 (а.с. 51);

- 05.05.2021 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 65314382 (а.с. 78);

- 06.09.2022 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 69783993 (а.с. 107);

- 23.09.2019 державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника по виконавчому провадженні № 600005245 (а.с. 20);

- 17.12.2019 державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника по виконавчому провадженні № 60875521 (а.с. 48);

- 12.01.2023 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника по виконавчому провадженні № 69783993 (а.с. 21-22, 49-50, 80-81, 108-109);

- 30.08.2024 отримано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за № 392979297, з якої убачається, що нерухоме майно у боржника ОСОБА_2 відсутнє (а.с. 14, 57, 75, 101);

- 19.07.2024 отримано відповідь з Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів за № 215719273, згідно якої в МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , транспортні засоби (а.с. 15, 56, 76, 102);

- 19.07.2024 направлено запит до Державної податкової служби України про джерела та/або суми доходів, нарахованих податковими агентами на користь боржників та розміри утриманого податку з доходів боржників-фізичних осіб, та/або загальну суму річного доходу, задекларованого боржником фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, утриманого податку (для фізичних осіб, які є самозайнятими особами), та/або загальну суму доходу в податку за звітний період, задекларованих боржником фізичною особою підприємцем в податковій декларації платника єдиного податку фізичної особи підприємця, із відповіді на який убачається, що дана інформація щодо боржника в Державному реєстрі відсутня (а.с. 16, 55, 77, 103);

- 19.07.2024 отримано відповідь з Пенсійного фонду України за № 215719144 про фізичних осіб боржників, які отримують пенсії, розмір їх пенсій та найменування органу Пенсійного фонду України, на обліку в якому перебуває боржник, та інформацію про фізичних осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про їх останнє місце роботи, з якої убачається, що боржник ОСОБА_2 обліковується у Чернігівському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України та отримує пенсію у розмірі 3370 грн. (а.с. 17, 54, 79, 104).

- направлено запит до Державного земельного кадастру, із електронної відповіді на який убачається, що у боржника за ідентифікаційним номером 2153903566 відомостей щодо володіння земельними ділянками не знайдено (а.с. 19, 52, 82, 106).

Як зазначив державний виконавець у своєму відзиві, постанови про звернення стягнення на пенсію боржника, винесені у виконавчих провадженнях № 55866405 від 25.04.2019 та № 60875521 від 17.12.2019 перебувають на примусовому виконанні в Чернігівському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України.

Проте, відповідно до Закону України «Про внесення змін до розділу 13 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України припиняється звернення стягнення на пенсію боржника, окрім аліментів.

Державний виконавець Войтех В.Ф. у судовому засіданні стверджував, що він здійснював перевірку майнового стану боржника з метою виявлення його активів та майна, перевірку наявності нерухомого майна та земельних ділянок у боржника за даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру, проводив заходи з арешту майна боржника.

Також, як пояснив у судовому засіданні державний виконавець, ним неодноразово виставлялися вимоги про отримання інформації, яка містить банківську таємницю та виставлялися платіжні вимоги, остання від 19.07.2024. Запити щодо наявності майна чи доходів боржника постійно оновлюються державним виконавцем, останній від 19.07.2024.

Крім того, державним виконавцем винесені постанови про арешт усього рухомого та нерухомого майна боржника та накладений арешт на всі рахунки боржника в межах суми боргу, а тому в разі реєстрації будь-якого майна боржником на нього автоматично буде накладено арешт, тому щодо наявності спадкових справ запити до нотаріальної контори не направлялися.

При цьому, у державного виконавця відсутні підстави направляти повідомлення до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про притягнення боржника до кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 382 Кримінального кодексу України, оскільки в діях ОСОБА_2 відсутні ознаки умисного перешкоджання виконання рішення чи порушення інших вимог Закону України «Про виконавче провадження».

З огляду на наведені вище норми законодавства та наявні в матеріалах виконавчого провадження докази, суд приходить до висновку, що державний виконавець не у повній мірі реалізував надані йому повноваження та застосував не усі можливі передбачені Законом України«Про виконавчепровадження» заходи для досягнення необхідного позитивного результату примусового виконання судового рішення.

Зокрема, оглянувши матеріали виконавчого провадження, судом встановлено, що 19.07.2024 направлений запит до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих транспортних засобів за боржником ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проте згідно виконавчих листів боржником у виконавчих провадженнях є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Крім того, запит до Державного земельного кадастру про володіння земельними ділянками направлений державним виконавцем щодо боржника за ідентифікаційним номером 2153903566, але ідентифікаційний номер ОСОБА_2 згідно виконавчих листів 2153903577, тобто запит був зроблений щодо іншої особи, а тому інформація щодо наявності у боржника земельних ділянок не була досліджена перед винесенням оскаржуваних постанов.

Також, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати заходів щодо виявлення майна боржника, де б воно не знаходилося. Слушними є доводи заявника про те, що державним виконавцем не досліджено питання щодо наявності спадкових справ, у яких боржник може бути спадкоємцем та тривалий час не отримувати свідоцтва про право на спадщину, хоча таке майно йому може належати з моменту відкриття спадщини і на нього державний виконавець може звернути стягнення, як це передбачено абз. 3 ч. 4 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження».

Суд враховує, що виконання судового рішення є складовою судового процесу, а ефективне виконання судового рішення є обов`язковою, необхідною умовою для виконання державою приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод в аспекті права на справедливий судовий розгляд та статті 1 Протоколу 1 до цієї Конвенції в аспекті права на мирне володіння своїм майном (адже судове рішення про стягнення грошових коштів підпадає під захист статті 1 Протоколу 1 Конвенції).

Відповідно до частини 2 статті 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Войтеха В.Ф. шляхом визнання протиправними та скасування оскаржуваних постанов.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 258-261, 353, 354, 447-451 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

скарги ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Войтеха Валерія Феодосійовича задовольнити.

Визнати неправомірними та скасувати постанови старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Войтеха Валерія Феодосійовича від 22 липня 2024 року щодо повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчих провадженнях № 60005245, № 60875521, № 65314382 та № 69783993.

Ухвала набираєзаконної силинегайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя І.П. Рахманкулова