Ухвала

від 04.11.2024 по справі 127/24562/24

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/24562/24

Провадження №11-кп/801/1163/2024

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2024 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

з секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,

з участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

в режимі відеоконференції:

засудженого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали судового провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 19.09.2024, якою відмовлено в задоволенні клопотання Державної установи «Вінницька виправна колонія (№86)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_7 ,

в с т а н о в и в:

Виконуючий обов`язки начальника Державної установи «Вінницька виправна колонія (№86)» ОСОБА_8 звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого за вироком Селидівського міського суду Донецької області від 16.11.2021 року за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70, ст. 72 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі. Вказує, що засуджений ОСОБА_7 відбув 2/3 строку покарання та довів своє виправлення.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 19.09.2024 відмовлено в задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_7 з підстав не доведення останніми свого виправлення.

В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу Вінницького міського суду від 23.07.2024 та постановити нову ухвалу, якою задовольнити подання начальника установи про застосування до нього ст. 81 КК України.

Засуджений ОСОБА_7 вважає, що ухвала винесена з порушенням вимог матеріального та процесуального закону, судом не з`ясовано всі обставини, його ставлення до вчиненого злочину, праці, додержання вимог режиму, поведінку в побуті та інше. Вказує, що відбув 2/3 строку покарання, характеризується позитивно, умови відбування покарання не порушував, був працевлаштований.

Заслухавши доповідь судді, виступ засудженого на підтримку апеляційної скарги, прокурора, який заперечив проти її задоволення, вивчивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 81 КК України, до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 1, п. 17 постанови Пленуму Верховного суду № 2 від 26.04.2002 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким», умовно-дострокове звільнення осіб від відбування покарання мають надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів.

Оскільки судовий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії. Зокрема, слід з`ясовувати ставлення засудженого до вчинення злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно-корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про неможливість застосування умовно-дострокового звільнення щодо засудженого ОСОБА_7 .

Як вбачається з матеріалів справи, засуджений ОСОБА_7 відбуває покарання, призначене вироком Селидівського міського суду Донецької області від 16.11.2021 року за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70, ст. 72 КК України у виді 4 років 2 місяців позбавлення волі, в ДУ «Вінницька виправна колонія (№86)». Засуджений відбув більше ніж 2/3 строку призначеного покарання.

Згідно характеристики, наданої адміністрацією установою, засуджений ОСОБА_7 характеризується позитивно, має 7 заохочень, працевлаштований різноробочим на контрагентському об`єкті «ТОВ Вінницька птахофабрика». У взаємовідносинах з іншими засудженими неконфліктний, утримує в чистоті та порядку спальне місце та приліжкову тумбочку. Бере активну участь у програмах/заходах, має позитивні плани на майбутнє. Підтримує соціально-корисні зв`язки з рідними. Бере відповідальність за вчинені дії на себе. З персоналом установи ввічливий. 1 раз притягувався до дисциплінарної відповідальності, стягнення знято в порядку заохочення виконання покладених обов`язків та додержання правил поведінки.

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів вважає, що висновки місцевого суду про відсутність підстав для умовно-дострокового звільнення ОСОБА_7 не відповідають фактичним обставинам та спростовуються наявними матеріалами справи.

Відмовляючи в задоволенні клопотання начальника установи, суд зазначив в ухвалі, що засуджений не довів свого виправлення, пославшись на тяжкість та підвищену небезпеку вчинених ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, відсутність у засудженого критичного ставлення до вчинених злочинів, за які він відбуває покарання, що може свідчити про відсутність ознак виправлення.

Разом з тим, як свідчить характеристика установи, в якій відбуває покарання ОСОБА_7 , по прибуттю в установу поставлені завдання виконував вчасно і в повному обсязі, ставиться до них добросовісно. Виконує обов`язки старшого днювального відділення СПС №5 на добровільних засадах. Усвідомлює наслідки вчиненого кримінального правопорушення, виявляє щире каяття та готовий відшкодувати збитки. Бере участь у програмі диференційованого виховного впливу «Підготовка до звільнення».

Наведене спростовує висновок суду про відсутність ознак виправлення та свідчить про намір особи змінити своє життя.

При цьому наявність попередніх судимостей, на що також вказує суд в оскаржуваній ухвалі, не може бути вирішальним фактором в прийнятті рішення щодо можливості звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання умовно-достроково.

Обставини, зазначені адміністрацією установи у висновку щодо ступеня виправлення засудженого ОСОБА_7 , безперечно свідчать про сумлінну поведінкуі належне ставлення до праці останнього.

Право на умовно-дострокове звільнення у засудженого ОСОБА_7 виникло 07.07.2024, дані, надані установою, свідчать про наявність достатніх підстав для умовно-дострокового звільнення останнього на період, який йому залишився до кінця строку покарання.

За таких обставин ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової ухвали про задоволення клопотанняпро умовно-дострокове звільнення від відбуття покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_7 за вироком Селидівського міського суду Донецької області від 16.11.2021 року.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 409, 411, 418 КПК України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 19.09.2024, якою відмовлено в задоволенні клопотання Державної установи «Вінницька виправна колонія (№86)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_7 , скасувати.

Клопотання Державної установи «Вінницька виправна колонія (№86)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_7 , задовольнити.

Звільнити засудженого ОСОБА_7 від відбування покарання у виді позбавлення волі за вироком Селидівського міського суду Донецької області від 16.11.2021 рокуумовно-достроково на 1 рік 23 дні.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4