Рішення
від 06.11.2024 по справі 160/25183/24
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 рокуСправа №160/25183/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства «САРМАТ» до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

18.09.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «САРМАТ» (далі-позивач) до Південно-Східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці (далі-відповідач), в якій позивач просить:

- визнати противоправною та скасувати Постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ПС/ДН/24461/0028/НП/СП-ФС від 28 серпня 2024 року на загальну суму 24000,00 гривень, що винесена Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем 30.07.2024 року складено акт про неможливість проведення заходу державного контролю з питань дотримання вимог законодавства про працю Приватного підприємства «САРМАТ». За наслідками складення акту відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ПС/ДН/24461/0028/НП/СП-ФС від 28 серпня 2024 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 24000,00 грн. Позивач вважає рішення відповідача незаконним з наступних підстав. Позивач не заперечує, що 30.07.2024 року до Приватного підприємства «САРМАТ» прибули два представники відповідача з направленням на проведення перевірки, але на вимогу представника Приватного підприємства «САРМАТ» надати копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду, які зазначили, що направлення на проведення перевірки достатньо. Не погодившись з такою позицією представників відповідача, їм було запропоновано надати відповідний документ (погодження центрального органу). Крім цього, позивач зазначив, що у період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені статтею 265 Кодексу законів про працю України, не застосовуються.

Не погодившись з постановою про накладення штрафних санкцій, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/25183/24, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи у письмовому провадженні, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

14.10.2024 року через систему «Електронний суд» представником відповідача було подано відзив на позов. В обґрунтування відзиву, відповідач зазначає, що на підставі заяви ОСОБА_1 №М-4242-П від 27.03.2024 року, листа №06-01-04-05/М-424-11 від 04.04.2023 року, листа №ПС/3.1/1605-ЦА-24 від 18.07.2024 року про надання згоди на проведення позапланової перевірки, листа №ЦА-3620/1/2.4.2-24а від 23.07.2024 року, відповідачем було здійснено перевірку ПП «САРМАТ». Однак, позивачем під час перевірки не було надано для ознайомлення книг, реєстрів та документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять відомості з питань, які є предметом перевірки. На підставі перевірки, відповідачем 30.07.2024 року було прийнято акт №ПС/ДН/24461/0028/НП/СП-ФС. Міжрегіональне управління, керуючись статтею 259 КЗпП України, статтею 6 Закону № 877, статтею 16 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", відповідно до наказу Міністерства економіки України від 16.06.2023 № 5782 "Про здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) протягом періоду воєнного стану" та за погодженням Державної служби України з питань праці видало наказ від 26.07.2024 № 455/ПС-ЗК "Про проведення заходу державного нагляду (контролю)" ПП «САРМАТ», а також направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю), відповідно до якого форма заходу визначена як позапланова перевірка, що проводиться за юридичною адресою ПП «САРМАТ»- Дніпропетровська обл., смт.Широке, вул. Соборна, 114 з початком 29.07.2024 і закінченням 30.07.2024р. При цьому, норми Закону № 877 не передбачають завчасне повідомлення суб`єкта господарювання про проведення позапланової перевірки, що проводиться згідно статті 6 цього Закону. Така вимога висувається виключно для планових перевірок, що проводяться згідно статті 5 цього Закону. У зв`язку з чим завчасне повідомлення ПП «САРМАТ» про проведення позапланової перевірки 29-30 липня 2024 Міжрегіональним управлінням не здійснювалося. 30.07.2024 року о 16 год. 20 хв. головними державними інспекторами відділу з питань праці південного регіону управління інспекційної діяльності у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці відділу з питань праці Тарабанько С.Л. та ОСОБА_2 здійснено спробу проведення позапланової перевірки ПП «САРМАТ». Бухгалтером ПП «САРМАТ» ОСОБА_3 було ознайомлено з підставами перевірки та під її особистий підпис вручено направлення на проведення позапланового заходу зі здійсненням державного контролю №ПС/1/13553-24 від 26.07.2024 року та вимогу про надання документів №ПС/ДН/24461/0028/НД від 29.07.2024 року. Однак, підприємством не було надано на вимогу відповідача жодних документів. У зв`язку з чим спростовується твердження позивача у позовній заяві, що підставою для не допуску до перевірки став факт не надання на вимогу представника ПП «САРМАТ» копії погодження Державної служби України з питань праці (Держпраці) на проведення вказаної перевірки. У зв`язку з не допуском до перевірки і ненаданням документів Міжрегіональним управлінням складено Акт про неможливість проведення заходу державного контролю ПП «САРМАТ» від 30.07.2024 за №ПС/ДН/24461/0028/НП/СП-ФС. За наслідками розгляду матеріалів Міжрегіональним управлінням на підставі абзацу сьомого частини першої статті 265 КЗпП України за фактом не допуску до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні прийнято постанову про накладення на ПП «САРМАТ» штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ПС/ДН/24461/0028/НП/СП-ФС від 28 серпня 2024 року у розмірі 24000,00грн. Відповідач вважає, що постанову про накладення штрафу прийнято відповідно до чинного законодавства, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання Південно-східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про розгляд справи №160/25183/24 за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства «САРМАТ» до Південно-східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови.

Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За викладених обставин, у відповідності до вимог статей 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до реєстраційної картки звернення до міжрегіонального управління надійшло звернення ОСОБА_1 №М-4242-П від 27.03.2024 року, про невиплату розрахункових коштів заробітної плати за невикористані відпустки при звільненні з ПП «САРМАТ».

Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці звернулося до Державної служби України з листом №06-01-04-05/М-424-11 від 04.04.2023 року, про надання погодження на проведення заходу державного нагляду (контролю) ПП «САРМАТ» за заявою гр. ОСОБА_1 .

Державна служба України з питань праці листом №ЦА-3620/1/2.4.2-24а від 23.07.2024 року погодила проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) ПП «САРМАТ».

26.07.2024 року Північно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці прийнято наказ № 455/ПС-ЗК "Про проведення заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері праці в межах питань, які стали підставою для здійснення даного заходу державного нагляду контролю " ПП «САРМАТ», а також направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю), відповідно до якого форма заходу визначена як позапланова перевірка, що проводиться за юридичною адресою ПП «САРМАТ»- Дніпропетровська обл., смт.Широке, вул. Соборна, 114 з початком 29.07.2024 і закінченням 30.07.2024р.

Наказом визначено, що перевірку проводитимуть: головний державний інспектор відділу з питань праці південного регіону управління інспекційної діяльності у Дніпропетровській області Північного-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Тарабанько Світлана Леонідівна, головний державний інспектор відділу з питань праці південного регіону управління інспекційної діяльності у Дніпропетровській області Північного-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Коваленко Оксана Анатоліївна.

26.07.2024 року відповідачем видано направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю) з початком заходу 29.07.2024 і закінченням 30.07.2024 р.

29.07.2024 року Північно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці складено вимогу про надання документів № ПС/ДН/24461/0028/НД, якою зобов`язано директора ПП «САРМАТ» надати документи.

30.07.2024 року відповідачем складено Акт про неможливість проведення заходу державного контролю ПП «САРМАТ» від 30.07.2024 за № ПС/ДН/24461/0028/НП.

30.07.2024 року позивачем було надіслано лист-повідомлення, в якому позивач зазначає про відсутність правових підстав для надання витребуваних документів.

13.08.2024 року позивачем надано заперечення на акт державного органу.

26.08.2024 року позивачем надано клопотання у справі про накладення штрафу з проханням визнати відсутність у діях ПП «САРМАТ» складу правочину.

28.08.2024 року відповідачем на підставі абз. 7 ч.1 ст. 265 КЗпП України за фактом не допуску до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні прийнято постанову про накладення на ПП «САРМАТ» штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ПС/ДН/24461/0028/НП/СП-ФС у розмірі 24000,00грн.

Не погодившись з прийнятою постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до статті 4 Кодексу законів про працю України (далі- КЗпП України) законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Частиною 1 статті 259 КЗпП України визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці (далі- Положення №96).

Пунктом 1 Положення №96 визначено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем`єр-міністра України Міністра економіки, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Підпунктами 6, 9 пункту 4 Положення №96 визначено, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, у тому числі, здійснює:

- державний контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю;

- державний контроль за додержанням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Пунктом 7 Положення №96 встановлено, що Державна служба України з питань праці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі- Закон №877-V) державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі- органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю) визначені у статті 4 Закону №877.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №877 державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку (частина 3 статті 4 Закону №877).

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю). (абзац 8 частини 4 статті 4 Закону №877).

