Постанова

від 05.11.2024 по справі 740/2798/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

05 листопада 2024 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 740/2798/21

Головуючий у першій інстанції Гагаріна Т. О.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1367/24

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої - судді Мамонової О.Є.,

суддів Висоцької Н.В., Онищенко О.І,,

із секретарем: Герасименко Ю.О.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Спеціальний авіаційний загін Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій,-

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 22 липня 2024 року (проголошено об 15:55, повний текст складено 01.08.2024) у справі за позовом ОСОБА_1 до Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій про стягнення втраченого заробітку,-

У С Т А Н О В И В:

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій (САЗ ОРСЦЗ ДСНС України), в якому, з урахуванням заяви від 12.02.2024 про збільшення позовних вимог, просив:

- стягнути з відповідача на його користь втрачений внаслідок зменшення професійної працездатності на 60% заробіток, починаючи з 01.09.2016 і до 29.02.2024, що становить 1 327 758 грн;

- зобов`язати відповідача щомісячно, починаючи з 01.02.2024, відшкодовувати суму втраченого внаслідок зменшення професійної працездатності заробітку у розмірі, який обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати на день нарахування, з урахуванням 60% втрати ним працездатності;

- стягнути з відповідача усі понесені судові витрати, у тому числі за послуги адвоката відповідно до наданих документів.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що він знаходився у трудових відносинах з відповідачем на посаді техніка авіаційного з експлуатації повітряних суден протипожежної авіаційної ланки на літаках авіаційної ескадрильї спеціального призначення на літаках САЗ.

27.04.2016 при виконанні трудових обов`язків та виконанні дорученого завдання при обтяжці гайок кріплення повітряних гвинтів на літаку, із використанням двох штатних металевих стрем`янок та слюсарно-монтажного інструменту, ОСОБА_1 втратив рівновагу і впав з драбини з висоти 1950 мм, внаслідок чого отримав травму, яка належить до категорії важких.

Зазначав, що 17.08.2016 на підставі наказу №25-НВ управлінням Держпраці у Чернігівській області була створена комісія, яка провела спеціальне розслідування нещасного випадку та склала Акти: Н-1 та Н-5 від 31.08.2016 по нещасному випадку від 27.04.2016, з якими він не погодився та оскаржив до суду.

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 02.05.2023 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недійсним Акт №1 Форми Н-1 від 31.08.2016 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, складений комісією з розслідування нещасного випадку, затверджений начальником Управління Держпраці у Чернігівській області ОСОБА_2 06.09.2016, в частині розділу 10 п.2 щодо порушення ОСОБА_1 , техніком авіаційним з експлуатації повітряних суден протипожежної авіаційної ланки на літаках авіаційної ескадрильї спеціального призначення на літаках САЗ, технологічного процесу під час виконання обтяжки гайок кріплення повітряних гвинтів АВ-68 ДМ літака Ан-32П. Визнано недійсним Акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 27.04.2016, від 31.08.2016 за Формою Н-5, складений комісією, утвореної наказом від 17.08.2016 №25-НВ Управління Держпраці у Чернігівській області, затверджений начальником Управління Держпраці у Чернігівській області Дорошенко С.В. 06.09.2016, в частині розділу 6 п.2 щодо порушення ОСОБА_1 , техніком авіаційним з експлуатації повітряних суден протипожежної авіаційної ланки на літаках авіаційної ескадрильї спеціального призначення на літаках САЗ, технологічного процесу під час виконання обтяжки гайок кріплення повітряних гвинтів АВ-68 ДМ літака Ан-32П.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 26.01.2022 у задоволенні позову Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання акту Акт № 1 про нещасний випадок, затверджений начальником Управління Держпраці у Чернігівській області 06.09.2016 (форма Н-1) в частині: розділу 10 пункту 1, пов`язаний з виробництвом та акту проведення розслідування нещасного випадку частково недійсними в частині - відмовлено.

Позивач указував, що висновком МСЕК від 26.08.2016 йому первинно встановлено 60% втрати професійної працездатності та визнано людиною з інвалідністю другої групи за трудовим каліцтвом з 26.08.2016 по 01.09.2017. Згідно висновку МСЕК від 29.09.2017 при повторному огляді йому встановлено 60% втрати професійної працездатності та визнано людиною з інвалідністю другої групи за трудовим каліцтвом безстроково.

Посилаючись на ст. 1195, 1197 ЦК України наголошував, що він втратив професійну працездатність при виконанні трудових обов`язків у розмірі 60%, а тому має право на відшкодування шкоди у вигляді стягнення щомісячного відшкодування заробітку, втраченого у зв`язку з втратою працездатності. Оскільки, його середньомісячний заробіток (доход), який він мав до каліцтва, є меншим від п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, розмір втраченого заробітку (доходу) обчислюється виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Уважав, що відшкодуванню підлягає втрачений заробіток, унаслідок зменшення загальної працездатності на 60% з дня втрати працездатності, починаючи з 26.08.2016 по 29.02.2024, що становить за його розрахунком 1327758 грн, а з 01.03.2024 сума відшкодування повинна стягуватися щомісячними платежами безстроково обчислюючи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати на день нарахування, з урахуванням 60% втрати працездатності.

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 22.07.2024 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій про стягнення втраченого заробітку відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскільки позивач втратив професійну працездатність при виконанні трудових обов`язків у розмірі 60%, то має право на відшкодування шкоди у вигляді стягнення щомісячного відшкодування заробітку, втраченого у зв`язку з втратою працездатності. З огляду на те, що середньомісячний заробіток, який він мав до каліцтва, є меншим від п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, розмір втраченого заробітку має бути обчислений відповідно до положень ч. 1 ст. 1197 ЦК України, що за його розрахунком становить 1 327 758 грн

У відзиві на апеляційну скаргу Спеціальний авіаційний загін Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Зазначає, що в тексті апеляційної відсутній аналіз оскаржуваного рішення, надано лише його короткий зміст, не вказано чому таке рішення є незаконним, або необґрунтованим, які порушення норм матеріального та процесуального права допущені судом першої інстанції.

Указує, що обґрунтовуючи своє право на відшкодування втраченого заробітку позивач посилається на положення ст.1195 та ст.1197 ЦК України, а також Постанову Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 №6, але у питаннях відшкодування шкоди заподіяної працівникові ушкодженням його здоров`я від нещасного випадку на виробництві застосовується трудове законодавство, а не цивільне.

Звертає увагу суду на те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у листі від 16.07.2024 №14435 надало інформацію про розмір щомісячних страхових виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ОСОБА_1 , нарахованих відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», з якої вбачається, що з серпня 2016 року по теперішній час ОСОБА_1 здійснюються нарахування.

Уважає, що задоволення позовних вимог позивача призведе до ситуації, коли він буде отримувати виплати по одній підставі з двох джерел, яка буде становити 120% працездатності.

Згідно із ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 25.09.2024 справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи в приміщенні Чернігівського апеляційного суду за адресою: вул. Гетьмана Полуботка, 2, м. Чернігів, на 10:00 05.11.2024.

Частиною першою статті 8 ЦПК України визначено, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Згідно з частинами другою-п`ятою статті 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Частиною восьмою статті 128 ЦПК України закріплено, що днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.

Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі (частина п`ята статті 130 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

ЄСПЛ неодноразово звертав увагу, що принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.

Загальна концепція справедливого судового розгляду, яка охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу, вимагає, щоб особу, щодо якої порушено провадження, було поінформовано про цей факт. Принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі із апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть упевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, inter alia, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свою позицію щодо кожного документа в матеріалах справи. Тому на національні суди може покладатися обов`язок з`ясувати, чи були судові повістки або інші документи завчасно отримані сторонами, та, у разі потреби, зафіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні (рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України», № 37666/13, § 6, 7 від 03 жовтня 2019 року).

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Гринь Л.В. у судове засідання 05.11.2024 не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Так, 26.09.2024 на адресу ОСОБА_1 , зазначену в апеляційній скарзі, як адресу фактичного місця проживання ( АДРЕСА_1 ) та повторно 09.10.2024 на адресу реєстрації ( АДРЕСА_2 ) направлялись судові повістки, які повернулись до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» 06.10.2024 та 17.10.2024 відповідно.

Згідно з довідкою про доставку електронного документу, адвокатом Гринь Л.В. 26.09.2024 о 18:41 одержано в її електронному кабінеті судову повістку про виклик до суду (а.с. 217).