Органи державного нагляду (контролю) та суб`єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу (частина 8 статті 4 Закону №877).

Плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи-підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи (частина 11 статті 4 Закону №877).

Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу у суб`єкта господарювання) (частина 11 статті 4 Закону №877).

При здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів (частина 15 статті 4 Закону №877).

Частиною 1 статті 6 Закону №877 визначено, що підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 7 Закону №877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення) (абзац 1 частини 5 статті 7 Закону №877).

Права суб`єкта господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені статтею 10 Закону №877.

Відповідно до цієї статті суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема:

бути поінформованим про свої права та обов`язки;

вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства;

перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу;

бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб;

одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю);

надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта;

оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб;

вести журнал реєстрації заходів державного нагляду (контролю) та вимагати від посадових осіб органів державного нагляду (контролю) внесення до нього записів про здійснення таких заходів до початку їх проведення.

Обов`язки суб`єкта господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) передбачені статтею 11 Закону №877.

Відповідно до цієї статті суб`єкт господарювання зобов`язаний:

допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом;

не створювати перешкоди органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні ними заходів державного нагляду (контролю), за умови що зазначені заходи здійснюються такими особами відповідно до вимог закону;

виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства;

надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону;

одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.

Відповідно до частини 6 статті 7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:

- дату складення акта;

- тип заходу (плановий або позаплановий);

- форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

- предмет державного нагляду (контролю);

- найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

- найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

У разі створення суб`єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов`язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону.

Слід зауважити, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 (далі Указ №64/2022) у зв`язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який діє до сьогодні.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 №2136-ІХ (далі- Закон №2136-ІХ) у період дії воєнного стану центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи можуть здійснювати за заявою працівника або профспілки позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання та фізичними особами, які використовують найману працю, в частині додержання вимог цього Закону, а також з питань виявлення неоформлених трудових відносин та законності припинення трудових договорів.

Позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються у порядку, встановленому Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Позапланові заходи державного нагляду (контролю) у період дії воєнного стану здійснюються:

за наявності підстав, визначених абзацами п`ятим, восьмим, дев`ятим, десятим частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»;

за зверненням Київської міської військової адміністрації або обласної військової адміністрації;

у зв`язку з невиконанням суб`єктом господарювання приписів про усунення порушень вимог законодавства, виданих після 1 травня 2022 року.

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 1 Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно з статтею 162 Конвенції Міжнародної організації № 81 1947 року, ратифікованої Законом № 1985-ІV (1985-15) від 08.09.2004 року, інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їх повноваження, зокрема мають право здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються.

Відповідно до статті 16 Конвенції Міжнародної організації № 81 1947 року, ратифікованої Законом № 1985-ІV (1985-15) від 08.09.2004 року, інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.

Повноваження щодо нагляду і контролю за додержанням роботодавцями законодавства про працю встановлені Кодексом законів про працю України (далі КЗпП України) та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 12 Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року «Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі» (Конвенцію ратифіковано Законом №1985-IV від 08.09.2004) Інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право:

a) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції;

b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та

c) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема:

i) наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм; ii) вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги;

iii) зобов`язувати вивішувати об`яви, які вимагаються згідно з правовими нормами;

iv) вилучати або брати з собою для аналізу зразки матеріалів і речовин, які використовуються або оброблюються, за умови повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що матеріали або речовини були вилучені або взяті з цією метою.

У разі інспекційного відвідування інспектори повідомляють про свою присутність роботодавцю або його представнику, якщо тільки вони не вважатимуть, що таке повідомлення може завдати шкоди виконанню їхніх обов`язків.

Отже, законодавець визначив, що порядок здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю повинен бути визначений Кабінетом Міністрів України.

Так, судом встановлено, що 30.07.2024 відповідачем складено Акт про неможливість проведення заходу державного контролю Приватного підприємства «САРМАТ» №ПС/ДН/24461/0028/НП/СП-ФС.

Згідно змісту зазначеного Акту, встановлено, що головні державні інспектори ОСОБА_4 та ОСОБА_2 30.07.2024 о 16.20 прибули на підприємство та здійснили спробу проведення заходу державного нагляду (контролю) Приватного підприємства «САРМАТ» на підставі заяви ОСОБА_1 №М-4242-П від 27.03.2024 року, листа №06-01-04-05/М-424-11 від 04.04.2023 року, листа №ПС/3.1/1605-ЦА-24 від 18.07.2024 року про надання згоди на проведення позапланової перевірки, листа №ЦА-3620/1/2.4.2-24а від 23.07.2024 року, відповідачем було здійснено перевірку ПП «САРМАТ».

Проте, представниками ПП «САРМАТ», не було надано «..(ненадання) для ознайомлення книг, реєстрів та документів, ведення яких передбачено законодавством про охорону праці/працю, що містять інформацію/ відомості з питань, які є предметом перевірки/ інспекційного відвідування, їх завірених об`єктом відвідування копій або витягів», що унеможливлює проведення перевірки всебічно та достовірно. Суд зазначає, що представником позивача в адміністративному позові не заперечується факт не допуску уповноважених осіб контролюючого органу для проведення позапланового заходу.

Так, судом встановлено, що 30.07.2024 року Північно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці складено вимогу про надання документів №ПС/ДН/24461/0028/НД, якою зобов`язано директора ПП «САРМАТ» надати документи, зокрема: реєстраційні документи (Статут), виписка з ЄДР, дані щодо системи оподаткування, копії завірені належним чином; колективний договір, положення про оплату праці та інші документи, на підставі яких регулюються нарахування заробітної плати, копії завірені належним чином; інформація щодо підприємства та керівників; накази про призначення та посадові інструкції керівництва підприємства; склад працівників за списком станом на час перевірки; штатний розпис 2023-2024; документи на звільнених працівників за період з 01.01.2023 по теперішній час; пояснення щодо несвоєчасної виплати розрахункових коштів працівникам при звільненні.

Проте, суд зазначає, що підприємством не було надано на вимогу відповідача жодних документів.

Разом з тим, представник позивача зазначає, що посадовими особами Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці не було надано під час здійснення контрольного заходу копію погодження центрального органу виконавчого органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду, що стало підставою не допуску представників відповідача до проведення контрольного заходу.

Проте, суд не погоджується із такими доводами позивача, виходячи з наступного.

Порядком №823 не встановлено обов`язок в додатковому отриманні копії погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу з огляду на проведення інспекційного відвідування, тому зазначені вище положення не розповсюджуються на територіальний орган Держпраці під час проведення вищезгаданого контрольного заходу у формі інспекційного відвідування.

Таким чином, Порядком №823 та Законом №877 розмежовуються види державного нагляду (контролю): інспекційне відвідування та позапланова перевірка.

В даному випадку мало місце інспекційне відвідування, яке врегульовано нормами Порядку №823, які є спеціальними по відношенню до діяльності посадових осіб Держпраці при приведенні саме інспекційного відвідування, а норми ст. 6 Закону №877 регулюють порядок проведення позапланової перевірки, яка в даному випадку не мала місце та не проводилась.

Відповідно до пп.6 п.13 Порядку №823 встановлено, що інспектору праці заборонено розголошувати джерело будь-якої скарги, доведеної до їх відома, на недоліки або порушення і повідомляти об`єкту відвідування або його представнику про те, що відвідування було проведено у зв`язку з отриманням такої скарги.

Одночасно, у разі, якщо об`єкт відвідування звернеться за отриманням копії наказу на здійснення контрольного-заходу, така копія має бути надана, але з урахуванням вимог статті 10 Закону України «Про звернення громадян», підпункту 6 пункту 13 Порядку №823 (за виключенням інформації, що не підлягає розголошенню).

Отже, судом не встановлено порушення процедури проведення інспекційного відвідування в цій частині.

Тому, суд вважає зазначені у позовній заяві доводи щодо відсутності погодження центрального органу виконавчого органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду під час проведення перевірки безпідставними.

На реалізацію цієї правової норми постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 р. № 823 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок № 823), згідно із п. 2 якого державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96 (далі Положення № 96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до пп. 5 п. 4 та п. 50 Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області, затверджене наказом Міністерства соціальної політики України від 27.03.2015 року № 340 (далі Положення № 340) Управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю; накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Управління Держпраці.

Частинами 4, 5 статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частини першої, четвертої, шостої-восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої-четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої-четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону (частина 5 статті 2 Закону №877-V).