Згідно з довідкою про доставку електронного документу Спеціальний авіаційний загін Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій 26.09.2024 о 18:41 одержав в його електронному кабінеті судову повістку про виклик до суду (а.с. 218).

04.11.2024 через систему «Електронний суд» до суду надійшло клопотання Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій про відкладення (перенесення) розгляду справи, підписане ОСОБА_3 , який на підтвердження своїх повноважень надав довіреність у порядку передоручення від 18.11.2021, видану ОСОБА_4 , та Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Указане клопотання, в силу вимог ст. 58, 60, 62 ЦПК України підписане неповноважною особою, а тому не береться судом до уваги.

Апеляційний суд виходить з того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Апеляційний суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Оскільки сторони будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду апеляційної скарги не з`явилися у судове засідання та не забезпечили явку своїх представників, явка сторін не визнавалася обов`язковою судом апеляційної інстанції, заявник реалізував своє право на викладення відповідних аргументів в апеляційній скарзі, а відповідач у відзиві на апеляційну скаргу, апеляційний суд уважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності сторін.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та доводи відзиву на неї, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що до спірних правовідносин має бути застосовано саме законодавство про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у відповідній редакції, а не норми ст. 1195, 1197 ЦК України, як вважає позивач. Отже, позивач невірно визначився із способом захисту порушених прав та, відповідно, особою відповідача, внаслідок чого позов задоволенню не підлягає.

З таким висновком районного суду погоджується апеляційний суд, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.

Судом у справі встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах зі Спеціальним авіаційним загоном Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій на посаді техніка авіаційного з експлуатації повітряних суден протипожежної авіаційної ланки на літаках авіаційної ескадрильї спеціального призначення на літаках САЗ (а.с. 18-20).

27.04.2016 ОСОБА_1 , техніку авіаційному з експлуатації повітряних суден протипожежної авіаційної ланки на літаках авіаційної ескадрильї спеціального при значення на літаках САЗ, було доручено виконувати роботи при обтяжці гайок кріплення повітряних гвинтів на літаку. Для виконання даних робіт використовувалися дві штатні металеві стрем`янки помаранчевого кольору. При виконанні робіт на висоті на драбині (стрем`янці) із використанням слюсарно-монтажного інструменту ОСОБА_1 втратив рівновагу і о 14-20 год впав з драбини - стрем`янки з висоти 1950 мм (з робочої площадки драбини - стрем`янки), вдарившись головою об армобетон на покриття групової стоянки. У результаті падіння ОСОБА_1 отримав травму, яка належить до категорії важких.

Відповідно до наявних в матеріалах справи довідок до акту огляду медико-соціальною комісією від 26.08.2016 серії АВА №031232, від 29.09.2017 року серії АВБ №032787, виданих головою МСЕК, довідок про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги від 26.08.2016 серії АБ №0030592, від 29.09.2017 року серії АБ № 049523 та копією пенсійного посвідчення серія НОМЕР_1 від 15.12.2017, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю другої групи, трудове каліцтво, інвалідність встановлено первинно з 26.08.2016, а з 29.09.2017 - безстроково, зі ступенем втрати професійної працездатності 60 % (а.с. 12, 13, 14, 15, 27, 28).

Згідно з п. 10 Акту №1 від 31.08.2016 про нещасний випадок Форми Н-1, що затверджений 06.09.2016 начальником управління Держпраці у Чернігівській області ОСОБА_2 , особи, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, або орган, який проводить розслідування

1. Заступник командира загону з інженерно-авіаційної служби ОСОБА_5 та начальник технічно-експлуатаційної частини протипожежної авіаційної ланки на літаках авіаційної ескадрильї спеціального призначення на літаках САЗ, капітан служби цивільного захисту ОСОБА_6 , не забезпечили виконання робіт по встановленню повітряних гвинтів АВ-68 ДМ літака Ан-32П з дотриманням вимог охорони праці та відповідно до технологічного процесу.

Порушення: розділ 2 посадової інструкції заступника командира САЗ з інженерно авіаційної служби, затвердженою командиром САЗ 16.05.2014; розділ 2 посадової інструкції начальника технічно-експлуатаційної частини протипожежної авіаційної ланки на літаках авіаційної ескадрильї спеціального призначення на літаках САЗ, затвердженою командиром САЗ 26.02.2016 ; пп.3.5, 4.1.6, 4.1.9, 4.1.10, «Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті» (НПАОП 0.00-1.15-07), затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27.03.2007 N 62;

2. ОСОБА_1 , технік авіаційний з експлуатації повітряних суден протипожежної авіаційної ланки на літаках авіаційної ескадрильї спеціального призначення на літаках САЗ порушив вимоги інструкцій з охорони праці та технологічного процесу під час виконання обтяжки гайок кріплення повітряних гвинтів АВ-68 ДМ літака Ан-32П.

Порушення: пп. 1.5, 3.5 Інструкції з охорони праці № 51 при виконанні робіт на висоті, затвердженої наказом командира САЗ від 03.09.2015 № 337, пп.1.7, 1.8.2, 2.1, п. 4 розділу 3 Інструкції з охорони праці № 100 для осіб, зайнятих експлуатацією та ремонтом авіаційної техніки, затвердженої наказом командира САЗ від 03.09.2015 № 337; п. 13 бюлетеня № Н2Д-14БЄ-Г 9 (редакція 2); п. 3.14 технологічної карти № 3 «Установка гвинта на двигун»; розділ 2 Посадової інструкції техніка авіаційного з експлуатації повітряних суден протипожежної авіаційної ланки на літаках авіаційної ескадрильї спеціального призначення на літаках САЗ, затвердженою командиром САЗ 14.06.2013; ст. 14 Закону України «Про охорону праці» (а.с. 29-37, 55-63).

Відповідно до п. 6 Акту проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 27.04.2016 о 14 год 20 хв. на Спеціальному авіаційному загоні Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій (САЗ) від 31.08.2016 Форми Н-5, що затверджений 06.09.2016 начальником управління Держпраці у Чернігівській області Дорошенко С.В., особами, дії або бездіяльність яких привели до нещасного випадку являються:

1. Заступник командира загону з інженерно-авіаційної служби ОСОБА_5 та начальник технічно-експлуатаційної частини протипожежної авіаційної ланки на літаках авіаційної ескадрильї спеціального призначення на літаках САЗ, капітан служби цивільного захисту ОСОБА_6 , не забезпечили виконання робіт по встановленню повітряних гвинтів АВ-68 ДМ літака Ан-32 з дотриманням вимог охорони праці та відповідно до технологічного процесу.

Порушення: розділ 2 посадової інструкції заступника командира САЗ з інженерно авіаційної служби, затвердженою командиром САЗ 16.05.2014; розділ 2 посадової інструкції начальника технічно-експлуатаційної частини протипожежної авіаційної ланки на літаках авіаційної ескадрильї спеціального призначення на літаках САЗ, затвердженою командиром САЗ 26.02.2016 ; пп.3.5, 4.1.6, 4.1.9, 4.1.10, «Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті» (НПАОП 0.00-1.15-07), затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27.03.2007 № 62;

2. ОСОБА_1 , технік авіаційний з експлуатації повітряних суден протипожежної авіаційної ланки на літаках авіаційної ескадрильї спеціального призначення на літаках САЗ порушив вимоги інструкції з охорони праці та технологічного процесу під час виконання обтяжки гайок кріплення повітряних гвинтів АВ-68 ДМ літака Ан-32П.

Порушення: пп. 1.5, 3.5 Інструкції з охорони праці № 51 при виконанні робіт на висоті, затвердженої наказом командира САЗ від 03.09.2015 № 337, пп.1.7, 1.8.2, 2.1, п. 4 розділу 3 Інструкції з охорони праці № 100 для осіб, зайнятих експлуатацією та ремонтом авіаційної техніки, затвердженої наказом командира САЗ від 03.09.2015 № 337; п. 13 бюлетеня № Н2Д-14БЄ-Г 9 (редакція 2); п. 3.14 технологічної карти № 3 «Установка гвинта на двигун»; розділ 2 Посадової інструкції техніка авіаційного з експлуатації повітряних суден протипожежної авіаційної ланки на літаках авіаційної ескадрильї спеціального призначення на літаках САЗ, затвердженою командиром САЗ 14.06.2013; ст. 14 Закону України «Про охорону праці» (а.с. 38-54, 64-80).

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 26.01.2022, яке набрало чинності 28.12.2022 (справа №750/9422/19) у задоволенні позову Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання акту про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом та акту проведення розслідування нещасного випадку частково недійсними відмовлено (а.с. 135-139).

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 02.05.2023, яке набрало чинності 05.06.2023 (справа №740/426/119) позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недійсним Акт №1 Форми Н-1 від 31.08.2016 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, складений комісією з розслідування нещасного випадку, затверджений начальником Управління Держпраці у Чернігівській області ОСОБА_2 06.09.2016, в частині розділу 10 п.2 щодо порушення ОСОБА_1 , техніком авіаційним з експлуатації повітряних суден протипожежної авіаційної ланки на літаках авіаційної ескадрильї спеціального призначення на літаках САЗ, технологічного процесу під час виконання обтяжки гайок кріплення повітряних гвинтів АВ-68 ДМ літака Ан-32П.

Визнано недійсним Акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 27.04.2016, від 31.08.2016 за Формою Н-5, складений комісією, утвореною наказом від 17.08.2016 №25-НВ Управління Держпраці у Чернігівській області, затверджений начальником Управління Держпраці у Чернігівській області Дорошенко С.В. 06.09.2016, в частині розділу 6 п.2 щодо порушення ОСОБА_1 , техніком авіаційним з експлуатації повітряних суден протипожежної авіаційної ланки на літаках авіаційної ескадрильї спеціального призначення на літаках САЗ, технологічного процесу під час виконання обтяжки гайок кріплення повітряних гвинтів АВ-68 ДМ літака Ан-32П. У задоволені інших позовних вимог відмовлено (а.с. 130-134).

19.12.2016 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про переведення його на іншу роботу на посаду механіка відділення об`єктивного контролю та оброблення інформації САЗ ОРСЦЗ ДСНС України (а.с. 102, 150).

Наказом командира САЗ від 29.12.2016 № 668 ОСОБА_1 переведено на посаду механіка відділення об`єктивного контролю та оброблення інформації (а.с. 20).

Згідно з інформацією Ніжинського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області від 29.06.2021 №01-10/1068 потерпілому ОСОБА_1 відповідно до його заяви від 07.02.2019 та поданих до неї підтверджуючих документів (в т.ч. виписки з акта огляду МСЕК від 26.08.2016 АБ №0030592 та від 29.09.2017 АБ № 049523) призначено та виплачено щомісячну страхову виплату за період з 26.08.2016 по даний час та одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності. Щомісячні страхові виплати ОСОБА_1 нараховуються та виплачуються відділенням Фонду відповідно виписки з акта огляду Чернігівської обласної МСЕК № 1 АБ №049523 від 29.09.2017 в розмірі 60% втраченого заробітку безтерміново (а.с. 101).

З інформації Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 25.06.2024 вбачається, що ОСОБА_1 з серпня 2016 року нараховуються щомісячні страхові виплати за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Крім цього, ОСОБА_1 у березні 2019 року нарахована одноразова допомога у разі стійкої втрати працездатності 14 050,50 грн (а.с. 163-166).

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У ст. 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22.06.1981 № 155, яка ратифікована Україною 02.11.2011, передбачено, що від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров`ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров`ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров`я.

Відповідно до ч. 4 ст. 43, ч. 1 ст. 46 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Главою 82 ЦК України врегульовано порядок та підстави відшкодування шкоди, завданої, зокрема, неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Статтями 1195-1208 ЦК України закріплено конструкцію спеціального делікту. В порядку, визначеному цими нормами, здійснюється відшкодування шкоди, завданої життю або здоров`ю фізичної особи, у всіх випадках, крім визначених спеціальними законами. У цій ситуації відшкодування шкоди покладається безпосередньо на її заподіювача за правилами деліктної відповідальності.

Натомість особливості відшкодування шкоди, заподіяної життю або здоров`ю фізичної особи внаслідок нещасного випадку на виробництві та/або професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, встановлюються законодавством про загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Таке відшкодування відбувається на засадах соціального страхування та здійснюється уповноваженою законом публічною інституцією (Фондом соціального страхування України), яка не є заподіювачем шкоди.

Відповідно до ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

З аналізу вищенаведених правових норм слід дійти висновку про те, що працівник, якому заподіяно шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, має право вимагати від фізичної або юридичної особи, яка її завдала, відшкодування заробітку (доходу), втраченого ним унаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодування додаткових витрат, викликаних необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

У ч. 1 ст. 9 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров`я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування України відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі №210/5258/16-ц, від 29.11.2019 у справі №210/3177/17 та від 23.01.2019 у справі №210/2104/16-ц зазначено, що спори щодо відшкодування шкоди повинні вирішуватися на підставі норм Закону №1105-ХІV, які були чинними на момент виникнення у потерпілого права на її відшкодування.

Загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - соціальне страхування) - система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення, страхові виплати та надання соціальних послуг застрахованим особам за рахунок коштів Фонду соціального страхування України (п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) страхуванню від нещасного випадку підлягають: особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту).

Відповідно до ч. 1-4 ст. 36 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до ЗУ «Про охорону праці». Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення реабілітації у сфері охорони здоров`я, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами. Перелік обставин, за яких настає страховий випадок, та перелік професійних захворювань визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду, зокрема, потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» ступінь втрати працездатності потерпілим установлюється МСЕК за участю Фонду і визначається у відсотках професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров`я. МСЕК установлює обмеження рівня життєдіяльності потерпілого, визначає професію, з якою пов`язане ушкодження здоров`я, причину, час настання та групу інвалідності у зв`язку з ушкодженням здоров`я, а також необхідні види медичної та соціальної допомоги.

Отже, обов`язок з відшкодування шкоди, заподіяної працівникові, законодавцем покладений в повному обсязі на Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Подібний за змістом висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24.05.2021 у справі №127/20705/16-ц.

Зміст ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» дає можливість дійти висновку, що лише відшкодування моральної (немайнової) шкоди потерпілим від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань і членам їхніх сімей здійснюється у порядку, передбаченому ЦК України та КЗпП України (постанова Верховного Суду від 26.01.2022 у справі №570/5316/18 (провадження № 61-19287св21)).

Згідно з ч. 1 ст. 4 «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», уповноваженим органом управління в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку є Пенсійний фонд України.

Так, з 01.01.2023 припинено діяльність Фонду соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступниками Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень. З урахуванням зміни завдань покладених на територіальні органи Фонду, правонаступником у здійсненні функцій УВД ФССУ у Чернігівській області є Головне управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області.

Отже, обов`язок з відшкодування шкоди, заподіяної працівникові, законодавцем на момент виникнення спірних правовідносин був покладений в повному обсязі на Фонд соціального страхування.

У справі встановлено, що ОСОБА_1 з серпня 2016 року призначена та виплачується щомісячна страхова виплата, нарахована відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», у березні 2019 року - нарахована одноразова допомога в разі стійкої втрати працездатності.

З 26.08.2016 позивачу здійснювалися страхові виплати належним органом Ніжинським відділенням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області, а на даний час - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області, у передбачений законом спосіб та у відповідному розмірі.

Розмір і порядок здійснення Фондом соціального страхування України та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області нарахувань ОСОБА_1 не оспорюється.

Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що до спірних правовідносин має бути застосовано законодавство про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у відповідній редакції, а не норми ст. 1195, 1197 ЦК України.

Таким чином, доводи позивача на наявність у нього права на відшкодування шкоди у вигляді стягнення щомісячного відшкодування заробітку у зв`язку з втратою ним професійної працездатності при виконанні трудових обов`язків у розмірі 60% із посиланням на ст. 1195, 1197 ЦК України, не заслуговують на увагу, так як, обов`язок з відшкодування шкоди був покладений в повному обсязі на Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області, а в подальшому на його правонаступника Пенсійний фонд України в Чернігівській області, виконання якого позивачем не оспорюється.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржене рішення постановлено з порушенням норм матеріального чи процесуального права, а тому враховуючи вищевикладене, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються учасники справи, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 22.07.2024 - без змін.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 22 липня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

Повний текст складено листопада 07 листопада 2024 року.

Головуюча О.Є.Мамонова

Судді: Н.В. Висоцька

О.І. Онищенко