Відповідно до пункту 1 Порядку №823 цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом України «Про основі засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Згідно з пунктом 2 Порядку №823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 823 інспекційні відвідування проводяться з таких підстав:

1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;

2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин.

Отже, приписами пункту 5 Порядку №823 передбачено, що інспекційні відвідування проводяться з такої підстави, як, зокрема, за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю, за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин.

Зі справи вбачається, що проведення інспекційного відвідування стало звернення фізичної особи стосовно порушення, що спричинило шкоду її правам вхід. №М-424-П від 27.03.2023 року.

Стосовно суті встановлених порушень в оскаржуваних постановах, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96 (далі Положення), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).

Відповідно до п.2 Порядку №823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Пунктом 5 Порядку №823 визначено, що інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин.

При цьому, положення пункту 5 Порядку №823 покликане запобігти зловживанням державними органами з питань праці у проведенні перевірок з ширшим обсягом питань, ніж той, що порушувався під час призначення перевірки. На користь такого твердження свідчать і положення частин першої-четвертої статті 7 Закону №877-V, на підставі норм якого було прийнято наказ про повторну перевірку від 02.12.2020 року №1876-П.

Згідно з цими положеннями, наказ про здійснення позапланового заходу повинен містити предмет перевірки. У посвідченні (направленні) на проведення позапланового заходу, яке видається на підставі наказу зазначаються, зокрема, підстави для здійснення заходу та предмет здійснення заходу.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити серед інших відомості про предмет державного нагляду (контролю).

Як уже зазначалось вище, згідно з ст.6 Закону №877-V, підставою для здійснення позапланового заходу, оформленого актом про неможливість проведення заходу державного контролю від 30.07.2024 року №ПС/ДН/24461/0028/НП, є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її правам.

З урахуванням наведеної норми, вказане звернення повинно стосуватися порушень прав особи, яка звертається, а не інших осіб.

Однак, оскільки позивачем не було надано переліку необхідних для перевірки документів, відповідач не мав можливості здійснити перевірку.

Отже, суд приходить висновку, що оскаржувана постанова прийнята з урахуванням вимог ч.2 ст.19 Конституції України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене та приписи ч.2 ст.2 КАС України, суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувані постанови діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Щодо застосування статті 265 Кодексу законів про працю України, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до статті 16 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" у період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені статтею 265 Кодексу законів про працю України, не застосовуються.

Згідно з пояснювальною запискою до вказаного Закону, метою законопроекту є врегулювання окремих питань трудових відносин між працівником та роботодавцем в умовах воєнного часу, враховуючи необхідність забезпечення збалансованості між скороченням видатків роботодавців на оплату відпусток, надурочних годин, годин роботи у святкові та вихідні дні тощо, та забезпеченням мінімально необхідних прав та гарантій працівників. Прийняття законопроекту створить умови для належного функціонування підприємств та установ в умовах воєнного часу, шляхом дерегуляції окремих умов трудових відносин, оперативного залучення працівників до виконання роботи, усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили.

Отже, на період воєнного стану законодавець, з метою забезпечення умов для належного функціонування підприємств, оперативного залучення працівників, усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили скасував штрафи (відповідальність), передбачені ст. 265 КЗпП України, за умови усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю).

Суд зазначає, що в спірних відносинах не варто застосовувати буквальне тлумачення норми ст. 16 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", а слід до вказаної норми застосовувати розширювальне тлумачення норм права, оскільки зміст норми є більш широким, ніж її текстуальне вираження. Тобто штрафи, передбачені статтею 265 КЗпП України, не застосовуються у період дії воєнного стану за умови усунення порушень, виявлених під час здійснення перевірок. Вказане випливає із мети законопроекту, а саме забезпечення належного функціонування підприємств та установ в умовах воєнного часу, шляхом дерегуляції окремих умов трудових відносин, оперативного залучення працівників до виконання роботи, усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене вище, суд робить висновок, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви Приватного підприємства «САРМАТ» до Південно-Східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна

СудДніпропетровський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення06.11.2024
Оприлюднено11.11.2024
Номер документу122876601
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо праці, зайнятості населення, у тому числі

Судовий реєстр по справі —160/25183/24

Ухвала від 20.12.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Божко Л.А.

Рішення від 06.11.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Луніна Олена Станіславівна

Ухвала від 06.11.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Луніна Олена Станіславівна

Ухвала від 25.09.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Луніна Олена Станіславівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні